Новини під час війни. Аналіз професійних стандартів провідних онлайн-медіа в лютому 2024 року
Загальний рівень дотримання стандартів якісної журналістики серед популярних онлайн-медіа України у 2024 році залишається відносно стабільним. Частка новин, що відповідають стандартам достовірності, а також балансу думок і точок зору, погіршилася приблизно на 1% у порівнянні з груднем 2023 року, переважно через зростання порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів. Редакції дедалі більше роблять свідомий вибір на користь емоційних і оціночних заголовків заради підвищення клікабельності.
Такими є результати лютневого моніторингу професійних стандартів від Інституту масової інформації* в порівнянні з висновками попереднього моніторингу, що був проведений у грудні 2023 року.
96,2% становить рівень дотримання стандарту балансу думок і точок зору серед досліджуваних медіа. Статистику дотримання балансу погіршує доволі широка практика розміщення виданнями замовних матеріалів, серед яких лобізм, публікації, спрямовані на видалення чи очорнення репутації публічних осіб, та не маркована належним чином реклама. Крім того, до моніторингової вибірки потрапили матеріали, що однобічно висвітлюють конфліктні ситуації, політичні та економічні події, без надання альтернативних точок зору.
95,2% становить рівень дотримання стандарту достовірності в середньому серед усіх досліджуваних медіа в лютому 2024-го. У попередній моніторинговий період, наприкінці минулого року, спостерігалася тенденція до зменшення використання російських ресурсів як джерел інформації. Цей тренд зберігається і в лютому 2024 року. Серед інших результатів моніторингу – почастішали випадки, коли спортивні відділи редакцій не називають джерел у своїх новинах. Окрім того, деякі редакції, свідомо чи помилково, називають джерела узагальнено, уникаючи розміщення гіперлінків на ресурси, чиєю інформацією скористалися.
86,4% становить середній рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів у досліджуваних медіа. Сексистські висловлювання та оціночні судження, а також емоційну лексику, зокрема в заголовках, використовують регулярно ті самі інтернет-видання. Їхні намагання створити клікбейт не завжди досягають успіху у вигляді збільшення кількості переглядів. Натомість свідоме нехтування стандартами загрожує тим, що вигадок, припущень та перебільшень, власне дезінформації, на цих сайтах у недалекому майбутньому стане більше, ніж журналістики.
У розділах новин окремі сайти розміщують тексти з порушенням одразу кількох стандартів, оскільки вони не є новинами. Це посівні календарі, астрологічні прогнози, прикмети та забобони, інші антинаукові вигадки, завдання на знання ПДР, рецепти страв, головоломки та збірки святкових привітань. Такі публікації взагалі не мають стосунку до журналістики. Це також негативно впливає на загальний рівень відповідності новин в онлайн-медіа професійним журналістським стандартам.
За результатами моніторингового дослідження, до лідерів з дотримання професійних стандартів під час укладання стрічки новин увійшли такі онлайн-видання: “Бабель”, Громадське, Суспільне, Liga.net, “Українська правда”, “Еспресо”, ZN.UA, LB.ua, Укрінформ та “Слово і Діло”.
Найнижчий відсоток публікацій, що не порушують стандартів, показали сайти УНІАН, ТСН, Obozrevatel, “24 канал”, “Фокус” та “Телеграф”.
МЕДІА, НОВИНИ ЯКИХ ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ НА 95% І ВИЩЕ
Абсолютна більшість новин у моніторинговий період відповідала журналістським стандартам. Лише в одній публікації не дотримано вимог щодо відділення фактів від коментарів. У заголовок винесено твердження Комітету з питань розвідки при Президентові України, але його не позначено як цитату.
Серед досліджених новин абсолютна більшість є відповідними стандартам журналістики. Зафіксовано одну публікацію, що порушує принцип балансу, адже цитує представницю лише однієї політичної сили, хоча йдеться про закиди на адресу іншої політсили.
У моніторинговий період стандарти дотримано в абсолютній більшості новин. Водночас у відповідній рубриці виявлено публікацію, що лише нагадує про наближення релігійного свята, тобто не є новиною взагалі. Крім того, ще одному матеріалу можна закинути порушення принципу презумпції невинуватості, коли підозра в скоєнні злочину, висунута правоохоронними органами, подається як доконаний факт.
Професійним стандартам відповідає переважна більшість новин, опублікованих у моніторинговий період на сайті “Суспільне.Новини”. Втім, моніторингом зафіксовано публікацію на спортивну тематику, в якій не було названо джерела інформації. Не зовсім зрозуміло, чи був журналіст особисто присутнім на змаганнях, чи взяв інформацію з відкритих джерел. Така помилка є типовою для спортивних новин багатьох видань.
Серед досліджених новин абсолютна більшість відповідала професійним журналістським стандартам. Незбалансованим був матеріал, що повідомляв про трагічну подію і містив лише обвинувачувальну позицію однієї зі сторін. У ще одній публікації на основі пресрелізу правоохоронців було порушено презумпцію невинуватості, тобто відділення фактів від коментарів.
У моніторинговий період журналістським стандартам відповідала переважна більшість новин. Винятками є матеріали, які переповідають недоопрацьовані достатньою мірою з боку редакції пресрелізи правоохоронних органів, які часто називають людей злочинцями до рішення суду. В Україні діє презумпція невинуватості, і на етапі слідства ми можемо говорити лише про підозру. Крапку в тому, є людина злочинцем чи ні, має ставити суд.
Переважна більшість досліджених новин сайту “Ліга” була написана з дотриманням професійних журналістських стандартів. Водночас один з матеріалів не є досить достовірним, оскільки посилається на російський “Комерсант”, який, своєю чергою, посилається на анонімні джерела. Ми заохочуємо журналістів перевіряти таку інформацію безпосередньо в названих компаній і не репостити інформації з Росії, якщо цього можна уникнути. Ще одна публікація порушує стандарт відділення фактів від коментарів та розміщена в розділі, партнером якого є Favbet.
Скриншот ІМІ із сайту Liga.net
Переважну більшість новин у моніторинговий період укладено з дотриманням стандартів журналістики. Водночас виявлено чотири публікації, що не вписуються у вимоги щодо відділення фактів від коментарів. У цих матеріалах варто було вже в заголовку вказати, кому належать твердження.
Також було виявлено новини, що без належного доопрацювання редакцією переповідають формулювання слідчих органів, порушуючи принцип презумпції невинуватості.
Професійні стандарти дотримано в переважній більшості досліджених новин. Утім, деяким публікаціям на тему спорту бракує достовірності через те, що в них хоч і міститься гіперлінк на джерело інформації, але в тексті воно не назване. Ще одній новині про судове рішення бракує повноти й балансу, внаслідок чого контекст лишається незрозумілим. На сайті також багато пресрелізів від різних органів влади, які видаються промоцією їхньої діяльності. До таких новин варто було б додавати контекст чи порівняння для покращення балансу і об’єктивності.
Серед новин, опублікованих у моніторинговий період, переважна більшість відповідає журналістським стандартам. Водночас у двох матеріалах зафіксовано порушення достовірності. Ці матеріали містять ґрунтовно опрацьовані і якісні інфографіки, які є особливістю видання. Але в текстах міститься дуже багато цифр, фактів і даних без посилання на те, звідки саме все це взято.
Ще три новини на основі пресрелізів правоохоронних органів містять судження, що суперечать принципу презумпції невинуватості. Тобто вони порушують стандарт відділення коментарів від фактів.
МЕДІА, НОВИНИ ЯКИХ ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ НА ПОНАД 90%
Професійні журналістські стандарти було дотримано в більшості досліджених новин видання. Але кілька новин були незбалансованими: різко критичними або компліментарними для героїв публікацій. Частина з них має ознаки замовних на користь фондів та компаній Ріната Ахметова, а також інших комерційних структур.
Скриншот ІМІ із сайту “Гордон”
У моніторинговий період переважна більшість новин сайту “Цензор.Нет” відповідала професійним журналістським стандартам. Низка публікацій була не досить достовірною, оскільки джерелом інформації в них були узагальнено “соцмережі” з посиланням на сторінки, часто підписані нікнеймами.
- “Мобільна група ППО знищує ворожий безпілотник” (Цензор.Нет)
До моніторингової вибірки потрапив і матеріал, що порушує стандарт відділення коментарів від фактів, оскільки містить у заголовку нецензурну лайку. Цей же стандарт порушено в новині, що посилається на пресреліз ДБР і містить недоопрацьовані редакцією формулювання без дотримання принципу презумпції невинуватості. В одній публікації про бізнес Ахметова не дотримано стандарту балансу.
Більшість досліджених новин відповідає журналістським стандартам. Кілька матеріалів достатньою мірою не відділяють коментарів від фактів. Ідеться як про емоційну лексику в спортивних новинах, так і про порушення принципу презумпції невинуватості в матеріалах, списаних із пресрелізів силовиків. Утім, у стрічці новин видання найчастіше зустрічається порушення стандарту балансу.
- “Стало відомо, як українська економіка виграє від національного кешбеку у відбудові житла” (РБК-Україна)
Низка незбалансованих публікацій мають ознаки замовних.
МЕДІА, НОВИНИ ЯКИХ ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ НА ПОНАД 80%
У досліджений період більша частина новин видання лишалася в межах професійних журналістських стандартів. Найпоширеніше на сторінках видання порушення – це судження та маніпуляції з емоційною лексикою в заголовках новин, що не відповідає вимогам до відділення коментарів від фактів.
- “Несподівано. Склад фарб для тату в 90% випадків не відповідає заявленому на етикетці” (NV)
- “Виставили за двері. Український футболіст виявився непотрібним білоруському клубу” (NV)
Серед інших порушень – повідомлення на спортивну тему, якому бракує вказання на джерела.
Також до моніторингової вибірки потрапили матеріали, що популяризують азартні ігри, розповідаючи про “улюбленців долі”, які виграють мільйони в лотерею. Такі матеріали потребують окремого оцінювання з погляду етики, оскільки непрямо стимулюють аудиторію видання грати в азартні ігри.
Скриншот ІМІ із сайту NV
У них використано емоційну лексику, що створює враження легкості виграшів. Доповнюють картину публікації, що взагалі не вписуються в жоден стандарт, оскільки є не новинами, а порадами з харчування або рецептами страв.
НОВИНИ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ НА РІВНІ ДО 80%
Більша частина новин у моніторинговий період відповідала стандартам професійної журналістики. Найбільше порушень стосувалося стандарту балансу. Більшість таких новин є просто репостами пресрелізів фондів, торговельних мереж, приватних медзакладів, мереж автозаправок та структур Ріната Ахметова і мають ознаки замовності.
- “VITAGRO просить прискорити ухвалення Радою законопроєкту щодо митного оформлення експорту біометану” (Інтерфакс-Україна)
Крім того, у низці новин редакція спробувала якнайдалі сховати джерело інформації. Наприклад, як у новині про економічну допомогу Україні з-за океану та з Європи, про заяви іноземних лідерів та роботу українського уряду тощо. Зрештою такі публікації втратили в стандарті достовірності.
Кілька публікацій не вписалися в стандарт відокремлення коментарів від фактів, зокрема, через порушення принципу презумпції невинуватості внаслідок нестачі редакційного опрацювання повідомлень правоохоронних органів.
Стандартам відповідає більша частина досліджених новин. Але в низці публікацій не дотримано вимог до відділення коментарів від фактів. Тут насамперед ідеться про оціночні судження та припущення в заголовках та в текстах. Більшість таких матеріалів присвячено спортивним подіям.
Частина матеріалів не відповідає стандарту достовірності через відсутність посилань на джерела інформації або, що практично те саме, через некоректні узагальнені посилання на “соцмережі”.
Скриншот ІМІ із сайту “Кореспондент”
Також у стрічці присутня певна кількість контенту, далекого від новинного, як, наприклад, астрологічні прогнози.
Більша частина новин, опублікованих у моніторинговий період, відповідають журналістським стандартам. Водночас кільком новинам бракує достовірності, зокрема в частині посилання на джерело, звідки взято пресреліз. Низка публікацій не вписуються в межі одразу кількох стандартів, оскільки не є новинами. Це поради на різні випадки життя, зокрема щодо харчування, догляду за тваринами та городництва.
Але частіше новини видання не відповідають стандарту відділення фактів від коментарів. Здебільшого йдеться про недостатню професійну роботу з пресрелізами слідчих органів, через що не дотримано принципу презумпції невинуватості. Оскільки на сайті видання досить значна частка кримінальних новин, це порушення є поширеним.
На сайті також було виявлено новини, яким бракувало балансу. Зокрема, це новина про “незаконну альтанку”, яка просуває лише точку зору органів влади й не містить жодного коментаря від сторони, яка, власне, подала до суду на Львівську міськраду. Крім того, частина незбалансованих матеріалів має ознаки замовних.
НОВИНИ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ НА РІВНІ ДО 70%
Більшість новин на сайті, проаналізованих у моніторинговий період, відповідали професійним журналістським стандартам. Переважна кількість порушень стосувалася стандарту відокремлення фактів від коментарів. Редакція активно використовує в новинах власні судження, інтерпретує слова героїв новин та зміст документів, а також використовує лексеми, припустимі в новинах лише всередині цитати. До прикладу, “накинувся”, “проїхався”, “найкращий”, “недолуга” тощо.
Скриншот ІМІ із сайту УНІАН
Менше порушень було зафіксовано в стандарті достовірності. До моніторингової вибірки потрапили новини, що мають узагальнені посилання, посилаються на скомпроментовані джерела без перевірки або без жодного застереження видають як істину пояснення дій російської армії українськими речниками.
Серед публікацій із браком балансу є історії з життя селебріті. Втім, більшість незбалансованих матеріалів на сайті УНІАН має ознаки замовних.
До вибірки потрапили також публікації, що не мають стосунку до новин, але розміщуються як новини: астрологічні прогнози, нав'язування забобонів, церковні календарі та поради з харчування – вони становлять близько 6% стрічки новин УНІАН.
Більшість новин на сайті, проаналізованих у моніторинговий період, відповідали професійним журналістським стандартам. Найбільша кількість порушень стандартів пов’язана з відсутністю належного відокремлення фактів від коментарів, зокрема в заголовках:
- “Чудо-зброя: у ЗСУ залишилася достатня кількість Leopard-2, – ЗМІ” (Фокус)
- “Чудо-технологія E-Color Shift змушує смартфон змінювати дизайн: як вона працює” (Фокус)
У стандарт балансу не вписуються матеріали з ознаками замовних.
Скриншот ІМІ із сайту “Фокус”
Астрологічні прогнози, різні поради та інші публікації, що не є новинами, становлять близько 5% розділу “Новини” сайту “Фокус”.
Більшість новин на сайті, проаналізованих у моніторинговий період, відповідали професійним журналістським стандартам. Найчастіше редакція нехтує відділенням фактів від коментарів. Йдеться здебільшого про маніпулятивні заголовки, серед яких спрямовані на: спроби шокувати чи залякати аудиторію; на сексуалізацію героїв новин, переважно жінок; а також на інші способи вжити в заголовках судження, забарвлені емоційною лексикою.
- “Оля Полякова шокувала, як Олег Винник кинув її на гроші та втік: “Він мене підставив” (ТСН)
- “У Польщі чоловік вкрав коня і намагався сховати його у квартирі на третьому поверсі” (ТСН)
- “Молоді їм не цікаві: в якому віці жінки найпривабливіші для чоловіків” (ТСН)
Другий за частотою порушення виданням стандарт – достовірність. Тут і поширення сумнівних відео з джерел, названих “мережі”, і ретрансляція лякалок із кремлівських джерел, і оповіді на межі детективного та фантастичного жанрів художньої літератури.
Серед публікацій, що порушують стандарт балансу, є ті, що мають ознаки замовних.
Близько 10% наповнення рубрики “Новини” сайту ТСН не мають стосунку до новин, оскільки це астрологічні прогнози, рецепти страв та посівні календарі.
Більшість новин на сайті, проаналізованих у моніторинговий період, відповідали професійним журналістським стандартам. Найчастіше редакція порушує стандарт відділення коментарів від фактів, створюючи емоційні й оціночні заголовки: довільні інтерпретації заяв іноземних лідерів, сексистські формулювання, порушення презумпції невинуватості, використання факту загибелі людини для поширення містичних вигадок та перебільшень.
- “Був на крок від смерті: Марина Арістова відверто розповіла про зради в шлюбі і пояснила, чому не розлучилася одразу” (Obozrevatel)
Низка публікацій не можуть вважатися достовірними через те, що, наприклад, узагалі не називають джерел інформації. Такі новини можуть порушувати якнайширший спектр тем: від кремлівської політики до подій українського спорту.
Серед незбалансованих матеріалів більшість має ознаки замовних на користь Ріната Ахметова, ігрового бізнесу, Віктора та Олени Пінчуків та інших замовників.
Скриншот ІМІ із сайту Obozrevatel
Астрологічні прогнози, рецепти страв, завдання на знання ПДР, поради з вирощування часнику та інший подібний контент, що немає стосунку до новин, становить близько 15% наповнення розділу “Новини” сайту Obozrevatel.
Неякісних публікацій у розділі новин зафіксовано дещо менше, ніж таких, що відповідають стандартам журналістики. Серед матеріалів, що порушують стандарти, більшість не відокремлює належним чином коментарі від фактів. Частина з них має маніпулятивні заголовки із судженнями та емоційною лексикою. Інші містять у текстах невідомо чиї міркування в широкому колі тем: від міжнародної політики до спорту. Автори таких текстів заради сподівань на клікабельність маніпулюють смертю людини, намагаються лякати аудиторію, вдаються до сексизму або вигадують подробиці.
Скриншот ІМІ із сайту “24 канал”
Низка публікацій видання не відповідає стандарту достовірності. Переважно йдеться про неназвані джерела інформації.
Матеріали з ознаками замовних, з розповідями про обіцянки окремих політиків порушують стандарт балансу.
- “Випивав склянку за склянкою: як приготувати найулюбленіший напій Тараса Шевченка” (24 канал)
- “Ви забудете про Шубу та Вінегрет: готуємо фінський салат з буряка” (24 канал)
Публікації, що не є новинами, – астрологічні прогнози, псевдопсихологічні псевдотести, поради щодо рослинництва та рецепти страв – становлять понад 10% рубрики “Новини” сайту “24 канал”.
На сайті кількість матеріалів, що містять порушення стандартів, практично дорівнює кількості якісних новин. Водночас астрологічні прогнози та “поради дачникам” становлять приблизно 4% рубрики “Новини”, яка потрапила до моніторингової вибірки.
Найпоширеніше порушення в матеріалах видання стосується відокремлення фактів від коментарів. Публікації в розділі новин містять емоційні перебільшення, припущення, узагальнення та оціночні судження. Припущення в заголовках можуть стосуватися міжнародної політики чи війни Росії проти України.
Стандарт достовірності порушено в низці новин, що мають узагальнені пояснення походження інформації, наприклад “про це повідомила низка столичних телеграм-каналів”.
Скриншот ІМІ із сайту “Телеграф”
Ще кілька новин не відповідають професійним стандартам через відсутність балансу. Серед таких історії з життя селебріті й матеріали з ознаками замовності.
*До моніторингової вибірки потрапили 23 популярних онлайн-медіа України: “Бабель”, Громадське, Суспільне, ZN.UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, “Слово і Діло”, NV, LB.ua, “Гордон”, Цензор.Нет, Інтерфакс-Україна, ТСН, “Кореспондент.net”, Zaxid.net, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, Obozrevatel, “Телеграф”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 100 матеріалів, які вийшли одночасно в стрічках новин кожного видання від 9:00 27 лютого 2024 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології.
***
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
Help us be even more cool!
