Контент кримських медіа наразі видається інформаційним акваріумом окупації. 86% локальних новин створюють ілюзію нормальності та самодостатнього життя півострова, відрізаного від реальності й міжнародного контексту.
Україна зведена до війни й подається через кальку офіційної риторики (“територія СВО”, “звільнення”), що нормалізує агресію і підміняє факти “правильними” словами. Міжнародка, обмежена колом дружніх до Кремля режимів (Іран, Китай, КНДР), закриває аудиторію в штучній картині світу, де Росія нібито має підтримку й альтернативний порядок. У підсумку кримські медіа працюють як фільтр від небажаної інформації і як машина легітимації окупації – через мовні рамки, звуження тем, і як наслідок, системне звуження горизонту. Про контент-аналіз кримських медіа, проведений Інститутом масової інформації, читайте нижче.
Географія новин кримських медіа
Аналіз контенту кримських медіа свідчить про чітко локалізований інформаційний порядок денний. Основна маса матеріалів (86%*) стосувалася місцевої тематики. Частка загальноросійських новин становила 11%, тоді як України та міжнародної політики представлені мінімально, приблизно по 1,5% відповідно.
Згадки про Україну мають специфічний характер. Здебільшого вони пов’язані з війною і подаються через лексику, що відповідає офіційній риториці російської влади. Зокрема, українські території називають “територією СВО”, а загарбницькі дії російських військ подаються як “звільнення” населених пунктів. Наприклад, телеканал “Первый Севастопольский” повідомляє про захоплення сіл Покровка на сумському напрямку та Міньківка на донецькому напрямку, використовуючи відповідні формулювання.
Загальноросійські новини, які з’являються в медіа півострова, переважно стосуються соціально-економічних рішень федерального рівня, а саме державних програм, виплат, інфраструктурних проєктів або змін у регулюванні. Такі матеріали інтегрують кримчан через інформаційний простір у загальноросійський порядок денний.
Міжнародна тематика представлена обмежено й має вибірковий характер. У новинах фігурують переважно країни, які позиціюються як партнери або союзники Росії, зокрема Іран, Китай і Північна Корея.
Контент кримських медіа характеризується домінуванням локальної тематики, а згадки про Україну мають переважно воєнний характер і супроводжуються лексикою, що відтворює офіційну російську риторику.
Тоді як міжнародні новини обмежуються колом дружніх країн, що підсилює пропагандистську рамку сприйняття зовнішньої політики.
Тематичне спрямування контенту кримських медіа
Аналіз тематичної структури контенту кримських медіа свідчить про домінування соціальної та інфраструктурної тематики. У сукупності ці теми охоплюють близько третини новин: 23,5% припадає на соціальні матеріали, ще 17% – на інфраструктурні.
Соціальна тематика охоплює новини про освіту, медицину, працевлаштування та підтримку вразливих категорій населення. Наприклад, видання “Крымское информационное агентство” публікує матеріали про вартість стоматологічних послуг або можливості працевлаштування випускників технічних училищ. Сайт “Крыминформ” повідомляє про пільги на комунальні послуги для окремих категорій населення. Окремий сегмент становлять новини про російські соціальні програми, які часто подаються з посиланням на представників окупаційної влади.
У новинах про ці програми часто фігурує губернатор Севастополя Міхаїл Развозжаєв, що надає їм паркетного та компліментарного характеру щодо федерального центру та окупаційної влади.
Подібно в новинах з’являється й так званий голова Криму Сєргєй Аксьонов, який коментує питання розвитку інфраструктури та соціальної політики. Такі матеріали часто мають ознаки компліментарного або “паркетного” висвітлення діяльності окупаційної адміністрації.
Ще 17% матеріалів становить кримінальна хроніка та новини про надзвичайні події. Джерелами таких повідомлень переважно є правоохоронні органи окупаційної влади. Контент зосереджений на розслідуваннях злочинів, затриманнях і запобіганні правопорушенням, що формує образ контрольованого й безпечного середовища.
Тема війни в кримських медіа становить 15% матеріалів усього контенту.
Насамперед це матеріали про атаки ЗСУ на півострів. Увага в зазначених матеріалах зосереджена на неправомірності таких атак, оскільки передусім ідеться про обстріли нібито соціальних об’єктів.
Наприклад, губернатор Севастополя після атаки безпілотників на місто стверджував, що удари були націлені на житлові квартали Севастополя, а безпілотники були оснащені шрапнеллю для “збільшення жертв поміж цивільного населення”.
Доповнюють пропагандистський наратив про цілеспрямовані удари ЗСУ по цивільних і новини про травмування цивільного населення внаслідок цих атак. Так, сайт “Крыминформ” повідомляє, що внаслідок однієї з атак ЗСУ постраждав дев’ятирічний хлопчик.
Також пропагандистський характер мають матеріали про “героїв СВО”, які популяризують служіння в російській армії та поширюють наратив про “неминучу перемогу РФ”.
У межах воєнної тематики місцеві ресурси повідомляли й про загиблих кримчан, що воювали проти України, чи допомогу “учасникам СВО” з боку кримської влади.
На теми економіки, сільського господарства та туризму припало до 15% контенту. Це матеріали про сезонні роботи, розвиток виноградарства або туристичні маршрути на півострові. У цій категорії також фіксуються публікації з ознаками замовності, зокрема рекламні матеріали про банківські послуги.
- “ВТБ назвав нові сценарії застосування біометрії”;
- “ВТБ: попит на онлайн-реєстрацію бізнесу зріс у 1,5 раза – Sevastopolmedia”.
Близько 7,5% новин присвячено погоді та екологічній тематиці. Це переважно матеріали про погодні умови, штормові попередження або екологічні впровадження кримської влади.
Тематична структура кримського медіаконтенту свідчить про орієнтацію на соціально-інфраструктурну ситуацію на півострові. Порядок денний має виражений акцент на діяльності окупаційної адміністрації. Значна частка матеріалів має ознаки компліментарного висвітлення влади, особливо в соціальній та інфраструктурній тематиці.
Воєнні новини подаються узгоджено з російськими офіційними наративами, з фокусом на загрозах для цивільного населення та героїзації учасників війни з боку РФ.
У сукупності це може вказувати на домінування пропагандистських підходів у формуванні інформаційного порядку денного кримських медіа.
“Уся ця тематична мозаїка складається в одну конструкцію: кримські медіа системно відтворюють вітрину “нормальності”. Соціалку й інфраструктуру подано як безперервний потік “турботи влади”, підсилений паркетними цитатами Развозжаєва, Аксьонова, що перетворює новини на піар-стрічку адміністрації. Кримінальна хроніка, передана через зведення силовиків, добудовує образ контрольованого, “безпечного” простору, де порядок гарантує окупаційна система. Воєнна тема діє як пропагандистський каркас. ЗСУ показують загрозою для цивільних, натомість “герої СВО” – як моральний еталон. У підсумку це не журналістика, а керована комунікація, яка легітимізує окупацію через побут, страх і героїзацію, з вкрапленнями замовних матеріалів”, – вважає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.
Джерела в кримських медіа
Аналіз новин у кримських онлайн-медіа свідчить про домінування офіційних джерел. Найбільшу частку (63%) становлять повідомлення з посиланням на офіційні кримські окупаційні структури. Така структура джерелості фактично закріплює для медіа роль інформаційного рупора адміністрації та підсилює ризики пропагандистського “порядку денного”. За цих умов редакції втрачають функцію контролю й перевірки, а аудиторія – доступ до альтернативних інтерпретацій подій.
13% матеріалів виходять без зазначення джерела інформації. Така практика знижує прозорість новин і ставить під сумнів достовірність повідомлень. Висока частка “анонімних” джерел у новинах може бути маркером керованого подання, самоцензури або навмисного приховування походження інформації, що руйнує довіру навіть до нейтральних повідомлень.
Водночас 13% публікацій становлять власні матеріали редакцій. Схоже на невеликий потенціал для самостійності, але без посилення стандартів атрибуції та верифікації цей потенціал працює слабко.
Частка матеріалів з посиланням на російські медіа становить лише 3%. Низька частка посилань на російські медіа не означає більшої незалежності: навпаки, це може вказувати на “замкнену” інформаційну екосистему, де головним виробником новин є сама адміністрація.
Експерти як джерела використовуються зрідка, лише у 2% випадків. Відсутність експертності обмежує пояснювальну журналістику й позбавляє аудиторію контексту, що особливо критично в умовах політичних маніпуляцій.
Соціальні мережі також виступають джерелом інформації у 2% матеріалів, що є відносно невисоким показником з огляду на сучасні практики цифрової журналістики. Така частка може означати слабку роботу з цифровими слідами подій. У підсумку зменшується ймовірність “низового” порядку денного, голосів місцевих мешканців і ознак реального життя поза офіційними повідомленнями.
Інститут масової інформації провів аналіз у період із 16 до 18 лютого 2026 року. Моніторилися шість онлайн-медіа Криму: SevastopolMedia, Первый Севастопольский, Крыминформ, Крымское информационное агентство, “Миллет”, Крымская газета.
