Чи захищена українська аудиторія від травмувального контенту

Ілюстрація ІМІ

На тлі повномасштабної війни Росії проти України криваві тіла, зруйновані будинки та сцени людського страждання стали буденними для українських медіа. Але що довше триває війна, то гострішими стають питання: наскільки стійка українська аудиторія до такого контенту і чи роблять медіа досить, щоб захистити громадян від ретравматизації?

“Якщо раніше вважалося, що травмуватися можуть лише діти чи люди з підвищеною чутливістю, то війна змінила чутливість усіх. Тепер питання не в тому, маркувати чи ні, – це етичний обов’язок”, – зазначає медіааналітикиня Інституту масової інформації (ІМІ) Яна Машкова.

Психологи давно попереджають про наслідки перегляду жорстоких зображень, але в Україні ситуація унікальна: практично кожен громадянин так чи інакше постраждав від війни. Це призводить до явища, яке психіатри називають “хронічною колективною емоційною втомою”. Це стан, який знижує здатність до витримування повідомлень, що шокують.

За спостереженнями ІМІ, у медіа та месенджерах часто з’являються фото чи відео з понівеченими тілами, калюжами крові, загиблими цивільними. Нерідко – без жодного попередження. І, хоча подібний контент може бути важливим для документування воєнних злочинів Росії, він також становить потенційну загрозу психічному здоров’ю читачів.

“Навіть здорова людина може відчути фізіологічні реакції: порушення дихання, підвищення тиску, безсоння чи нав’язливі думки, – пояснює медіаексперт Дмитро Баркар. – Це не про цензуру. Це про згоду та мінімізацію шкоди”.

Дилема: етика проти доказів

Українські журналісти опиняються в складній моральній ситуації. З одного боку,  моторошні кадри можуть стати доказами злочинів проти людяності, з іншого – негативний психологічний ефект на аудиторію, особливо на тих, хто вже пережив травму, може бути значним.

Так, після ракетного удару по Сумах 3 червня низка медіа опублікувала неприховані фото тіл загиблих мирних мешканців. Ці зображення миттєво розійшлися в телеграм-каналах – без блюру і без попередження, що це шокувальний контент.

Скриншот ІМІ з телеграм-каналу Цаплієнко_Ukraine Fights, блюр доданий ІМІ

Деякі медіа, які мають чітке військове спрямування, досить часто публікують відео ураження російських військових FPV-дронами, що часто теж містять шокувальні кадри.

Скриншот ІМІ із сайту “Цензор”

“Медіа, які хочуть залишатись етичними, мають маркувати подібні матеріали. Краще перебільшити, ніж травмувати”, – наголошує медіаекспертка Яна Машкова.

Закони відсутні – відповідальність лишається

В Україні немає закону, який зобов’язує онлайн-медіа маркувати травматичний контент. Зараз усе – на розсуд редакцій. Хтось ставить позначку 18+, інші використовують довші формулювання.

Скриншот ІМІ із сайту “Кореспондент”

Хоча ефективність таких попереджень сумнівна. За словами Баркара, “вікові обмеження мало кого стримують. Травма не питає про вік”.

Блюрити, приховувати чи попереджати – що краще?

На думку експертів ІМІ, найкраща практика – закривати або розмивати потенційно травмувальне зображення, виводити попередження перед показом або давати чітку інформацію про вміст, щоб аудиторія могла вирішити, дивитися такий контент чи ні. Також важливо розвивати медіаграмотність, бо не завжди аудиторія вміє оцінити власну вразливість.

“Коли людина бачить травматичний контент зненацька, відповідальність лежить на тому, хто його поширив, – каже Дмитро Баркар. – Але якщо є маркування – людина сама обирає. Це повага, а не заборона”.

На тлі війни межа між фіксацією правди й експлуатацією болю надзвичайно тонка. В ІМІ закликають до впровадження єдиних базових етичних стандартів щодо показу такого типу контенту та їхнього громадського обговорення.

А поки що ІМІ пропонує такі види маркування:

• “Увага! Відео містить сцени насильства, які можуть спричинити психологічний дискомфорт. Рекомендуємо переглядати з обережністю”
• “Увага! Зображення містить графічний контент, що може бути травматичним для деяких глядачів”
• “Увага! Ця стаття містить опис травматичних подій, що може спричинити емоційний дискомфорт”
• “Зміст цієї статті може бути травматичним”
• 18+

Редакціям, які хочуть публікувати такий контент етично і коректно, ГО “Інститут масової інформації” радить скористатися рекомендаціями “Як відповідально публікувати травматичний контент”.