Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт за березень 2024 року

Ілюстрація ІМІ

У першому кварталі 2024 року кількість політичної джинси в популярних онлайн-медіа України зросла на 10% у порівнянні з останнім кварталом 2023-го. Частка таких публікацій наразі становить близько чверті всіх зафіксованих публікацій з ознаками замовних. Крім того, втричі зросла частка згадок про гральний бізнес. Загалом кількість матеріалів з ознаками джинси за останні три місяці практично не змінилася. 

Такими є результати щоквартального дослідження Інституту масової інформації, що охоплює ключові онлайн-медіа України*. Нині виявлено 114 матеріалів з ознаками джинси, тоді як попередній моніторинг ІМІ зафіксував 117 таких публікацій.

Помітно активізувалися політичні замовники. На їхню користь розміщено 25% матеріалів з ознаками замовних. Відповідно, 75% таких публікацій – на користь комерційних замовників. Водночас помітно збільшилася кількість так званої чорнухи – матеріалів, що мають на меті зашкодити репутації опонента чи конкурента замовника. 

Головні замовники матеріалів з ознаками джинси

На першому місці серед усіх замовників матеріалів з ознаками джинси – комерційні компанії, частка яких зростає щоквартально приблизно на 2–3%. Це може свідчити про те, що ринок потроху оживає та адаптується до війни. На другому місці за кількістю матеріалів з ознаками замовності лишається Рінат Ахметов зі своїми компаніями та фондами. Гральний бізнес нині опинився на третьому місці.

Моніторинг ІМІ засвідчив повернення внутрішньої політики до порядку денного медіа. На четвертому місці серед усіх замовників матеріалів з ознаками джинси – збірне “інші політики”. Сюди ввійшли політичні гравці, окремі політики, посадовці, які активно замовляли про себе матеріали в топових онлайнах. 

Новим явищем першого кварталу 2024 року став високий відсоток матеріалів-“чорнух”, переважна більшість яких були спрямовані проти окремих політиків. Такий високий відсоток негативних матеріалів ІМІ досі фіксував хіба що в передвиборчі періоди. Повернення чорнух у медіа є ще одним свідченням активізації внутрішнього політичного життя України.  

Серед політичних матеріалів з ознаками замовності найвиразнішими фігурантами були п’ятий Президент України Петро Порошенко та міський голова Києва Віталій Кличко.

Лідерство серед героїв матеріалів із сумнівним балансом зі згадками про держпосадовців, так званих паркетних, став чинний Президент України Володимир Зеленський. Другу позицію за кількістю згадок у таких публікаціях посів міністр оборони України Рустем Умеров. Найбільше “паркетних” матеріалів на сайтах “Укрінформ”, “РБК-Україна” та LB.ua. 

• “Президент подякував строковикам, які підписали контракт на службу” (Укрінформ)
• “Зеленський вручив сертифікати на житло Героям України та родинам полеглих воїнів” (LB.a)
• “Умєров поговорив телефоном із головою Пентагону: що обговорили” (РБК-Україна)

Матеріали на користь політичних замовників, як і раніше, онлайн-видання не маркують жодним чином. Водночас є позитивною тенденцією те, що поступово збільшується частка маркованих публікацій на користь комерційних замовників. Найчастіше йдеться про не надто чесне маркування на кшталт “Новини компаній”, “Спецпроєкт” чи “Актуально” або ще гірше – “Офіційно”.

Слово “Реклама” для позначення оплачених замовниками публікацій зафіксовано в стрічках новин інтернет-медіа Liga.net та “Укрінформ”. УНІАН і ТСН таким маркуванням позначили рекламу грального бізнесу.

Скриншот ІМІ із сайту “Укрінформ”

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Тим часом більшість зафіксованих матеріалів з ознаками замовності залишилася немаркованою зовсім. Лідером з розміщення таких публікацій лишається сайт Оbozrevatel. З удвічі меншим результатом, але на другій позиції, як і раніше, – УНІАН.  “Гордон” наздогнав РБК-Україна, і тепер вони ділять третє місце в переліку сайтів, у стрічках новин яких зафіксовано найбільше матеріалів з ознаками джинси. Від них трохи відстають ТСН та Telegraf.

У моніторинговий період не зафіксовано джинси серед новин онлайн-видань “Бабель”, “Суспільне”, “Громадське”, ZN.ua, “Укрінформ”, “Українська правда”, Liga.net, “Еспресо”, Zaхid.net, “Кореспондент,net”, а також NV. Втім, на деяких з цих сайтів виявлено матеріали з неналежним маркуванням реклами. Крім того, сумнівними видаються щоденні публікації на сайті NV про мільйонні виграші в лотерею. Вони не містять прямої реклами ігрового бізнесу, а лише розповідають про реальні випадки великих виграшів у лотерею з посиланням на джерела з усього світу. Такі публікації, попри те що не містять прямої реклами грального бізнесу, видаються частиною кампанії з привернення уваги населення до азартних ігор. 

Скриншот ІМІ із сайту NV 

Такими є результати дослідження ГО “Інститут масової інформації”, що охоплює період 5–7 березня 2024 року у 23 популярних інтернет-медіа України*. 

ОГЛЯД ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ДЖИНСИ

Комерційні замовники. Ахметова наздоганяє гемблінг

Цим моніторингом виявлено, що на користь комерційних замовників було розміщено 75% матеріалів з усіх, виявлених експертами. Це менше, ніж у грудні 2023 року (тоді дослідження ІМІ визначило кількість прихованої реклами бізнесу на рівні 84,3%, у вересні минулого року такі публікації становили 68,8%, а в червні – 67,8%). Частка матеріалів на користь комерційних замовників коливається залежно від активності замовників політичних. Щодо належного маркування реклами істотних змін не відбулося. Більшість замовних матеріалів як такі не позначено в чіткий і зрозумілий спосіб. Водночас багато редакцій маркують комерційну рекламу як “Новини компаній”. Украй недоречним видається, коли ТСН розміщує рекламні публікації під рубрикою “Актуально”, а УНІАН використовує для цього навіть маркування “Офіційно”.  

• “Петиція щодо запровадження виплат мобілізованим вінничанам набрала достатню кількість голосів” (ТСН)
• “Компанія SG звернулась до правоохоронних органів щодо ситуації з можливим підпалом на Осокорках” (УНІАН)

Найбільшу частку на ринку джинси займають публікації на користь різних комерційних компаній (38,2%), включно з АЗС (зокрема, активно розміщує немарковану джинсу ОККО та WOG). Виробник тютюну JTI розкидав по медіа свою джинсу на основі ексклюзивного інтерв’ю, яке компанія дала виданню “Ліга”. Серед інших замовників зафіксовано і виробників кавомашин, і медичні компанії, ІТ-сектор, служби таксі, мобільних операторів тощо. 

Тим часом Рінат Ахметов разом зі своїми компаніями й фондами залишається одноосібним лідером серед комерційних замовників. Частка його присутності, в порівнянні з попереднім моніторинговим періодом, практично не змінилася (19%). Найбільше згадок про Ахметова та його бізнеси на сайті Obozrevatel. Були також виявлені матеріали на сайтах УНІАН, ТСН, “24 канал”, “Гордон”, “РБК-Україна” та інших.

Скриншот ІМІ із сайту Obozrevatel

Втричі зросла частка публікацій на користь грального бізнесу (від 3,5% у грудні 2023-го до 10,6% у березні 2024-го). Більшість матеріалів з рекламою грального бізнесу в онлайн-медіа були марковані в неналежний спосіб або взагалі не мали жодного маркування. 

Скриншот ІМІ із сайту Telegraf

Цікаво, що кілька матеріалів з рекламою онлайн-казино все ж були марковані саме як “реклама”. Схоже, це стало результатом змін до Закону “Про рекламу” в частині надання повноважень КРАІЛ з контролю за дотриманням рекламного законодавства. Тепер цей регулятор може штрафувати медіа за порушення вимог закону щодо реклами грального бізнесу. До прикладу, за некоректну рекламу вже було оштрафоване волинське видання “Вісник+К” на суму 2,13 мільйона гривень. Іншим медіа, щоб не перевіряти власний бюджет на міцність, варто пам’ятати, якою має бути реклама грального бізнесу згідно з нормами закону. Детальніше про це можна почитати в  юридичному матеріалі ІМІ. 

На порядок зменшилася частка лобізму комерційних інтересів (від 11% до 2,3%). Переважно це були матеріали за лібералізацію енергоринку, проти зростання акцизів тощо. Мета таких матеріалів – вплинути на депутатів та посадовців, які ухвалюють рішення щодо регулювання комерційних ринків. 

Політична джинса. Внутрішня політика повернулася

У першому кварталі на 10% зросла кількість політичних матеріалів з ознаками замовності. Активно проявилася низка політичних гравців, зокрема “Слуга народу” і окремо Олена Шуляк, проєкт Артура Палатного “Українська команда”, Сергій Пашинський, Максим Ткаченко, Олена Кондратюк, Борис Філатов, Вадим Столар та інші політики, які почали активно нагадувати про себе.  

До іміджевої джинси можемо зарахувати матеріали про долучення до “іноагентів” російського режисера, колишнього художнього керівника “Бабиного Яру” Іллі Хржановського.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Моніторинг ІМІ зафіксував стрімке зростання “чорнух” – замовних матеріалів проти окремих політиків чи публічних осіб. Частка таких матеріалів становила аж 8,2% всіх з ознаками замовності. Для порівняння: протягом 2023 року “чорнуха” в популярних національних інтернет-виданнях якщо й з’являлася, то в кількості, що не мала статистичного значення. Найбільшу кількість “чорнух” розміщено проти Петра Порошенка, а виходили вони на сайтах ТСН та УНІАН. З посиланням на експерта Петра Олещука і без жодного балансу ці видання писали, що “Порошенко фактично загальмував вступ України до ЄС”, “отримав 37 мільйонів від уряду Орбана”, поїхав у “турне по Румунії”. З посиланням на НАЗК на цих сайтах вийшли новини про те, що “статки Порошенка за один місяць війни зросли більше, ніж за весь 2021 довоєнний рік”.

На сайті УНІАН були зафіксовані матеріали з порушенням балансу проти мера Кличка, проти колишнього очільника одного з підприємств "Укроборонпрому" Олександра Пащенка, проти заступника мера Бучі та інші. 

Серед інших політичних замовників Петро Порошенко повернув собі лідерство поміж політиків, на чию користь розміщують матеріали з ознаками замовних (6,5%). Найчастіше його цитував сайт Obozrevatel. Йдеться переважно про заяви.

Другим за виразністю вигодонабувачем від публікацій з ознаками замовних є Віталій Кличко. У моніторинговий період приводом для більшості з них стало передання міським головою допомоги від громади військовому підрозділу. Втім, частка публікацій на його користь надалі зменшується з кожним моніторинговим періодом (2,3%).

Скриншот ІМІ із сайту “Гордон”

***

ІМІ нагадує, що замовні матеріали можуть використовуватися з різними цілями: для просування своїх товарів чи послуг (комерційна джинса), для отримання додаткових політичних дивідендів (політична джинса), а також для відбілювання своєї репутації (іміджева джинса). Такі матеріали мають єдину і спільну мету – це маніпулювання суспільною думкою.

*Моніторинг проведено 5–7 березня 2024 року у 23 популярних інтернет-медіа: “Бабель”, Суспільне, Громадське, ZN.UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, “Слово і Діло”, LB.ua, РБК-Україна, Цензор.Нет, Інтерфакс-Україна, ТСН, “Кореспондент.net”, Zaxid.net, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, “Гордон”, Telegraf, Obozrevatel. Вибірка охоплює всі новини поспіль, що вийшли на сайтах протягом зазначеного періоду.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).