Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт за четвертий квартал 2021 року

Станом на грудень 2021 року рівень джинси в українських онлайн-медіа зріс на 11% у порівнянні з третім кварталом цього року. 

Такими є результати щоквартального дослідження ГО “Інститут масової інформації”, яке охопило період 15–19 листопада 2021 року в 16 онлайн-медіа, повна вибірка становила понад 20 тисяч новин*.

Згідно з даними дослідження, комерційні матеріали замовного характеру продовжують переважати в медіа над політичними: на комерційну джинсу припав 61% усіх виявлених матеріалів з ознаками замовлення, на політичну – 39%.

У четвертому  кварталі зросла кількість матеріалів з ознаками замовлення на користь компаній, інтересів та іміджу одного з найбагатших та найвпливовіших олігархів України Ріната Ахметова. Чверть матеріалів (25,5%) з ознаками замовлення стосувалась активів Ахметова (для порівняння: під час попереднього моніторингового періоду 20,8% всіх виявлених матеріалів з ознаками замовлення припадало на інтереси Ахметова).

Уперше на друге місце опустилася комерційна джинса, на яку припало 19% всіх замовних матеріалів.

Найбільше матеріалів з ознаками політичного замовлення було орієнтовано на підвищення значущості програми президента Зеленського “Велике будівництво”. Велика кількість медіа продовжує давати лише компліментарні матеріали на цю тему без будь-якого аналізу, часто з низьким рівнем суспільної важливості як для національного рівня і без достатнього бекграунду. 

Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали “Обозреватель” (150 матеріалів з ознаками замовлення) та “Політека” (79). 

Матеріали з ознаками замовлення також були виявлені на сайтах “РБК-Україна” (42), “Інтерфакс-Україна” (12), УНІАН (29), “Сегодня” (29), “Цензор” (20), “24 канал” (8), “Гордон” (29), ТСН (9).

Найбільше матеріалів з неналежним маркуванням серед усіх сайтів виявлено на сайтах НВ (42), “24 канал” (15) та УНІАН (12). Неналежне маркування матеріалів також зафіксовано на сайтах “Українська правда”, ТСН, “Сегодня” та  “Гордон”.

Не виявлено джинси на сайтах “Ліга”, “Суспільне”, “Українська правда”, “Дзеркало тижня”, НВ та “Кореспондент”. 

ОГЛЯД ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ДЖИНСИ

1. Матеріали на користь інтересів Ахметова

За результатами моніторингу, чверть матеріалів з ознаками замовлення припала на матеріали, розміщені в інтересах Ріната Ахметова. Частина з них була спрямована на інформаційну кампанію ДТЕК проти Офісу президента й уряду через невиплату “зелених облігацій”. Як повідомляє Ліга, 16 листопада компанія ДТЕК ВДЕ заявила, що не отримувала платіж від ДП “Гарантований покупець” із коштів, залучених від розміщення єврооблігацій НЕК “Укренерго”. Водночас усім іншим компаніям АТ “Ощадбанк” переказало кошти в повному обсязі. Ця ситуація спровокувала хвилю матеріалів, які захищали позицію ДТЕК: 

• Керівництво Ощадбанку та Гарпока мають понести відповідальність за зрив виплат боргів зеленої генерації – ДТЕК ВІЕ | Економіка | OBOZREVATEL / “Обозреватель”  
• Шмигаль наказав не платити борги інвесторам у ВДЕ за європейським зеленим кредитом, – нардеп / Politeka
• Дискримінація зелених підприємств ДТЕК при оплаті боргів це дурість з боку держави, – Данилюк / “Обозреватель”
• Уряд має невідкладно виплатити ДТЕК зелені борги – УВА / “Обозреватель”
• Європейська бізнес-асоціація закликає владу виплатити борги всім виробникам зеленої енергії / “Сьогодні”
• Втручання уряду в розподіл зеленого кредиту від ЄС відлякує інвесторів від України – ексглава МЗС / Politeka

За інформацією “Цензора”, чверть з 19,3 млрд грн боргів за зеленим тарифом, перерахованих інвесторам у відновлювальні джерела енергії, мала отримати саме ДТЕК.

До підтримки ДТЕК була залучена ціла низка експертів та політиків. Наприклад, член правління Асоціації прос’юмерів України Андрій Зінченко:

• Кабмін зіпсував історію успішного розміщення “зелених” облігацій через відмову платити борги ДТЕК – експерт / Politeka

Експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко:

• Експерт Центру Разумкова: Махінації уряду із зеленим кредитом ЄС вдарили по інвестклімату країни / Politeka

Народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко:

• Шмигаль наказав не платити борги інвесторам у ВДЕ за європейським зеленим кредитом – нардеп / Politeka

Народний депутат від “Європейської солідарності” Олег Синютка:

• Махінації уряду з зеленими єврооблігаціями призведуть до обвалу економіки – нардеп / Politeka

Колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк:

• Було б коректно, якби Зеленський сказав, що вугілля, згадане ним у зверненні, купила ДТЕК – Яценюк / “Гордон”

Міністр фінансів України в уряді Володимира Гройсмана Олександр Данилюк:

• Данилюк про борг держави перед ДТЕК за зелену енергію: Влада розвалює довіру інвесторів / “Гордон”

І сам Володимир Гройсман:

• Застосування “телефонного права” для вибіркового погашення боргів “зеленим” інвесторам потрібно кваліфікувати як корупцію й тиск на бізнес – Гройсман / “Гордон”

Цікаво, що в четвертому кварталі дещо зросла кількість іміджевих матеріалів про компанії Ахметова. Наприклад, “Метінвест” докладав зусиль до боротьби з коронавірусом:

• Метінвест забезпечив постачання кожної четвертої тонни кисню до лікарень України / “Обозреватель”
• Пік захворюваності на коронавірус пройдено завдяки кисню Групи Метінвест / УНІАН
• У Метінвесті розповіли, скільки компанія витратила на боротьбу з коронавірусом / УНІАН

“Метінвест” також робив свій внесок у будівництво доріг і підтримував соціальні проєкти:

• В EBA відзначили внесок Метінвест у ремонт доріг в Україні та забезпечення лікарень киснем  / “Обозреватель”

• Університет, гуртожиток і спорткомплекс: Метінвест з наступного року відкриє власний виш у Маріуполі / УНІАН

На користь компаній Ахметова матеріали розміщували сайти “Обозреватель”, “24 канал”, УНІАН, “Гордон”, “Політека” та інші.

2. Комерційні компанії

На користь джинси від комерційних компаній припало 19% усіх зафіксованих моніторингом замовних матеріалів.

Цікаво, що майже 80% матеріалів з ознаками замовлення зараз в онлайн-медіа маркуються, хоч і не зовсім належно (рубриками “Спецпроєкт”, “Партнерський матеріал”, “Новини компаній”). Схоже, що тренд маркувати комерційні матеріали оминув лише кілька великих онлайн-медіа, які досі не осучаснили своїх редполітик. Натомість частка медіа, які маркують комерційну рекламу хоч у якийсь спосіб, продовжує зростати.

Наприклад, без будь-яких позначок на сторінках РБК-Україна було розміщено матеріал про соціальні та екологічні проєкти мережі магазинів АТБ: “Замість анонсованих 30 га нових лісових насаджень корпорація “АТБ”, яка управляє однойменною національною мережею з понад 1,2 тис. магазинів у всіх куточках України, подарувала країні в тридцятий ювілейний рік незалежності 45 га нових лісів у чотирьох областях”.

Проте цей самий матеріал, але вже на сайті УНІАН було розміщено під плашкою “Актуально”. Це одна з позначок, якою сайт маркує рекламу.

Така ситуація свідчить, що саме редакція вирішує, маркувати рекламу для аудиторії чи розміщувати джинсу. 

Аналогічна ситуація і з рекламою магазину “Комфі”, яку на сайті “Обозреватель” було розміщено як джинсу під виглядом редакційного матеріалу: COMFY запустив новий міський формат магазинів. На сайті 24 каналу цей же матеріал позначено як “Партнерський матеріал”, а сайт ТСН маркував його позначкою “Новини компаній”.

Найчастіше українські сайти маркують рекламу такими позначками, як “Актуально”, “Новини компаній”, “Спецпроєкт”, “Партнерський проєкт” та “Позиція”. Понад 90% матеріалів, маркованих плашками, мають комерційне спрямування. Політичні матеріали найчастіше маркуються плашкою “Позиція”. 

Окрім магазинів, були зафіксовані замовні матеріали на користь фармацевтичних компаній:

• Дарниця експортує до Вірменії 22 бренди лікарських засобів / “Гордон”

Мобільних операторів:

• Київстар" дарує Суперсили: як отримати більше послуг і водночас заощадити / “Обозреватель”

Розміщували в медіа матеріали страхові компанії, автовиробники, банки, онлайн-казино, виробники їжі, косметики та інші. Переважно це були українські компанії – представники середнього та великого бізнесу.

3. “Велике будівництво” як іміджева програма Володимира Зеленського

Третю позицію за кількістю матеріалів з ознаками замовності вже третій моніторинг поспіль посідає програма президента Зеленського “Велике будівництво”, на користь якої розміщено 11% загальної кількості всіх матеріалів, виявлених у процесі моніторингу.

Матеріали на користь “Великого будівництва” були зафіксовані на сайтах:

“Обозреватель”: 

• За програмою Зеленського вперше за 40 років повністю відремонтували трасу на Нікополь 
• На Хмельниччині завершилось Велике будівництво спортивно-реабілітаційного центру  
• Велике будівництво Зеленського вперше за 50 років капітально ремонтує трасу Н-23 на Дніпропетровщині 

УНІАН:

• Велике будівництво на залізниці: наступного року УЗ самостійно збудує 50 вагонів-зерновозів  
• За два роки Великого будівництва на Дніпропетровщині зроблять 557 км доріг – міністр 
• Велике будівництво капітально відремонтувало трасу Н-07 між Недригайловом та Ромнами 

“РБК-Україна”:

• На Великому будівництві працює більше 9 тис. одиниць дорожньої техніки 
• У Нікополі Дніпропетровської області добудовують спорткомплекс з басейном 

“Цензор”:

• Велике будівництво: у Київській області почався ремонт траси Р-17 яка веде від Білої Церкви до Вінниччини 
• Реставрація меморіалу: в Міловому відреставрували меморіал 

ТСН:

• Велике будівництво: від Недригайлова до Ромнів уже можна проїхати якісною новою дорогою 
• Велике будівництво стимулює дорожні компанії оновлювати свою техніку – автодор 

Цікаво, що практично всі такі матеріали супроводжуються фото з логотипом.

Матеріали про “Велике будівництво” часто повідомляють не про результати, а про плани, не містять бекграунду, балансу і мають компліментарний характер. Медіа повідомляють, наприклад, що “Велике будівництво звільнилося від радянської бюрократії і переходить на міжнародні стандарти ціноутворення” або що “Велике будівництво стимулює дорожні компанії оновлювати свою техніку – автодор”.

Частина матеріалів на тему “Великого будівництва” має низьку важливість як для сайтів національних медіа. Це, наприклад, новини на зразок “Велике будівництво: від Недригайлова до Ромнів уже можна проїхати якісною новою дорогою”, в якій ідеться про ремонт ділянки дороги завдовжки 11,6 км. 

4. Лобізм

9% матеріалів з ознаками замовлення мали лобістський характер, спрямований на просування рішень, вигідних великим олігархічним групам.

Згідно з вікіпедією, лобіювання, лобізм – цілеспрямований легальний або нелегальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на їхніх посадових осіб, спрямований на них від імені іншої особи, організації або групи. Мету лобіювання становить закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб (клієнтів) в управлінських рішеннях, що ухвалюються. 

Експерти ІМІ фіксують, що цей вплив активно здійснюється через медіа.

Вище ми писали про лобізм інтересів компанії ДТЕК стосовно виплати боргів щодо зелених інвестицій.

У моніторинговий період лобіювалося питання експлуатації вантажних вагонів, зокрема критикувалась ініціатива влади обмежити термін експлуатації вантажних вагонів:

• Списання вантажних вагонів за віком створить колапс на ринку вантажоперевезень – Горбачов / “Обозреватель”
• На списанні вагонів за віком зароблять вагонобудівники, а економіка втратить податки – Соколов  / “Обозреватель”
• ЕВА виступила проти ініціативи щодо списання вагонів: оновлення рухомого складу має узгоджуватися с усіма учасниками ринку / Politeka

Крім того, в медіа триває лобіювання заборони на експорт брухту, що також можна зарахувати до сфери інтересів олігарха Ахметова:

• Через експорт брухту Україна може втратити одну з ключових галузей економіки – Кисилевський / “Обозреватель”
• Уряд має захистити українську металургійну галузь, вважає Кисилевський / РБК-Україна

5. Петро Порошенко та “Європейська солідарність”

Дещо зросла кількість матеріалів на користь Петра Порошенка та його партії “Європейська солідарність” (5% проти 4% у попередньому моніторинговому періоді). 

• Ворог біля воріт, а влада заперечує загрозу: Порошенко вимагає негайно провести закриту нараду керівників фракцій / “Обозреватель”

Цікаво, що деякі депутати від ЄС підтримували ДТЕК Ахметова, як ми вже писали вище. Наприклад:

• Шмигаль наказав не платити борги інвесторам у ВДЕ за європейським зеленим кредитом, – Гончаренко / “Обозреватель”
• Україна більше не зможе залучати “зелені” єврооблігації через рішення віддати ці кошти корумпованій держкомпанії – Гончаренко / “Сегодня”

***

Остання хвиля моніторингу джинси в онлайн-медіа у 2021 році засвідчила, що олігарх Ахметов дуже активно інвестує в просування своїх інтересів у медіа. Водночас на кількість його замовних матеріалів безпосередньо впливає протистояння між ним і чинною владою. Для порівняння: в першому кварталі 2021-го на інтереси Ахметова припадало 8% усіх матеріалів з ознаками замовлення, а в четвертому – вже 25%. 

З позитивів можна відзначити розвиток маркування реклами, яку замовляють у медіа українські комерційні компанії. На ринку лишилося не так багато “динозаврів” – онлайнів, які досі розміщують комерційну джинсу без жодного маркування взагалі. Водночас самі замовники, схоже, цілком лояльно ставляться до маркування.

З відмінностей моніторингу джинси в четвертому кварталі 2021 року можна відзначити появу нового замовника – колишнього соратника Зеленського, а нині його опонента Дмитра Разумкова. І продовжує активно піаритися Віталій Кличко, який у першому півріччі 2021 року взагалі не входив до рейтингу замовників. 

Моніторинг проводився 15–19 листопада 2021 року в 16 популярних інтернет-медіа: “Політека”, “Обозреватель”, “24 канал”, “Гордон”, “Українська правда”, УНІАН, “Сегодня”, ТСН,  RBC.ua, “Ліга”, Інтерфакс-Україна, “Цензор”, “Дзеркало тижня”, “Кореспондент”, Суспільне, НВ. 

Вибірка охоплює всі новини поспіль, що вийшли на сайтах протягом зазначеного періоду (понад 20 тисяч новин).

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.