Майже третина (32%) онлайн-медіа містять принаймні деякі згадки про джерела свого фінансування на власних вебсторінках. Як порівняти з 2024 роком, кількість фінансово прозорих медіа збільшилася на 10%. Такими є результати моніторингу прозорості онлайн-медіа, що проводив Інститут масової інформації наприкінці жовтня 2025 року.
Методологія. Дослідження фінансової прозорості 50 онлайн-медіа охоплювало сайти, обрані експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb* (переважно з урахуванням популярності медіа). Залежно від ступеня повноти інформації на власному вебсайті за критерієм фінансової прозорості онлайн-медіа могло набрати 1, 0,5 або 0 балів. Відповідно, медіа, які отримали 1 бал, вважаються цілком фінансово прозорими, медіа з 0,5 бала – частково фінансово прозорими, а ті, хто отримав 0 балів, – фінансово непрозорими.
Критерій фінансової прозорості передбачає наявність на вебсайті онлайн-медіа фінансової звітності, відомостей щодо джерел доходів або іншої інформації фінансового характеру, що безпосередньо стосується діяльності цього медіа та дозволяє визначити його фінансових донорів. Хоча Закон України “Про медіа” не вимагає розкриття онлайн-медіа своїх джерел фінансування, однак фінансова прозорість позитивно впливає на його репутацію, формує довіру читача, а також є показником незалежності медіа у формуванні своєї редакційної політики або принаймні виявляє осіб, які через фінансування теоретично можуть впливати на принципи роботи медіа.
У 2024 році дослідження ІМІ показало, що відомості про джерела свого фінансування розміщували лише 22% онлайн-медіа. Станом на 2025 рік з 50 досліджених онлайн-видань 16 оприлюднили певну фінансову інформацію (32%). З них вісім (16%) є цілком фінансово прозорими, тобто оприлюднили, за оцінкою ІМІ, достатній обсяг інформації. Йдеться про такі медіа: Hromadske, Укрінформ, Радіо Свобода, Суспільне, “Букви”, NV, Gazeta.ua та Громадське радіо. Цьогоріч до списку фінансово прозорих медіа долучилися Gazeta.ua та Громадське радіо, якого не було у вибірці дослідження 2024 року (нові медіа потрапляють до вибірки дослідження внаслідок випадання окремих раніше досліджуваних через втрату ними популярності чи інші фактори). Водночас зауважимо, що хоча Громадське радіо і є аудіальним медіа, однак має власний вебсайт із постійною стрічкою новин, редактурою, публікаціями та рекламою, що також можна розцінювати як окреме онлайн-медіа.
Медіа Gazeta.ua оновило свою редакційну політику, де з’явився розділ “Фінансування”. У цьому розділі видання зазначає, що фінансується за власний кошт, та перелічує джерела фінансових надходжень, серед яких продаж медійної реклами (банери), нативна реклама (партнерські проєкти), марковані PR-публікації, монетизація редакційного YouTube-каналу і Facebook-монетизація.
Що стосується Громадського радіо, то сайт цього медіа в окремих вкладках не лише містить перелік донорів, але й річні звіти, частиною яких є фінансові показники (посилання на звіт 2024 року, в якому міститься звіт 2023 року, вважаємо за помилку), а також медіа розміщує посилання на сертифікацію JTI, де вказується відсотковий розподіл джерел фінансування.
Перелік частково фінансово прозорих медіа цього року поповнився трьома новими учасниками, а тому разом цей перелік містить вісім досліджених медіа (16%): Zaxid.net, LB.ua, “Бабель”, “Новинарня”, “Тексти”, Інтерфакс-Україна, “Главред” та Liga.net. Останні три з цих медіа потрапили до переліку цьогоріч.
Хоча у виданні Liga.net не згадуються дійсні джерела фінансування медіа, проте розділ 1.5 редакційного кодексу “Ліги” містить перелік неприйнятних джерел фінансування, а також правила отримання корпоративних подарунків. Також медіа розміщує посилання на сертифікацію JTI, де вказується відсотковий розподіл джерел фінансування. Подібне посилання на сертифікацію JTI містить сайт видання “Главред”. Водночас Інтерфакс-Україна в розділі “Про агентство” додало окремий абзац щодо джерел фінансування медіа.
68% з досліджуваних медіа (34 з 50) не оприлюднили про себе хоч якоїсь фінансової інформації, тобто є фінансово непрозорими.
*До моніторингу у 2025 році потрапили такі видання: “Українська правда”, УНІАН, Цензор.Нет, Obozrevatel, “Кореспондент.net”, Новини.Live, ТСН, 24 канал, РБК-Україна, NV, “Главком”, “Фокус”, ZN.UA, “Гордон”, “Суспільне”, Радіо Свобода, “Еспресо”, Liga.net, Zaxid.net, “Телеграф”, Newsyou.info, Знай.UA, “Апостроф”, Укрінформ, “Главред”, LB.ua, Gazeta.ua, “Інформатор” (юа), Hromadske, “Страна”, “Факти”, “Українські новини”, “Хвиля”, “Економічні новини”, “Рубрика”, “Слово і діло”, Forbes Ukraine, “Коментарі”, “Бабель”, 5 канал, Інтерфакс-Україна, “Новинарня”, Delo.ua, “Коротко Про” (kp.ua), “Тексти”, Громадське радіо, “Подробиці”, “Букви” (орг), “Політека”, “Прямий”. До вибірки традиційно потрапляють і вебсайти окремих теле- і радіоканалів, оскільки вони виступають самостійними інформаційними майданчиками. Їхній телевізійний чи радійний контент у цьому дослідженні не розглядався.
Правдивість оприлюдненої інформації про фінансування медіа в межах цього дослідження не перевірялася.
