ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Дві концепції і Бабин Яр: як про це пишуть українські онлайн-медіа

Фото – DW / А. Магазова
Фото – DW / А. Магазова

Майже 45% українців не знають, де розташований Бабин Яр. Такі дані наводить опитування, яке було проведене Київським міжнародним інститутом соціології в травні-червні 2021 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва. Водночас у жовтні цього року відзначатимемо 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, місця масової могили жертв, переважно євреїв, яких нацистські німецькі загони вбивали між 1941 і 1943 роками під час Другої світової війни. За різними оцінками істориків, тут, серед тоді ще глибоких ярів Києва, вбито понад 100 тисяч осіб.

Щоб ця трагічна сторінка української історії та історії Другої світової війни мала відповідне місце для увічнення та усвідомлення, в різні роки за це бралися різні фонди й меценати. Втім, на сьогодні виокремилися дві концепції, які описуються як державна – від Інституту історії України НАНУ та приватна – від Благодійного фонду “Меморіал Голокосту “Бабин Яр”. Приватний фонд, який існує з 2016 року, має з-поміж донорів громадян Російської Федерації, що спричиняє суперечки серед громадськості. Українські історики закидують приватній концепції те, що ті хочуть збудувати центр на території зруйнованого Єврейського цвинтаря, а також те, що він представляє “російсько-радянську” візію, де, крім Голокосту, не розглядається жодна інша трагедія. 

Чи вловлює всі ці нюанси українська аудиторія, дізнаючись новини про Бабин Яр в онлайн-медіа? Який проєкт превалює в новинах і в якому контексті? Якими є особливості висвітлення теми появи меморіалу в різних українських медіа?

Для відповіді на ці запитання ми проаналізували всі згадки про Бабин Яр у 15 українських медіа з 1 січня до 31 липня 2021 року. Всього було відібрано 314 публікацій. Моніторинг показав, що 69% новин були присвячені просуванню проєктів Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” (МЦГБЯ) і лише 15% новин так чи інакше апелювали до так званої державної концепції. Без перебільшення, саме проєкт приватного фонду перебуває на порядку денному в українських медіа, активно публікуються його пресрелізи, а українські політики висловлюються на його підтримку. 

Серед промоніторених медіа найзваженіше про Бабин Яр та меморіальний центр для нього писали сайти “Суспільне”, “Українська правда”, “НВ”, “Цензор”, “Гордон”, “24 канал”, “Дзеркало тижня”. 

На сайті “Інтерфакс-Україна” новини про МЦГБЯ з’являлись і під категорією “Пресреліз”, де ставиться інформація з комерційною метою (9 з 29 новин за весь період). 

Найбільше новин за моніторинговий період з’явилося на сайті “Страна” (37 новин), “Цензор” (33 новини) та “Обозреватель” (32 новини), найменше – на сайтах “Сегодня” (чотири новини), “Корреспондент” (10 новин), “Дзеркало тижня” (11 новин). 

Із 314 відібраних новин 43,6% стосувались історичного екскурсу чи культури. Зокрема, вони були пов’язані з прем’єрним показом фільму Сергія Лозниці про Бабин Яр на кінофестивалі в Каннах, який відбувся цього літа. 

На сайті “Страна.юа” тема Бабиного Яру використовувалася для проштовхування російських дезінформаційних наративів про Україну, наприклад щодо рівня антисемітизму українців чи неготовності будувати меморіальний центр узагалі. 

Піар МЦГБЯ

Безумовно, з усіх відстежених новин зі згадками про Бабин Яр більша їхня кількість (69%, або 217 із 314 новин) була присвячена саме Меморіальному центру Голокосту “Бабин Яр”. Звісно, це були й критичні матеріали, блоги, але загалом медіа розповідали про концепцію фонду, про збудовану меморіальну синагогу, оприлюднення центром 300 тисяч архівних документів тощо. 

Крім того, за останні пів року на підтримку приватного МЦГБЯ висловилися різні інституції, об’єднання, заяви яких розійшлися медіа. На жаль, не всі новинні сайти використовували якусь додаткову інформацію в бекграунді до таких новин, публікуючи тільки текст заяви та список підписантів. 

На сайтах поширювали такі заяви: 

Крім того, з’являлися заяви на підтримку саме фонду і від політиків, релігійних діячів. Наприклад, від головного рабина України (“Проєкт меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру – це українська ініціатива, – головний рабин України Блайх”) чи від мера Києва (“Комплекс у Бабиному Яру належатиме громаді Києва – Кличко”).

Також неодноразово тема Бабиного Яру виникала в заявах чи новинах, які стосувалися президента Зеленського. Зокрема, на трьох сайтах вийшла новина з практично однаковим заголовком – “Президент поставив крапку в конфліктах довкола Бабиного Яру” (“Інтерфакс-Україна”, “Дзеркало тижня”, “Обозреватель”). Крім того, на сайті “Інтерфакс-Україна” ця новина була опублікована під розділом “Пресрелізи”, де публікуються матеріали на замовлення. 

І це незважаючи на те, що Володимир Зеленський заявив під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. Гуманітарна політика” про підписання указу, де йдеться про подальший розвиток Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”. Далі в новині один за одним ідуть коментарі представників МЦГБЯ, що розповідають, яким має бути меморіал, які проєкти вони планують збудувати. А про державний заповідник більше жодної інформації не дається.  

Скриншот – obozrevatel.com

Також проєкт меморіального центру Бабиного яру від неурядового фонду з’являвся в новинах про найамбітніші архітектурні проєкти України (НВ, “Обозреватель”), польського політика Александра Квасневського (“Обозреватель”, “Гордон”), появу різних додаткових проєктів, таких як книга про українців, які рятували євреїв від нацистів (“Обозреватель”), чи монети, присвяченої “Бабиному Яру” (Суспільне). 

Прикладом більш зваженого і збалансованого висвітлення можна вважати новини про Бабин Яр на сайті Суспільного, де до новини дається інформація “Що відомо?”, яка надає читачу повну інформацію щодо ситуації з меморіальним центром та пояснює, в чому полягає конфлікт. Також бекграунд з теми частіше за інші медіа подавали сайти “Цензор”, “Гордон”, “24 канал”, “Дзеркало тижня”. 

Державна концепція і російські гроші

Новин, присвячених існуванню іншої концепції, так званої державної, було відчутно менше – 15% усіх відібраних новин. Утім, навіть коли йшлося про державний проєкт, його порівнювали з тим, що робить неурядова організація, або ж мовилося про спротив участі грошей громадян РФ у проєкті.

Здебільшого обговорення конфлікту між двома проєктами відбувалось у блогах на різних сайтах: 

  • “Бомба под памятью”, “Ліга”;
  •  “Колись Франція подарувала Америці Статую свободи, сьогодні Росія дарує Україні Меморіал Бабин Яр”, “Історична правда”; 
  • “Бабий Яр и нерешительность Зеленского. Что не так”, “НВ”. 

Також деякі сайти опублікували дані опитування від КМІСу на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, де респонденти зазначали, що саме держава має брати участь у фінансуванні створення меморіалу та музею в Яру. А про те, що 48% респондентів виступили проти участі громадян Росії у створенні таких місць (43% виступили за), розповіло тільки Суспільне.

Скриншот – suspilne.media

Крім того, в лютому 2021 року був оприлюднений відкритий лист із проханням не підтримувати концепції Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, який підписало 85 діячів культури. Про це звернення написали тільки “Цензор”, “Українська правда” й “Інтерфакс-Україна”. 

Державний, або навіть “український” проєкт, як його називають в окремих блогах, часто згадувався як такий, якого немає, який неможливо реалізувати, який нічого, крім концепції, не має. Такі новини з’явилися на основі статті генерального директора Довженко-центру Івана Козленка: 

  • “Українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру немає, це маніпуляція – глава Довженко-центру”, “РБК-Україна”;
  • “Держпроєкт” меморіалу в Бабиному Яру є спірним і не готовий до імплементації – глава Довженко-центру Козленко”, “Цензор”;
  • “Конфликт памятей, а не проектов. Бабий Яр и государство, хроники небыстрого реагирования статья Ивана Козленко”, НВ.

Серед сайтів, які ввійшли до моніторингу, найбільше уваги державній концепції Бабиного Яру приділив “Цензор”. Сайт публікував чимало заяв співголови Асоціації єврейських організацій та общин України (ВААД) Йосифа Зісельса, але водночас публікував позицію і іншої сторони

Бабин Яр, націоналісти та меморіал, який “не буде збудований ніколи”

Найбільша кількість новин за моніторинговий період на тему Бабиного Яру з’явилася саме на сторінках сайту “Страна.юа” (37 публікацій). Зокрема, тому, що досить часто ця тема використовувалась у бекграундах до новин, наприклад про те, що в Кременчуці з’явилася свастика з плитки, або в новині про те, що президент Зеленський вшанував пам’ять жертв політичних репресій

Сайт більше робив наголос на конфлікті між двома концепціями, представляючи це як небажання будувати нічого взагалі (“Напомним, в Киеве обостряется борьба за то, как увековечить память жертв Бабьего Яра”; “Также мы писали о том, что Стеренко, Шухевич и сторонники Порошенко просят запретить проект Бабьего Яра в Киеве”; “Не будет построен никогда”. Зачем Порошенко и националисты срывают создание мемориала в Бабьем Яре”).

Так, протистояння політичних сил проти російських грошей у будуванні меморіалу в Києві на сайті “Страна.юа” трансформувалось у спробу зірвати будування меморіального комплексу в принципі. 

“Другими словами, националисты торпедируют единственный реальный проект мемориала, под который есть средства. И если его отменят, то, скорее всего, в Бабьем Яре не построят ничего. Как в случае с государственным комплексом в честь “Революции достоинства”, который за несколько лет даже не начали возводить”, – пише сайт. 

В іншій новині “Вятрович и евреи. Как партия Порошенко пытается сбить законопроект об антисемитизме” зазначається: “Такая реакция “ЕС” неудивительна. В политсиле борются против создания еврейского мемориала в Бабьем Яре и отрицают участие украинских националистов во львовском погроме 1941 года”.

Хоча в партії “ЄС” наголошували неодноразово, що виступають не проти меморіалу, а проти “втручання з боку країни-агресора” в цей проєкт. “Є всі підстави вважати, що під приводом “проєкту” вони б просували російські наративи про українську та світову історію”, – заявляв депутат “Європейської солідарності” в Київраді Сергій Таран

Скриншот – strana.ua

Серед усіх відібраних новин, де згадувався Бабин Яр, найбільше публікацій були присвячені акції до дня створення дивізії СС “Галичина”, яка відбулася в Києві 28 квітня. Бабин Яр тут згадувався в контрасті, що в місті, де сталася подібна трагедія, неможливе проведення таких маршів. Тут же цитуються “свої експерти”

“Хороший марш вышел. Не хватило красноармейцев вдоль колонны в качестве конвоя. Чтоб провели зигующих гитлеровцев в Бабий Яр. Ждем реакцию участников антигитлеровской коалиции”, – пишет журналист Денис Иванеско”. 

Скриншот – strana.ua

З’являлися на сайті й блоги, в яких теж Бабин Яр згадувався в подібному контексті: “В годовщину Бабьего Яра назвать стадион именем Шухевича – это надо было постараться” (блог Андрія Портнова), “Отношение Украины к нацистским преступникам – свидетельство разложения нации”, “Ответ СБУ Бутусову по Бабьему Яру возвращает нас на полвека назад” (блог Эдуарда Долинского). 

Що в результаті?

Основне завдання медіа – інформувати, але інформація, яку отримує аудиторія від них, має бути максимально повною і збалансованою, наскільки це можливо. Навіть коли йдеться про коротку новину, то читачі мають право знати бекграунд інфоприводу, якщо він суперечливий чи складний, знати підґрунтя, яке допоможе суттєвіше зрозуміти, як сприйняти ту чи іншу інформацію. 

Увічнення пам’яті Бабиного Яру, безумовно, важливе і для України, і для всього світу. Не менш важливим є й висвітлення цієї теми, щоб аудиторія могла розуміти різницю між проєктами, концепціями, в чому полягає суть конфлікту, якими подіями супроводжується збудування меморіального центру. 

Журналісти мають самі ставити запитання сторонам, звертатися до різних експертів, давати свої майданчики для різних висловлювань та пояснювати їх, якщо вони суперечливі. Якщо ж публікуватимуться лише пресрелізи та історії тих, хто створює інфоприводи, то медіа буде майданчиком, але тільки однієї, активнішої сторони, помічником піар-служби чи активного спікера. Втім, журналісти мають бути помічниками суспільства, а не піар-служб.  

*До вибірки для аналізу ввійшли всі матеріали зі згадками про Бабин Яр з 1 січня до 31 липня 2021 року на сайтах “Ліга”, “Суспільне”, “Українська правда”, “Дзеркало тижня”, “Цензор”, “НВ”, “РБК-Україна”, “Корреспондент”, “Гордон”, “Інтерфакс-Україна”, “ТСН”, “24 канал”, “Обозреватель”, “Сегодня”, “Страна”. 

**Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проєкту “Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України”. Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Олена Чуранова

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!