Квіти від глистів, економія сечі та вигадані експерти. Як медіа маніпулюють темою здоров’я

Колаж ІМІ

Уявні лікарі забороняють уночі ходити до туалету, чиясь бабуся пропонує експерименти з артеріальним тиском, а що робити з герпесом, знають саме росіяни – це лише частина того, що пропонують своїй аудиторії деякі українські медіа з переліку найпопулярніших*, свідчить дослідження ІМІ. Рубрику "Здоров'я" мають 15 з 20 найпопулярніших українських медіа: "Українська правда", "24 канал", ТСН, УНІАН, "Гордон", "Главком", "Еспресо", "Апостроф", "Обозреватель", "Телеграф", Novyny.live, "Ліга.net", "Суспільне", "Дело", "Главред". Водночас лише "Телеграф" та "24 канал" супроводжують публікації в такій рубриці дисклеймером, який зауважує, що матеріали мають довідковий характер та не можуть розцінюватися як джерело для встановлення діагнозу.

Здебільшого українські редакції готують для читачів прийнятні матеріали про дослідження та поради щодо можливостей покращення самопочуття зокрема та здоров’я загалом. Утім, не всі медіа пропонують конструктивні, корисні й, головне, науково обґрунтовані матеріали на такі теми. 

Інколи джерела інформації та ідеї так званих "експертів" можуть неабияк здивувати або й насмішити. Водночас якщо такі поради взяти до уваги, то вони можуть і нашкодити. 

Коли медіа вдаються до фантазій у рубриці "Здоров’я", то найчастіше йдеться про те, що якісь фрукт, овоч чи інша їжа можуть покращити самопочуття, а то й зовсім подолати якусь хворобу. Разом з тим інший сайт може стверджувати прямо протилежне про той самий харчовий продукт. Крім того, редакції іноді цитують вигаданих медиків та інших експертів, некоректно перекладають інформацію з іноземних джерел, вдаються до маніпуляцій у заголовках. Не обійшлося в моніторинговий період також без джинси й порушень стандартів та етики.

Їжа, що лікує

Українські редакції активно пропагують ідею, що їжа може вилікувати або ж зміцнити здоров'я, зокрема захистити від стресу та поліпшити передання сигналів між клітинами. Найактивніше таке просувають у матеріалах, що стосуються порушень сну.

Справжній батл нісенітниць редакції влаштували, вигадуючи нові й нові заборони на вживання сезонних овочів та фруктів. І хоча це перетворюється на нездоровий клікбейт, але він працює: частина аудиторії вірить у такі рекомендації.

До прикладу, якщо вам до вподоби буряк, то в УНІАН уже вигадали таке:

•  Кому не можна їсти буряк: подивіться, чи є ви в списку.

Водночас жодного лікаря, дієтолога чи бодай якогось дослідника в цьому матеріалі не цитують. Або полюбляєте огірки, а "Главком" без посилань на жодне джерело наполягає:

• Більше шкоди, ніж користі: кому протипоказано їсти свіжі огірки. 

Той же сайт схожим матеріалом з маніпулятивним заголовком намагається відлякати і від помідорів: 

• Кому категорично не можна їсти помідори: перевірте себе у списку.

Натомість до черешні в цій редакції інше ставлення. Автор тексту, зокрема, запевняє, що черешня "запобігає росту клітин раку", і наводить ще кілька так само дивних та необґрунтованих тверджень. Джерело цієї новини – сайт-візитівка організації, що в США займається промоцією вирощування черешні.

• Чому потрібно їсти черешню кожен день – сім причин. 

Кілька онлайн-видань влаштували битву яєць. Коли одні переконують, що яйця треба їсти, бо це панацея від усіх хвороб, то інші, навпаки, наголошують, що яйця не можна вживати часто та міксувати з іншою їжею. Науковими даними в матеріалах, звісно, ці твердження не підкріплено.

• "Кому категорично не можна їсти яйця: пояснення дієтологів" / Новини.live
• "Як часто можна їсти яйця – відповідь дієтолога" / Телеграф
• "Кому не можна їсти яйця ні в якому разі – дієтолог озвучила список" / УНІАН

Те саме з кавуном. За даними українських медіа, їсти їх можна, але це не точно. Одні матеріали суперечать іншим. Утім, можлива користь від цього: читачі переглянуть кілька сайтів, і розбіжність версій підкаже їм, що все це вигадана експертиза.

• "Кому не можна вживати кавун – медики назвали причини" / Новини.live
• "Чим корисний кавун – скільки його можна з'їсти за день і кому їсти не можна" / УНІАН
• "Чи можна їсти кавуни в липні – коли їх краще купувати і як вибрати кавун без нітратів" / УНІАН
• "Кавун – користь і шкода ягоди – чи можна отруїтися нітратами в кавунах" / Апостроф

Відверто антинаукове

Відверто антинаукові матеріали зафіксовано в трьох онлайн-медіа: "Главком", Novyny.live та УНІАН. У моніторинговий період трапилася новина:

• Чай з чорнобривців має лікувальні властивості: від яких недуг допоможе / "Главком"

У цьому тексті цитують біологиню, яка рекомендує чаєм із квіток чорнобривців убивати глистів, знижувати артеріальний тиск та лікувати діабет, що викликає питання щодо наукових підтверджень таких порад. Виявилося, що експертка не давала коментаря для "Главкому". Журналісти просто запозичили інформацію з інтернет-магазину саджанців, де згадана біологиня є експерткою, тобто зацікавленою особою щодо продажу квітів.

Відверта маячня з'явилася на сайті Novyny.live. Журналісти вигадали, що "медики" (звісно, їхні імена не називають) категорично забороняють уночі ходити в туалет. Тому рекомендують "лягти зручніше та знову постаратися заснути".

• Чому не можна ходити в туалет посеред ночі – це може нашкодити 

УНІАН пропонує читачам експерименти з підвищення артеріального тиску. Щоб не називати свої поради вигадками, автор тексту посилається на "бабусин метод". Звісно, є питання щодо достовірності та безпеки таких порад:

• Бабуся розповіла, як підвищити тиск без ліків: елементарний метод

Крім того, традиційно в пакеті антинаукових – матеріали про те, що очікує на українців під час магнітних бур та що з цим робити. Редакції Novyny.live та УНІАН такі прогнози готують щоденно.

Школа доктора Пі 

Експерти ІМІ зафіксували тенденцію, коли журналісти видання "Главком" систематично готують матеріали про здоров'я, посилаючись у заголовку та самому тексті на рекомендації начебто "експертів", "лікарів", "стоматологів" чи "дієтологів", водночас ані імен, ані прізвищ цих фахівців не називають. Такі маніпуляції з узагальненням джерел схиляють до думки, що ці тексти автори просто вигадують, а для надання матеріалу уявної достовірності нібито посилаються на безіменних експертів.

Дещо іншу практику мають журналісти ТСН, які вигадали "лікарку сімейної медицини Крістіну Шевченко". Під її іменем опублікували щонайменше 180 матеріалів, що стосувалися хвороб, діагностики та лікування.

У кожному матеріалі є посилання на інстаграм "лікарки сімейної медицини". Втім, коли перейти за посиланням, виявляється, що це закритий акаунт автора медичних статей. Сторінка не має ознак того, що її веде реальна людина і лікарка-практикиня, яка не ховається за абстрактною картинкою і має свою аудиторію.

Знову росіяни 

Не обійшлося і без росіян. Вони надалі з'являються в матеріалах українських медіа, що не стосуються війни, політики та перебігу військових дій. Гніздування росіян в українському інформаційному просторі відбулося ще до повномасштабної війни, наприклад у дослідженні про секс та сексуальне здоров'я українські медіа в 10% новин посилалися на російські медіа.

Нині експерти ІМІ фіксують, що українські загальнонаціональні медіа продовжують цитувати росіян як експертів у матеріалах про здоров'я. Так у публікації Як лікувати герпес – поради лікарів ("Главком") медійники цитують російську лікарку Кристину Титкову. 

Ця експертка-лікарка є росіянкою, авторкою медичних статей на російській "Комсомольській правді", та інколи її матеріали можна знайти на "РИА новости". Поки її співвітчизники вбивали українців у березні 2022 року, вона писала на своїй сторінці у фейсбуці, що війна – це лише політика:

"Сейчас интернет и соцсети переполнены военной тематикой. Я не обсуждаю политику, у меня блог об эстетической медицине".

Тим часом у редакції УНІАН вирішили писати про здоров’я, посилаючись на ВВС, утім не на британський офіс, а на російську службу з головним офісом у Москві. Виникає запитання: чому редакція не звернулася до лікарів-експертів в Україні, щоб підготувати власний авторський матеріал?

• Підвищений тиск – присідання і планка найкраще знижують артеріальний тиск / УНІАН
• Вчені знайшли зв'язок між забрудненням повітря і стійкістю до антибіотиків / УНІАН

Джинса

На сайті ТСН розміщено замовний матеріал з неналежним маркуванням нутриціологині, в якому експертка міркує про користь домашньої консервації.

• Чи корисна консервація для здоров’я? Відповідає нутриціолог 

Крім невідповідного маркування публікації, до себе привернула увагу освіта нутриціологині. На офіційному сайті розміщено відповідні сертифікати, видані навчальними організаціями, що розміщені в Росії. До того ж відкрита інформація сайту вказує на те, що жінка завершила щонайменше два курси влітку 2022 року, коли росіяни вже вели повномасштабну війну в Україні.

Відверту ж джинсу в розділі "Здоров’я" під час моніторингового періоду розмістили сайти з вибірки. Це знову ТСН, а також "Телеграф" та "24 канал".

На "Телеграфі" – матеріали, спрямовані на просування медичних товарів фармкомпанії "Здоров'я".

• За підтримки Олександра Доровського і фармкомпанії Здоров’я діти Харкова безплатно відвідують заняття з арттерапії
• "Неспокійні суглоби": причини, симптоми та лікування захворювань опорно-рухової системи
• Як захиститися від стресів? Поради від фахівців фармацевтичної компанії Здоров'я 

На ТСН здебільшого розміщено матеріали з ознаками замовних, що стосуються комерційних медичних центрів.

• Як зберегти зір у разі діабету: розповідає офтальмолог
• Лазерна корекція зору: лікар назвав показання і протипоказання
• 10 міфів про жіночу статеву систему 
• Гінекологиня розповіла, чим небезпечний для жінки вірус папіломи 

Як писати про здоров'я конструктивно?

1. Звертайте увагу на повідомлення МОЗ. Команда МОЗ щодня готує нові, конструктивні рекомендації та матеріали.
2. Надавайте повну інформацію про експерта / лікаря, якщо берете коментар у фахівців з медицини, щоб читачі могли її перевірити.
3. Уникайте узагальнень на кшталт "як вважають лікарі", "експерти", "медики". Будьте максимально точними та ідентифікуйте, кому належать ті чи інші думки.
4. Не вживайте емоційної лексики, маніпулятивних формулювань та напівправди, коли готуєте матеріал про здоров'я. Ці матеріали зараховують до чутливих тем, оскільки читачі можуть погіршити свій фізичний через неякісну роботу журналістів.
5. Лінкуйте першоджерело, коли публікуєте медичні дослідження. Читачі повинні мати можливість самостійно дізнатися більше та перевірити факти.
6. Залучайте до співпраці представників доказової медицини, щоб поширювати достовірну та конструктивну інформацію серед населення.
7. Перевіряйте дипломи, сертифікати та наявність медичної освіти, якщо залучаєте спеціалістів готувати / коментувати тему медицини та здоров'я.
8. Уникайте створення та публікації матеріалів, що не мають інформаційної цінності або мають "сенсаційні" факти лише заради збільшення кількості переглядів. Інакше ви порушуватимете етичні та журналістські стандарти.
9. Публікуйте дисклеймер з наголосом на тому, що матеріали про здоров'я мають лише інформаційний характер, а в разі поганого самопочуття слід звертатися до медичних установ чи сімейного лікаря.

*Дослідження контенту проводилося з 1 липня до 15 серпня 2023 року включно у 20 найпопулярніших онлайн-медіа: "Українська правда", "Цензор.Нет", "24 канал", "РБК-Україна", ТСН, "Кореспондент", "Фокус", УНІАН, NV, "Гордон", "Главком", "Еспресо", "Апостроф", "Обозреватель", "Телеграф", Novyny.live, "Ліга.net", "Суспільне", "Дело", "Главред".