Типові помилки в новинах, що призводять до порушення журналістського стандарту відокремлення фактів від коментарів, помітили експерти Інституту масової інформації під час моніторингу популярних онлайн-медіа, проведеного в межах підготовки до оновлення Білого списку Інституту масової інформації.
Згідно зі стандартом, журналіст має бути максимально незаангажований. Усі коментарі власне журналіста мають бути чітко відокремлені від фактів та коментарів експертів. Всі коментарі мають бути атрибутовані, тобто читач має чітко розуміти, хто висловив думку.
Тому судження, висновки, припущення, версії тощо, не названі саме в такий спосіб, у новині оцінюються як порушення стандарту. Це ж стосується й емоційно забарвлених лексем, адже вони є виявом заангажованості автора тексту новини.
Гороскопи та “ретроградний Меркурій” у новинах
З погляду стандарту відокремлення коментарів від фактів не витримують критики пророцтва серед новин. Щодо гороскопів та історій про “ретроградний Меркурій”, а також кулінарних рецептів та порад, як виготовити компост для вирощування помідорів, у новинних стрічках – ситуація проста. Те, що не ґрунтується на фактах, є вигадкою. Тут не вдасться відділити факти від коментарів. Тому не вийде і не порушити стандарту.
Анонімні передбачення замість фактів
Судження вже більше пов’язані з фактами, коли йдеться про коментарі щодо реальних подій, утім усе ж фактами вони не є. Так само як очікування, прогнозування, припущення та версії. Водночас одним із припустимих і нескладних способів зробити заголовок новини більш клікабельним є винести в нього цитату з коментаря. Лише робити це слід правильно, тобто так, щоб було очевидно, що йдеться про думку окремої людини. Найпростіше досягти цієї мети, якщо цитату оформити як пряму мову і, бодай через якийсь знак пунктуації, слова автора. В останній частині лаконічного “вважає (припускає, прогнозує, переконує тощо) експерт” буде досить для дотримання стандарту. Хоча що більше буде інформації про експерта, то краще: розуміти дотичність коментатора до предмета його оцінок читачеві не завадить. Часто прізвища експертів можуть говорити самі за себе, тож і вони не зайві в заголовках.
Викривлення контексту під час адаптації
Втім, не лише в заголовках редактори новин забувають відокремити коментарі від фактів. Найчастіше це трапляється у двох випадках – коли новини роблять з публікацій іноземних медіа або з пресрелізів правоохоронних органів. У першому випадку порушення стандарту стається, коли у формат новини упаковують великі матеріали, які частково або повністю складаються з думок окремих осіб, і забувають у тексті атрибутувати кожну думку. Іноді замало загадати джерело в заголовку, а варто нагадати, що йдеться про цитування, і десь далі першого абзацу. Також важливо не вирвати судження з контексту та не змінити їхньої суті. Тому адаптувати статті інших видань для стрічки новин слід або з розумінням предмета статті, або не робити цього зовсім.
Порушення журналістами принципу презумпції невинуватості
Коли йдеться про виготовлення новин на підставі повідомлень правоохоронних органів, ситуація схожа. Їх слід цитувати так, щоб було чітко зрозуміло, що це цитата. Якщо їх переповідати своїми словами, то якнайчастіше зазначати, що йдеться про переповідання чиїхось слів. Адже правоохоронні органи хоч і викривають злочини, але мають доводити ці викриття в суді. Тому до судового рішення всі обвинувачення та підозри є лише припущеннями. Через це до ухвалення вироку судом щодо особи її не можна назвати злочинцем. Тож новина про обшуки, висунення підозр, затримання не має створювати враження винуватості людини, щодо якої відбулися процесуальні дії. І, щоб цього не відбулося як у заголовках, так і в тілі новини, слід якнайчастіше нагадувати читачеві: “за версією слідства”, “як заявляють у відомстві”, “як вважають правоохоронці”, “як припускають слідчі”. Коли про це забувають, стається не тільки недотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, а й порушення журналістами принципу презумпції невинуватості. З цього випливає, що вкрай недоречно, коли до таких новин журналісти не тільки тягнуть формулювання з пресрелізів, а й ще й додають власних суджень.
Емоційна лексика та клікбейт
Оцінки журналіста в новинах узагалі зайвий елемент. Звісно, у вигляді прямих висловлювань такі оцінки майже не зустрічаються. Водночас окремі редакції забувають або вдають, що коли в заголовку чи тексті містяться підказки читачеві, як сприймати новину – як добру чи погану, як радісну чи страшну, разючу чи посередню, – тоді висловлюється їхнє бачення, яке не атрибутоване і навіть не аргументоване. Так знову порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів. Загалом що менше прикметників у новині, то менше шансів написати зайве.
Втім, за межами стандартів можуть опинитися й інші частини мови, якщо вони емоційно навантажені. Іменник “жах”, як і комбінація дієслова з іменником “випустив кишки”, так само недоречні в новинах, як і “здивування” чи “потішили повідомленням”. Особливо якщо вони опинилися в заголовку. Власне, тоді це вже не заголовок, а клікбейт. Тим паче коли йдеться про вигуки на кшталт “ого!” чи то “вау!”. Власне, останні для більшої частини аудиторії вже стали сигналом не читати далі. Такий спосіб маніпулювати емоціями читачів є найбездарнішим, відповідно найпомітнішим. А людям не подобається, коли ними маніпулюють, вони перестають вірити маніпулятору. Це стосується будь-якого способу обману, а порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів найчастіше своїм наслідком має саме введення читача в оману.
Наслідки порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів
З погляду оцінювання якості контенту онлайн-медіа не має значення, виникло порушення через неуважність, через брак професійного досвіду чи через усвідомлене рішення журналіста. Значення має саме порушення: так чи інакше воно означає, що з новини аудиторія отримує не інформацію в чистому вигляді, а ті чи інші її інтерпретації, тобто тією чи іншою мірою буде введена в оману. Більшість читачів приходить у розділи новин на сайтах саме по інформацію, залишаючи за собою право на самостійне її осмислення. Якщо ж клієнт не отримує від продукту заявлених вигод, продукт не є відповідним, не є якісним.
Навряд чи свідомий читач довірятиме виробнику неякісного контенту. З часом він звернеться до іншого джерела новин. Так медіа, що не дотримується професійних стандартів у новинах, втрачатиме якісну аудиторію.
Крім того, ставка окремої редакції на клікбейт та інші емоційні маніпуляції з розрахунку на менш свідому аудиторію шкодить журналістиці і, зрештою, державі. Неякісні новини в одному онлайн-виданні підривають довіру до журналістів загалом. Це скорочує можливості незалежних медіа до розвитку. Тим часом демократія, навіть в обмеженому війною стані, як в Україні, не здатна існувати без незалежних медіа як елементу громадського контролю. Отже, порушення журналістських стандартів з боку окремих медіа шкодить усій країні.
Чому журналістам варто читати матеріали ІМІ
Є певний сумнів, що ця аргументація впливатиме на редакційну політику тих, хто свідомо йде шляхом, відмінним від шляху забезпечення аудиторії чесною, актуальною та соціально важливою інформацією. Тому для них є лише одна порада і водночас прохання: не називати новинами те, що не є новинами за визначенням і суттю.
Звісно, в різних медіа зафіксовано різну кількість порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів у новинах. Деяким онлайн-виданням вдається взагалі їх уникнути, інші ж систематично вдаються до тих самих хибних рішень. У разі якщо останнє є наслідком браку знань чи досвіду, ситуацію можна виправити. Тут у пригоді можуть стати моніторинги ІМІ та звіти, оприлюднені за їхніми результатами. У цих матеріалах аналізуються всі виявлені порушення журналістських стандартів та розглядаються причини їхнього виникнення. Тобто окреслюється шлях для тих редакцій, що прагнуть працювати якісно і доєднатися до колег у Білому списку.
