43% українських медіа оцінили свій фінансовий стан у 2025 році як напружений, але відносно стабільний. Доходи утримувалися приблизно на рівні 2024 року, однак редакції працювали з мінімальною фінансовою подушкою та змушені були постійно економити. 

Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації з 8 грудня 2025 до 5 січня 2026 року. В опитуванні взяли участь 193 журналісти з усіх регіонів України*.

Ще 22% опитаних ІМІ редакцій зафіксували помірне погіршення свого фінансового стану у 2025 році. Доходи й зарплати скоротилися, однак команди та основні обсяги роботи вдалося зберегти. 

На думку експертів ІМІ, разом ці дві групи формують ядро українського медіасектору, який продовжує працювати, але перебуває в стані хронічного фінансового ризику.

Водночас 14% медіа повідомили про суттєве погіршення фінансового стану, пов’язане, зокрема, із закриттям або скороченням американських грантів. Такі редакції були змушені звільнити частину команди, зменшити обсяги контенту, відмовитися від великих форматів (розслідувань, відео), хоча формально вони продовжили роботу.

6% опитаних ІМІ медіа перебувають у критичному стані за результатами 2025 року. Редакції працюють із серйозним дефіцитом бюджету, затримками виплат і реальним ризиком закриття. 

Лише 10% опитаних редакцій оцінили свій фінансовий стан як стабільний або такий, що зростає. Вони зазначили, що майже не залежали від грантів США, тому криза із закриттям фінансових програм на них майже ніяк не вплинула. 

Окремо 1% опитаних редакцій повідомив про призупинення або повне закриття діяльності у 2025 році з фінансових причин, а ще 4% обрали варіант “інше”.

Опитування також зафіксувало високу фрагментованість і нестабільність моделей фінансування медіа та збереження критичної залежності від зовнішніх ресурсів.

Серед основних джерел доходу медіа найчастіше називали гранти – 67% опитаних. А це свідчить, що грантова підтримка залишається головним фінансовим фундаментом українських медіа під час війни.

Другим за поширеністю джерелом доходу медіа стала реклама (контекстна, відео-, банерна) – про неї згадало 45,5% опитаних. Водночас ці показники не свідчать про повноцінне відновлення рекламного ринку, а радше про його фрагментарну присутність в окремих нішах.

І на третьому місці серед джерел фінансування медіа назвали монетизацію із соціальних мереж (зокрема, відео) – 17% респондентів. Це свідчить про зсув діяльності традиційних медіа в бік соціальних платформ та пошук альтернативних джерел доходу поза класичною моделлю медіа.

По 16% опитаних зазначили нативну рекламу та спецпроєкти й державну підтримку (держзамовлення, державні гранти) серед основних джерел доходу. Цікаво, що 16,5% редакцій указали, що їхню фінансову стабільність забезпечують власники медіа.

Добровільні внески аудиторії (донати, Patreon, банківські збори) як джерела доходу назвали 14,5%, а платні підписки та членські програми – лише 12%. Схоже, під час війни потенціал монетизації членських програм є досить обмеженим.

Найменш поширеними джерелами доходу медіа залишаються комерційні послуги (10%) та джинса (2,5%), що водночас корелює з даними моніторингів ІМІ про відносно низький рівень відкритої джинси в медіа**.

*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – журналістів і редакторів. Усього отримано 193 відповіді від медійників з усіх регіонів України. З них 74,6% жінок, 25,4% чоловіків. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося протягом 8 грудня 2025 – 5 січня 2026 року. 

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.