Найбільшим замовником "джинси" на Волині в січні став БЮТ

Такими є висновки 3 незалежних експертів: Катерина Іванової, Валентини Романюк  та Богдани Стельмах, які вони оприлюднили за результатами моніторингу публікацій у 8 друкованих виданнях Волині, що його проводить громадська організація “Інформаційне агентство “Рівнеінформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Із 60 матеріалів, де експерти зафіксували явні порушення стандартів актуальності, значущості та збалансованості, 5 - стосувалися прихованої реклами банків  та 4 місцевого виборбника (ЛАЗ-»Богдан»). Серед політичних партій та блоків, які розглядаються як потенційні замовники сумнівних матеріалів, лідирує БЮТ (21 матеріал). 

До комерційної “джинси” експерти віднесли 28 матеріалів, до політичної –  32  матеріали.

Катерина Іванова, медіа-тренер Інституту розвитку регіональної преси, м. Рівне:

Кількість реклами (і маркованої, і прихованої) суттєво зменшилася. По Рівному переважає комерційна джинса, по Луцьку- політична. Стабільно активним замовником залишається БЮТ. Але пояснюєтся це не стільки підвищенням «етичності» ЗМІ, а й скороченям рекламних бюджетів у зв'язку із «п'яним січнем» та загальною економічною скрутою.

Валентина Романюк, фрі-лансер, кореспондент «Радіо Свобода»:

У січні 2009 року «джинсові» матеріали Рівненської преси мали здебільшого комерційне забарвлення, у той час як на Волині пропорції комерційної і політичної «джинси»  розподілилися майже порівну. Серед замовників політичну «джинсу» найбільш активно використовували найвпливовіші політичні сили в регіоні – БЮТ, НУ, ЄЦ, НРУ, Народна партія, а також місцева влада та її структури на кшталт управлінь, КРУ, відділів економіки. Однією з найпоширеніших серед політичних стали «газова» тема, тема стосунків прем’єр-президент, парламентські проблеми.  Комерційна «джинса» найчастіше є рекламою товарів і послуг без відповідної позначки – здебільшого у сфері медицини, косметології, побутової та електронної техніки, послуг зв’язку. «Газову» кризу водночас намагалися використати підприємства, які реалізовують індивідуальні системи опалення; фінансову кризу зачіпали здебільшого політики. Натомість банки, розміщуючи проблемні матеріали, фактично рекламували свої послуги та намагалися заявити про свою надійність у нестабільний фінансовий час, щоб таким чином втримати клієнтів, переконати їх у своїй надійності. У багатьох «джинсових» матеріалах подані думки опонентів, однак непропорційно, з висновками на користь однієї сторони.