Маніпуляції на чутливих темах, джинса і місцеві фейки: інфопростір Херсонщини на початку місцевих виборів

Фото – prachatai.com

Лякалки про туберкульоз, фальшива соціологія та піар на шляхопроводі, який будують майже 10 років, – основні теми для маніпуляцій та фейків у Херсоні за тиждень до офіційного старту кампанії місцевих виборів.

Уперше в Херсонській області було проведене масштабне оцінювання інформпростору на предмет дезінформації і маніпуляцій, за підтримки британського фонду Thompson Reuters у партнерстві з Інститутом масової інформації. Аналіз має на меті допомогти місцевим медіа дотримуватися професійних стандартів, викривати дезінформацію, а громадянам – зробити усвідомлений вибір у день голосування, спираючись на достовірні дані.

У період з 31 серпня до 6 вересня включно аналітики моніторили новини 10 найпопулярніших місцевих онлайн-медіа. Загалом було проаналізовано 938 медіаповідомлень. Усього під час аналізу було зафіксовано 85 матеріалів, які мали в собі ознаки маніпуляцій, що становить 9% загальної кількості публікацій *.

Аналітики проєкту виявили низку тем, якими активно маніпулюють в інформаційному просторі Херсона. Зокрема, це такі теми:

• відновлення водопостачання через Північно-Кримський канал до окупованого Росією Криму;
• ситуація із захворюваністю на COVID-19 (на момент проведення моніторингу область перебувала в "зеленій" зоні) та туберкульоз;
• старт виборчої кампанії й активність потенційних кандидатів до місцевих рад;
• чергове відновлення довготривалого будівництва шляхопроводу між херсонськими мікрорайонами Таврійський і ХБК;
• початок навчального року та інші.

Мостоперехід

Однією з найпопулярніших тем у херсонських медіа на початку вересня стало відновлення будівництва мосту між мікрорайонами Таврійський і ХБК. 14% усіх публікацій, що містили маніпуляції та фейки, були присвячені цій темі. Цей інфраструктурний об'єкт дійсно важливий для міста і сусідніх населених пунктів, адже має розвантажити активний трафік на Бериславському шосе, особливо під час переїзду через залізничні колії. Довгобуд, який починали ще у 2012-му, за ці роки став символом корупції і чутливою темою, на якій піаряться місцеві політики: від міських депутатів до голови ОДА і народних депутатів.

Цього разу приводом став візит на об'єкт Президента України Володимира Зеленського та обіцянка голови Херсонської ОДА Юрія Гусєва відкрити міст до початку літа 2021 року. Тему одразу ж почали поширювати в медіа.

3 вересня народний депутат від "Слуги народу" Павло Павліш (обраний у 182-му округу Херсона) заявив, що Верховна Рада "підтримала в першому читанні зміни до бюджету про виділення цього року 300 млн гривень на добудову мостопереходу ХБК-Таврійський".

Однак у новинах не обійшлося без фейкової інформації. Твердження "в процесі балотування у ВРУ одним з основних пунктів депутатської програми Павла Павліша було продовження, а згодом і завершення будівництва мостопереходу ХБК-Таврійський" не відповідає дійсності. У передвиборчій програмі Павліша немає жодного слова про цей об'єкт.

Після заяви Павліша на темі почав піаритись і потенційний кандидат у мери від "Слуги народу" Юрій Кирилов. Новина одразу потрапила в місцеві медіа.

Однак політичні опоненти також вирішили приписати собі заслуги в "розморожуванні" довгобуду. На випередження спрацював екснардеп і колишній міський голова Херсона (2002–2012 рр.) Володимир Сальдо, який заявив про намір балотуватися в мери. Ще 2 вересня кілька місцевих видань поширили новину з маніпулятивним заголовком і змістом: "План Cальдо сработал: строительство скандального моcтопeрeхода возобновили".

Передусім про жодний "план Сальда" в тексті не йдеться. Автор натякає, що саме відеозвернення Сальда до президента, записане напередодні візиту Зеленського до Херсона, зрушило будівництво.

"Тыcячи лайков и cотни коммeнтариeв хeрcонцeв в поддeржку обращeния Cальдо дeйcтвитeльно измeнили cитуацию: цeрeмония вручeния почтальонам автомобилeй была замeнeна на визит гаранта на нeдоcтроeнный моcтопeрeход", – йдеться в матеріалі.

Однак це не відповідає дійсності. Вказане звернення зібрало значно менше реакцій у соцмережі, і, як воно вплинуло на відновлення будівництва, оцінити неможливо. Володимир Сальдо просто вчергове заговорив на важливу місцеву тему напередодні виборів.

Не оминув нагоди заявити про свою підтримку мостопереходу і народний депутат (обраний у 184-му округу), лідер політичної партії "Нам тут жити" й потенційний кандидат на посаду міського голови Херсона Ігор Колихаєв.

"Звісно, я проголосував за: Херсону потрібна ця розв'язка. І будемо сподіватися, що її добудують якщо не цього, то наступного року..." – йдеться на сторінці депутата в соцмережі. Заяву поширили кілька місцевих онлайн-видань.

Однак усі медіаповідомлення про мостоперехід перевершила публікація на сайті "Херсонщина 24". Справжнім набором фейків стала новина "Заступник мера Херсона Олена Мазур приховує, куди витратили 272 млн грн". Автор, посилаючись на запис у соцмережі, стверджує, що "депутат Херсонської міської ради Олена Мазур уникла відповіді стосується виділених на міст перехід 272 мільйони гривень бюджетних коштів" [орфографію збережено]. Йдеться, очевидно, про будівництво мостопереходу ХБК-Таврійський.

Набір вигаданих фактів у цьому матеріалі доволі широкий.

Це і "робоча група по виділенню коштів на "будівництво", якої не існує, і буцімто виділені з міського бюджету 272 млн гривень, і твердження "вона причетна до корупційних схем по відмиванню грошей, виділених на будівництво важливого для Херсона об'єкта інфраструктури".

По-перше, у Херсонській міській раді немає і не було жодної робочої групи: таку групу було створено в облраді із залученням депутатів міськради, але Олена Мазур до неї не входила, а гроші на співфінансування робіт виділяли депутати на пленарному засіданні. По-друге, виділена з міського бюджету сума була значно меншою.

У 2018 році депутати Херсонської міської ради виділили на це 50 млн грн.

Станом на січень 2019 року всього на будівництво об'єкта було витрачено 194 790 239 грн. Приблизно в цей час будівельні роботи згорнули. Тобто автори сайту поширюють недостовірні дані, посилаючись на неперевірені та відверто ненадійні джерела.

Складність перевірки інформації на цю тему посилена тим, що навіть матеріали на офіційних сайтах Херсонської міської ради та обласної державної адміністрації є або малоінформативними в плані точних сум, витрачених на будівництво, або компліментарними, націленими на участь посадовців. Тому місцевим медіа слід було б звернути увагу на висвітлення фінансового боку цього довгого будівництва.

Це стосується всіх тем, пов'язаних із так званим "Великим будівництвом".

Вода до Криму

Тема відновлення водопостачання через Північно-Кримський канал до окупованого Росією півострова Крим періодично обговорюється у всеукраїнських і херсонських ЗМІ, які реагують на заяви політиків і державних діячів.

У досліджуваний період вона не була такою, що превалює. Усього 4% фейків та маніпуляцій присвячено зазначеній темі, але важливість цієї актуальної проблеми змушує детальніше її вивчати. Адже потенційно це основна тема для російської пропаганди.

Один з останніх пропагандистських наративів у цьому контексті – "гуманітарна катастрофа" в Криму через малі запаси прісної води у зв'язку з посухою. Тему активно обговорюють і російські медіа, періодично поширюючи фейкові заяви, які спростовують українські ЗМІ й представники міжнародних організацій.

Про воду для Криму писали кілька херсонських видань. Наприклад, "Херсон онлайн" опублікував новину "В Крыму катастрофическая ситуация с водой", у якій ідеться про низький рівень води в Білогірському водосховищі. Інформація подається однобоко, лише з погляду "мешканця" Криму, якого в матеріалі не названо. Заголовок маніпулятивний, не відповідає змісту новини. Окрім відео водосховища, яке не може свідчити про "катастрофічу ситуацію", додаткових підтверджень цій тезі немає.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов підкреслив, що жодних підстав для "гуманітарної катастрофи" в окупованому Криму через начебто нестачу води не існує.

Перевірену та збалансовану інформацію з цієї теми ми б рекомендували журналістам і читачам отримувати та перевіряти в профільних ЗМІ, наприклад на сторінках проєкту української редакції Радіо Свобода "Крим.Реалії". Натомість не варто довіряти російським ЗМІ та місцевим виданням, які не дають у своїх матеріалах посилань на авторитетні медіа.

COVID-19 і туберкульоз

Херсонські медіа пишуть про коронавірусну хворобу COVID-19. 8% усіх проаналізованих матеріалів присвячено цій темі. Переважно це офіційні повідомлення від органів влади про динаміку поширення хвороби, кількість нових інфікованих, заповненість лікарень, забезпеченість засобами індивідуального захисту, роботу COVID-патрулів.

Цікавий випадок поширення неправдивої інформації зафіксували на сайті "Херсонці". У новині "Xepcoнcкий тубepкулёзный диcпaнcep – этo вoпpoc нaциoнaльнoй бeзoпacнocти cтpaны" видання наводить думку депутата херсонської міської ради Єгора Устинова про те, що "Укpaинa являeтcя aнтилидepoм cpeди eвpoпeйcкиx cтpaн в бopьбe c тубepкулeзoм и пpeдcтaвляeт инфeкциoнную угpoзу для cтpaн-coceдeй. A ecли учecть, чтo Xepcoнщинa пo зaбoлeвaeмocти нa пepвoм мecтe ужe мнoгo лeт, cтaнoвитcя пoнятнo, чтo вoпpoc функциoниpoвaния тaкиx мeдучpeждeний, кaк нaш гopoдcкoй тубдиcпaнcep, – этo вoпpoc нaциoнaльнoй бeзoпacнocти cтpaны".

Видання ніяк не підтверджує цю інформацію, не дає додаткових відомостей щодо ситуації з туберкульозом на Херсонщині. А варто було б, адже озвучена Устиновим думка суб'єктивна, а інформація фейкова.

За даними Національного центру громадського здоров'я МОЗ України, протягом першого кварталу 2020 року на Херсонщині зафіксовано 188 хворих на туберкульоз. Це високий показник, але не найбільший, як це стверджує депутат. Значно вищі показники в Дніпропетровській (785), Одеській (794), Львівській (419), Донецькій (318) областях.

Прихована політична агітація і фальшива соціологія

Ще до офіційного старту виборчої кампанії місцеві медіа прогнозовано наповнилися матеріалами з ознаками замовності, присвяченими політикам, партіям. Серед усіх виявлених маніпуляцій 72% стосуються теми місцевих виборів і є прихованою політичною агітацією. Переважно матеріали присвячено "благодійній" діяльності та іншій активності місцевих політиків, які збираються балотуватися до органів самоврядування. Такі матеріали є елементом маніпуляції свідомістю виборців через створення позитивного образу політиків, представлення їх у ролі експертів з тем, які вони раніше ніколи не коментували, через безпідставні твердження, привітання, популізм.

Онлайн-видання пишуть про мурали й фонтан від команди Сальда, "успішного політика і підприємця" Олену Урсуленко, представлення команди партії "Херсонці", привітання з Днем знань від різних політиків і партій та інше. Цікавий приклад піару команди партії "Нам тут жити" на проєкті, реалізованому за кошт міського бюджету Херсона. А тут бачимо класичний приклад маніпулятивного заголовку про те, що Сальдо "добився" голосування за мораторій на закриття бібліотек, хоча насправді просто звернувся під час сесії міської ради до депутатів із пропозицією повернутися до обговорення цього питання.

На телеканалі "Херсон плюс" виявили кілька сюжетів з ознаками замовності про "боротьбу" місцевого осередку партії "Батьківщина" "проти реорганізації шкіл".

Представники новокаховської міської організації партії "За майбутнє" розповсюдили матеріали про напад невідомих на них у приміщенні Новокаховської міської ради, але на доданому до публікацій відео факту нападу на депутатів не зафіксовано. Заголовок і текст цього матеріалу є повністю маніпулятивними.

Найчастіше політична джинса на сторінках онлайн-видань і в сюжетах херсонських телеканалів зустрічається від Ігоря Колихаєва, Володимира Сальда, Михайла Опанащенка, партій "Слуга народу", "Удар," "Нам тут жити", "За майбутнє".

Обласна організація партії "Удар" розповсюдила матеріали з ознаками замовності про свої перші збори. У цих матеріалах, окрім загальної інформації про діяльність та плани, партійці опублікували дані "соцопитувань", не посилаючись на джерело або компанію, що проводила дослідження. У тексті просто вказали, що, "за даними соцопитувань, політичну силу вже підтримують 4,6 відсотка жителів Херсонщини", що, звісно, є фейковою інформацією.

Висновки

Аналіз медіаконтенту показав, що херсонські ЗМІ напередодні старту виборчої кампанії часто публікували маніпулятивні матеріали з ознаками замовності, поширювали неперевірену інформацію, вигадані соціологічні дані, оціночні судження, голослівні звинувачення в корупції міської влади. Трапляються приклади комерційної джинси.

У деяких матеріалах журналісти не дотримувалися балансу думок, публікуючи дописи із соцмереж, відокремлення фактів від коментарів і суджень, точності, маніпулювали в заголовках.

Такі матеріали часто є передруками, особливо політична джинса, яка слово в слово повторюється на сторінках різних видань.

Траплялися випадки підігрування пропагандистським наративам про "зовнішнє управління", лякалки про Україну як інфекційну загрозу для сусідніх країн, про те, що українців змусять повернути субсидії і "заберуть останнє", або про "побори в школах" і "рабство" в Україні.

Значну частину в стрічках новин херсонських медіа становлять кримінальні хроніки й так звані паркетні новини: офіційні повідомлення органів влади, пресрелізи державних установ і організацій, анонси публічних заходів.

Новини культури, спорту, освіти, екології трапляються зрідка, якщо інформаційним приводом не є діяльність політиків у цих сферах або якщо ці заходи не мають всеукраїнського чи міжнародного масштабу: ГогольFest, Мельпомена Таврії, чемпіонат України з футболу, перемоги освітян у престижних конкурсах та олімпіадах.

Періодично журналісти висвітлюють теми ЖКГ, туризму, життя релігійних громад (передусім православних).

Оригінальні авторські матеріали публікуються переважно у виданнях "Вгору", "Новий день", "Мій Херсон", іноді на сайтах "Херсонці", "Перший регіональний", "Любимый херсон".

Прогнози й рекомендації

1. У період виборчої кампанії херсонські медіа публікуватимуть більше прихованої політичної агітації. З огляду на проведене дослідження і спираючись на регіональні моніторинги ІМІ, ми прогнозуємо, що маніпуляції в цих матеріалах ставатимуть агресивнішими.

Рекомендації. Під час виборчої кампанії читачам слід критичніше ставитися до інформації, яку публікують місцеві ЗМІ, та перевіряти матеріали на предмет ознак замовності за допомогою методик ІМІ. Єдина порада редакціям – не порушувати закону та попереджати замовників про необхідність маркувати політичну ацітацію.

2. Наше дослідження показало непоодинокі випадки використання з боку політиків теми пандемії та хвороб для політичного піару. Відсутність достатніх знань у зазначених галузях неодмінно призводять і призводитимуть надалі до поширення недостовірної, фейкової інформації або навіть панічних чуток та настроїв.

Рекомендації. Аудиторії слід обережно та вдумливо сприймати заяви політиків, якщо вони стосуються специфічних сфер життя, особливо теми хвороб, епідемій та інших загроз. Журналісти також мають прискіпливіше перевіряти факти й коментарі, гучні заяви та загрозливу статистику. Вище ми коротко пояснили, як первірити гучну заяву політика та легко довести, що це фейк.

3. Також ми фіксуємо й очікуємо надалі нові випадки маніпуляцій з даними соціологічних досліджень, публікації фальшивої соціології та неперевіреної інформації, яка може бути фейковою.

Рекомендації. Насамперед оцінювати будь-які дані будь-яких опитувань слід крізь призму людей, які їх озвучують, та компаній, які їх проводять. Не слід довіряти маловідомим компаніям. Зазвичай серйозні соціологічні компанії дуже обережні у своїх заявах і дорожать репутацією. З базою псевдосоціологів можна ознайомитися на сайті "Тексти".

4. Незважаючи на те що ми не виявили яскравих публікацій з елементами чорного піару, ми прогнозуємо появу замовних матеріалів з категорії чорного піару або таких, які дискредитуватимуть авторитет місцевих політиків і політичні партії. Особливо – в жовтні, за кілька тижнів до дня голосування.

Рекомендації. Розуміючи, що рівень критики щодо політиків, і так високий, зросте напередодні дня голосування, читачам слід звертати увагу на джерела інформації, які використано в матеріалі. Не слід довіряти анонімним джерелам та текстам, перенасиченим коментарями від анонімних співрозмовників.

5. Ми помічаємо досить велику кількість новин, які містять елементи російських наративів. Але водночас можемо констатувати, що не бачимо якоїсь спланованої інформаційної кампанії, а здебільшого поодинокі передруки новин з інших видань з голосними заголовками. Маємо констатувати, що неперебірливість деяких видань у джерелах інформації може призвести до усвідомленого або свідомого поширення проросійських пропагандистських штампів і наративів.

Рекомендації. Представникам ЗМІ варто бути вкрай уважними до російських медіа і не використовувати їх як головне (єдине) джерело інформації, а також до українських видань, які часто поширюють проросійські наративи, пропагандистські штампи, не дотримуються професійних стандартів. Радимо орієнтуватися на рейтинг ІМІ щодо дотримання стандартів найпопулярнішими українськими ЗМІ.

Як журналістам, так і всім споживачам медіаконтенту не треба забувати, що Російська Федерація вчиняє збройну агресію проти України, підтримує і проводить пропагандистські інформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні.

*Аналіз проводився у вересні 2020 року, досліджувалися 10 інтернет-ЗМІ Херсонщини ("Херсон онлайн", "Любимый Херсон", "Мій Херсон", "Херсонці", "Херсонщина за день", "Херсон нет", "Вгору", "Перший регіональний", "Новий день", "Херсонщина 24"), шість телеканалів ("Херсон плюс", "ВТВ плюс", "Крату", "Твій плюс", ЯТБ, "Суспільне: Херсон") та сторінки Facebook херсонських політиків, які заявили про намір балотуватися на посаду міського голови Херсона або є активними ньюзмейкерами.

З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

** Проєкт реалізується ГО "Інститут масової інформації" і фінансується Фондом Thomson Reuters у межах програми підтримки незалежних ЗМІ в країнах Східного партнерства за сприяння Міністерства закордонних справ і в справах Співдружності націй Великої Британії.

Сергій Нікітенко, проєкт INFOCRIME Херсон