ІМІ виповнилося 28. Хто ми та що робимо
Інститутові масової інформації виповнилося 28 років.
Усе почалося ще раніше: українські та іноземні журналісти заснували ІМІ 10 жовтня 1995 року. А 20 лютого 1996-го громадська організація "Інститут масової інформації" отримала офіційну реєстрацію в Міністерстві юстиції.
Що робить Інститут масової інформації?
За цей час ІМІ розширився та розвинувся:
- Взяв участь у розробленні щонайменше десяти законопроєктів і медійних реформ, а також наказів та інших документів, які регулюють діяльність медіа та інформаційний простір в Україні.
- Випустив понад 15 посібників для журналістів, провів сотні тренінгів для тисяч українських медійників.
- Сприяв розслідуванню сотень злочинів проти журналістів, активно працював у робочих групах із правоохоронцями.
- Відкрив 11 Медіабаз – у Чернігові, Сумах, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Кропивницькому, Одесі та Житомирі, – якими скористалися медійники майже 7 тисяч разів.
- ІМІ є організацією – співзасновником Медіаруху, яка зараз об’єднує понад 100 медіа та журналістів з усієї України.
- Сприяв зростанню професійних стандартів в українських онлайн-медіа в середньому на понад 15%. І вторгнення показало, що західним колегам є чому повчитися в українців.
- Запустив документування злочинів РФ проти медіа та журналістів, розробив методології, термінологію для документування злочинів російських пропагандистів та почав активно цим займатися.
- Надав понад 150 мінігрантів для медіа, розробив потужний блок організаційних процедур і політик.
- Активно долучався до розвитку само- і співрегуляції на українському медіаринку: запустив у партнерстві з "Детектором медіа" ініціативу "Медіачек", став організацією – співзасновником Незалежної медійної ради, експерти ІМІ входять до Незалежної медійної ради та до Комісії з журналістської етики.
- Став єдиною українською організацією – членом Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX) та українським партнером міжнародних організацій "Репортери без кордонів" і Freedom House.
- Ми отримали численні міжнародні нагороди, включно з "Тюльпаном прав людини", Journalism Achievement Award від Internews Network, премією від Меморіального фонду Курта Шорка, та інші нагороди, зокрема в складі правозахисної коаліції "Україна. П’ята ранку".
Інститут масової інформації захищає свободу слова і самих журналістів, вивчає явища медіасфери, моніторить стандарти українських медій, пише законопроєкти, видає медійникам засоби захисту і фінансову допомогу, забезпечує редакції необхідним для виживання обладнанням і не тільки.
ІМІ має 20 регіональних представників, які допомагають нам розуміти проблеми та потреби редакцій на місцях і оперативно й адаптивно пропонувати свою підтримку журналістам.
У цьому матеріалі ми покажемо, що ми робили впродовж років та як за цей час змінились українські медіа.
Барометр свободи слова
Із 2012 року ІМІ фіксує порушення проти медіа та журналістів в Україні. На цей час припало два піки: Революція гідності разом з початком російсько-української війни та повномасштабне вторгнення Росії.
Барометр свободи слова став основою для численних кампаній із захисту свободи слова, заяв, акцій, для розроблення законодавства, для реакції міжнародних організацій, які оцінюють стан справ в Україні, і для реакції української влади й правоохоронних органів, які розслідують порушення прав журналістів в Україні.
"У 2013–2014 роках основними агресорами й порушниками прав журналістів були представники правоохоронних органів та місцеві посадовці. Найбільше постраждали журналісти, які висвітлювали акції протесту, незаконні забудови та масові заходи. Нападів зазнавали офіси медіа: від пострілів у вікна до перерізаних кабелів. Також українські журналісти зіткнулися з новим викликом – численними DDoS-атаками й кіберзлочинами", – розповіла Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації. Водночас мінімум п'ять журналістських колективів покинули редакції через цензуру і пішли "в нікуди" – щоб не лишатися працювати в умовах тиску на редакційну політику.
У 2014-му ІМІ вів список постраждалих медійників під час Майдану, де фігурують понад 200 осіб. Згодом цей список став важливим доказом злочинів режиму Януковича та злочинів росіян проти українських журналістів. Наприклад, ІМІ зафіксував, що росіяни викрали понад 80 медійників у 2014–2015 роках і цілеспрямовано знищували незалежні інформаційні ресурси. Понад тисячу медіа знищили в окупованому Криму. Всі ці дані ІМІ озвучував на всіх міжнародних майданчиках і передавав як міжнародним організаціям, так і до українських правоохоронних органів.
Новий пік порушень прав журналістів припав на повномасштабне вторгнення Росії. Першого ж дня, 24 лютого 2022 року, ІМІ почав документувати злочини росіян проти медіа і журналістів в окремому моніторингу. За ці роки ми зафіксували сотні злочинів РФ – десятки вбивств, викрадень, обстрілів та поранень журналістів.
Цілеспрямовані обстріли телевеж, погрози, напади на редакції медіа, кіберзлочини, вимкнення українського мовлення, присвоєння брендів і створення фейкових клонів місцевих видань та каналів для поширення російської агресивної пропаганди. Крім того, через повномасштабну війну щонайменше 234 медіа вимушені були припинити свою роботу. Причому не лише в регіонах, де велися бойові дії чи була окупація, але й там, де було відносно тихо, – внаслідок фінансової кризи, спричиненої війною.
Злочини проти медіа не просто фіксуються, а й передаються до правоохоронних органів для розслідування та притягнення порушників до відповідальності. Повномасштабне вторгнення вплинуло й на ці показники. Зокрема, тому, що найбільше злочинів вчиняють росіяни, а їх притягти до відповідальності в українських судах практично неможливо.
Юридичні консультації медійників
Популярність юридичних консультацій щороку зростала, аж поки не сягнула 342 на рік у 2020-му. Зверніть увагу, що це практично одна консультація на день, навіть у вихідні. Зростання звернень на гарячу лінію ІМІ було спричинене виборами, а потім карантинними обмеженнями на початку пандемії COVID-19, коли журналістів безпідставно не пускали до судів чи на засідання місцевих рад. Не тому, що карантин, а тому, що не хотіли їх там бачити.
У 2022-му кількість звернень упала через повномасштабне вторгнення, оскільки журналістів почали більше цікавити безпекові питання, ніж юридичні. Однак 2023 року ми помітили пожвавлення звернень на нашу гарячу лінію і очікуємо, що кількість звернень продовжить зростати у 2024-му.
В Інституті масової інформації працює юридична гаряча лінія, де журналісти можуть отримати консультацію від медіаюристів, допомогу в розробленні документів, редполітик або допублікаційне вичитування матеріалів. Звертатися можна сюди:
- (050) 447-70-63
- [email protected].
Анкета для зв'язку з медіаюристами ІМІ – тут.
Забезпечення журналістів засобами захисту
Видавати захисне обладнання ми почали 2013 року, під час Революції гідності. Ми починали з будівельних касок, помаранчевих жилетів "Преса" і помаранчевих наліпок. Ми вчились і розвивались, і далі в нас з’явилися гірськолижні шоломи, балістичні окуляри, респіратори, аптечки.
"Під час Революції гідності до нас почали масово звертатися журналісти з питаннями "Що робити?". Ми за ніч надрукували тисячі наліпок "Преса", замовили тисячу помаранчевих жилетів, їздили до будівельних супермаркетів і скуповували там будівельні каски й респіратори. Вірили, що, згідно з міжнародними правилами, журналістам треба всіляко маркуватися. Але вже за кілька днів беркутівці почали цілити камінням та гумовими кулями прямо в наші наліпки. Ми швидко переглянули стратегію – так у нас зʼявилися аракалові білі англомовні наліпки PRESS, сотня гірськолижних шоломів і бронежилети 2 класу захисту", – розповіла Ірина Земляна, експертка з безпеки й багаторічна тренерка Інституту масової інформації.
Вже в березні 2014-го, під час окупації Криму, ми зрозуміли, що треба шукати серйозну броню. В ті часи бронежилети й шоломи купити було просто нереально, бо вони були потрібні всім, насамперед добровольцям і військовим. Щоб приватна фірма погодилася продати нам бронежилети, треба було диво – і воно відбулося. Військові батальйону "Азов" написали для нас рекомендаційного листа про те, що вони поважають роботу журналістів і вважають її важливою. Лише в такий спосіб ми змогли роздобути 40 легендарних перших медійних броників 4 рівня захисту. Ми їх відповідально простріляли на полігонах, упевнилися, що броня надійна, і почали видавати. Також дивом вдалося купити кевларові каски.
"У 2014 та 2015 роках в офісі був вулик: постійно хтось брав, хтось віддавав. Журналісти сиділи в нас, ділилися враженнями від війни, привозили уламки від снарядів та різні "подарунки" як подяку. В цей самий час ми видавали допомогу релокованим журналістам та тим, хто повернувся з полону. Записували їхні історії та просили порад для колег. Так зʼявилась ідея щодо тренінгів на полігонах для медійників – ми почали їх проводити першими в Україні", – згадує Ірина Земляна.
Перший тренінг відбувся вже в грудні 2014 року. Чотири дні тренувань з домедичної допомоги, роботи з обладнанням, техніки безпеки та військових небезпек. Згодом ми провели понад 20 таких тренінгів для кількох сотень журналістів, які успішно працюють на передовій.
Ми продовжили фандрайзити на броню. Наприклад, випадкові іноземці, яким Ірина Земляна розповіла про роботу медійників на війні, задонатили кілька сотень доларів, на які ІМІ купив перші сині журналістські бронежилети з повним захистом шиї, рук та паху. А 2021 року ми відновили наші тренінги – і відразу перед повномасштабним вторгненням провели п’ять виїздів на полігони та закупили п’ять комплектів бронезахисту.
У 2022-му наші обсяги роботи із захисним обладнанням для медійників зросли в десятки разів. Завдяки партнерам та донорам ми почали завозити сотнями бронежилети 4 класу захисту, кевларові шоломи й тактичні аптечки та одразу видавати журналістам, які їхали працювати до зони бойових дій. За перші два місяці з початку вторгнення ми в ІМІ повністю перебудували свою роботу, щоб стати мережею однодумців по всій Україні й у закордонні, яка рятує українську журналістику. Ми почали доставляти обладнання для журналістів і медіа по всій Україні, під обстрілами й навіть на окуповані території. За останні два роки нашим обладнанням скористалися понад 9 тисяч разів. Для нас було і є важливим, щоб журналісти могли працювати й документувати злочини РФ, бо світ має про них знати.
"У рік повномасштабного вторгнення ми практично щоденно видавали близько 10–20 комплектів засобів захисту. Це були як українські, так і іноземні журналісти. Ми, колишні медійні експерти й аналітики, стали тренерами з безпеки та домедичної допомоги, щоб пояснювати медійникам, як використовувати засоби захисту, проводити для них індивідуальні мінітренінги, дізнавалися про інші необхідні засоби для роботи в умовах війни, намагалися їх дістати", – розповіла медійна експертка Інституту масової інформації Олена Голуб. З перших днів повномасштабного вторгнення Олена доєдналася до сил тероборони як парамедикиня, пройшла відповідні міжнародні тренінги, її знання впродовж років війни допомагали захистити журналістів.
Після обстрілів інфраструктури ми почали видавати редакціям генератори, зарядні станції, павербанки та різні корисні для роботи речі. Також допомагали з технікою журналістам, які через повномасштабне вторгнення втратили техніку, змогу працювати й опинилися в скрутному становищі.
Медіабази
15 листопада 2022 року Інститут масової інформації запустив мережу регіональних хабів для журналістів "Медіабаза". Нашою метою було створити пункти незламності для працівників місцевих редакцій. Ми надавали робочі місця журналістам під час блекаутів, забезпечували бронежилетами, шоломами, іншим обладнанням, проводили тренінги, допомагали медійникам у комунікації з владою та військовими.
З листопада 2022 року понад 6700 українських та закордонних медійників скористалися послугами Медіабаз: зайшли туди попрацювати, повчитися, взяти в оренду обладнання для роботи, поспілкуватися з представниками влади, написати спільну заяву чи просто поспілкуватися з однодумцями й пожмакати собаку (увага: собакожмакальна послуга доступна наразі не у всіх регіонах, але ми працюємо над цим!).
Сьогодні Медіабази є в 11 містах України:
Моніторинг онлайн-медіа
У жовтні 2010 року Інститут масової інформації вперше оприлюднив свій моніторинг журналістських стандартів, проаналізувавши п’ять друкованих медіа. У 2013 році до моніторингу додалися чотири онлайн-медіа, які ми моніторили за спеціальною бальною системою. У 2017 році ми провели велику реформу методології, розширили її і почали моніторити дедалі більше й більше видань. Практично з кожним виданням у нас велася тісна комунікація, вони розповідали нам, що моніторинги допомагають їм мотивувати своїх співробітників, упевненіше спілкуватися з донорами та рекламодавцями, розвиватися професійно.
У 2019 році ІМІ вилучив з моніторингу друковані медіа, проте значно розширив кількість онлайнів. Нині ІМІ систематично моніторить більш ніж 25 онлайн-медіа, адже відразу оцінив їхню перспективу розвитку, акцентувавши саме на них.
"Одне із завдань ІМІ – збільшення поваги й довіри до українських якісних медіа. Саме з цією метою був розпочатий моніторинг професійних стандартів. Ми намагаємося постійно комунікувати з медіа, які підлягають моніторингу, з метою покращення їхньої якості. Медіа постійно звертаються до ІМІ з проханням долучити їх до моніторингу, що свідчить про визнання нашого аналізу в медійній спільноті", – зазначає експертка ІМІ Олена Голуб.
У 2017 році на базі моніторингів був написаний та надрукований посібник експертки ІМІ Олени Голуб "Медіакомпас: путівник професійного журналіста".
Окрім цього, ІМІ постійно готує актуальні рекомендації медіа для покращення їхніх професійних та етичних стандартів. У 2008 році ІМІ на постійній основі розпочав моніторинг джинси, на той момент перший в Україні. Нині ми проводимо моніторинг матеріалів з ознаками замовності на постійній основі – і знаходимо найбільших замовників як політичної, так і економічної джинси. Аналіз проводиться на основі власної методології ІМІ, яка стала основою для статті у вікіпедії, що описує це явище.
Білий список
У 2019 році Інститут масової інформації запустив новий масштабний проєкт для підтримки якісних медіа, який уже отримав мільйонну аудиторію. Білий список знають і цитують медіа і журналісти, експерти, посадовці, депутати, правоохоронці, міжнародні організації (хоча, про всяк випадок, офіційна назва цього рейтингу – Список найбільш прозорих і відповідальних онлайн-медіа).
На появу цього проєкту нас надихнули світові ініціативи, спрямовані на зміцнення довіри до якісних медіа. Методологія аналізу ІМІ унікальна, адаптована до України та охоплює 12 критеріїв, за якими оцінюються топ-50 медіа, що мають середньомісячну аудиторію в середньому більшу за 1–1,3 млн. Через зростання запитів на таку оцінку ІМІ планує зняти це обмеження і дати можливість різним медіа спробувати свої сили.
Нині аналіз проводиться двічі на рік.
"На початку проєкту ми, як часто буває з новими ідеями, зіткнулися з певним скепсисом. Проте практично відразу після оприлюднення першого списку помітили значну зацікавленість з боку медіа. Оскільки проєкт має винятково позитивну мотивацію, дедалі більше медіа хочуть, щоб їх внесли до аналізу", – зауважила експертка ІМІ Олена Голуб.
Моніторинг російської дезінформації та геноцидної риторики
Уже 10 років ІМІ проводить моніторинг російської дезінформації: ми бачили й фіксували, як кремлівський режим розгортав свою машину агресивної пропаганди проти України. Пропагандисти були авангардом російського вторгнення, працювали над руйнуванням фактичності й побудовою міфу про РФ як про "невинну овечку, яка прагне миру". Коли російські війська вже були в Криму, ми зіткнулися з тим, що західні медіа не розуміли наших аргументів, адже їх учили, що треба висвітлювати всі версії подій. Зараз, у 2024 році, вже зрозуміло, що озвучувати російську версію – це однаково, що просувати концепцію "пласкої землі". Ми докладали дуже багато зусиль, щоб протидіяти цьому феномену, і раді, що західні медіа почали ставитися до російської інформації критичніше.
Перед повномасштабним вторгненням, 2021 року, ми зафіксували різке збільшення російської агресивної пропаганди – майже у два з половиною рази. Піку агресивності й брехні росіяни досягнули в лютому-березні 2022 року, коли сподівалися "взяти Київ за три дні".
У 2022-му ми запропонували новий термін для коректного опису феномена російської пропаганди – геноцидна риторика. Стосовно ознак такої риторики Інститут масової інформації спирається на визначення з обвинувального акта щодо Фелісьєна Кабуги – руандійського олігарха, засновника Радіо тисячі пагорбів, якого прокурори Міжнародного кримінального суду звинувачують у використанні геноцидної риторики. Ми бачимо всі ці ознаки в російській агресивній пропаганді й сподіваємося колись побачити російських пропагандистів на лаві міжнародного трибуналу.
Ця робота важлива також тому, що міжнародні організації спершу "не бачили" ознак геноциду, який вчиняє РФ проти України. Саме медійний компонент змусив ці організації переглянути свою позицію і все-таки серйозно "помітити" публічне підбурювання до геноциду – а отже й існування самого цього злочину.
Як змінювалася представленість жінок в онлайн-медіа
У 2013 році ми запустили перший в Україні моніторинг гендерного балансу в медіа. І зіткнулися з величезною хвилею хейту: нас називали божевільними, писали в приват образи й погрози. Минули роки – і наші методології стали основою для подібних моніторингів, які проводяться в Україні. І зараз таке дослідження вже сприймається абсолютно нормально. За ці методології ми отримали кілька нагород правозахисної організації "Ла Страда".
У 2016 році ми запускали гендерно збалансовану базу експертів Expert4.media, завдяки якій журналісти з усієї України могли контактувати з найкращими експертами та експертками. У такий спосіб у редакцій навіть зʼявлялися нові теми для публікацій. Інший проєкт ми реалізували 2020 року: зібрали провідних експерток з усієї України на Академію публічності для жінок, де у форматі вебінарів надихнули понад 200 жінок до впевненості в роботі з медіа.
Наші дослідження свідчать, що ще одним негативним наслідком російського вторгнення стало значне падіння присутності в медіа експерток та героїнь. До 2022 року цей показник рік за роком зростав. Але у 2022 році стрічки новин змінилися, адже на перше місце вийшли матеріали про бойові дії та наслідки війни. Показник присутності експерток відкотився до рівня 2014 року.
"Одне із завдань, яке ми ставимо перед собою, – це підвищувати видимість жінок у медіа, мотивувати редакції залучати жінок до експертних коментарів. Не можна очікувати, що показники гендерного балансу зростуть найближчим часом, оскільки невідомо, скільки триватиме війна і які теми будуть актуальні. Втім, на мою думку, важливу роль відіграє вплив керівництва редакцій і зацікавленість колективів у цій тематиці. Для цього редакції мають розробити редакційні політики, прописати там свої стандарти, правила, етику. Зокрема, ми в ІМІ завжди готові надати консультації та допомогти розробити політики", – прокоментувала дослідниця Інституту масової інформації Яна Машкова.
*****
P.S.
Ми писали цей матеріал тиждень, бо про себе писати найскладніше. І однаково не змогли описати всі наші ноги, руки, голови й хвости. Сподіваємося, ви трішки краще зрозуміли що Інститут масової інформації багатогранний і різноманітний. Нашими цінностями є справедливість, рух уперед, допомога, якість і командна робота.
Дякуємо за вашу цікавість і довіру!
(А якщо ви надихнулись і захотіли нам задонатити, можете тицьнути сюди).
Help us be even more cool!
