32 новини з порушенням принципу презумпції невинуватості зафіксували за одну добу експерти Інституту масової інформації під час моніторингу* найпопулярніших онлайн-медіа України. У всіх цих матеріалах порушено журналістський стандарт відокремлення фактів від коментарів. Нині відповідальність редакцій за такі порушення обмежується репутаційними наслідками – втратою довіри аудиторії, а також потенційними позовами про захист честі, гідності та ділової репутації. Однак у разі ухвалення Верховною Радою законопроєкту №14057, який нині перебуває на розгляді, порушення принципу презумпції невинуватості медіа матиме вже цивільно-правові наслідки, що може призвести до матеріальної відповідальності редакцій у судовому порядку.  

Порушення принципу презумпції невинуватості в новинах найчастіше виникає через, так би мовити, виробничу інерцію. Редакції механічно переносять у матеріал тон повідомлень та пресрелізів силових органів. Ті ж найчастіше підозру чи обвинувачення подають як доконаний факт, щоб підкреслити свої досягнення. Внаслідок цього в заголовки новин потрапляють лексеми на кшталт “убив”, “катували”, “банда” без чіткої вказівки на процесуальну стадію та джерело. Навіть якщо в тілі матеріалу з’являються обережні формулювання, як-от “за даними поліції”, “оголошено підозру” чи “справу передано до суду”, заголовок уже сформував у читача враження доведеної провини. 

Моніторинг ІМІ засвідчив, що значна частина заголовків в онлайн-медіа не містить уточнень, як-от “версія слідства” або “твердження відомства”, а отже порушує і презумпцію невинуватості, і стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Причини та джерела порушень презумпції невинуватості

Головна причина цих порушень – небажання або брак часу на редакційне доопрацювання текстів, джерелом яких є пресрелізи правоохоронних та силових відомств. У цих повідомленнях підозри часто описують мовою результату й ухваленого вироку. Тим часом журналістське подання має чітко відділяти твердження органу від встановлених судом фактів. Так, у новинах з’являються ярлики “хабарник”, “кримінальний авторитет”, “зловмисник” або псевдофактичні твердження, як “кинув тіло у криницю” чи “організував схему”. Редакції мають пам’ятати: відповідає за зміст публікації саме медіа, навіть тоді, коли джерелом є офіційний орган.

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Ще одна грань проблеми – дисбаланс між заголовком і першим абзацом. Якщо в ліді зазначено “оголошено підозру” або “відбувається слідство”, заголовок не може констатувати “вбив”, “довів до самогубства”, “катував” як встановлений факт. Узгодженість рівнів подання – заголовок, лід, основний текст – є однією з умов дотримання журналістських стандартів. Редакційне вичитування має відсіювати безапеляційні обвинувачення та емоційну лексику без атрибуції.

Переважна більшість проблемних новин походить з повідомлень поліції, прокуратури, ДБР, СБУ та БЕБ. За підсумками моніторингу ІМІ, їхні частки мають такий вигляд: поліція – близько 38% усіх зафіксованих випадків повідомлень з порушеннями презумпції невинуватості, прокуратура – близько 25%, ДБР – близько 16%, СБУ – близько 13%, БЕБ – близько 9%. Механіка помилок медіа в цих випадках однакова: відомство інформує про затримання, обшуки чи інші процесуальні дії, описуючи підозри як доконаний факт і вже розкритий злочин. Редакція бере ці формули без змін, і вже в заголовку зникають необхідні уточнення “за версією слідства”, “як стверджують у прокуратурі”, “за даними поліції”, “підозрюється в”. Далі текст не дає чіткого розуміння щодо стадії провадження – чи йдеться про повідомлення про підозру, завершення розслідування, передання обвинувального акта до суду або ж про вирок. Усе це разом створює враження винуватості до рішення суду, що прямо суперечить принципу презумпції невинуватості.

Вирок у заголовку: безапеляційна констатація провини 

Найнебезпечніший тип помилки: заголовок подає злочин як уже доведений факт і в такий спосіб формує в читача переконання про провину ще до вироку суду. Часто всередині тексту з’являються формулювання “за даними поліції”, “оголосили підозру”, цитати із суду про запобіжний захід, але заголовок уже закріпив “вирок”. 

Скриншот ІМІ із сайту “Цензор”

Ця невідповідність між категоричним заголовком і тілом новини порушує презумпцію невинуватості, а також стандарт відокремлення фактів від коментарів.

  • Вбив та скинув тіло 15-річної дівчини у криницю: на Вінниччині затримано 26-річного чоловіка, – Нацполіція (Цензор)
  • Бив і виганяв на вулицю взимку: вітчим довів 13-річну падчерку до самогубства (24 Канал)

Заголовок і лід мають одразу показувати стадію: “підозрюють”, “затримали за підозрою”, “за даними поліції / прокуратури / ДБР”, “слідство вважає”. Тобто замість “чоловік убив” – “за версією слідства, чоловік міг убити”; замість “довів до суїциду” – “оголосили підозру в доведенні до самогубства”. Важливо, щоб заголовок не був “вироком”, коли йдеться про підозру, слідство чи судовий розгляд без остаточного рішення.

Драматизація: емоційні описи замість фактів

Також порушення виникає, коли такі уточнення, як “підозрюють”, присутні, але в новині вжито надто яскраві емоційні формулювання, що подаються як доконані факти: “кинув тіло в криницю”, “катували паяльником” тощо. 

Скриншот ІМІ із сайту Oboz

Такі фрази працюють знову як “вирок”, привертають увагу та закріплюють у свідомості читача сценарій, який ще не доведено судом. Навіть якщо всередині тексту десь є “за даними поліції”, саме подання в заголовку чи в першому абзаці без маркерів версії створює упередженість. Емоційні та образні деталі мають супроводжуватися прямим посиланням на джерело та уточненнями: “за версією слідства, підозрюваний міг кинути тіло в криницю”; “за даними поліції, фігуранти катували”. Драматичність не може підміняти відповідність фактам.

Стиль пресрелізу без редагування

Часто редакції фактично переповідають пресреліз правоохоронців: у тілі матеріалу є формулювання “за даними ДБР / поліції / прокуратури”, проте заголовок і лід залишаються оцінними та категоричними. 

Скриншот ІМІ із сайту “Українська правда”

У результаті читач отримує уявлення про “вирок” і лише згодом – обережніше подання. Це теж можна оцінювати як порушення. Так, заголовок новини на скриншоті створює враження, що йдеться про доконаний факт, підтверджений редакцією. Зокрема, тому, що відсутня атрибуція до джерела. Стандарт відокремлення фактів від коментарів і презумпція невинуватості вимагають узгодженості всіх елементів матеріалу. 

  • Військовий посадовець відправив 2 бійців крутити шаурму на Донеччині замість служби (Українська правда)
  • Готували вбивство першого заступника міністра охорони здоров’я: у Києві судитимуть зловмисників (Oboz.ua)

Редактор новин має знівелювати категоричність на рівні заголовка і ліда: “ДБР заявляє, що посадовець міг відправляти підлеглих”, “За даними слідства, військові крутили шаурму”. Тобто і в заголовку, і в першому абзаці потрібні вказівки на джерело й уточнення про процесуальну стадію: “підозра”, “розслідування” тощо.

Оцінні ярлики й кримінальний сленг 

Порушенням є і ярлики (“скандально відомий”, “авторитет”, “банда”, “рекетири”), які підміняють фактичну інформацію оцінним кліше. 

Скриншот ІМІ із сайту “Кореспондент”

Така лексика “приклеює” репутаційний статус до людини до вироку й формує враження про доведеність злочинної ролі.

  • Затримали скандально відомого “авторитета” Олександра Квасова (Фармазона) (Цензор)
  • Катували паяльником та вимагали пів мільйона доларів викупу: у Кривому Розі затримали банду (Цензор)
  • У Кривому Розі рекетири катували бізнесмена паяльником заради $500 тис. (Корреспондент) 
Коли медіа утримуються від порушення презумпції невинуватості

Водночас серед досліджених новин в онлайн-медіа присутні публікації щодо кримінальних справ, які не порушують принципу презумпції невинуватості: заголовки, лід і текст разом формують збалансовану картину, де підозри та версії позначено як такі.

Скриншот ІМІ із сайту “РБК-Україна”

Ці матеріали не подають провину як доведений факт ще до судового рішення, а забезпечують читача інформацією з акцентом на джерела й стадію розслідування або суду.

  • На Кіровоградщині агент РФ отримав 15 років ув’язнення за спробу встановити GPS-трекер на авто ЗСУ (Цензор)
  • Побиття екс-військовим ТЦК вчителя в Харкові: суд оголосив вирок (Кореспондент)
  • Намагається встановити GPS-маячок на авто ЗСУ: російський агент отримав вирок (РБК Україна)
  • Експрацівник ТЦК отримав вирок за побиття вчителя в Харкові (Фокус)

У кожному з цих заголовків уже міститься маркер процесуальної стадії або формулювання, яке пом’якшує тон: “судитимуть”, “оголосив вирок”, “отримав вирок”, “оголосили підозру”. Ці матеріали демонструють, що журналісти можуть інформувати про кримінальні справи відповідально, не уникаючи деталей, але тримаючи рамки презумпції невинуватості. 

Що порушення презумпції невинуватості означає для редакцій

Огляд найпопулярніших онлайн-медіа засвідчив системну вразливість: повідомлення силових і правоохоронних структур часто потрапляють у новини без належного редакційного доопрацювання, через що підозри сприймаються як встановлені факти. Станом на зараз помилки, що призводять до порушення принципу презумпції невинуватості, – це недотримання професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів, а також пряма шкода довірі до медіа. У разі ухвалення законопроєкту № 14057 наслідки можуть стати матеріальними: публікації, що стверджують провину особи до вироку суду або створюють таке враження, потенційно зумовлюють судові позови й фінансові втрати. 

Щоб цього уникнути, потрібно послідовно застосовувати прості правила: 

  • у заголовках і лідах називати джерело (“за даними поліції / прокуратури / ДБР / СБУ / БЕБ”); 
  • чітко вказувати процесуальну стадію (“оголошено підозру”, “обвинувальний акт скеровано до суду”, “вирок”); 
  • відмовитися від оцінних ярликів і емоційних образів без атрибуції;
  • узгоджувати тон заголовка з текстом. 

Це не зменшує оперативності новин, але повертає точність і знімає ключові юридичні ризики.

*Експерти ІМІ промоніторили 10 найпопулярніших онлайн-медіа України за версією Similarweb, охопивши всі новини, опубліковані протягом доби 7 жовтня 2025 року на сайтах: Oboz.ua, “Цензор”, “Українська правда”, ТСН, “Кореспондент”, РБК-Україна, “24 канал”, NV, “Фокус” та УНІАН.