Дезінформація про ЛГБТ: українські медіа і слід Росії

@neonbrand

ЛГБТ-тематика і тенденції в українських медіа 

Небезпека так званої "гомодиктатури", нерозбірливість у статевих зв’язках, звинувачення в демонстрації "гомосексуального способу життя", приписування захворюваностей та патологічних станів, схильностей до педофілії, зоофілії, некрофілії – саме такі стереотипи та упередження про лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів час від часу з’являються у вітчизняних медіа. І це при тому, що власне українські ресурси найчастіше тяжіють або до повного ігнорування тематики, або якщо і висвітлюють новини, пов’язані з ЛГБТ, – то такі матеріали мають радше нейтральне емоційне забарвлення, аніж негативне, що підтверджується, зокрема, неодноразовими дослідженнями Інституту масової інформації.

Так, моніторинг ІМІ в червні 2019 року показав, що українські онлайн-медіа пишуть небагато на тематику ЛГБТ (25 новин у період із 12 до 18 червня включно) і найбільша частка матеріалів стосується Маршу рівності "КиївПрайд" (36%). Не стало винятком висвітлення "ОдесаПрайду" в місцевих та всеукраїнських медіа. Так, згідно з аналізом Інституту масової інформації в співпраці з ГО "Точка опори ЮА", лише 12% одеських онлайн-медіа написали про подію, що відбулася в їхньому місті, а із загальноукраїнських ресурсів таких виявилося лише 1%.

Примітно, що в обох випадках більше новин було висвітлено з нейтральним емоційним забарвленням, аніж з негативним (80 і 86% відповідно проти 4 та 9%). Також в українських медіа дедалі частіше фіксують вживання коректної термінології (наприклад, "гомосексуальність", "гомосексуальна орієнтація", "гей", "лесбійка", "трансгендер", "трансгендерність" тощо), новини про запрошення провідних політиків доєднатися до маршу або про камінг-аути лікарів – колишніх прихильників конверсійної терапії.

Дезінформація та фейки: як і звідки

За даними аналізу змін в інформаційному полі, проведеному Columbia Journalism Review, у зв’язку з тим, що часто редакції змушені скорочувати свої витрати, а відповідно, і обсяг якісних аналітичних матеріалів або ретельно перевірених новин, в інформаційному потоці починають комбінуватися професійно підготовані новини разом із неперевіреними чутками та суб’єктивними оцінками.  

Утім, часто такі інформаційні вкиди роблять навмисно – для спекуляції на цінностях, дестабілізації в інформаційному полі, загострення протиріч і конфліктів, розколу й поляризації суспільства. Дослідження Принстонського університету (США) "Тренди онлайнових зусиль іноземного впливу" виявило, що Росія є глобальним лідером у застосуванні дезінформації в інтернеті під час кампаній впливу – вона відповідає за 72% таких втручань у внутрішні справи інших країн.

Негативне емоційне забарвлення матеріалів, що супроводжується некоректною термінологією й мовою ненависті (висловлювання, які поширюють нетерпимість, неприйняття, стереотипи щодо певної групи, заклики до дискримінації й утисків), – саме в такому контексті найчастіше згадуються ЛГБТ російськими медіа, що надалі підхоплюється іншими ресурсами.

Так, новина "Україні загрожує гомодиктатура" з порталу segodnia.ru згодом з’являється в онлайн-медіа "Інформаційне агентство Аналітична служба Донбасу" asd.news та naspravdi.info. Про небезпеку "гомодиктатури в Україні", фейки про розбещення неповнолітніх та запровадження штрафів за критику гомосексуальних стосунків – знаходимо в онлайн-медіа "Новинне агентство Харків", яке, за деякими джерелами, насправді є петербурзьким ЗМІ, що видає себе за українське.

Марш рівності "КиївПрайд", що відбувся в Києві в червні 2019 року, російські медіа коментували чи не частіше за українські. Від примусової участі та плати за участь у Марші рівності в блозі ren.tv до обіцянок з боку Президента України законодавчих привілеїв для ЛГБТ і агресії та жорстокості поліції від nakanune.ru. Приклади прокремлівських фейків про ЛГБТ та Україну розвіюють платформи euvsdisinfo.eu та StopFake.org.

Про високий рівень гомофобії та нетерпимості в Росії, зокрема щодо українців, заявили і в Раді Європи. "Риторика проти ЛГБТ перетворилася на одну з найпоширеніших форм мови ненависті, що виявляється в оголошенні гомосексуалізму хворобою або злочином. Неминуче вкорінюючись у суспільній свідомості, така риторика веде до стигматизації ЛГБТ…" – йдеться в доповіді Європейської комісії проти расизму та нетерпимості.

Законодавство про права людини

Прокремлівського впливу зазнає і законодавство України. Роздмухуване фейками, дезінформацією та навіюваними загрозами "пропаганди", суспільство стає вразливішим і перед законодавчими маніпуляціями. Так, активізація ініціатив про заборону "пропаганди гомосексуалізму" в Росії поставила свого часу аналогічне питання і перед українськими парламентарями. Зокрема, після ухвалення низки законів про заборону такої "пропаганди" серед неповнолітніх у декількох регіонах Російської Федерації, що логічно призвело до підписання закону "Про внесення змін до статті 5 Федерального закону "Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їхньому здоров’ю та розвитку". Подібні законодавчі ініціативи з’являються в парламентах України, Киргизстану, Білорусі тощо.

Усього протягом декількох років до розгляду у Верховній Раді було запропоновано проєкти законів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)" № 8711, "Про заборону спрямованої на дітей пропаганди одностатевих сексуальних стосунків" № 1155, "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за пропаганду гомосексуалізму" № 10729 зі штрафами за "пропаганду гомосексуалізму, лесбійства, бісексуалізму, трансгендерності", "Про заборону спрямованої на дітей пропаганди гомосексуалізму" № 10290 – всі скеровані на обмеження або заборону "пропаганди гомосексуалізму" і запровадження відповідальності за таку "пропаганду".  Проте жоден із цих проєктів не дійшов до другого читання.

Механізми протидії дезінформації: ЄС і Україна

Усвідомлюючи небезпеку російської пропаганди та фейків, у 2019 році Європейська комісія презентувала план ЄС, метою якого передусім стала допомога в боротьбі з дезінформацією напередодні виборів до Європарламенту.  Цей план передбачає допомогу з боку цивільних експертів і соціальних мереж, від яких у Брюсселі чекатимуть тематичних щомісячних звітів, а також запровадження системи оповіщення про дезінформацію – цифрової платформи для обміну інформацією про фейки і для координації реакції на них. Така система дозволить державам-членам ЄС оперативно отримувати відомості про початок кампанії з дезінформації.

Однією з ініціатив українського уряду у відповідь на такі кампанії є пропозиція запровадження посади омбудсмена з протидії дезінформації, запропонована в Міністерстві культури, молоді та спорту.

Цікавою видалася відповідь Міністерства інформаційної політики України на інформаційний запит ГО "Точка опори ЮА" щодо повноважень міністерства з протидії дезінформації та фейкам – "згідно чинним положенням про Міністерство інформаційної політики, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 2, зазначених функцій у міністерства немає".

Перевірте себе, чи можете ви розрізнити дезінформації, пройдіть ТЕСТ, який ми для вас підготували.

Яна Товпеко, кандидатка юридичних наук, ГО "Точка опори ЮА"

Публікацію підготовлено ГО "Точка опори ЮА" в межах "Медійної програми", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується міжнародною організацією Internews.