Офіціоз і припущення замість свідчень та документування. Моніторинг матеріалів про війну в онлайн-медіа

Висвітлення війни стає дедалі формальнішим і втрачає людський вимір. В українських онлайн-медіа зросла частка офіційних повідомлень, насамперед від військового командування. Також серед контенту стало більше експертних припущень щодо подій війни. Водночас персоніфікація в матеріалах воєнної тематики зосереджена навколо кількох посадовців. Натомість присутність учасників бойових дій та журналістів як першоджерел залишається мінімальною й епізодичною. Разом з тим зросла частка недостовірних новин про війну. Про це свідчать результати моніторингу* Інституту масової інформації, проведеного в 10 популярних онлайн-медіа національного рівня в січні 2026 року*.

Про що писали найчастіше

Тематика публікацій про війну сфокусована на обмеженому колі аспектів. Найбільше серед них стосуються російських атак по мирних територіях України та їхніх наслідків. У таких матеріалах ідеться про вибухи, руйнування, поранених та загиблих, а також пошкодження інфраструктури, зокрема енергетичної. Тут переважають повідомлення від ОВА, міських голів та рятувальних служб. Також у цій категорії – повідомлення про оголошення повітряної тривоги та результати роботи систем ППО, що називають джерелом командування Повітряних сил.

Меншою мірою висвітлюється картина бойових дій, здебільшого у форматі зведень і мап. Матеріали розповідають про кількість бойових зіткнень, окремі їхні епізоди та результати. У цій частині переважають заяви Генштабу, але присутні й повідомлення в соцмережах від бойових підрозділів. Також у цій категорії – аналіз від DeepState (інтерактивний онлайн-ресурс) та інтерпретації ISW (Інститут вивчення війни). Тобто пояснювальна частина віддана експертам, а репортерська присутність на місці подій лишається епізодичною.

Крім того, точково висвітлюються питання озброєння та технологій, ситуації та настроїв в українському війську, а також агресивних планів Росії.

Персоніфікація війни: вузьке коло і майже невидимі військові 

Окремий вимір воєнної тематики – кого саме медіа роблять героями своїх матеріалів. За висновками експертів ІМІ, у моніторинговий період персоніфікація сфокусована на обмеженому колі осіб: президенті України Володимирі Зеленському, головнокомандувачі Олександрі Сирському та міністрі оборони Михайлі Федорові. До цього переліку випадок додав і працівницю комунальної служби Львова пані Ольгу, чия історія активно тиражувалася, але чиє прізвище так і не з’явилося в медіа. Власне, появу львівської комунальниці як героїні новин можна вважати винятком. Тобто війна в медіа має лише офіційні обличчя і лише поодинокі символічні історії.

Скриншот ІМІ із сайту NV

Військовослужбовці – солдати й офіцери, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, – стають героями новин переважно у випадках повідомлень про загибель. В інших сюжетах персоніфікація їх здебільшого не стосується. Вони залишаються колективним суб’єктом (“Сили оборони”, “підрозділ”, “військові”), без імен і біографічних деталей. Це показує майже відсутність людського виміру війська в інформаційному потоці.

• У глибині території Росії уражено 719 цілей: Сирський розповів про досягнення у 2025 році і реформування ЗСУ (OBOZ.UA)
• Корпусна реформа, нові війська та удари по РФ: Сирський підбив підсумки діяльності ЗСУ у 2025 році (NV)
• “Варто очікувати жорсткішу кампанію”. Що може зробити новий міністр оборони Федоров, аби розв’язати проблему з мобілізацією – Кузан (NV)
• “Хто ти, воїн?”. Українці із захопленням обговорюють комунальницю, яка продовжила працювати попри приліт біля нього (NV)
• Без батька залишився маленький син: на війні загинув 28-річний захисник із Буковини. Фото (OBOZ.UA)

Джерела інформації про війну

Експерти ІМІ дослідили, на які джерела посилаються в матеріалах про війну 10 найвідвідуваніших онлайн-медіа України. У межах моніторингу джерела інформації були згруповані в категорії. З того, яку частку із загальної кількості досліджених метаріалів становить кожна з категорій, можна зробити висновок про те, хто фактично формує щоденну картину війни для аудиторії. 

Джерела новин про війну. Інфографіка ІМІ

Військове командування – це Генштаб, командування оперативних угруповань, видів і родів військ, а також офіційні зведення й повідомлення структур Сил оборони. На цю категорію посилається найбільше матеріалів вибірки – 21%. За даними моніторингу ІМІ, проведеного в червні 2025 року, частка військового командування становила 14%. Тобто медіа тепер частіше вибудовують новини навколо формалізованих зведень і заяв, а не навколо інформації з місць. Це свідчить про посилення централізованого інформування, де ключові акценти визначають офіційні військові комунікації.

Місцева влада – охоплює обласні та міські адміністрації, їхніх керівників і речників, а також інші органи самоврядування. Ця категорія стала другою за кількістю посилань у матеріалах про війну – 19,9%. У попередній моніторинговий період частка місцевої влади становила 25,6%. Отже, регіональні джерела тепер меншою мірою визначають новинний порядок денний у воєнній тематиці, а медіа надають більше уваги загальнонаціональним спікерам.

Експерти – коментарі та інтерпретації військових аналітиків, оглядачів, представників дослідницьких центрів, колишніх військовослужбовців та інших коментаторів, яких медіа залучають для пояснень і прогнозів. Експертні оцінки становлять третю за обсягом категорію – 19,1%. У червні минулого року частка експертів була зафіксована на рівні 9,6%. Зростання цього показника майже вдвічі означає значне посилення ризиків підміни фактів інтерпретаціями, особливо коли медіа не прискіпливі до компетентності коментаторів.

Державні органи – міністерства, відомства, центральні органи влади та підпорядковані їм установи. Як джерела вони зафіксовані в 10,6% досліджених публікацій. За результатами попереднього моніторингу ІМІ, цей показник становив 18,8%. Тобто міністерства та відомства нині помітно рідше визначають порядок денний воєнних новин, віддавши частину повідомлень та пояснень військовому командуванню та експертам. 

Військовослужбовці – командири, пресофіцери та офіційні сторінки підрозділів. На них посилаються в 7,6% випадків – рівно стільки ж, як і в червні 2025 року. Отже, присутність безпосередніх учасників бойових дій стабільно залишається обмеженою.

Журналісти – випадки, коли повідомлення спираються на інформацію власних кореспондентів редакцій або цитування репортерів інших медіа. Таких матеріалів у моніторинговій вибірці 5,9%. Попереднє дослідження зафіксувало цей показник на рівні 5,7%. Тобто істотного приросту не відбулося: репортерська присутність у новинах про війну залишається радше винятком, ніж правилом. Це означає майже відсутність системного документування подій війни журналістами.

Недостовірні – матеріали без чітко названого походження інформації, з посиланням на анонімні чи неперевірені сторінки в соцмережах – 5,8%. За результатами попереднього моніторингу ІМІ, таких публікацій було 4,4%. Зростання частки матеріалів, що не мають прозорого походження, свідчить про підвищення ризику дезорієнтації аудиторії в аспектах безпеки та бойових дій.

Зеленський і офіс – повідомлення, де джерелом виступають президент України Володимир Зеленський або представники ОП. Такі публікації становлять 5,7%, тоді як у червні минулого року частка дорівнювала 5,8%. Стабільність цього показника означає, що публічні звернення залишаються серед головних методів інформування аудиторії про війну. Водночас навіть відносно ця невелика частка вказує на обмеженість персоніфікації державної комунікації у воєнній темі. 

Інші – поодинокі джерела, що не формують великих груп: іноземні медіа, публічні особи, бізнес-структури, громадські ініціативи та інші нерегулярні джерела, – 4,4%. У червні 2025 року частка цієї категорії становила 7,6%. Її зменшення може вказувати на те, що повідомлення на тему війни стають більш уніфікованими, тобто відбувається стандартизація новинного потоку.

Військове командування: війна як набір показників

Найбільша категорія джерел – військове командування. Значна частина новин відтворює війну через офіційну статистику й короткі формулювання про ситуацію на напрямках. Це створює відчуття контрольованості інформаційного поля: редакції отримують структуровані дані, що легко перетворити на новину і відносно безпечні з погляду достовірності. Натомість зменшується частка “живих” деталей і пояснень причин та наслідків подій війни. 

Скриншот ІМІ із сайту “Українська правда“

У межах цієї категорії окреме помітне місце посідають повідомлення Повітряних сил. Насамперед ідеться про статистику збитих дронів та ракет, напрямки атак та підтвердження влучань. Отже, війна в інформаційному вимірі часто зводиться до сухого переліку: скільки запущено, скільки збито, де є наслідки.

• Від ранку відбулося 98 боєзіткнень: найбільше ворог атакував на Покровському і Гуляйпільському напрямках, – Генштаб (Цензор.НЕТ)
• ЗСУ спинили 45 атак росіян на Покровському і Гуляйпільському напрямках (Українська правда)
• Втрати Росії зросли на 1370 окупантів, три РСЗВ та 48 артсистем за добу – Генштаб ЗСУ (NV)
• РФ ракетою вдарила по Чорноморському порту, пошкоджено судно під прапором Мальти (Українська правда)
• Росія вночі знову атакувала Україну: захисники знешкодили 53 дрони з 76 (OBOZ.UA)

Місцева влада: перші повідомлення про удари 

Місцева влада залишається одним з ключових локальних джерел у картині війни. Саме вона найшвидше дає первинну інформацію про влучання, масштаби руйнувань, кількість потерпілих, стан критичної інфраструктури. 

Скриншот ІМІ із сайту NV

Ця категорія публікацій показує війну через наслідки для цивільних. Вона залишає місце для людського виміру, але водночас створює асиметрію: інтенсивність повідомлень про обстріли часто вища за інтенсивність повідомлень про бойові дії на фронті.

• Російський дрон влучив у дитмайданчик біля пам’ятника Бандері в центрі Львова (Українська правда)
• Через російський артобстріл у Нікополі загинули 2 жінки (Українська правда)
• Росіяни завдали 876 ударів по Запорізькій області: одна людина загинула, ще шість – поранені. ФОТО (Цензор.НЕТ)
• За лічені метри від прильоту. Сніг біля пам’ятника Бандери під час удару РФ по Львову незворушно прибирала 59-річна комунальниця – деталі (NV)
• Рашисти вдарили по півдню Одещини: зруйновано дві адмінбудівлі, поранено охоронця (Цензор.НЕТ)

Експерти: пояснення через припущення

Майже рівна з місцевою владою частка експертних оцінок свідчить про зацікавленість редакцій у швидких поясненнях того, що відбувається: як змінилася тактика атак, чим відрізняються нові модифікації дронів, що означають заяви Кремля тощо. У таких матеріалах війна постає як процес, який треба тлумачити.

Скриншот ІМІ з сайту ТСН

Водночас високий відсоток експертних джерел створює ризик заміни фактажу припущеннями. Коли новина будується навколо формулювання “може бути”, “ймовірно”, “готуються”, вона потребує чітких атрибуції та прив’язування до підтверджених подій. У вибірці помітно, що експертні коментарі часто тяжіють до теми загрози масованих атак та оцінок здатності РФ підтримувати інтенсивність ударів.

• Росія почала активно застосовувати “камікадзе”, оснащені ракетами і ПЗРК: наскільки вони небезпечніші за звичайні “Шахеди” (OBOZ.UA)
• РФ готує новий удар. Чим битимуть цього разу (NV)
• Запеклі бої за Покровськ: генерал пояснив, як саме ЗСУ стримують наступ окупантів (ТСН)
• Росія готова до цього щоночі: експерти розкрили, якою може бути нова масована атака (24 канал)
• Загроза всій країні: чим небезпечний новий дрон-камікадзе РФ “Герань-5” і чи можна з ним боротися (Фокус) 

Державні органи: енергетика, безпека і керування кризою

Частка державних органів нижча за три попередні категорії, але саме вона формує окремий шар тематики, де війна розглядається крізь цифри та оцінки. Насамперед ідеться про російські удари по українській енергетиці: підрахунок атак, публічна комунікація про масштаби руйнувань і реакції. Також у цій категорії – інформація про організаційні рішення в секторі безпеки й оборони та різні формати офіційних повідомлень.

Скриншот ІМІ із сайту “РБК-Україна”

Цей пласт публікацій підсилює сприйняття війни як процесу керування кризою. У новинах це потребує чіткої межі між повідомленням і оцінкою.

• Била дронами і ракетами: удари Росії по енергетиці України кваліфікували як злочини проти людяності – СБУ (OBOZ.UA)
• 256 повітряних атак. Удари РФ по об’єктах енергетики спрямовані на знищення українського народу, це злочини проти людяності – СБУ (NV)
• В СБУ нарахували понад 250 атак РФ на енергетику з початку опалювального сезону (РБК-Україна)
• Музей Махна зруйнований обстрілами РФ, а не “пограбований” українцями, – ЦПД (РБК-Україна)
• Росія атакувала всі електростанції України: в яких регіонах найскладніше зі світлом (OBOZ.UA)

Військовослужбовці: тактичні фрагменти замість системної картини

Військовослужбовці як джерело з’являються в новинах здебільшого у двох форматах: короткі повідомлення від підрозділів (результати боєзіткнень чи ударів по ворожих цілях) та коментарі про ситуацію на конкретній ділянці. Це додає деталізації, але зрідка складається в ширшу картину, бо такі повідомлення майже завжди фрагментарні й прив’язані до конкретного епізоду.

Скриншот ІМІ із сайту Oboz.ua

Помітно також, що голос війська в новинах часто опосередкований: не живий коментар, а оприлюднений ролик або короткий допис. Таке подання зручне для медіа, але воно віддаляє аудиторію від розуміння процесів усередині війська, його проблем і потреб.

• Українські військові показали відбиття штурму на північ від Харкова: ліквідовано близько 70 окупантів. Відео (OBOZ.UA)
• “Хартія” показала відбиття штурму північніше Харкова: знищили біля 70 окупантів (Українська правда)
• ЗСУ показали відбиття російського штурму на Харківщині (Кореспондент.net)
• Бійці Хартії відбили спробу штурму окупантів на північ від Харкова, знищивши близько 70 військових РФ – відео (NV)
• Дрони “Гострих Картузів” двома ударами зірвали штурм окупантів на Донеччині. ВIДЕО (Цензор.НЕТ)

Журналісти: переважно присутність на місці прильотів

Частка журналістів як джерела майже дорівнює частці Зеленського та офісу. Це показник того, що навіть у найбільших медіа власна інформація про війну часто поступається комунікації офіційних структур. Там, де журналісти все ж стають джерелом, найчастіше йдеться про фіксацію наслідків російських ударів по мирних територіях України.

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

У вибірці практично не видно системної роботи з лінії бойового зіткнення, де джерелом був би репортер. Це необов’язково свідчить про відсутність репортажів як таких, але показує, що саме в новинах воєнної тематики редакції спираються на швидкі офіційні повідомлення, а не на польове підтвердження фактів журналістами.

• Росіяни дочекалися на “генерала Мороза”: чому Київ замерзає після обстрілів та що рекомендує влада (ТСН)
• Росіяни мінують навіть своїх загиблих: як в Україні збирають тіла окупантів та для чого це потрібно (ТСН)
• ЗСУ здійснили несподіваний прорив під Куп’янськом: FT попередив про нові загрози (ТСН)

Зеленський і офіс: політична комунікація і запит на підтримку

Посилання на президента Зеленського і президентський офіс формують окрему лінію воєнного порядку денного: ризики, потреби й міжнародну підтримку. Такі повідомлення часто поєднують інформацію про наслідки російських атак і заяви про потреби оборони (ракети для ППО, підготовка РФ до нових ударів, звернення до партнерів). 

Скриншот ІМІ із сайту “РБК-Україна”

У переліку джерел частка Зеленського та офісу не домінує, але її вплив помітний, адже президентські заяви швидко стають головними цитатами дня.

• Росія готується до нових масованих ударів по Україні, – Зеленський (РБК-Україна)
• Росія готується до нових масованих ударів по Україні – Зеленський (NV)
• “Кілька систем ППО були без ракет”: Зеленський заявив про надходження в Україну “серйозного пакета” озброєння (NV)
• Отримали серйозний пакет ракет до ППО – Зеленський (Кореспондент.net)
• Зеленський шокував заявою про відсутність ракет до ППО (ТСН)

Недостовірні джерела: ризик для безпеки й довіри

Показник недостовірних джерел у воєнних новинах залишається суттєвим. До цієї категорії належать публікації без чітко вказаного походження інформації, з посиланням на анонімні акаунти або узагальнені формулювання, що не дають аудиторії можливості перевірити повідомлення за першоджерелом. В умовах війни цей ризик посилюється: новина може не лише знижувати довіру, а й викривлювати уявлення про небезпеки та схиляти до хибних рішень.

Скриншот ІМІ із сайту “24 канал”

Окремі редакції вдаються до простих конструкцій, коли неверифіковане відео подають як підтвердження події або пост у телеграмі як свідчення про факт. Але стандарт достовірності у воєнних новинах потребує жорсткішого режиму, ніж у темах, де помилка не має безпекових наслідків.

• Обстрілюють Україну, а самі тиждень без світла й опалення: росіян наздогнала комунальна “карма” (OBOZ.UA)
• Спочатку пропонують “навчання”: росіян вербують на війну проти України через державний сервіс (OBOZ.UA)
• “Мені нравиться як воно горить”: ЗМІ пишуть, що “полтавський палій” мобілізувався до ЗСУ (24 канал)
• В окупованому Бердянську прогриміли вибухи і загорілись підстанція: у місті блекаут (відео) (ТСН)
• Окупант, заскочений дроном серед поля, двічі марно намагається поцілити у безпілотник сніжкою (Цензор.НЕТ)

Інші джерела: периферія, що впливає на картину

Частка категорії “інші” невелика, але показова. Вона охоплює розрізнені джерела, що поодиноко з’являються в новинному потоці: публічні особи, компанії, різні непрофільні спікери. 

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Матеріали з посиланням на несистемні джерела заповнюють прогалини там, де редакції не мають прямого доступу до первинної інформації, або там, де потрібен додатковий контекст.

• Обстрілюють Україну, а самі тиждень без світла й опалення: росіян наздогнала комунальна “карма” (OBOZ.UA)
• Партизани “АТЕШ” провели розвідку штабу армії РФ, що керує штурмом Покровська (РБК-Україна)
• У битві за Куп’янськ втрати росіян становлять 27 солдатів на 1 загиблого українця – розвідка Великої Британії (NV)
• Український дрон вполював реактивний “Шахед” із ракетою Р-60 (відео) (УНІАН)

Не лише новини: пояснювальні матеріали 

У вибірці присутні окремі матеріали, що за жанром не є новинами: це розширені тексти, авторські колонки або пояснювальна аналітика. Вони зміщують фокус із фактажу на сенси, пояснюють, чому відбуваються ті чи інші події, як працює система, що стоїть за рішеннями й процесами. 

Скриншот ІМІ із сайту Фокус

Пояснювальні формати частіше зачіпають проблеми військової дисципліни, внутрішніх дискусій, технологічних змін або гуманітарних аспектів війни. Втім, таких матеріалів у моніторинговий період опубліковано обмаль, власне навіть не кожним дослідженим медіа.

• “Завжди з нами на фронтових дорогах”. Історія захисника Андрія Євдокімова, який на фронті піклується про собаку Стінгера (NV)
• Росія готова до цього щоночі: експерти розкрили, якою може бути нова масована атака (24 канал)
• Росіяни дочекалися на “генерала Мороза”: чому Київ замерзає після обстрілів та що рекомендує влада (ТСН)
• Чому військові йдуть у СЗЧ ще до бою: військовий шокував відповіддю (ТСН)
• Чотири категорії СЗЧ (Цензор.НЕТ)
• Найгірша війна Росії: що вийде, якщо порівняти так звану “СВО” з війною 1941–1945 років (Фокус)
• Хто забирає поранених військових із кілзони? Репортаж УП з ризикованої евакуаційної місії (Українська правда)

Домішки реклами в темі війни

У вибірці зафіксовано також матеріали з ознаками замовності. Такі публікації відрізняються від стандартної воєнної новини логікою подання: акцент переноситься із суспільно значущої інформації на просування бренду чи політика, а війна стає лише контекстом для рекламної історії. 

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Наявність подібних публікацій не визначає загальної картини, але вказує на вразливе місце. У воєнній тематиці реклама, замаскована під новини, особливо недоречна, адже аудиторія потребує максимальної ясності: що є інформуванням, а що – просуванням. Інакше публікації дезорієнтують аудиторію.

• “Українська Бронетехніка” разом з БФ “МИР І КО” передали захисникам три багі VOLS (OBOZ.UA)
• Воїнам ССО передали багі VOLS виробництва “Української бронетехніки” (Цензор.НЕТ)
• Столиця збільшує допомогу військовим частинам на 3 мільярди гривень, – Кличко (УНІАН)
• Київ різко збільшує витрати на ЗСУ: Кличко назвав суму з бюджету (РБК-Україна)

Що означають джерела для теми війни

Аналіз джерел показує, що висвітлення війни в медіа значною мірою тримається на офіційній комунікації та керованих інформаційних потоках. Ядро формують військове командування, державні органи та місцева влада. Поряд з домінуванням офіційних джерел результати моніторингу показують мінімальну й епізодичну роль журналістів як джерела та обмежену кількість власних матеріалів з місць подій. Водночас лишається значна частка недостовірних повідомлень – майже 6% для воєнної теми видаються критичним рівнем, адже помилка тут може мати безпекові наслідки. Тематика вибірки переважно зосереджена на наслідках російських обстрілів та узагальнених зведеннях. Тим часом персоніфікація зведена до вузького кола посадовців, через що солдати та офіцери як живі люди, від яких безпосередньо залежить оборона України, майже зникають.

Нинішній низький рівень присутності журналістів у зоні бойових дій та невелика кількість матеріалів про військових мають кілька пояснень. Доступ до фронту й прифронтових територій ускладнений, зокрема через зарегульованість військових комунікацій і процедур допуску. Додається і ресурсний фактор: редакціям часто бракує людей, коштів та технічних можливостей, щоб підтримувати системну роботу кореспондентів на місцях.

Водночас збільшення частки власних репортерських матеріалів могло б помітно підвищити якість висвітлення війни. Це сприяло б підвищенню рівня персоніфікації через історії безпосередніх учасників бойових дій. Солдати й офіцери тоді частіше ставали б героями матеріалів не лише в повідомленнях про загибель. Також це розширило б тематику контенту. Зрештою, це дало б більше перевіреного фактажу з місця подій і потенційно зменшило б частку недостовірної інформації. 

*Моніторинг проводився серед 10 онлайн-медіа України, що, за даними Similarweb, мають найбільше заходів користувачів: OBOZ.UA, Цензор.Нет, ТСН, РБК-Україна, “Українська правда”, 24 канал, УНІАН, NV, Кореспондент.net, “Фокус”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного витягнуто новини, що безпосередньо стосуються війни Росії проти України, опубліковані протягом 15 та 16 січня 2026 року.