ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Дозвіл на оброблення персональних даних хворих не дозволяє ЗМІ поширювати цю інформацію – юридичне роз'яснення

15.04.2020, 10:20
Алі Сафаров
Фото – chikitsa.net
Фото – chikitsa.net

Ухвалений Верховною Радою 13 квітня закон, який дозволяє оброблення персональних даних без згоди особи, що захворіла на COVID-19, не виводить персональної інформації про хворих на коронавірус з-під захисту закону і не дозволяє журналістам поширювати цю інформацію в ЗМІ.

Нагадаємо, що парламент 13 квітня 2020 року на позачерговій сесії ухвалив Закон України "Про внесення змін до Закону України № 3320 "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Окрім іншого, пункт 2 розділу ІІ цього закону передбачає:

"2. Установити, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни:

1) дозволяється обробка персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, ім’я, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в порядку визначеному в рішенні про встановлення карантину, за умови використання таких даних виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів.

Протягом 30 днів після закінчення періоду встановлення карантину такі дані підлягають знеособленню, а в разі неможливості – знищенню".

Однак ця норма геть не означає, що журналісти, засоби масової інформації можуть тепер поширювати інформацію про хворих на коронавірус, розміщувати їхні фото, прізвище, місце проживання тощо. Помилкою буде вважати, що такі дані перестали охоронятися законом. Адже, відповідно до Конституції і законів України, кожна особа має право на таємницю інформації про стан свого здоров’я, про що ми детальніше розповідали в матеріалі "Лікарська таємниця vs свобода слова". Поширення такої інформації можливе лише за згодою особи, щодо якої інформація поширюється. Наприклад, широке поширення засобами масової інформації відомостей про захворювання одного з журналістів на коронавірус є порушенням вимог законодавства і дає в майбутньому право для цього журналіста або його родичів позиватися проти засобів масової інформації, які зазначили його прізвище і діагноз.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", хоча й визначає можливість оброблення персональних даних особи без її згоди, передбачає таку обробку виключно в межах обліку інфікованих медичними закладами і посадовими особами, пов’язаними з боротьбою з інфекцією. Водночас цим законом вносяться зміни до статті 35 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якими додається новий абзац:

"У рішенні про встановлення карантину можуть визначатись особливий порядок обліку, реєстрації  та обміну інформацією про випадки захворювання на період карантину. Особи, винні в неправомірному розголошенні такої інформації, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законом".

Тобто ухвалений 13 квітня 2020 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не виводить персональної інформації про хворих на коронавірус з-під захисту закону і не дозволяє лікарям та іншим посадовим особам розголошувати цю інформацію, а журналістам – поширювати її в засобах масової інформації. Деякі журналісти вважають, що прізвища та інші персональні дані хворих є суспільно важливою інформацією, а отже можуть вільно поширюватися. Але таке твердження не відповідає дійсності. Посилання на суспільну значущість персональних даних не є універсальним правилом, а є винятком, який звільняє від відповідальності лише в окремих випадках. Наприклад, коли повідомлення про конкретного хворого, який уникає обсервації або в інший спосіб створює загрозу для суспільства, дозволить запобігти поширенню інфекції. Водночас варто пам’ятати, що знеособлена інформація, яка не містить персональних даних і не дозволяє встановити особу хворого, може розміщуватися в засобах масової інформації і не порушує вимог законодавства.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на яку можуть звертатися журналісти, засоби масової інформації та інші учасники інформаційних відносин. Консультації надають медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!