Демонізація, проституція та геноцидна риторика: як пропагандисти створюють образ українців у росмедіа

Ілюстрація ІМІ

Щороку росіяни витрачають на пропаганду в медіа понад 1 мільярд доларів. У проєкті держбюджету РФ на 2025 рік на фінансування державних пропагандистських проєктів передбачено понад 137 мільярдів рублів ($1,4 млрд), що на 13% більше, ніж цього року. Для порівняння: у 2023 році ця сума становила 58 мільярдів рублів ($500 мільйонів).

Збільшення бюджету на пропаганду вже демонструє свої результати. За даними російського сервісу Liveinternet, 10 найпопулярніших російських сайтів щомісяця забезпечують 451 мільйон переглядів контенту.

Інститут масової інформації (ІМІ) дослідив, як російські пропагандистські медіа, фінансовані державним бюджетом, формують образ українців та українок.

Варто зазначити, що пропагандисти на різних платформах адаптують свої меседжі під цільову аудиторію. Наприклад, на таких сайтах, як "Комсомольская правда", "РИА Новости", "Аргументы и Факты", "Российская газета", використовується емоційна та негативна лексика, що грубо порушує журналістські стандарти. Водночас на РБК застосовуються стриманіші лексеми та конструкції.

Це різноманіття підходів до комунікації дозволяє задовольнити потреби різних категорій читачів: для одних подається відкрита мова ворожнечі, для інших – більш завуальована риторика. Однак на всіх платформах узгоджено просуваються ідентичні меседжі та образи, спрямовані на дискредитацію України та українців.

"Нацист, ґвалтівник та аморальний злочинець". Як росіяни дегуманізують українських чоловіків

Українські чоловіки майже не мають шансів бути згаданими в нейтральному ключі в російських медіа, а про позитивні згадки годі й казати: вони, здається, зникли, навіть не з'явившись. Моніторингові дані свідчать, що російські медіа найчастіше зображують українських чоловіків як воїнів Збройних сил України. Однак такі меседжі майже завжди супроводжуються агресивними уточненнями про "нацизм" або демонізацією бійців, що сприяє формуванню негативного образу. До речі, в одному з моніторингів ІМІ дослідники налічили понад 23 лексеми на позначення бійців ЗСУ, вигадані росіянами-пропагандистами.

У моніторинговий період експерти ІМІ зафіксували, що росіяни активно використовували історії українців із проросійськими поглядами, які розповідали про начебто звіряче ставлення української армії до них, дітей чи односельців, яких, звичайно, наприкінці врятувала російська армія.

Скриншот ІМІ російських пропагандистських медіа, які розповідали про "жорстокість" ЗСУ

Окрім дегуманізації образу українських військових, росіяни посилюють стійке стереотипне уявлення та підживлюють риторику "жертви". Оскільки постійне повторення різних історій з однаковими сценаріями, де начебто українські військові вбивають, знущаються та зачіпають матерів з дітьми, закріплює стійку асоціацію, що ЗСУ і насильство тотожні речі.

Для посилення цього образу росіяни залучили "експертизу незалежного австралійського журналіста Джоні Х", який назвав українську армію терористами. Цей так званий журналіст не тільки обожнює російську пропаганду, а й має слабину до некрофілії. Адже в одному з текстів згадувалося про те, що "журналіст" називає своїм улюбленим місцем у Донецьку пам'ятник загиблим дітям Донбасу "Алея ангелів". Ну або тут натяк на те, що після окупації на Донбасі стало так сумно, що це єдине приємне місце.

Скриншот ІМІ матеріалу з пропагандистського сайту "РИА" 

Жодне авторитетне чи просто реальне медіа не співпрацює з цим "журналістом", а згаданий чоловік веде в мережі свої блоги, де працює в стилі російських пропагандистів та шукає злочини українців. Свій телеграм він зареєстрував 2018 року в Росії, тобто чоловік уже кілька років сидить у російських обіймах та працює від імені незалежного австралійського журналіста. ІМІ вдалось ідентифікувати цього чоловіка та знайти його книжку на "Амазоні". В ній він описує, що шукає себе у всіляких культурах та рухах, і зазначає, що багато часу прожив в "Австралії та Індії, а останніми роками провів багато часу в Східній Європі, Україні та Росії". Втім, блогер-фантазер забув написати, що в Україні він був на окупованій Росією території. Цікаво, чи росіянам подобається, що окуповані території він називає Україною.

Інші "авторитетні джерела", які працюють на пропаганду, – депутати Держдуми, губернатори, які часто розповідають на російських ресурсах про те, що українські націоналісти спалюють села та знущаються з людей. А те, чим займається російська армія на території України, вони називають "освобождением".

• "Депутат Госдумы Николай Петров: ВСУ сожгли 14 деревень в Курской области" (KP.RU)
• "Гладков: Мирный житель ранен при очередном обстреле ВСУ Белгородской области" (KP.RU)

Для закріплення наративу про жорстокість українських чоловіків росіяни використовують лексеми "псы" або "звери".

• "Россия представит в ОБСЕ новые факты преступлений ВСУ" ("Известия")

Такий елемент геноцидної риторики створюється завдяки знеособленим образам (дегуманізація) та виправданню вбивства українців. За постійного накачування негативними меседжами аудиторія вірить у жорстокість українців, підтримує ненависть та, як говорять росіяни, "зачистки".

Українські чоловіки також часто згадувалися в матеріалах, які стосувалися кримінальної хроніки. Їх зображували ґвалтівниками, наркодилерами, винуватцями загибелі людей або просто шахраями.

Скриншот ІМІ заголовків матеріалів у російських пропагандистських медіа, які стосувались українських чоловіків

Таке різноманіття матеріалів і перелік злочинів та обов'язкову згадку про національну належність російські пропагандистські редакції використовують невипадково. Вони вчергове акцентують на тому, що українці – соціально небезпечна нація. Згадки в контексті кримінальної хроніки мають ефект підсилення стереотипу про загрозу для російської аудиторії та формують образ ворога. Також цей негативний образ пропагандисти використовують для виправдання війни та формування ворожнечі до українців загалом. Звісно, в російських стрічках відсутні позитивні чи нейтральні згадки про українців, тому в російської аудиторії пропагандистських ресурсів немає інших варіантів, ніж сформувати для себе дуже негативний образ українців.

Цікаво, що росіяни також згадують про українських чоловіків у матеріалах про спорт. Якщо пропагандисти хочуть чоловіку надати негативного відтінку, то він завжди буде українцем, але якщо хочуть згадати його позитивно чи нейтрально, то він матиме якийсь локальний відтінок, наприклад "донецкий".

Такий приклад чудово простежується в матеріалі про футболіста Анатолія Тимощука, ексгравця ФК "Шахтар", який залишився жити в Росії і став путіністом. Інші футболісти, які виїхали з Росії після початку "СВО", залишаються українцями.

Скриншот ІМІ з КП 

В інших матеріалах спортсмени-українці згадувалися в новинах з негативним відтінком, які стосувалися шахрайства.

• "Экс-украинский шахматист признал вину в мошенничестве на чемпионате Испании" (РИА)

Хоча в цьому разі шахіст уже кілька років виступає за Румунію, втім не такою хейтспічною та клікабельною була б новина, якби "шахрайство" стосувалося румуна. Тому росіяни не забувають у таких матеріалах згадувати українців як синонім до шахраїв.

Військовослужбовиці, повії та пропагандистки. Як росіяни змальовують українок на своїх інформаційних ресурсах

Пропагандисти активно формують образ українок як повій або сексуальних об'єктів для військовослужбовців, поширюючи цей наратив через свої медіа.

У таких матеріалах систематично експлуатується ідея, що будь-яка діяльність українок має на меті лише задоволення чоловічих потреб. Наприклад, російська пропаганда цитує "підполковника поліції ЛНР", який заявляє, що українські військовослужбовиці нібито розчаровані, а їхній "морально-психологічний стан опускається нижче за плінтус". У цих же наративах стверджується, що жінок буцімто використовують як "наложниць високопоставлених офіцерів". 

Інший меседж пропаганди говорить про те, що українські жінки замість чоловіків беруть участь у "м’ясних штурмах". Згідно з твердженням "експерта з ЛНР", жінки йдуть до армії, бо це нібито єдине місце, де вони можуть заробити гроші.

Такі висловлювання спрямовані на дегуманізацію та дискредитацію українок з одночасним намаганням підважити моральний дух українського суспільства.

Скриншоти ІМІ із сайту "Аргументы и Факты" з дискредитацією українських військовослужбовиць

Для закріплення образу економічно бідних українок, які пішли до ЗСУ заради грошей, а не для захисту своєї країни, росіяни цитували в матеріалах полонених українок, які, ясна річ, говорили те, що потрібно пропагандистам. Адже людина, яка перебуває в полоні та здоров'я якої залежить від інших, говоритиме все, що потрібно для збереження життя.

Скриншоти ІМІ із сайту "РИА", де пропагандисти дискредитують українських військовослужбовиць

Пропагандисти також розповідали, що жінки-полонені з "Азову" начебто працювали не на кухні, а для сексуального задоволення побратимів: "ценность баб-поварих... ну уж точно не в кулинарных способностях". У такий спосіб росіяни хотіли применшити значущість та внесок жінок в армії. 

Скриншоти ІМІ із сайту "Аргументы и Факты" з дискредитацією українських військовослужбовиць

Росіяни зображували українок як залежних від сексу жінок, використовуючи цей образ у матеріалах на тему спорту, іноземної кінематографії або ж акцентуючи, що багато українських жінок працюють вебкам-моделями. 

• "Украинок выставили проститутками в турецком сериале" ("Аргументы и Факты")
• "На Украине хотят декриминализировать порно ради налогов от моделей OnlyFans"  ("Аргументы и Факты")
• "Мировая рекордсменка с Украины рассказала, как секс влияет на результаты" (РИА)

Російська пропаганда також використовує образ "українок" для підкреслення ненависті до влади, високих цін в Україні або для обґрунтування потреби "спеціальної військової операції" ("СВО"). Примітно, що жінки, які озвучують ці наративи, давно співпрацюють з російськими пропагандистами та ще до повномасштабного вторгнення вели антиукраїнську діяльність.

Наприклад, Діана Панченко, колишня ведуча проросійських телеканалів, після 2022 року виїхала з України та продовжує поширювати кремлівську пропаганду. Вона веде YouTube-канал, де розпалює ненависть до українців і виправдовує російську агресію.

Інша фігура – Лариса Шеслер, яка втекла до Росії 2014 року. Вона також активно бере участь у поширенні антиукраїнських наративів, співпрацюючи з російськими пропагандистськими медіа.

Скриншот ІМІ із сайту "Российская газета" з цитуванням пропагандистки

У пропагандистському матеріалі процитовано Ларису Шеслер, яка навела аргументи на користь життя в Москві, стверджуючи, що ціни в Росії нижчі, ніж в Україні. Вона дискредитувала Україну, зазначаючи: українцям нібито живеться гірше, ніж, за її словами, у Росії, "що голодує" та є "дефіцитною". У такий спосіб Шеслер намагалася створити ілюзію економічної стабільності Росії на тлі кризової ситуації в Україні.

Крім того, пропагандисти не оминули увагою Діану Панченко, використовуючи її заяви для просування антиукраїнських наративів. Ці меседжі Панченко поширювала ще до свого переїзду до Росії, коли активно співпрацювала з проросійськими медіа в Україні.

Скриншот ІМІ матеріалів пропагандистки Діани Панченко на сайтах news.ru та gazeta.ru

Діана Панченко, колишня ведуча проросійських телеканалів, відома своєю критикою на адресу президента України Володимира Зеленського зі звинуваченнями його в провокуванні конфлікту з Росією. У листопаді 2024 року вона заявила: "Два роки тому Зеленський наразив на атаку всю Україну. Тепер він наражає на атаку всю планету!" Панченко також висловлювала вдячність американському журналісту Такеру Карлсону за його позицію щодо українського конфлікту та рішень США. Вона зазначила, що українська влада намагається переконати громадян у тому, що не лише чинний президент США Джо Байден, але й обраний президент Дональд Трамп прагнуть ескалації.

Залучення Панченко російською пропагандою вигідне для просування наративу про існування "українців" із проросійськими поглядами. Її позиція подається як голос "звичайних" українців, що сприяє легітимізації проросійських меседжів у медіапросторі.

Незручні біженці та дипфейки. Що ще пропагандисти говорили про українців

Російська пропаганда давно просуває наратив про "незручних" і "нахабних" українців, створюючи образ біженців, які нібито зловживають гостинністю європейців. Для посилення цього наративу пропагандисти постійно вигадують нові теми, спрямовані на розпалювання ворожнечі.

Однією з таких тем є твердження, що українці приїжджають до Німеччини на дорогих автомобілях, користуються соціальними виплатами й живуть на вищому рівні, ніж місцеві жителі. У російських медіа подібні історії покликані спричинити обурення серед європейців і підживлювати напруження між біженцями та суспільством, що приймає.

Ще одна маніпуляція – твердження про те, що українці нібито розпивають алкоголь у громадських місцях і провокують бійки, чим порушують порядок і заважають європейцям жити в спокої. Такі вигадки покликані формувати негативне сприйняття українців як небажаних гостей.

Подібні пропагандистські меседжі є частиною стратегії Росії, спрямованої на підрив підтримки України з боку міжнародної спільноти та створення образу українців як проблемного соціального елементу.

• "Насилие, ножи, пьяные нападения: пражская полиция накрыла клуб с украинцами" (МК)
• "Раскрыто отношение немцев к украинским беженцам" (Lenta.ru)

Додатково до наявних наративів російські пропагандисти активно формують образ українців як несамостійної нації, якою нібито керує "колективний Захід" та українська влада. Цей підхід спрямований на дискредитацію державної політики України та демонізацію її міжнародних партнерів.

Особливу увагу вони приділяють темі мобілізації. Пропагандисти поширюють вигадки, що в Україні нібито "закінчуються чоловіки" й тому мобілізація вже охоплює жінок. Ці заяви підсилюються фантастичними вигадками, що в майбутньому навіть розмінування територій виконуватимуть лише "жінки, ветерани та інваліди".

Скриншот ІМІ матеріалу РИА, де пропагандисти залучають інструменти ШІ для створення контенту

Російська пропаганда активно експериментує з форматами поширення антиукраїнських і антизахідних наративів. Для цього створюються акаунти з вигаданими іменами, які публікують матеріали, ілюстровані апокаліптичними зображеннями, що згенеровані за допомогою штучного інтелекту. Такі візуальні елементи покликані спричинити емоційний відгук і посилювати маніпулятивний ефект. Сам текст цих матеріалів часто має нелогічну конструкцію, що створює враження хаотичності та водночас сприяє поширенню дезінформації. Це може свідчити про те, що такі тексти також створюються за допомогою нейромереж і росіяни активно експериментують з технологіями для поширення мови ворожнечі.

Скриншот ІМІ з російського пропагандистського медіа "РИА". Приклади матеріалів з антиукраїнськими та антизахідними наративами, створених інструментами ШІ

Російська пропаганда продовжує поширювати відверті фейки, спрямовані на дискредитацію українських державних сервісів та розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Один з таких фейків стверджує, що застосунок "Дія" нібито надсилає користувачам із прізвищами російського походження сповіщення з пропозицією змінити їх на "питомо українські" варіанти. Як "доказ" наводяться підроблені скриншоти з повідомленнями, де, наприклад, пропонується замінити прізвище "Лебедєв" на "Лебеденко". 

• "Вот, настоящий Пидпузько. Украинцам предлагают сменить русские фамилии" ("Аргументы и Факты")

Цей фейк був спростований Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України. Експерти вказали на численні граматичні помилки в підроблених скриншотах, зокрема неправильне використання займенників та відмінків, що свідчить про недбалість перекладу з російської мови.

Російська пропаганда продовжує вигадувати абсурдні наративи, намагаючись асоціювати українців зі смертю та безглуздим гумором. Один з таких фейків стверджував, що в Україні нібито пропонують послугу "полежати в домовині за гроші", причому військовослужбовцям надається знижка 50%. Цей фейк активно поширювався в російських медіа, причому для його "підтвердження" використовували контактні дані справжньої ритуальної служби. Журналісти-розслідувачі та фактчекери, зокрема команда StopFake, швидко спростували цю інформацію. У коментарі компанія, яку згадували у фейку, заявила, що ніколи не пропонувала таких послуг. Вони наголосили, що подібні заяви мають "провокативний і дискредитаційний характер, спрямований на підрив репутації бізнесу".

• "Украинцев призвали умирать на фронте, а не цепляться за существование" ("Российская газета")
• "А вдоль Крещатика "мертвяки" стоят. Украинцам предложили полежать в гробу"  ("Аргументы и Факты")

Гноми, ворожки, вологі фантазії Путіна та сторітелінг Медведчука

Російська пропаганда вкотре вдається до псевдопрогнозів, використовуючи спекуляції навколо міфів і попкультурних референсів для виправдання своєї агресії проти України. У пропагандистських матеріалах часто фігурують "пророкування", приписувані відомим постатям, таким як Ванга, а також посилання на вигадані сюжети з популярних серіалів або книжок.

У цих текстах просувається наратив про неминучий "розпад України" та її "возз’єднання з Росією". Подібні "передбачення" не мають жодного історичного чи фактологічного підґрунтя, але використовуються як інструмент маніпуляції. Їхня мета – підсилити віру серед проросійської аудиторії в "історичну справедливість" російської агресії та деморалізувати українське суспільство.

Використання псевдопророцтв і конспірологічних теорій дозволяє пропагандистам уникати аргументованих фактів, натомість апелюючи до емоцій та забобонів. Цей підхід спрямований не лише на виправдання війни, але й на створення ілюзії, що події вже визначено й будь-який спротив безглуздий.

Скриншот ІМІ з КП

Російська пропаганда використовує маніпулятивні прийоми, апелюючи до "пророцтв" і висловлювань відомих або міфічних фігур, таких як Ванга, мольфари, старці російської церкви та навіть вигадані персонажі. Кожну з цих постатей дібрано з урахуванням цільової аудиторії:

• Для вірян – пророки, старці та релігійні діячі, які додають "духовного обґрунтування" агресії.
• Для любителів містики – мольфари та міфологічні образи, які апелюють до фантазії та забобонів.
• Для молоді – герої серіалів, які забезпечують розважальний елемент і підсилюють довіру через знайомі образи.

Ця різноманітність допомагає охопити широку аудиторію, викликаючи емоційну прив’язаність до поданих "фактів" через авторитетність джерел. Такий підхід формує уявлення про те, що агресія проти України є нібито "долею", яку вже передбачено. Це дозволяє російській пропаганді подавати військову агресію як природний і "визначений" процес, наприклад через фрази на кшталт "російська армія продовжує звільняти селище за селищем".

Віктор Медведчук, проросійський політик та кум Путіна, також активно долучився до просування таких наративів. Після обміну на українських захисників з "Азовсталі" він перебрався до Росії, де створив рух "Другая Украина". Медведчук заявляє, що українці живуть на "історично російських землях", але водночас зауважує: це "не означає, що українці живуть на чужій землі". Ця риторика має на меті виправдати російську агресію, підкреслюючи ідею "єдиного слов'янського народу", щоб створити ілюзію братерства між українцями та росіянами. Для внутрішньої російської аудиторії Медведчук додає антизахідний акцент, стверджуючи: "західні куратори намагаються переконати українців, що ненависть до росіян є їхньою національною рисою та основою ідентичності".

• "Медведчук заявил о расположении Украины на исторически русских землях" (Lenta.ru)

Путін активно маніпулює темою мовної політики, щоб виправдати російську агресію та сформувати позитивний образ "м’якої росіянізації". У своїх висловлюваннях він наголошував, що "не потрібно насильно змушувати українців говорити російською", порівнюючи це з негативними радянськими методами, коли "насильно змушували вчити українську". Такий підхід – це типова гра в "доброго поліцейського", яка має на меті створити ілюзію "гуманності" російської політики щодо України. Однак цей наратив швидко зник, і Путін відкрито заявив про потребу посилення вивчення російської мови, що фактично повертає до ідеї примусової русифікації.

• "Украинский язык красив, но заставлять говорить на нем нельзя, заявил Путин" (РИА)
• "Путин рассказал о "прелести и красоте" украинской культуры и языка" (РБК)

Також росіяни просували наратив про українських біженців, які шукали прихистку в монастирі Московського патріархату в Німеччині, з цитуванням ігумена церкви, що росіяни та українці одна велика родина без різниці в національності.

• В немецком монастыре рассказали о единении русских и украинских прихожан  (РИА) 

Російська пропаганда активно використовує релігійні наративи для формування позитивного образу власної агресії та дискредитації України. Одним з таких прийомів є висвітлення історій про "спільні молитви" українських та російських біженців за мир, що відбуваються в церквах Московського патріархату.

Цей акцент на відвідуванні українцями церков УПЦ МП має стратегічну мету. Пропаганда прагне показати, що українці нібито підтримують зв'язки з Російською православною церквою (РПЦ). Це має спростувати наратив про витіснення Московського патріархату з України та виправдати дії російських окупантів. У контексті тривалого меседжу про "нацистський режим" в Україні, який "переслідує церкву", такі історії створюють уявлення про толерантність українського народу до Росії та її інституцій. Через залучення РПЦ Кремль прагне надати своїй агресії духовне обґрунтування, виставляючи її як "сакральну війну" і "місію захисту традиційних цінностей".

Дослідження Інституту масової Інформації (ІМІ) підтверджує, що російські пропагандисти вправно вплітають релігійні мотиви у свою інформаційну стратегію. Вони залучають різних духовних лідерів у Росії, які поширюють меседжі про "священну війну" та "духовне визволення". РПЦ є ключовим учасником цієї інформаційної кампанії, активно підтримуючи російську агресію та виправдовуючи її перед міжнародною та російською аудиторією.

Такі дії не лише дискредитують Україну, але й підривають довіру до релігійних інституцій загалом. Вони створюють викривлений образ України та намагаються переконати світову аудиторію в "правоті" російських дій.

***

Моніторинг ІМІ виявив у російських пропагандистських ресурсах численні ознаки мови ворожнечі, спрямованої на дегуманізацію українців і виправдання агресії проти них. Ця стратегія російської пропаганди має паралелі з риторикою геноциду, зокрема підходами, що використовувалися в Руанді через Радіо тисячі пагорбів, яке пропагувало ненависть до тутсі. Інформація, зібрана експертами ІМІ з російських ресурсів, є яскравим прикладом геноцидної риторики, що має на меті:

1. Дегуманізувати українців як групу, позбавивши їх суб'єктності та людяності.
2. Виправдати російську агресію, представляючи її як природний та історично обґрунтований процес.
3. Посилити ненависть до українців та мобілізувати підтримку війни через релігійні, історичні та культурні маніпуляції.

Все це є прямим інструментом інформаційної війни РФ, метою якої є виправдання насильства та масових злочинів проти українського народу.

*Моніторингове дослідження охоплює матеріали, які були опубліковані в листопаді 2024 року на найпопулярніших російських ресурсах: "Комсомольская правда", "Известия", РИА Новости, РБК, Lenta.Ru, "Аргументы и Факты", "Московский комсомолец", Газета.Ru, NEWS.ru, "Российская газета".