Джинса не в тренді в харківських медіа цього року, але, як порівняти з минулим роком, вона є: джинса становила 1,5%, або дев’ять публікацій із загальної кількості новин у стрічках онлайн-медіа. За рік ситуація змінилася: 2024 року жодна з публікацій не мала ознак замовності. Такі результати моніторингу 589 публікацій п’яти онлайн-медіа: “Ґвара Медіа”, SQ, 057, “Думка” і “Харків Тудей” – із 6 до 10 жовтня 2025 року включно. У медіа досліджувалася наявність політичної чи комерційної джинси, контрагітації та неналежно маркованої реклами. У динаміці, порівнюючи з попередніми роками, результати дослідження дозволяють оцінити те, як медійники окремо взятого регіону поводяться з рекламними замовленнями.
За досліджуваний період не розміщували джинсу Ґвара Медіа, “Харків Тудей” і 057. Натомість SQ і “Думка” мали чотири й один матеріали з ознаками замовності відповідно. Кількість політичної джинси становила 0,8%, а неналежно маркованої реклами – 0,5% публікацій. Контрагітації в перевірених медіа не було.
SQ: мер доручив, мер сказав, мер зустрівся
Незважаючи на те що відсоток політичної джинси все ще низький, поява його свідчить про зміни в медійному ландшафті регіону. Втім, відносно минулого року різниця становить менш ніж відсоток, 0,8%. Видання SQ випустило декілька компліментарних новин на адресу нинішнього мера міста Ігоря Терехова, де кожна з публікацій починається з “мер сказав”, “мер доручив”, “мер зустрівся” і “мер обговорив”. У цих публікаціях Ігор Терехов каже, що в Харкові вищі навчальні заклади готуються до переходу в роботу в офлайні, або одноосібно доручав “чиновникам розібратись із проблемами жителів Північної Салтівки”. Або зустрічався з польським консулом. Або обговорював те, як місто переживатиме зиму, з представниками ООН і японським послом. Зі 135 новин чотири мають ознаки замовності й становлять 2,96% загальної кількості новин за досліджуваний період.
Наприкінці 2024 року Харківський антикорупційний центр повідомив, що міська рада планує витратити 2,47 мільйона на промоцію в онлайн-медіа. Договір планувалося підписувати, власне, з виданням SQ на суму 650 тисяч гривень. Тут мало вийти 150 текстів середньою вартістю 4833 гривні кожен.
Онлайн-медіа “Думка”: штори і МРТ
За досліджуваний період медіа “Думка” містить багато матеріалів, де Ігор Терехов є головним героєм, він подає інформацію про дії влади, реагує на останні події тощо. Цей факт сам по собі не доводить наявності джинси, але створює підозру, що висвітлення може бути нерівномірним — переважно позитивне, з акцентом на мера, без очевидної критики або альтернатив. Також є матеріали, які мають ознаки замовності. Наприклад, що “мер закликав” Міністерство охорони здоров’я надати апарат МРТ і загально закликав звернути увагу на потреби медичних закладів прифронтових регіонів. Публікація не містить коментарів медичних спеціалістів про потреби медиків у регіоні або про те, який стан справ з технікою в місті та області. Із загальної кількості новин відсоток публікацій з ознаками замовності становить 0,53%. Додатково в розділ “Новини” потрапила новина, яка є неналежно маркованою рекламою і розповідає про те, які штори й де купити.
057: неналежно маркована реклама
Видання 057 за досліджуваний період не має публікацій з ознаками замовності, втім має дві неналежно марковані публікації в розділі “Новини”.
Перша з них розповідає про відкритий психологічний практикум для абітурієнтів від сервісу для підготовки до Зовнішнього незалежного оцінювання. Друга публікація – про чоловіка з Львівської області, який виграв 500 тисяч гривень за допомогою миттєвої лотереї. У статті 9 Закону “Про рекламу” чітко вказано, що “інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару, повинен ідентифікуватися як реклама з дотриманням вимог цього закону з використанням слова “реклама”.
Висновки
Попри незначне зростання кількості матеріалів з ознаками замовності й загальну незначну кількість публікацій, які є неналежно маркованою рекламою, Харківщина демонструє позитивну динаміку – більшість місцевих медіа зберігає стандарти незалежної журналістики. Водночас поява навіть поодиноких прикладів джинси свідчить, що спокуса політичного чи комерційного впливу все ще існує. Разом з тим це може бути наслідком зменшення закордонної підтримки медіа, яке сталось у січні цього року. Для того щоб остаточно залишити джинсу в минулому, медіа варто продовжувати зміцнювати редакційну етику, прозорість фінансування та довіру аудиторії – адже саме чесна інформація, а не замовна формує стійкий медіапростір Харківщини.
