ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Лише 28% загальноукраїнських онлайн-медіа демонструють прозорість своїх даних – дослідження ІМІ

17.10.2019, 16:22
Фото – archiwum.allegro.pl
Фото – archiwum.allegro.pl

Станом на вересень 2019 року лише 28% загальноукраїнських інформаційних сайтів демонструють прозорість за трьома критеріями – оприлюднення на сайті контактних даних, інформації про головного редактора (або особу, відповідальну за контент) та власника (кінцевого бенефіціара) видання.

Такими є результати дослідження, проведеного ГО “Інститут масової інформації” у вересні 2019 року. Дослідження охопило 50 найпопулярніших новинних сайтів українського сегменту інтернету (за даними SimilarWeb). 

За результатами дослідження, переважно відкритими, тобто такими, які надали інформацію за всіма трьома пунктами – і контакти, і головред, і власник (або хоча б ТОВка чи ГО, на яку зареєстровано сайт), виявилися лише 14 українських сайтів із 50, які підлягали дослідженню (28% загальної кількості): УНІАН, "Новое время", Ліга, ZIK, Facenews, УНН, "КП в Україні", "Фокус", "Букви", "Дзеркало тижня", "Страна", "Апостроф", Українські Новини, "Економічні новини".

Прозорість ТОП-50 онлайн-медіа України

 

Ще 18% сайтів виявилися переважно закритими і надали інформацію лише щодо одного з пунктів, і здебільшого це були тільки контакти: ТСН, "Знай.юа", "Корреспондент", "Цензор", "Хроніка", "Багнет", "Слово і діло", "Коментарі", "Весті" – дев'ять сайтів.

Решта 52% сайтів продемонстрували середній рівень відкритості (інформація містилася лише за двома категоріями або за трьома, але була неповною): "Обозреватель", "Сегодня", 24 канал, РБК-Україна, ICTV, "Гордон", "Українська правда", 112, "Газета.юа", "Телеграф", Newsone, Главком, "Політека", "Експрес", Укрінформ, "Радіо Свобода", "Факти", Zaxid.net, Podrobnosti.ua, "Хвиля", "Громадське", Інтерфакс, "Прямий", "Вголос", "Антикор", ГолосUA.

Жодної інформації про себе вже другий рік поспіль не подає один сайт – From-ua.com, демонструючи відсутність якої-небудь прозорості, навіть адреси електронної пошти. 

У цьогорічному дослідженні ІМІ не розглядав популярних в Україні російських вебсайтів (натомість дослідженням були охоплені чотири нові українські сайти), але всі ці новачки продемонстрували посередній рівень прозорості.

Покращили свої показники такі інтернет-видання, як: "Экономические новости", "Експрес", УНН, Facenews, сайт каналу "112", "Гордон" та "Сегодня". Натомість погіршили їх: "Знай.юа", Hronika.info, "Вести", "Громадське" (в усіх цих сайтів, порівняно з минулим роком, зникли дані про редакторів), а також Інтерфакс-Україна (зникли із сайту дані, які вказували на належність інформагентства до міжнародної інформаційної групи Interfax Information Services).

Контактні дані

Контактні дані на сайті дають змогу зв'язатися з редакцією, якщо є потреба виправити або доповнити якийсь матеріал. Іноді це може дати редакції можливість швидко отримати нову інформацію з уже частково висвітленого нею питання. Усі три види контактних даних (поштова й електронна адреси, телефон) були наявні в 70 % (35) вебсайтів.

Варто зазначити, що частина сайтів більше контактів подали в розділі для рекламодавців, а деякі – взагалі лише там. Це суттєво ускладнює пошук такої інформації пересічному користувачеві, який не здогадається шукати контактну інформацію в розділі реклами, а інформацію про власника – в правилах користування сайтом чи політиці конфіденційності.

Форма зворотного зв'язку у вигляді заповнення полів на сторінці сайту наявна на деяких ресурсах, за методологією оцінювання не зараховувалася до контактних даних, оскільки зазвичай вона не залишає користувачеві якихось доказів надсилання ним звернення до редакції.

Інформація про редакцію

Керівника редакції було вказано на 22 досліджуваних ресурсах (44%), не вказано – на 28 (56%). Особа головреда за відсутності задекларованої ресурсом його редакційної політики (а зазвичай вона відсутня) часто може допомогти аудиторії скласти уявлення про редакційну політику. Те ж саме стосується й оцінювання якості контенту на ресурсі.

Медіавласники

Лише на 11 сайтах з 50 (22%) була наявною інформація про кінцевих бенефіціарів – власників ЗМІ. Але сім з цих 11 ресурсів належать телеканалам або їхнім новинним передачам, тому в їхньому випадку важко вести мову про добровільну прозорість, адже оприлюднювати структуру власності телеканали зобов'язує профільний закон.

Ще 24 сайти подавали хоч якусь інформацію про юросіб, на яких зареєстровано сайт. Це дозволяє встановити принаймні формальних власників за допомогою пошуку в базі Єдиного держреєстру юросіб, фізосіб та громадських формувань. Щоправда, часто назва такої юридичної особи була захована посередині доволі довго тексту, наприклад правил користування сайтом, політики конфіденційності і т.п. Відомості про особу бенефіціара дозволяють аудиторії за наявності певного рівня обізнаності зрозуміти, чи належить ресурс до орбіти певного олігарха (і пов'язаної з ним політсили чи політсил, колекціонувати які олігархи також люблять). 

Станом на сьогодні ринок інтернет-медіа в Україні є радше непрозорим, ніж прозорим. Дані про власників переважно недоступні на самих вебсайтах, і їх ще треба вміти пошукати в реєстрах. Водночас інтернет-ЗМІ дедалі більше і більше впливають на виборців, формують електоральні настрої та громадську думку. На погляд експертів ІМІ, якщо інтернет-ЗМІ декларують свою чесність та неупередженість, вони також мають сумлінно і прозоро інформувати громадськість про свою структуру власності і демонструвати чесність та відкритість і щодо самих себе.

Дослідження проведено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!