ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Дезінформація про ЛГБТ: українські медіа і слід Росії

30.01.2020, 15:48
@neonbrand
@neonbrand

ЛГБТ-тематика і тенденції в українських медіа 

Небезпека так званої "гомодиктатури", нерозбірливість у статевих зв’язках, звинувачення в демонстрації "гомосексуального способу життя", приписування захворюваностей та патологічних станів, схильностей до педофілії, зоофілії, некрофілії – саме такі стереотипи та упередження про лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів час від часу з’являються у вітчизняних медіа. І це при тому, що власне українські ресурси найчастіше тяжіють або до повного ігнорування тематики, або якщо і висвітлюють новини, пов’язані з ЛГБТ, – то такі матеріали мають радше нейтральне емоційне забарвлення, аніж негативне, що підтверджується, зокрема, неодноразовими дослідженнями Інституту масової інформації.

Так, моніторинг ІМІ в червні 2019 року показав, що українські онлайн-медіа пишуть небагато на тематику ЛГБТ (25 новин у період із 12 до 18 червня включно) і найбільша частка матеріалів стосується Маршу рівності "КиївПрайд" (36%). Не стало винятком висвітлення "ОдесаПрайду" в місцевих та всеукраїнських медіа. Так, згідно з аналізом Інституту масової інформації в співпраці з ГО "Точка опори ЮА", лише 12% одеських онлайн-медіа написали про подію, що відбулася в їхньому місті, а із загальноукраїнських ресурсів таких виявилося лише 1%.

Примітно, що в обох випадках більше новин було висвітлено з нейтральним емоційним забарвленням, аніж з негативним (80 і 86% відповідно проти 4 та 9%). Також в українських медіа дедалі частіше фіксують вживання коректної термінології (наприклад, "гомосексуальність", "гомосексуальна орієнтація", "гей", "лесбійка", "трансгендер", "трансгендерність" тощо), новини про запрошення провідних політиків доєднатися до маршу або про камінг-аути лікарів – колишніх прихильників конверсійної терапії.

Дезінформація та фейки: як і звідки

За даними аналізу змін в інформаційному полі, проведеному Columbia Journalism Review, у зв’язку з тим, що часто редакції змушені скорочувати свої витрати, а відповідно, і обсяг якісних аналітичних матеріалів або ретельно перевірених новин, в інформаційному потоці починають комбінуватися професійно підготовані новини разом із неперевіреними чутками та суб’єктивними оцінками.  

Утім, часто такі інформаційні вкиди роблять навмисно – для спекуляції на цінностях, дестабілізації в інформаційному полі, загострення протиріч і конфліктів, розколу й поляризації суспільства. Дослідження Принстонського університету (США) "Тренди онлайнових зусиль іноземного впливу" виявило, що Росія є глобальним лідером у застосуванні дезінформації в інтернеті під час кампаній впливу – вона відповідає за 72% таких втручань у внутрішні справи інших країн.

Негативне емоційне забарвлення матеріалів, що супроводжується некоректною термінологією й мовою ненависті (висловлювання, які поширюють нетерпимість, неприйняття, стереотипи щодо певної групи, заклики до дискримінації й утисків), – саме в такому контексті найчастіше згадуються ЛГБТ російськими медіа, що надалі підхоплюється іншими ресурсами.

Так, новина "Україні загрожує гомодиктатура" з порталу segodnia.ru згодом з’являється в онлайн-медіа "Інформаційне агентство Аналітична служба Донбасу" asd.news та naspravdi.info. Про небезпеку "гомодиктатури в Україні", фейки про розбещення неповнолітніх та запровадження штрафів за критику гомосексуальних стосунків – знаходимо в онлайн-медіа "Новинне агентство Харків", яке, за деякими джерелами, насправді є петербурзьким ЗМІ, що видає себе за українське.

Марш рівності "КиївПрайд", що відбувся в Києві в червні 2019 року, російські медіа коментували чи не частіше за українські. Від примусової участі та плати за участь у Марші рівності в блозі ren.tv до обіцянок з боку Президента України законодавчих привілеїв для ЛГБТ і агресії та жорстокості поліції від nakanune.ru. Приклади прокремлівських фейків про ЛГБТ та Україну розвіюють платформи euvsdisinfo.eu та StopFake.org.

Про високий рівень гомофобії та нетерпимості в Росії, зокрема щодо українців, заявили і в Раді Європи. "Риторика проти ЛГБТ перетворилася на одну з найпоширеніших форм мови ненависті, що виявляється в оголошенні гомосексуалізму хворобою або злочином. Неминуче вкорінюючись у суспільній свідомості, така риторика веде до стигматизації ЛГБТ…" – йдеться в доповіді Європейської комісії проти расизму та нетерпимості.

Законодавство про права людини

Прокремлівського впливу зазнає і законодавство України. Роздмухуване фейками, дезінформацією та навіюваними загрозами "пропаганди", суспільство стає вразливішим і перед законодавчими маніпуляціями. Так, активізація ініціатив про заборону "пропаганди гомосексуалізму" в Росії поставила свого часу аналогічне питання і перед українськими парламентарями. Зокрема, після ухвалення низки законів про заборону такої "пропаганди" серед неповнолітніх у декількох регіонах Російської Федерації, що логічно призвело до підписання закону "Про внесення змін до статті 5 Федерального закону "Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їхньому здоров’ю та розвитку". Подібні законодавчі ініціативи з’являються в парламентах України, Киргизстану, Білорусі тощо.

Усього протягом декількох років до розгляду у Верховній Раді було запропоновано проєкти законів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)" № 8711, "Про заборону спрямованої на дітей пропаганди одностатевих сексуальних стосунків" № 1155, "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за пропаганду гомосексуалізму" № 10729 зі штрафами за "пропаганду гомосексуалізму, лесбійства, бісексуалізму, трансгендерності", "Про заборону спрямованої на дітей пропаганди гомосексуалізму" № 10290 – всі скеровані на обмеження або заборону "пропаганди гомосексуалізму" і запровадження відповідальності за таку "пропаганду".  Проте жоден із цих проєктів не дійшов до другого читання.

Механізми протидії дезінформації: ЄС і Україна

Усвідомлюючи небезпеку російської пропаганди та фейків, у 2019 році Європейська комісія презентувала план ЄС, метою якого передусім стала допомога в боротьбі з дезінформацією напередодні виборів до Європарламенту.  Цей план передбачає допомогу з боку цивільних експертів і соціальних мереж, від яких у Брюсселі чекатимуть тематичних щомісячних звітів, а також запровадження системи оповіщення про дезінформацію – цифрової платформи для обміну інформацією про фейки і для координації реакції на них. Така система дозволить державам-членам ЄС оперативно отримувати відомості про початок кампанії з дезінформації.

Однією з ініціатив українського уряду у відповідь на такі кампанії є пропозиція запровадження посади омбудсмена з протидії дезінформації, запропонована в Міністерстві культури, молоді та спорту.

Цікавою видалася відповідь Міністерства інформаційної політики України на інформаційний запит ГО "Точка опори ЮА" щодо повноважень міністерства з протидії дезінформації та фейкам – "згідно чинним положенням про Міністерство інформаційної політики, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 2, зазначених функцій у міністерства немає".

Яна Товпеко, кандидатка юридичних наук, ГО "Точка опори ЮА"

Публікацію підготовлено ГО "Точка опори ЮА" в межах "Медійної програми", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується міжнародною організацією Internews.

 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!