За три роки й вісім місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 858 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну.
За вересень – жовтень ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства та поранення журналістів, пошкодження офісів медіа та кіберзлочини.
Протягом вересня – жовтня росіяни вбили п’ятьох медійників, троє з них загинули під час виконання професійної журналістської діяльності:
- Антоні Лаллікан – французький фотожурналіст, загинув 3 жовтня 2025 року від удару російського дрона біля Дружківки Донецької області. Працював над соціальними темами в зонах конфліктів. Публікувався в Le Monde, Le Figaro, Libération, Der Spiegel, Zeit, FAZ тощо. Із березня 2022 року документував наслідки російського вторгнення в Україну.
- Альона Грамова (Губанова) – воєнна кореспондентка українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинула в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебувала з колегами в авто на заправній станції.
- Євген Кармазін – Оператор українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинув у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебував з колегами в авто на заправній станції.
Також загинуло двоє колишніх медійників, а нині військових:
- Богдан Будай – колишній журналіст вінницького онлайн-медіа “Вежа” та офіцер Збройних сил України. Загинув 26 вересня 2025 року в районі виконання службових обов’язків.
- Олександр Урванцев – загинув 7 жовтня 2025 року на харківському напрямку. Він був оператором чернігівського телеканалу “Дитинець”. На війні став оператором БпЛА.
Отже, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 116 медійників, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків.
Поранені журналісти. Український фотожурналіст Георгій Іванченко дістав тяжке поранення внаслідок російського удару FPV-дроном, під час якого загинув його колега Антоні Лаллікан. Після поранення Іванченку ампутували ногу, він потребує тривалої реабілітації. Георгій Іванченко повідомив, що це був прицільний удар FPV-дроном.
Спеціальний кореспондент телеканалу Freedom Олександр Количев отримав поранення в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебував з колегами в авто на заправній станції.
Пошкоджені офіси медіа. 7 жовтня під час російського артобстрілу Херсона пошкоджено будівлі філії “Суспільне Херсон”: зруйновано покрівлю, вікна та фасад. Постраждалих немає, команда продовжує роботу дистанційно.
У Києві внаслідок російської атаки 23 жовтня був пошкоджений офіс видання “Гордон”. У редакції нікого не було, тож ніхто не постраждав. Проте працювати нині в офісі неможливо, адже вікон немає і холодно.
Кіберзлочини РФ. Російські спецслужби зламали блог дописувачки “Української правди” Яни Матвійчук і розмістили від її імені фейкову публікацію, в якій намагалися дискредитувати ЗСУ, звинувачуючи їх у нібито ударах по цивільних об’єктах у Форосі (окупований Крим). Публікацію оперативно видалили, але її встигли розтиражувати російські пропагандистські медіа.
Журналістка миколаївського медіа “МикВісті” Юлія Бойченко отримала фішингове запрошення на вигаданий захід з нібито участю НАТО та ЗСУ. Посилання вело на підроблену Google-форму, створену через російського реєстратора для викрадення даних. Інцидент передали правоохоронцям.
22 жовтня сайт харківського медіа “Накипіло” зазнав потужної DDoS-атаки й був недоступний близько години. Як повідомила головна редакторка Олена Лептуга, напад стався саме тоді, коли редакція публікувала матеріал про російський обстріл дитячого садка. У медіа припускають, що атаку вчинили російські хакери.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
