Внаслідок цілеспрямованих російських ударів по енергооб’єктах Україна, і Київ зокрема, живуть у режимі планових чи екстрених відключень. У багатьох українців виникають перебої не лише зі світлом, а й з водою та теплом. Дефіцит генерації поєднується з бракoм зрозумілої, регулярної комунікації від влади, що ускладнює планування повсякденного життя та закономірно підвищує рівень тривожності. Інститут масової інформації промоніторив, як медіа писали про енергетичну кризу.

Повний блекаут, колапс у столиці та бунти: як ютуб-канали нагнітали ситуацію

Протягом останніх кількох тижнів ціла низка ютуб-каналів зосередилася на тому, щоб вигадувати якомога страшніші й клікабельніші заголовки про “повний енергетичний колапс”. Суспільна функція медіа – інформувати населення – абсолютно програла короткостроковій монетизації каналів. 

Типовий приклад цього тренду – заголовок на ютуб-каналі “Новини.LIVE” (2,79 млн аудиторії): “КОЛАПС У КИЄВІ. Сотні будинків БЕЗ ТЕПЛА ТА СВІТЛА. Блекаут на два місяці. Накриє УСІ ВЕЛИКІ МІСТА”.

У сюжеті експерт Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, розповідає про складність прогнозів та ризики нових ударів. Він не заявляє про гарантований “двомісячний блекаут” чи тотальне знеструмлення “усіх великих міст”. Йдеться переважно про вищі ризики для прифронтових великих міст (Запоріжжя, Херсон, Харків, Одеса). Тобто заголовок є доволі маніпулятивним і, по суті, приписує експерту набагато радикальніший висновок, ніж той озвучив.

Ще один ресурс, який практикує панічні заголовки, – це ютуб-канал “Сейчас” (аудиторія 2,37 млн).

Огляд ситуації після обстрілів 9 січня, що вів Макс Сікора, називався “КОЛАПС У КИЄВІ ПІСЛЯ ОБСТРІЛУ РФ! 5 РАКЕТ РОЗІРВАЛИ ТЕЦ. Столиця паралізована. Почались БУНТИ”.

Не вселяє оптимізму й опис до цього відео, в якому йдеться: “Після масованої атаки на енергетичну інфраструктуру – Київ та область знову в темряві. 5 ракет влучили в ТЕЦ-5, на прилавках – порожнеча, графіки магазинів змінюють щодня. Люди перекривають дороги через дике безсвіття, експерти попереджають – цілі квартали можуть вибухнути”.

Ведучий спирається переважно на телеграм-канали, ставить запитання “в нікуди”, без можливості почути відповідь від посадовців у прямому ввімкненні. Загалом достовірність джерел, що наводить ведучий, є сумнівною, балансу немає, конструктиву бракує взагалі, натомість переважають узагальнення та оціночні судження.

Також в ефірі Сікора подає пряму мову народного депутата Богдана Кіцака (“Слуга народу”), де той розповідає, що через знеструмлення можуть вибухнути мережі цілих кварталів. Водночас ведучий визнає, що подібні трактування є нагнітанням ситуації.

Клікбейт у великих ютуб-каналах – це насамперед економічна й алгоритмічна стратегія виживання, тому що платформи винагороджують не точність, а кількість кліків і увагу аудиторії. Найшвидший спосіб привернути увагу – це дати якомога катастрофічніший прогноз, найстрашніші слова мають бути оформлені капслоком. На практиці виходить заміна змісту обкладинкою. 

Зі стратегічного погляду це рано чи пізно обернеться кризою довіри. Бо, якщо аудиторія знову і знову бачить, що заголовок не відповідає сказаному у відео, у неї формується відчуття, що канали грають на нервах, а не інформують.

“Експертність” поза компетенцією та ланцюжок ретрансляцій

Заява нардепа Богдана Кіцака про те, що внаслідок знеструмлення “можуть вибухнути мережі цілих кварталів”, була масово рознесена онлайн-медіа й телеграм-каналами без критичного опрацювання.

Його заяву без будь-якої верифікації подали, до прикладу, Gazeta.ua, Сайт міста Києва 44.ua, kyivweekly.com, enovosty.com, “Факти” та багато інших медіа, а також десятки телеграм-каналів. Водночас “Факти” доповнили це повідомлення словами міського голови Києва Віталія Кличка про можливу евакуацію з Києва, що зробило це повідомлення достовірнішим і ще тривожнішим для аудиторії.

Скриншот ІМІ із сайту “Факти”

Нагадаємо, що цей депутат є педагогом та істориком і не має експертизи в енергетиці. Відповідно, його коментарі не є профільними, а лише сприяли нагнітанню панічних настроїв у населення.

Аналітикиня Інституту масової інформації Яна Машкова вважає проблемою, коли медіа цитують політиків під виглядом експертів: “Окрема проблема, коли редакції обирають свідомо “зіркового” спікера, якого аудиторія добре впізнає, чи політиків замість реальних профільних експертів. Їхні заяви часто не відзначаються точністю чи експертністю, і в результаті важлива тема може перетворюватися на інструмент маніпуляцій”.

Деякі медіа теж це зауважили, наприклад у своєму матеріалі сайт “Главред” написав, що Кіцак є істориком, і доповнив матеріал коментарем голови Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, який назвав слова депутата “хайпом на паніці”.

Скриншот ІМІ із сайту “Главред”

Кейс Кицака демонструє систематичну проблему сучасного новинного виробництва, коли прагнення до швидкості, емоційності, особливої авторитетності спікерів дедалі частіше підміняє базові редакторські процедури – а саме, перевірку компетентності джерела, верифікацію його заяв та чітке відокремлення фактів від оціночних суджень. Використання заяв політиків без профільної експертизи як квазіекспертних коментарів лише спотворює розуміння складних тем. Така практика створює ілюзію достовірності, водночас розмиваючи відповідальність медіа за наслідки поширення неперевірених і потенційно панічних повідомлень.

Від клікбейту до користі: що можуть змінити редакції у висвітленні відключень

За часів сильних соціальних метаморфоз і життєвих складнощів виникає особлива потреба в конструктивній журналістиці. Тоді суспільство потребує не лише констатації факту, але й розуміння, як безпосередньо це вплине на нього, що з цим робити, які першочергові рішення ухвалювати. І завдання медіа – шукати та надавати ці відповіді. 

Конструктивна журналістика – це передусім журналістика, орієнтована на розв’язання проблем і надання відповідей. Такий підхід у журналістиці має позитивний ефект і сприяє зменшенню соціальної напруги.

На щастя, українські традиційні медіа розуміють необхідність конструктиву, тому велика кількість сайтів на своїх сторінках розмістила корисні лайфхаки про зберігання тепла в оселі та як зігріватися за низьких температур на дворі та в житлі.

Прикладом такого конструктивного підходу є матеріал на сайті РБК-Україна “Як зберегти тепло під час відключень світла: у КМДА показали ефективне рішення для будинків” з екпертними порадами від КМДА.

Свої поради зі збереження тепла в оселі розмістив і сайт “Освіторія”.

Цікавий репортаж з опитуванням киян оприлюднив сайт Радіо Свобода, в якому самі кияни розповідають, як зігріваються в морози й без опалення. Це приклад гарного конструктивного, наснажливого матеріалу, оскільки, незважаючи на обставини, люди розповідають свої лайфхаки й це все відбувається на оптимізмі, без паніки та гнітючих настроїв.

Такі матеріали дійсно надихають, оскільки створюють враження, що ти не один з такими проблемами і якщо інші дають раду, то впораєшся й ти.

Інститут масової інформації надавав поради для медіа “Як писати конструктивно”.

Комунікація влади: паніка без рішень 

Певних панічних настроїв до ситуації додали й представники влади, зокрема міський голова Києва Віталій Кличко, який порадив містянам покидати свої домівки. 

Представники влади мають розуміти можливі панічні наслідки таких заяв і ліпше розповідати людям, що вони безпосередньо роблять для того, щоб налагодити ситуацію.

Про конструктив у державних комунікаціях каже й аналітик ІМІ Дмитро Баркар:

“Від держави хотілося б правдивої, докладної й водночас зваженої комунікації. Саме від влади хотілось би дізнатися про дійсний стан енергетики, а також про реальні перспективи як щодо відновлення генерації та розподілу електроенергії, так і постачання тепла. Також важливою є і точна інформація про заходи, що вживатимуться під час кризового періоду. Важливо було б почути, чим держава може в цій ситуації допомогти своїм громадянам, дізнатися хто, коли і як долатиме кризу”.  

Також експерт зауважує про важливість зберігати баланс, щоб не вселяти даремних надій, але й не нагнітати ситуації:

“Водночас принципове значення має тональність такої комунікації. Тут зайвими були б як нагнітання, так і безпідставний оптимізм. Будь-які емоційні маніпуляції в складній ситуації, в якій опинились українці, можуть призвести до небажаних наслідків. Тому доречною є інформація в спокійному діловому тоні, без зайвих епітетів, невиправданих обіцянок і прогнозів. Не варто намагатися заспокоювати людей чи лякати. Щоб знайти такий тон, слід використовувати якомога менше прикметників та узагальнень. Натомість краще оперувати цифрами та іншими точними даними”, – сказав Дмитро Баркар.

Енергетична криза – це випробування не лише для інфраструктури, а й для інформаційної стійкості. Коли відповідальні медіа пояснюють складне просто, відділяють факти від оцінок і дають практичні рішення, вони допомагають людям планувати дії й знижують паніку. Натомість клікбейт і хибні узагальнення множать тривожність, підривають довіру й, зрештою, б’ють по самих редакціях.

Сьогодні саме час для конструктивної журналістики, вона не заперечує проблем, а вчить з ними впоратися. І це найбільша підтримка аудиторії за складних часів.