Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт за 2 квартал 2024 року
Зросла на 20% кількість джинси у популярних онлайн-медіа України, порівняно з березнем 2024 року, що є тривожним сигналом збільшення впливу джинси на інформаційний простір України. Співвідношення між політичними замовниками та комерційними становить 32% до 68% відповідно.
Перше місце серед вигодоотримувачів матеріалів з ознаками замовності розділили між собою Рінат Ахметов, його фонди й компанії (25%) та інші комерційні компанії (25%). На другому місці – лобізм комерційних інтересів (12% матеріалів з ознаками замовлення). На третьому місці – чорний піар і негативні матеріали проти політиків, чиновників і комерційних компаній (11%).
Вперше з моніторингової вибірки зникли матеріали з ознаками замовності на користь грального бізнесу, які раніше були на третьому місці. Експерти ІМІ пов’язують таке очищення ринку з тим, що Кабмін заборонив рекламу азартних ігор в інтернеті. На медіаринку лишились одиниці, які досі мають “інформаційні бюлетені” з бібліотеками фріспінів, і ризикують отримати за це мільйонні штрафи.
Матеріали на користь політичних замовників, як і раніше, онлайн-видання не маркують жодним чином. Серед політиків найактивніше піариться Віталій Кличко, 8% матеріалів із ознаками замовних спрямовано на його користь.
Такими є результати щоквартального дослідження Інституту масової інформації, що охоплює ключові онлайн-медіа України. Нині виявлено 146 матеріалів з ознаками джинси, тоді як попередній моніторинг ІМІ зафіксував 114 таких публікацій.
Лідером з розміщення матеріалів з ознаками джинси лишаються сайти Оbozrevatel, УНІАН, РБК-Україна. Від них трохи відстають Гордон, ТСН та Telegraf.
У моніторинговий період не зафіксовано джинси серед новин онлайн-видань “Суспільне”, “Громадське”, “Бабель”, ZN.ua, “Укрінформ”, “Українська правда”, Liga.net, “Еспресо”, Zaхid.net, “Цензор”, NV. Втім, на деяких з цих сайтів було виявлено матеріали з неналежним маркуванням реклами.
Комерційні компанії
Матеріали з ознаками замовності на користь різних комерційних компаній склали 25% від моніторингової вибірки. Переважна більшість не мала жодного маркування, частина була промаркована, але неналежним чином. Однакові замовні матеріали на одних сайтах можуть виходити з маркуванням як оплачені, а на інших подаватися як журналістські. Наприклад, матеріал про те, що ТМ "Олейна" розпочала співпрацю з Благодійною організацією "Благодійний Фонд Діти Героїв", сайт Obozrevatel не маркував ніяким чином, натомість сайт Zahid.net маркував як “новини компаній”, а сайт “24 каналу” – як “партнерський матеріал”.
Подібна ситуація була і з матеріалами про Нову пошту, Ferrexpo, ОККО, та інших комерційних замовників.
І медіа, і замовники реклами повинні зважати на те що маркування реклами – це нормально і сучасно. Неправильне або відсутнє маркування комерційних матеріалів є серйозною проблемою для медіапростору України. Це не тільки порушує етичні стандарти журналістики, але й вводить в оману читачів, які не можуть чітко визначити, чи є матеріал об'єктивним новинним контентом або ж рекламою. Відсутність прозорості в цьому питанні підриває довіру до медіа та сприяє поширенню дезінформації. Компанії, які вдаються до таких методів, ризикують втратити свою репутацію через асоціацію з неетичними практиками. Важливо, щоб вони розуміли, що належне маркування рекламних матеріалів є не тільки вимогою законодавства, але й ознакою поваги до споживачів та партнерів.
Рінат Ахметов, його компанії і фонди
25% матеріалів з ознаками замовності припали на піар Ріната Ахметова, його компаній та фондів. Оскільки більше ніж в половині таких матеріалів згадується особисто Ахметов, ці матеріали можна розглядати або як іміджево-політичні, або як спробу зміцнити свої позиції в нинішніх умовах. Системна позиція Ахметова як лідера серед замовників матеріалів з ознаками джинси в медіа також свідчить про наявність в нього значних ресурсів і можливостей впливати на медіа.
З комерційних компаній, що належать Рінату Ахметову, найпомітніші в інформаційному полі залишаються “Метінвест” та ДТЕК. Більшість матеріалів із ознаками замовних стосовно цих компаній, спрямовані на покращення іміджу та просування їхніх інтересів щодо змін у законодавстві.
“Метінвест” традиційно підвищує свою репутацію за допомогою піару навколо благодійної діяльності. Часто відповідні матеріали є ідентичними на різних сайтах. Наприклад, новина під заголовком “З початку війни Метінвест Ахметова направив майже 7 мільярдів гривень на підтримку ЗСУ та населення” вийшла на сайтах “Гордон” та РБК-Україна. Також ідентичні матеріали опублікували Obozrevatel та ТСН.
Натомість піар ДТЕК наразі спрямований на просування власної інвестиційної діяльності. Наприклад, активно поширювався матеріал про співробітництво ДТЕК та GE Vernova. Матеріал про це розмістили сайти ТСН, Obozrevatel, “Гордон”, УНІАН, “Кореспондент.net”, РБК-Україна тощо.
Лобізм комерційних інтересів
12% матеріалів з ознаками замовних у моніторинговий період мали на меті лобіювати бізнес-інтереси певних профільних компаній чи цілих галузей промисловості.
Так, наприклад, в медіа активно просувається незбалансована критика підвищення акцизу на пальне. Зокрема, УНІАН поширював заяву голови Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслана Соболя: “Підвищення акцизів на бензин та дизель – це масований удар по підприємствах малого та середнього бізнесу”.
Також проти підвищення акцизу виступила Національна видобувна асоціація України, про що повідомив сайт Obozrevatel. Цікаво, що аргументація в обох новинах є абсолютно ідентичною.
Також промисловість була активною у антилобізмі змін до урядової постанови, що вимагають від промислових об’єктів імпортувати 80% електроенергії для своїх потреб. Наприклад, трубна компанія "Сентравіс" заявила, що українська промисловість не може імпортувати понад 50% електроенергії. Аналогічні спроможності озвучили й в об’єднанні підприємств "Укртрубопром".
Чорний піар в замовних матеріалах
Зафіксований моніторингом негативний піар спрямований як на певні комерційні компанії, так і на політичних діячів. Загалом у моніторинговий період частка таких матеріалів склала 11% від усіх з ознаками замовних, що на 3% більше ніж в першому кварталі 2024 року.
Петро Порошенко став лідером серед політиків, проти яких була спрямована політична “чорнуха”. Зокрема, такі медіа як ТСН, УНІАН, 24 канал, Телеграф досить активно розповсюджували заяви політолога Петра Олещука про те, що Порошенко своїми виступами нібито підігрує російській пропаганді.
Негативні матеріали були спрямовані і проти соратників Порошенка, а саме проти депутата Кременчуцької районної ради від “Євросолідарності” Віталія Котляра, який за словами блогера Сергія Іванова, нібито активно торгує з Росією. Втім, у матеріалі, опублікованому на УНІАН, відсутня як доказова база, так і альтернативна точка зору, і саме тому публікація не може розцінюватися інакше як просто “чорнуха”.
Також моніторингом зафіксовано чорний піар проти Ольги Бабій, яка наразі бере участь у конкурсному відборі нових членів НКРЕКП, заступника генпрокурора Дмитра Вербицького та загалом проти антикорупціонерів – громадських активістів в тому числі.
Збільшення кількості матеріалів з чорним піаром вказує на посилення інформаційних війн та маніпуляцій у медіапросторі України. Такий ріст негативного контенту свідчить про зростаючу напругу як у комерційних, так і у політичних колах. Важливо розуміти, що поширення фейкових новин та чорного піару має серйозні наслідки для суспільства. Це підриває довіру до медіа, формує викривлене сприйняття реальності та сприяє розпалюванню конфліктів.
Медіа несуть значну відповідальність за поширення матеріалів з фейками і чорним піаром. У цьому контексті критично важливо, щоб журналісти та редактори дотримувалися етичних стандартів і забезпечували високий рівень професійної діяльності.
Кличко
Лідером серед політичних вигодоотримувачів від матеріалів із ознаками замовних став міський голова Києва Віталій Кличко. З усіх публікацій з ознаками замовлення 8% були на його користь. Очільник столиці не став оригінальним і теж піарився переважно на підтримці ЗСУ.
Інтерпайп
Вперше до моніторингової вибірки потрапила значна кількість матеріалів з ознаками замовності на користь компанії Інтерпайп Віктора Пінчука (8% від всієї вибірки). В матеріалах просувався позитивний імідж Пінчука і Інтерпайпу, які допомогають Силам оборони України.
- “Інтерпайп Пінчука передав 90 РЕБів на Донецький та Запорізький напрямки” (РБК-Україна)
- Інтерпайп Пінчука передав 90 РЕБів на Донецький та Запорізький напрямки” (УНІАН)
Окрім того, до вибірки потрапили матеріали з заявами Інтерпайпу проти запровадження урядом України змін до Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах воєнного стану.
Також до вибірки потрапили матеріали з ознаками політичного замовлення на користь міського голови Дніпра Бориса Філатова (4% всіх матеріалів), голови партії Європейська Солідарність, народного депутата Петра Порошенка та голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк (по 3%).
*Моніторинг проведено 12–14 червня 2024 року у 22 популярних інтернет-медіа: “Бабель”, “Суспільне”, “Громадське”, ZN.UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, LB.ua, “РБК-Україна”, “Цензор.Нет”, Інтерфакс-Україна, ТСН, “Кореспондент.net”, Zaxid.net, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, “Гордон”, Telegraf, Obozrevatel. Вибірка охоплює всі новини поспіль, що вийшли на сайтах протягом зазначеного періоду.
***
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
Help us be even more cool!
