ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Гендерний баланс та війна. Моніторингове дослідження за другий квартал 2022 року

10.06.2022, 12:35

Через повномасштабне російське вторгнення в Україну та війну в українських медіа суттєво зменшився показник присутності жінок. За даними ІМІ, в середньому онлайн-медіа цитують експерток лише в 16% матеріалів, відповідно експертів – у 84%. У порівнянні з попереднім моніторингом ІМІ (третій квартал 2021 року) цей показник упав на 7%. Жінки як героїні зараз згадуються на 7% менше, ніж торік, і присутні лише у 22% матеріалів, тоді як чоловіки – в 78% матеріалів онлайн-медіа. Такими є дані моніторингу гендерного балансу в медіа, який провів Інститут масової інформації в травні 2022 року*.

ЕКСПЕРТКИ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ

За даними дослідження ІМІ, найбільше експерток у другому кварталі 2022 року зафіксовано на сайтах "Обозреватель" (28% загальної кількості матеріалів), "Українська правда" (24%) та "Корреспондент" (20%). Водночас найменше експерток залучали на сайтах "ТСН" (11%) та "24 канал" (9% загальної кількості матеріалів).

Щодо тематичного наповнення, то найчастіше у воєнний період жінки коментують теми економіки та бізнесу – 32,4% всіх згадок про жінок як експерток, а також міжнародну тематику – 20,3%. Значно менше коментарів жінок лунало на теми суспільства та культури (по 9,5% всіх згадок про жінок як експерток) та на кримінальну тематику (8,1%). Значно менше, як порівняти з попередніми моніторингами ІМІ, експертки коментували права людини, політику, здоров'я. 

Для порівняння: до початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну найчастіше жінки коментували політику, міжнародні відносини, кримінал і права людини. 

За даними ІМІ, в другому кварталі 2022 року найчастіше жінки-експертки коментували економічну тематику та бізнес (32,4% загальної кількості коментарів). Усі коментарі так чи інакше стосувалися війни. До прикладу, експертки коментували дострокове розірвання газового контракту Польщі з росіянами або прогнозували постачання нафти.

Експертки також коментували посівну й продовольчі запаси та російські крадіжки українського зерна.

Експертки-рієлторки коментували зростання цін на житло в певних регіонах через збільшення кількості ВПО:

Журналісти також залучали спеціалісток, які коментували тему комунальних послуг та відстрочення під час воєнного стану.

У матеріалах з міжнародної тематики (20,3% загальної кількості коментарів) журналісти цитували закордонних політикинь, які коментували ставлення своєї країни до війни або співпрацю з Україною. Наприклад, коментували надання українським біженцям права на роботу.

Політичні лідерки також говорили про підтримку надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС та загалом про підтримку України під час війни з росіянами:

У 9,5% всіх матеріалів, де цитувалися жінки-експертки, вони коментували культуру та мистецтво. В моніторинговий період найчастіше цитували експертку Українського інституту книги Олександру Коваль, яка коментувала реформування бібліотечної системи, вилучення російських книжок та руйнування бібліотек через війну.

9,5% з цитатами жінок-експерток стосувалися лайфстайлу та соціальної тематики. Найчастіше це були матеріали про харчування, здоров’я, а також астрологію. 

Матеріали, які стосувалися кримінальної тематики (9,1% загальної кількості згадок про експерток), найчастіше коментувала генпрокурорка Ірина Венедіктова, що повідомляла про кількість злочинів росіян на українській території.

Речниці поліції також коментували поодинокі випадки кримінальної хроніки.

Утім, на відміну від попереднього моніторингу помітно, що зменшилася кількість коментарів та матеріалів, де речниці та спікерки поліції коментують кримінальну хроніку.

ГЕРОЇНІ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ

Відсотковий показник жінок – героїнь матеріалів онлайн-медіа (22%) все ще залишається суттєво меншим за показник чоловіків-героїв (78%). Ба більше, за останній квартал цей показник знизився на 7%.

Лідерами за кількістю згадок про жінок як героїнь матеріалів залишаються ТСН (44%) та "Сегодня" (31% загальної кількості матеріалів). Щоправда, в порівнянні з попереднім моніторингом інші показники теж упали. Наприклад, якщо в ТСН показник кількості героїнь упав лише на 1%, то в "Сегодня" кількість згадок про жінок стала меншою на 25%, і, відповідно, зросла кількість згадок про чоловіків як героїв матеріалів. Високий показник згадок про жінок у ролі героїнь на сайтах ТСН та "Сегодня" пояснюється тим, що їх згадують у матеріалах про шоу-бізнес. Такі матеріали часто містять сексистські висловлювання на адресу жінок. У зв’язку з війною кількість таких матеріалів зменшилась, однак вірусом сексизму редакції все ще хворіють.  

Сайти "Ліга" (9% згадок про жінок як героїнь матеріалів) та "Інтерфакс-Україна" (3% згадок) мали низькі показники гендерного балансу, однак у них не зафіксовано сексизму чи дискримінації жінок.

Найчастіше в медіа жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоубіз (33,3% матеріалів зі згадками про жінок як героїнь). Новини шоу-бізнесу частково теж стосувалися війни або її наслідків:

Втім, редакція "Сегодня" вдарилась у відвертий сексизм та еротизацію неповнолітніх. 

У матеріалі про доньку Ольги Фреймут, журналісти вирішили сексуалізувати та еротизувати образ дитини. На це редакцію наштовхнуло відео, яке знайшли в тіктоці неповнолітньої. Проте це зовсім не означає, що редакція має вдаватися до принизливих лексем, описувати тіло та еротизувати окремі частини тіла. Про те, що на фото та відео зображена неповнолітня, редакція знає, оскільки самі зазначили, що героїні 16 років.

Окрім цього, в редакції "Сегодня" вдавалися до бодішеймінгу. Героїню матеріалу цитують через те, що вона "отважилась поднять тему лишнего веса". Втім, такі фрази, як "відважність" та "зайва вага", лише поширюють стереотипи та невпевненість, що всі мають відповідати якимось "стандартам". 

20,3% згадок про жінок як героїнь припало на матеріали політичної тематики. Найчастіше в медіа фігурували політикині-колаборантки маріупольського осередку ОПЗЖ, які пішли на співпрацю з росіянами.

Ще у 20,3% матеріалів жінки згадувалися як жертви або постраждалі від дій росіян. 

На третьому місці згадки про жінок у матеріалах щодо міжнародки, на які припало 9,4% всіх згадок. Героїнями таких публікацій були лідерки країн, дружніх до України, а також ексочільниця МЗС Австрії Карін Кнайсль, яка танцювала з путіним на своєму весіллі.

Ще одне розчарування з дискримінаційним меседжем було зафіксоване на сайті ТСН, у матеріалі про голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Редакція вирішила додати опис зовнішності та одягу політикині. Втім, такі деталі насправді дискримінують і радше відвертають увагу від справ та професійності політикині. 

Окрім цього, під час моніторингового періоду були поодинокі згадки героїнь у матеріалах про суспільство, культуру та спорт.

🧠Якщо у вашому медіа не знають, з чого почати покращення гендерного балансу, пропонуємо зробити самооцінювання і порахувати, скільки у вас експерток і героїнь, а скільки експертів і героїв. Гарантуємо здивування. Ми в ІМІ також підготували поради для редакцій, які бажають покращити дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.

* Дослідження контенту проводилось у травні 2022 року в 10 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: "Цензор", "24 канал", Інтерфакс-Україна, "Корреспондент", "Ліга", НВ, "Обозреватель", "Сегодня", ТСН, УП. Вибірка становила 1000 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ).

Liked the article?
Help us be even more cool!