ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Прекрасна третина. Жінки і чоловіки в матеріалах українських медіа (інфографіка)

05.03.2021, 12:00

ІМІ і "Детектор медіа" підрахували пропорцію експертів / експерток і героїв / героїнь у матеріалах всеукраїнських онлайн-видань і телеканалів, дослідили найпоширеніші вияви сексизму та тенденції вживання фемінітивів. 

Українські онлайн-видання та телеканали цитують жінок як експерток у середньому у 28,2% матеріалів. Чоловіки в ролі експертів виступають майже втричі частіше – у 71,8%. Жінки-героїні є в 34% матеріалів, чоловіки – у 66%.. Такими є результати моніторингу українських онлайн-видань і телеканалів, який провели громадські організації "Інститут масової інформації" та "Детектор медіа" в лютому 2021 року *. У порівнянні з осінню 2020 року, коли проводився попередній моніторинг, відсоток експерток і героїнь зріс відповідно на 1,2 і 3 відсоткових пунктів. 

Онлайн-видання

Коментарі експерток траплялися лише в кожному п'ятому матеріалі загальноукраїнських онлайн-видань: у середньому 21% експерток проти 79% експертів. Як порівняти з попередньою хвилею моніторингу (вересень-жовтень 2021 року), відсоток жінок-експерток зріс на 2 відсоткові пункти.

Жінок як експерток до матеріалів найчастіше залучали сайт Суспільного (48%), "Обозреватель" (32%) та "Політека" (30%), водночас найменше коментарів експерток було зафіксовано в "Дзеркалі тижня"  (10%), у виданні "Ліга" (9%) та на сайті ZIK (7%). 

Найчастіше українські редакції цитували експерток у матеріалах на політичну тематику – 26,1% загальної кількості згадок про жінок як експерток. Лідеркою за кількістю коментарів стала Євгенія Кравчук. Також до коментарів залучали нардепок Марину Бардіну ("Слуга народу"), Юлію Тимошенко ("Батьківщина"),  Марію Іонову ("Європейська солідарність") та віцепрем'єрку Ольгу Стефанішину. 

На другому місці за кількістю коментарів виявилися експертки з питань здоров’я (13,3%). У цій темі вони коментували коронавірусну епідемію,  дієтологію та жіноче здоров’я.

На третьому місці за кількістю експертних коментарів від жінок в онлайн-медіа виявилися міжнародна тематика та погода, на які припало по 9,1%. Що ж до міжнародної тематики, то лідеркою за кількістю експертних коментарів стала прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте. Також траплялися поодинокі коментарі від президентки Молдови Маї Санду, пані посла Німеччини в Україні Анки Фельдгузен та заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової.

Експертки також коментували соціальну тематику (8,5%), виступали в ролі речниць відомств (7,9%) і давали коментарі про бізнес та економіку (6,1%) і про технології та науку (4,8%).

Відсотковий показник жінок як героїнь матеріалів онлайн-медіа (31%) все ще залишається суттєво меншим за показник чоловіків у ролі героїв (69%).

Найбільше жінок – героїнь матеріалів зафіксовано на сайтах "Політека" (58%), "Обозреватель" та ТСН (по 46%); найменше – у виданнях "Цензор" (14%), "Інтерфакс-Україна" (11%) та  "Українська правда" (9%). Утім, у тих онлайн-медіа, які мають начебто "збалансований" відсоток героїв / героїнь, жінки в багатьох випадках були героїнями жовтих матеріалів.

Кожен третій матеріал про жінку-героїню стосувався теми шоу-бізнесу 31%. Героїнями цих матеріалів були іноземні акторки, співачки та українські знаменитості. Водночас у цих матеріалах досить високий індекс сексистських лексем щодо жінок. 

У 14,4% загальної кількості матеріалів жінки були героїнями матеріалів на соціальну тематику. 

У 12,7% матеріалів жінки були героїнями матеріалів про політику. Найбільше згадок було про нардепок Юлію Тимошенко ("Батьківщина"), Євгенію Кравчук ("Слуга народу") та військову Марусю Звіробій, яка є кандидаткою в нардепи від "Європейської солідарності". Трішки менше писали  про нардепок Кіру Рудик ("Голос"), Єлизавету Богуцьку ("Слуга народу") та Анну Скороход ("За майбутнє").

У темі криміналу героїні траплялися лише в кожному десятому матеріалі (11,9%). Найчастіше це були жертви дорожньо-транспортних пригод, убивств, родички потерпілих. Також траплялися матеріали про спортсменок 6,7%. Ще в 6,5% випадків жінки були героїнями матеріалів про коронавірусну епідемію. Наприклад, як у цій історії про 116-річну жінку:

Значно менше було героїнь у матеріалах про культуру –  6,7%, міжнародну тематику 3,5%, життєві історії – 1,9%, науку – 1,7% та права людини – 1,3%

Сексизм в онлайн-медіа

Експерти Інституту масової інформації зафіксували, що в моніторинговий період 5 із 20 досліджуваних онлайн-медіа опублікували сексистські та дискримінаційні матеріали щодо жінок. 

Найвищий індекс сексизму зафіксовано в таких медіа: Politeka – 45% загальної кількості матеріалів, де згадано жінок. На другому місці ТСН (19% усіх матеріалів про жінок містили сексизм), "РБК-Україна" – 15%, УНІАН – 14% та "Кореспондент" – 13% загальної кількості матеріалів, де були згадки про жінок.

Найбільше дискримінаційних меседжів отримують на свою адресу відомі жінки зі сфери шоу-бізнесу або політикині. Найчастіше в медіа писали про обличчя жінок, вдавалися до сексуалізації їхніх тіл та акцентували на грудях або ж сідницях.

Що ж до політикинь, то в українських медіа детально оглядали їхній одяг, аксесуари, зачіски та наявність манікюру. Однак у цих матеріалах  не було жодного слова про роботу цих жінок. Водночас варто зазначити, що експерти не зафіксували жодного матеріалу, який би розбирав лук чоловіків-політиків.

Дослідження ІМІ показало, що ключовим стереотипом, який нав’язується в українських онлайн-медіа щодо жінок, є підвищена увага до зовнішності. "Зовнішність жінки – це її візитна картка", "Кожна дівчина знає, що краса залежить від зовнішнього вигляду" (УНІАН)саме такі нав’язливі стереотипи щодо "жіночності та краси" стали основними в українських медіа. 

Другим за поширенням стереотипом стала сексуалізація жінок. Наприклад, у матеріалі Лейтенантка зняла відео для дорослих на атомному підводному човні ("Сегодня") йшлося, що пара займалася сексом та фільмувала процес. Однак у заголовок винесли, що саме жінка знімала відео. На сайті УНІАН траплялися секс-поради, які стосувалися лише жінок: "Впевненим у собі дівчатам, які не бояться експериментів, варто спробувати цю суперпозу".

Також під час моніторингу зафіксовано матеріал з ознаками замовності, що просуває бренд мережі крамниць "Єва", "з топ-5 ідеями, які мають сподобатися кожній жінці". Однак до цих порад є питання: жінки лише "у своє свято" мають право відпочивати від хатньої роботи? Складається враження, що в несвяткові дні жінки створені для виконання певного набору стереотипних настанов. Маркетологам "Єви" треба уважніше дослідити свою аудиторію та не нав’язувати стереотипів у 21-му столітті.

У свіжому опитуванні ІМІ 63% працівників і працівниць  медіа зазначили, що завжди вживають фемінітиви. Однак результати моніторингу онлайн-медіа показують, що насправді фемінітиви використовуються в медіа дуже несистематично. Наприклад, редактори "Інтерфакс-Україна" взагалі ігнорують використання фемінітивів і позначають рід діяльності жінки чоловічими відповідниками. У моніторинговий період мізерний індекс фемінітивів був у матеріалах "РБК-Україна" – лише 8% загальної кількості згадок про жінок. На противагу цим прикладам є медіа, які активно вживають фемінітиви: це "Кореспондент" (83% загальної кількості згадок про жінок), Суспільне (78%) і "Букви" (70%).

Експерти також промоніторили сторінки онлайн-медіа в соціальних мережах на предмет візуального контенту, наявність сексизму та використання фемінітивів. Виявилося, що в соцмережах медіа здебільшого ілюструють дописи зображеннями чоловіків (у 70% матеріалів), натомість на фотографії жінок припадає 30%. Що ж до фемінітивів, то в соцмережах вони вживаються лише у 12,4% загальної кількості постів медіа. Цікаво, що такий перекіс може не відповідати редакційним практикам. Тобто на сайті онлайн-медіа може вживати фемінітиви, а в соцмережах – ні.  

Прикладів сексизму в соцмережах було значно менше, ніж на офіційних сторінках онлайн-медіа: менш ніж 1% постів містили сексизм.

Всеукраїнські телеканали

У новинах загальнонаціональних телеканалів із вибірки**, що вийшли з 8 до 14 лютого 2021 року включно, було 37,1% героїнь і 62,9% героїв. Найчастіше жінки як героїні інформаційних сюжетів з’являлися в матеріалах каналів "Наш", "Україна" СТБ, та 1+1. Найрідше – на 5 каналі та ICTV. Але на жодному каналі жінок-героїнь не було більше за чоловіків-героїв. 

Найбільше жінок-героїнь зафіксовано в новинах телеканалу "Наш" (45%), тоді як і під час моніторингу за вересень-жовтень 2020 року найбільше героїнь було у телеканалу СТБ (47,9% жінок до 52,1% чоловіків). У новинах телеканалу "Україна" жінки становили 43% проти 57% чоловіків. В ефірі телеканалу "СТБ" відсоток героїнь становив 42%, відповідно чоловіків – 58%. На 1+1 частка жінок була трохи меншою – 41,5% героїнь та 58,5% героїв. Найгірше відсоткове співвідношення зафіксовано на ICTV (29,7% жінок проти 70,3% чоловіків) та 5 каналі (28,8% жінок проти 71,2% чоловіків). Водночас мінімальне представництво жінок зросло на 8,5 відсоткового пункту – з 20,3% в жовтні 2020 до 28,8% в лютому 2021 року. 

Жінок-спікерок у ток-шоу телевізійних каналів було всього 21,8% на противагу 78,2% спікерів-чоловіків. Однак цей показник зріс на 4,4% в порівнянні зі співвідношенням на ток-шоу в жовтні 2020 року. Найкращим було співвідношення на ток-шоу "Ехо України" на Прямому каналі – 37,5% жінок до 62,5% чоловіків, а також на шоу "Зворотний відлік" на Суспільному – 36,3% жінок до 63,7% чоловіків. Найгірше – на "Свободі слова Савіка Шустера" телеканалу "Україна" – 11,1% жінок та 88,9% чоловіків. 

Найчастіше жінки-героїні були представлені в сюжетах на соціальну тематику. Це матері школярів та вихованців дитсадків, продавчині, сусідки, волонтерки, працівниці сфери культури та обслуговування. Цікаво, що у зв'язку з надзвичайною ситуацією, спричиненою снігопадами, чимало сюжетів були присвячені цій тематиці, зокрема стану на дорогах. Переважна більшість водіїв, які з'являлися в сюжетах, були чоловіками, як і представники рятівної, пожежної та інших служб. А от серед представників комунальних служб частка жінок була фактично рівною. Дуже невеликою була частка політикинь, які стали героїнями сюжетів телеканалів. 

День жінок у науці став приводом для окремих сюжетів лише для ICTV, "Інтера" та 1+1. Останній зробив також допис про це на фейсбук-сторінці. Інші канали на цей день уваги не звернули. 

Телеканал СТБ на фейсбук-сторінці протягом трьох днів поспіль публікував дописи, спрямовані проти гендерних стереотипів, шаблонних уявлень у суспільстві про справжніх чоловіків та жінок. Зокрема, анонсували серію інтерв'ю з відомими чоловіками про виховання, стереотипи, "нечоловічі" моделі поведінки тощо. Порушили питання сприйняття домашньої роботи та догляду за дітьми як "жіночої" справи, розподілу професій на чоловічі та жіночі. Щоправда, ці дописи на фейсбуці каналу не мали великого резонансу і відгуку від користувачів. 

А в ефірі каналу 10 лютого вийшов сюжет про законопроєкти, спрямовані проти сексизму, та черговий скандал на цьому ґрунті в парламенті. Нардеп фракції "За майбутнє" Сергій Рудик дозволив собі назвати свою колегу "32-річною дівчинкою" і висловив сумніви в її компетенції. В матеріалі коментарі депутаток, зокрема Інни Совсун ("Голос"), яка сказала, що "треба визнати, що сексизм існує, і це правда. Він існує у Верховній Раді, він існує в професійній сфері, в роботі, він існує в побуті". Далі Совсун наводить приклад: "Вона запевняє, дуже часто українки стикаються з тим, що до них упереджено ставляться чи то на роботі, чи то в побуті. "І мені кажуть: ой, у нас раніше були тільки розумні, а тепер ще й красиві". Обговорили й питання сексизму в рекламі та законодавчі ініціативи з розв'язання цієї проблеми. Є в сюжеті й коментарі нардепів-чоловіків, зокрема Олександра Корнієнка, заскоченого на сексистських висловлюваннях щодо жінок. "Я, як бачите, один із тих, хто так ще інколи, на жаль, висловлюються, згоден із тим, що непросто буде перевчитися, але це треба рано чи пізно робити", визнав політик.  

Натомість чимало телеканалів транслювали гендерні стереотипи в сюжетах. Так, СТБ в матеріалі про прибиральниць наголошує на тому, що "жіночки-прибиральниці як можуть підтримують престиж своєї професії: з людьми ввічливі, самі щодня чепурні. Хоч і зачісок під шапками не видно". Складно уявити подібний пасаж про чоловіків тієї ж професії. Далі головна героїня транслює стереотипні уявлення про жінку із зачіскою, макіяжем, ще й молодого віку, але журналісти не роблять спроб це подати не як аксіому:

Героїня: Чепуримося і з зачісками ходимо. І губи.

Кореспондент: Зачіски, макіяж. 

Героїня: Макіяж, губи всі фарбують. І очі підводять, щоб не думали, що ми тут, як працюємо на вулиці, та зі сміттям, так. 

Кореспондент: Ви красиві всі. 

Героїня: Я вважаю, що ще і молоді всі

Непоодинокі випадки, коли краса і зовнішність подаються як першочергова цінність для жінки. Приклад – сюжет СТБ від 12 лютого про дівчину, якій у перукарні зіпсували волосся ("Наступна історія наче страшний сон для будь-якої жінки. Руслані в салоні знищили волосся незадовго до весілля"); сюжет "України" від 13 лютого ("А поки українці переносять подорожі, бажаними подарунками для жінок, як і раніше, залишаються ювелірні прикраси та косметика"). Певні стереотипи звучали в матеріалах та ввімкненнях, присвячених дню Святого Валентина. Наприклад, що жінкам важче догодити ("Еспресо", 14 лютого) або що "день святого Валентина нерозривно пов’язаний з квітами. Така традиція, що чоловіки дарують квіти своїм дівчаткам, бо всі дівчатка люблять квіти" ("Наш", 14 лютого).

У сюжеті 1+1 від 14 лютого про те, як жінки та чоловіки готуються до свята, зроблено відчутний перегин у бік того, що жінка має більше старатись і докладати зусиль. "Українські жінки ідуть у школи гейш, на уроки інтимної гімнастики, до коучів з кохання та любовних астрологів, і все, щоб знайти свою другу половинку", у підводці каже ведуча Алла Мазур. Натомість чоловіки, за її словами, теж не сидять без діла: йдуть на курси пікаперів. У сюжеті від різноманітних тренерок і інструкторів трапляються такі меседжі: "Потрібно займатися. Займатися собою. Своїм внутрішнім станом, своєю сексуальністю. Виділяти феромони, гормони. Тоді в тебе є шанс знайти гарного чоловіка"; "Разные фишечки, с помощью которых девушка может заинтересовать мужчину, соблазнить"; "Первая и самая главная ошибка женщин – когда женщина убивает в мужчине всю инициативу на корню. Она считает, что лучше чем она не сделает никто. Вторая ошибка тоже очень серьезная, когда женщины соперничают с мужчинами" тощо. Та й кореспонденти зазначають, що за шанс знайти хорошого чоловіка "жінка готова віддати майже всю місячну зарплатню". Натомість єдиний у сюжеті герой-чоловік розповідає, як його знання допомагають зваблювати жінок, де останні сприймаються як об'єкти: "Експікапер тепер учить клієнтів не просто віртуозно знайомитися заради сексу, а й закохати в себе дівчину-мрію і створити пару". 

Є і приклади об’єктивації в соцмережах, зокрема на сторінці телеканалу "Україна" розповідається, як одна з ведучих, Марія Мельник, готується до святкування дня народження програми "Ранок з Україною". Ведуча "одягнула обтислу сріблясту сукню з відкритим декольте та доповнила лук красивими сережками й ніжною зачіскою. Вона має приголомшливий вигляд". Автори повідомлення пропонують читачам оцінити образ Марії від 1 до 10. 

Жінок-експерток у новинах телеканалів було 35,4% проти 64,6% чоловіків. Найвищий відсотковий показник зафіксовано на "Еспресо" та "Україні". Найменше експерток виявлено в новинах ICTV. 

У новинах телеканалу "Еспресо" кількість жінок-експерток була такою самою, як і кількість експертів-чоловіків, – 50% до 50%. Це найкращий показник каналів з вибірки за моніторинговий період. Досить високий рівень експерток зафіксовано на "Україні" (47,5% експерток і 52,5% експертів), Прямому (42,9% експерток і 57,1% експертів) та 1+1 (41,4% експерток і 58,6% експертів). На телеканалах СТБ і "Наш" протягом моніторингового періоду в новинах зафіксовано втричі менше жінок-експерток (25%) у порівнянні з чоловіками (75%). Найнижчий відсоток жінок-експерток зафіксовано в новинах ICTV – 16,7% жінок на противагу 83,3% чоловіків. 

Жінки-експертки найчастіше з’являлися в сюжетах, присвячених соціальним темам: коментарі давали представниці державних органів влади, посадовиці, співробітниці пресслужб, правоохоронних органів, представниці громадських організацій, психологині, астрологині, дослідниці тощо. В матеріалах, пов'язаних з юриспруденцією, економікою та політикою, коментарів жінок-експерток фактично не було. 

Експертки "Детектора медіа" також проаналізували фейсбук-сторінки телеканалів, що ввійшли до вибірки, на вживання фемінітивів. Сторінок, які б принципово не вживали фемінітивів, не виявилось: аналізовані сторінки поділилися на такі, що вживають фемінітиви регулярно і послідовно (1+1, "Україна", СТБ, 5 канал і Суспільне), і такі, що роблять це зрідка або нерегулярно (ICTV, "Інтер", "Наш", 112, "Еспресо" і Прямий). Зокрема, до цієї категорії ввійшли канали, що ведуть свої фейсбук-сторінки російською мовою. Вияви сексизму в дописах фейсбук-сторінок телеканалів були поодинокими й згадані вище. 

* Дослідження контенту онлайн-медіа проводилося з 8 до 14 лютого 2021 року включно у 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ:  "Українська правда", "Кореспондент", "Страна.ua", ТСН.ua, "РБК-Україна", "Обозреватель", 24tv.ua, "Цензор.нет", nv.ua, "Гордон", "Політека", "Дзеркало тижня", "Ліга", УНІАН, "Укрінформ", "Сегодня", "Суспільне. Новини", "Інтерфакс-Україна", "Букви" і ZIK. Вибірка становила 2000 новин.

**Дослідження контенту телеканалів охопило новини, підсумкові тижневики та окремі суспільно-політичні ток-шоу, що вийшли в період з 8 до 14 лютого 2021 року включно на телеканалах "Інтер", 1+1, "Україна", СТБ, ICTV, 5 канал, "Прямий", "Наш", 112 / NewsOne / ZIK (у період моніторингу ці три канали транслювали одне й те саме), "Еспресо" і "UA:Перший". Вибірка охопила 665 сюжетів. 

Це  дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування та завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа» та ГО «Інститут масової інформації», думки висловлені тут належать авторам та не обов'язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності, USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!