ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр за січень 2004 року

08.02.2004, 13:00
[b]Загиблі та померлі журналісти – 1[/b]

[b]19-01-04[/b]У Запоріжжі помер від інсульту 26-річний журналіст газети «Запорізька Січ» Сергій Гончаренко. Це сталося під час щорічного різдвяного футбольного турніру пам'яті Олександра Кузнєцова - народного депутата, засновника Запорізької ТРК "Алекс". Як розвовіли члени команди, Сергій Гончаренко знепритомнів під час 2-го тайму матчу між виданями "Запорізька Січ" і "Теленеделя". Спроби гравців і глядачів привести його до тями успіхом не увінчалися. Була викликана "швидка", яка доставила Сергія Гончаренка до реанімаційного відділення Запорізького центру екстремальної медицини, де він за декілька годин помер.
За словами начальника відділу медичних катастроф Запорізького міського центру екстреної і швидкої допомоги Юрія Бабенка, спроби врятувати життя тривали понад 7-ми годин, але вночі 18 січня, о 2.40, медики констатували смерть, причиною якої став інсульт і, можливо, як вторинне – інфаркт міокарду.
Як повідомили в редакції газети "Запорізька Січ", журналіст розробляв, в основному, теми економіки і фінансів. Після попереднього вересневого нападу на журналіста (його вдарили ножем у живіт у власному під’їзді) редактор газети "Запорізька Січ" припустив, що тоді причиною нападу могла бути його професійна діяльність – підготовка матеріалу про переділ власності у сфері торгівлі та приватизації.
Головний редактор Олександр Верьовкін не пов’язує попереднє ножове поранення із інсультом, від якого помер журналіст. В розмові з кореспондентом ІМІ він зазначив, що Сергій Гончаренко помер в наслідок загострення хронічної хвороби, про яку сам не знав.


[b]Нові елементи у розслідуваннях вбивств та зникнення журналістів[/b]

[b]13-01-04[/b] Генеральна прокуратура України у своєму листі до Кабінету Міністрів виділити 850 тис. грн. не тільки на проведення експертизи "плівок Мельниченка", але і на проведення "інших додаткових слідчих дій" у рамках розслідування убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Зокрема, залучення до розслідування досвідчених експертів, у тому числі іноземних.  За словами прес-секретаря Генпрокуратури Оксани Соколової, гроші переведені на рахунок Мінюсту через те, що установи, які робитимуть експертизу, підпорядковані саме цьому відомству. Крім того,  вона зазначила, що склад групи посилили досвідченими спеціалістами.

[b]13-01-04[/b] Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко звернувся з відкритим листом до міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя з проханням вжити всіх необхідних заходів для розшуку безвісти зниклого кореспондента газети "Народна справа" (Львівська обл.) Василя Грисюка. Приводом до звернення пана Томенка стало прохання редактора газети "Народна справа" П.Ткачука, за ствердженням якого кримінальну справу за фактом зникнення Василя Грисюка досі не розслідувано. Нагадаємо, що кореспондент Радехівської районної газети «Народна справа» Василь Грисюк зник 4-го грудня 2003 року. Журналіст вийшов з дому і досі не повернувся. 44-річний Василь Грисюк був одягнений в сорочку на довгий рукав, в’язаний светер, чорнi штани без пояса, шкiряну чорну куртку, сукняний кашкет і туфлi з шнурiвками. Василь Грисюк має ріст сто дев’яносто сантиметрів, худорлявої тiло будови; волосся свiтло-русяве, сiро-голубі очi. Особливі прикмети – лисина, вуха, що стирчать, та відсутність двох верхніх зубів з правого боку. За свідченнями колег, Василь Грисюк у своїй журналістській роботі не займався гострими викривальними публікаціями чи журналістськими розслідуваннями, тому версію злочину, пов`язану з професійною діяльністю журналіста, вони вважають малоймовірною.



[b]20-01-04[/b] Доповідачі ПАРЄ висловлюють стурбованість відсутністю прогресу в розслідуванні справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. За словами Ханне Северінсен, Генпрокурор Васильєв заявив:"Ми не отримали жодних новин. Єдина новина – те, що вдалося з'ясувати Піскуну – ці дані анульовані", – сказала Северінсен. За її словами, "нам здається, що питання Гонгадзе просто знято".
 
[b]Арешти та затримання журналістів – 0[/b]

[b]Побиття, напади та залякування журналістів та ЗМІ – 6[/b]

[b]12 -01-04[/b] О 22.10 стріляли у редактора „України кримінальної” Олега Єльцова. Біля будинку журналіста невідомий вистрелив Єльцову у спину, а потім забіг спереду, перевірівши в кого стріляє,  зробив наступні постріли з пневматичного пістолета гумовими кулями, - повідомив потерпілий. За його словами, стріляла  одна людина. Олег Єльцов зазначив, що в міліції описав автомобіль, на якому нападник втік з місця злочину. Олег Єльцов відкритих ран не отримав. Журналіста направили на судво-медичну експертизу. Наразі пан Єльцов не може отримати не тільки результати балістичної експертизи, але й власний пістолет і одяг. Він розповів ІМІ, що писав заяву із проханням надати йому тимчасово зброю для самозахисту, оскільки його пістолет знаходиться на експертизі, але Єльцову відмовили.
 Розслідування проводиться співробітниками Дарницького РОВС м. Києва. За фактом нападу порушено кримінальну справу за ст. 296 КК України «хуліганство». 14-01-03 ІМІ та “Репортери без кордонів” закликали міністра внутрішніх справ взяти під особистий контроль справу Єльцова. На це звернення з МВС надійшла офіційна відповідь. У ній зазначалося, що міліція не виключає мотивів професійної діяльності та перевіряє на причетність до злочину деяких героїв публікацій Єльцова.

[b]15-01-04[/b] Про хуліганський напад на власне майно заявив прес-секретар усуненого зі своєї посади міського голови Мукачева Василя Петьовки - Іван Берец. В інтерв’ю ІМІ пан Берец повідомив, що пов”язує інцидент із своєю професійною діяльністю:  о 7.40 він помітив, що його машина пошкоджена, розбите скло, усі речі із “бардачка” розкидані на
 сидінні. За словами пана Береца, люди, які розбили скло, не мали на меті грабувати автомобіль. Іван Берец пов”язує пограбування із подіями останніх двох тижнів у Мукачеві: “Я, як керівник прес-служби міського голови Мукачева Василя Петьовки
публікував свої матеріали у всеукраїнських та закордонних засобах
масової інформації. Керуючий справами виконкому Малешко викликав мене на приватну
розмову і намагався примустити висвітлювати події зовсім в іншому ракурсі.” За словами постраждалого, міліція оглянула машину, зняла відбитки пальців, запевнивши, що буде проведено розслідування. „Мені пообіцяли, що про його результати мені відразу повідомлять. Проте, швидше за все, імовірність його розкриття дорівнює нулю.” – зазначив пан Берец. Мукачівський кореспондент ІМІ повідомив про те, що постраждалий звернувся до Мукачивського відділення міліції  із скаргою, проте у відкритті кримінальної справи пану Берецу було відмовлено.

[b]17-01-2004[/b] У ніч із 16 на 17 січня у Житомирі вчинено напад на офіс обласної організації партії "Солідарність" та газети Асоціації незалежних журналістів "Вільне слово". Близько другої години ночі невідомі особи облили фарбою вхідні двері, зробили образливі написи аерозольним балончиком у під’їзді та на фасаді будинку. Також цеглиною було розбито вікно навпроти робочого місця головного редактора газети. Як повідомив ІМІ начальник кримінальної міліції житомирського міського відділу міліції Сергій Мавко, за фактом вчинення нападу порушено кримінальну справу за ст. 296. Ч.1 – хуліганство. За його словами, жодного зв’язку з професійною журналістською діяльністю подія не має.  Головний редактор "Вільного слова" Василь Врублевський, коментуючи подію, зауважив, що серед інших версій напад можна розглядати як "попередження незалежному виданню, яке чітко й послідовно заявляє свою об’єктивну позицію, різко критикує нинішню владу, висвітлює дії опозиції, передовсім "Нашої України". Зокрема, Василь Врублевський припускає, що напад може бути пов”язаний з критичною публікацією “В умовах надзвичайного стану” (16.01.2004) про візит прем”єр-міністра Віктора Януковича до Житомира. Крім того, він додав, що раніше до редакції періодично поступали анонімні телефонні дзвінки.
Станом на початок лютого, повідомили ІМІ у міліції, злочинців не знайдено. Ведуться оперативно-слідчі дії. Складність полягає у тому, що на цеглині, якою було розбите скло, не залишилось жодних відбитків пальців.


[b]19.01.04[/b] Близько 18 години вечора, за словами Ірини Голобородько, представника інтересів газети в суді та редактора громадської приймальні одеської газети “Правое дело”, до її помешкання „завітали” двоє невідомих осіб та попередили, що газета „Правое дело” все рівно перестане існувати та порадили їй шукати нове місце роботи, а у разі, якщо вона продовжуватиме виступати в суді на захист видання, то її здоров’я може опинитися під загрозою. 20 січня Ірина Голобородько передала заяви до начальника УМВС України в Одеській області, судді Приморського районного суду Одеси. “Таким чином я попереджаю правоохоронні органи, що не збираюся закінчувати життя самогубством, моє здоров‘я нині є задовільним”, - зауважила Ірина Голобородько.
Перед тим, 13.01.03, пані Голобородько захищала свою газету в суді від позову пана Генадія Труханова через передрук з Інтернет-видання Vlasti.net статті «Спецслужби чи торговельне представництво?” (див главу “Нові елементи про судові позови до ЗМІ та журналістів”)

[b]23-01-04[/b] Машиною було збито журналіста павлоградської газети «Западный Донбасс» Олександра Лобанова. З місця події зникли диктофон, цифрова камера та рукописи. Але, за словами головного редактора видання Петра Нестерука, це не свідчить про політичний підтекст, оскільки останнім часом потерпілий не займався резонансними справами та журналістськими розслідуваннями. Крім того, на адресу редакції не надходило жодних погроз та попепереджень. До того ж, за словами Петра Нестерука, водій автомобіля, який здійснив наїзд, не втік з місця пригоди. Він виявився шахтарем, який мешкає у селі поблизу Богуслава. Дикофон, цифрова камера та рукописи зникли разом з сумкою Олександра Лобанова і тепер розшукуються правоохоронними органами. За словами головного редактора, у журналістських записах не було нічого компрометуючого.
Потерпілий почувається нормально. Группа депутатів Павлоградської міської ради звернулися до правоохоронних органів із вимогою прискорити розслідування факту «наїзду» на журналіста.
Поза тим, кореспондент ІМІ у  Дніпропетровську Володимир Овдін дотримується іншої версії подій. За його словами, Олександр Лобанов розробляв теми, які торкалися місцевих бізнесових структур. Зокрема зараз йде суд за його публікаціями у № 24-25 від 27 лютого 2003 року „Нелегкая жизнь „сладких женщин”, також виникли проблеми у зв’язку з матеріалом «Жди єкстремальной каверзі. Жек» (04.12.03, «Зеркало ємоций»).
Також кореспондент повідомив, що  26 січня потерпілого було призначено виконуючим обов’язки головного редактора. Крім того, у четвер 22 січня пан Лобанов намагався розшукати корреспондента ІМІ для передачі важливої інформації. Володимир Овдін дотримується думки про те, що у словах лікарів та працівників міліції є розбіжності, оскільки перші твердать, що під час наїзду, потерпілий був у тверезому стані, другі говорять, що ні. Також корреспондент зазначив, що наступного дня після інціденту журналіст з’явився у редакції, де стан його здоро’я погіршився.У лікарні, до якої його госпіталізували, було встановлено, що Лобанов отримав подвійний пером ноги та травму голови.

[b]29-01-04[/b] Невідомі напали на розповсюджувача газет “Без цензури” та “За нашу Україну” у місті Миронівка Юрія Осадчого. Напад здійснено біля ліфта, коли пан Осадчий повертався додому. Зловмисник бризнув йому газовим балончиком між очі, а потім почав бити. Закривавленого Юрія Осадчого знайшов сусід. Як повідомляє сам потерпілий, проблем та конфліктів у нього ні з ким не було, незважаючи на те, що вважає себе “політично активною” людиною. Щоправда, невеличке непорозуміння у Юрія Захаровича виникло з директором ринку, на якому активіст роздає опозиційну пресу. Останній без захвату сприймає діяльність Юрія Осадчого на території базару. Свого часу потерпілий написав заяву про безлад на ринку і “вимагав комісію санепідемстанції та пожежної охорони” здійснити перевірку. За фактом нападу порушено кримінальну справу. Міліція розцінює цей напад як хуліганство, однак політичні мотиви замаху також розглядаються. На сьогоднішній день надіслано два запити на ім’я Генпрокурора України Генадія Васильєва та голови МВС Миколи Білоконя для покарання нападника. Слідство триває.

[b]Факти політичного та економічного тиску на ЗМІ та журналістів – 2[/b]

[b]17-01-2004[/b] У Донецькому районному відділені “Приватбанку” з 22 грудня заблоковано розрахунковий рахунок приватного підприємства “Фортуна”, яка є видавцем донецької газети „Остров”. Про блокування рахунку “Фортуна” дізналась з газети “Грані плюс”. Як з’ясувалось, арешт на рахунок підприємства було накладено згідно винесеної „заднім числом” ухвали Київського районного суду м. Донецьк за позовом Рафаеля Кузьміна до газети “Острів”. При цьому агентство “Фортуна “ не було стороною у судовій справі, ніколи ніякого рішення щодо нього судом не виносилося. Крім того із статті видно, що ухвала суду містить ознаки підробки. У банку підприємству відмовили пояснити підстави для застосування такого заходу. Письмові запити банк залишив без відповіді. За словами юристів, для накладення арешту на рахунок у банку не було жодних підстав, оскільки виконавче провадження відносно Агентства “Фортуна” не порушувалось. Більш того, як повідомив тижневик “Грані плюс”, ухвала, на підставі якої зупинено операції по рахунку, містить явні ознаки підробки та незастережні виправлення. Донецьке РУ “Приватбанк”, прийнявши від невідомих осіб документ, який не є підставою для накладення арешту на рахунки підприємства, не вжило заходів для захисту інтересів клієнта, яким є Агентство “Фортуна”, хоча ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зобов’язує докладати максимум зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також інтересів клієнтів банку. За інформацією головного редактора газети “Остров”, розгляд справи гальмується.

[b]10-01-2004[/b] У Запоріжжі працівниками міської ДАІ під приводом перевірки вантажу було зупинено вантажівку з накладом тижневика “Без Цензури” для південних областей України – 200 пачок по 200 газет у кожній. Незабаром після перевірки документів на місце події прибули працівники міліції, які змусили шофера їхати до відділення міліції. У нього відібрали паспорт, права, накладні (оформлені згідно діючого законодавства) і мобільний телефон, завдали тілесних пошкоджень. За словами працівників обласного Головного Управління внутрішніх справ, причиною затримання стало те, що міліціонери не можуть зв’язатися з власниками газети і дізнатися, що “БЦ” – легальне видання. Цікаво, хіба видання, зареєстроване в каталозі періодичних видань “Укрпошти”, може бути нелегальним?
У затриманому номері розповідалося про юридичні і політичні аспекти рішення Конституційного Суду щодо права Леоніда Кучми втретє балотуватися на посаду Президента (анонс цього матеріалу був винесений на першу сторінку), про знищення міського самоврядування в Мукачевому, про податковий тиск на незалежну від влади “Львівську газету”, про перемогу опозиції в Грузії. На думку головного редактора “БЦ” Діани Дуцик, саме ці матеріали, які не збігаються з “темниками” АП і Кабміну, стали причиною незаконного втручання в гарантовану Конституцією діяльність ЗМІ. Вона також додала, що редакція уже не вперше зустрічається з репресіями – мали  сумний досвід у Харкові (17 червня 2003 року), Сумах (9 червня 2003 року) і Дніпропетровську (6 грудня 2003 року) .

[b]Нові елементи фактів політичного та економічного тиску[/b]

[b]14-01-04[/b] У Миколаївській області залишається забороненою до друку газета "Український південь". У прес-службі Миколаївської обласної організації Народного Руху України стверджують, що газета "Український південь" продовжує друкуватися за межами області. Миколаївська обласна друкарня, підписавши угоду на друк газет, поки не дала конкретної відповіді, чому в неї немає можливості друкувати "Український південь".

 
 
[b]Перешкоджання професійній діяльності журналістів – 1[/b]

[b]23-01-04[/b] Прес-служба президента України анулювала акредитацію кореспондента "Української правди" Сергія Лещенка на висвітлення зустрічі Леоніда Кучми і Володимира Путіна. Про це повідомили у п'ятницю в прес-службі президента. Перед цим, у середу, кореспондент "Української правди" був акредитований на церемонію підписання двосторонніх договорів і заяв для преси Кучми і Путіна. Прес-служба президента мотивувала рішення відмовити в акредитації тим, що число журналістів на цьому заході є обмеженим. "Тому вирішено залишити найбільш масові ЗМІ", - зазначили там.  Причиною керівництво „УП” вбачає неконтрольованість представників видання з боку прес-служби президента.

Під час візиту Владіміра Путіна до Києва, до Маріїнського палацу також не змога потрапити кореспондент інформаційного агентства Франс-Прес Ганна Цуканова.  ЇЇ прізвище було викреслене зі списків представників ЗМІ, акредитованих на зустріч президентів, після того, як журналістка запитала в аеропорту президента Росії, що він думає про імовірний третій термін президентства Леоніда Кучми. Керівник управління державного протоколу адміністрації Президента Георгій Чернявський заявив агентству Франс-Прес, що “дав вказівку анулювати акредитацію пані Цуканової, оскільки вона “порушила протокол”, який, за його словами, не передбачав спілкування пана Путіна з пресою в аеропорту”. 26 січня шеф-редактор українського бюро АФП Сільві Бріан висловила  рішучий протест з цього привод. “Такі дії української влади суперечать демократичним принципам і порушують права журналістів, заважаючи їм виконувати свій професійний обов`язок”, - заявила пані Бріан.

[b]Судові позови до ЗМІ та журналістів - 0[/b]

[b]Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів[/b]
 
[b]13-01-04[/b] У  Приморському районному суді  Одеси відбулося судове засідання за позовом Геннадія Труханова до газети “Правое дело”. Приводом для цього послужив передрук статті „Спецслужби или торговое представительство?” з Інтернет-видання Vlasti.net. Один з „героїв” цієї публікації – Геннадій Труханов - подав позов до Приморського районного суду Одеси „Про захист честі, гідності, ділової репутації” і стягнення морально-матеріальної шкоди у сумі 200 тисяч гривень, поділивши її між редакцією газети „Праве дело” та головним редактором Леонідом Штекелем. У статті „Спецслужби или торговое представительство?”, яка була опублікова на сайті Vlasti.net 13 вересня 2003 року, викладено лист співробітника обласного управління Служби безпеки України, який побажав залишити неназваним, про спільні корупційні дії керівників спецслужби в Одеській області та місцевих кримінальних структур. Передрук статті був зроблений газетою “ПД” 19 вересня 2003 року в номері 83(215) з посиланням на джерело. У редакції вважають, що „газета не виходила за межі статті 42 п.3,4 Закону „Про друковані засоби масової інформації і преси”. Крім того, у матеріалі містився коментар заступника головного редактора Лариси Ільїної „Правого дела”, яка з-поміж іншого, зазначала, що газетні площі „ПД” широко відкриті для листів-відповідей усіх зацікавлених служб чи згаданих у матеріалі осіб для спростування викладеної інформації. За словами представника інтересів газети в суді та редактора громадської приймальні „Правого дела” Ірини Голобородько, вони не визнають позов і вважають, що „пану Труханову, скоріш за все, треба висловлювати свої претензії безпосередньо керівництву СБУ або Інтернет виданню „Vlasti.net”. Зазначена у позові сума відшкодування моральної та матеріальної шкоди на судовому засіданні документально не була підтверджена. у першому варіанті позовної заяви зазначалася лише 1 гривня. За інформацією „Правого дела”, Геннадій Труханов є членом партії „Трудова Україна” та президентом Української Федерації тай-боксу. Наступне судове засідання призначене на 27 лютого 2004 року. “Виходячи з позиції корумпованості, ми плануємо запросити не одеського адвоката захищати наші інтереси в цій справі, - сказали ІМІ в редакції „Правого дела”. Представником позивача в суді виступає адвокат Валерій Алін.

[b]26-01-04[/b] Не відбувся черговий розгляд справи шосткінської газети „Перекресток” проти колишньої начальниці місцевого РАГСу. Він був перенесений на 4 лютого 2004 року. Справу ініціювала Прокуратура Сумської області за фактом перевірки даних про ненадання інформації газеті „Перекресток” (171 стаття ККУ) Адвокат начальниці місцевого РАГСу Ірини Дехтярьової не з’явився на засідання. Інтереси газети представляє юрист ІМІ Інна Ведмеденко.

[b]27-01-04[/b] Розгляд справи дніпропетровського журналіста Володимира Овдіна перенесений на 19 лютого 2004 року через хворобу судді. Нагадаємо, що попереднього разу засідання було перенесене на 21 січня через хворобу секретаря суду. Нагадаємо, що справу проти Володимира Овдіна було порушено 23 червня 2003 року на підставі позову начальника Дніпропетровського УБОЗу Шевченка про захист честі , гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 тис. гривень. Інтереси журналіста представляє юрист ІМІ Тетяна Кіріченко.

[b]28-01-04[/b] Володимир Бойко повідомив ІМІ про те, що проти нього знову порушено кримінальну справу. Він зазначив, що Генеральний прокурор України наказав скасувати постанову про закриття кримінальної справи проти журналіста Володимира Бойка і знову притягнути його до кримінальної відповідальності. Про це журналісту повідомила суддя Київського районного суду м. Донецька Інна Масло, в провадженні якої перебуває позов Володимира Бойка про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності. Кореспонденти ІМІ звернулися до Прес-секретаря Генеральної Прокуратури України Оксани Соколової із проханням підтвердити інформацію про чергове порушення кримінальної справи проти журналіста Володимира Бойка, але вона відповіла, що наразі про чергове порушення справи їй нічого не відомо. 30-01-04 Генпрокуратура офіційно спростовала заяву Бойка щодо порушення проти нього чергової кримінальної справи. Пресс-секретар Генерального Прокурора України Оксана Соколова повідомила ІМІ про те, що працівники Генеральної Прокуратури ретельно перевірили, на прохання кореспондентів ІМІ, інформацію щодо чергового порушення проти журналіста Володимира Бойка кримінальної справи. За словами Оксани Соколової, перевірка встановила, що інформація про порушення кримінальної справи проти пана Бойка вчетверте, не відповідає дійсності.


[b]28-01-04[/b] Шевченківський районний суд Києва виніс рішення про закриття газети "Сільські вісті" за позовом Єврейського антифашистського комітету від 15 жовтня 2003 року. Обвинувачення з боку комітету базувалося на "осуді двох статей професора МАУП Василя Яременка по проблемі єврейства в Україні". Він також повідомив, що зараз група юристів готує позов до Апеляційного суду.

[b]Позови, ініційовані ЗМІ та журналістами - 0[/b]

[b]Нові елементи позовів, ініційованих ЗМІ та журналістами[/b]  

[b]26-01-04[/b] На 6 лютого призначено судове засідання у справі побиття донецького журналіста Сергія Кузіна, співробітника обласної газети “Акцент” та позаштатного кореспондента інтернет-газети “Форум” . Справа має розглядатися Ворошиловським районним судом міста Донецька о 14 годині. Захищатиме інтереси журналіста в суді адвокат Євгеній Кізерніс Журналіст зазначив, що у його справі багато незрозумілого, тому йому вкрай необхідна підтримка колег, оскільки на суддю може здійснюватися тиск. “Мною помічено багато збігів з датою побиття,”- зауважив у телефонній розмові з кореспондентом ІМІ Сергій Кузін. Він також додав, що зараз проходить оздоровчий курс з лікування очей - наслідок нападу.

[b]30-01-04[/b] У Донецьку відбуваються слухання в суді скарги на дії державного виконавця, який проводив обшук у квартирі матері журналіста Володимира Бойка, наклав арешт на квартиру та вилучив свідоцтво на право власності. Виконавчий лист був виготовлений і зданий у виконавчу службу за чотири дні до того, як судове рішення проти журналіста вступило в силу. Планувалося, що у суді в якості свідка буде допитаний суддя Київського райсуду Донецька Попревич. Нагадаємо, що 18 грудня 2003 року Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв на своїй прес-конференції вперше публічно заявив про існування судового рішення проти журналіста Володимира Бойка, про що Бойко, згідно з його словами, дізнався на тій же прес-конференції. Наступного дня, 19 грудня, до 75-річної матері Бойка, яка проживає в Донецьку, з’явився державний виконавець. Хатні речі пенсіонерки переписувалися в присутності понятих на підставі того ж неоднозначного судового рішення, копію якого державний виконавець видати відмовився. Окрім того, в матері Володимира Бойко були примусово вилучені документи на право власності на квартиру, що належить їй та восьмирічній донці журналіста.

[b]20. 11. 2003[/b]  - стало відомо про дату першого судового засідання по справі криворізьких журналістів, які позиваються до міської влади, яка, вважають журналісти, перешкоджає виконанню їхніх професійних обов’язків. Співробітники газет „Кривий Ріг вечірній”, „Право”, „ВЕК. Вестник Кривбасса”, „Комуніст Кривбасу”, „Наш криминал”, „Что новенького?”, „Голос України”, подали позов до місцевого суду Дзержинського району Кривого Рогу з вимогами визнати незаконними кілька розпоряджень міської адміністрації від 20 серпня 2003 року, які обмежують, на думку медійників, можливості висвітлення її роботи та стягнути з відповідача на користь кожного журналіста компенсацію моральної шкоди у сумі 1, 200 гривень. Згідно з цим документом, знайомитись з діяльністю головного міського органу отримали лише два криворізьких видання – газета “Червоний гірник” та телекомпанія “Рудана”, засновниками яких була міська рада. Журналісти вважають, що положення про порядок висвітлення діяльності Криворізької міськради та про порядок акредитації журналістів при міськраді суперечать законам України, а зокрема Конституції України та закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, які регулюють роботу органів влади та діяльність мас-медіа. За словами головного редактора газети “Кривий Ріг вечірній” Інни Іванченко, місцевими чиновниками було видано ряд розпоряджень, якими було введено поняття про так звану “конфіденційну" інформацію, трактування якої вони самі й визначили. Тим самим, закріпивши за собою право вирішувати, яка інформація такою є . Крім того, така система акредитації взагалі дозволяє міськраді позбавляти журналіста права заходити у приміщення міськради та відвідувати засідання. Журналісти розцінюють такі дії влади, як намагання уникнути будь-якої критики та вільного обговорення своїх рішень у ЗМІ та вимагають скасувати всі обмеження щодо висвітлення діяльності державної адміністрації, крім передбачених законами України. Усі 8 позивачів є журналістами (редакторами) недержавних ЗМІ.
У місцевій адміністрації всі звинувачення відкидають. Чиновники запевняють, що ніколи не чинили журналістам перешкод в отриманні інформації, крім секретної. А обмеження кількості акредитацій пояснюють технічними проблемами. Як повідомили ІМІ в редакції газети "Кривий Ріг вечірній", після того, як у грудні суддя місцевого суду Дзержинського району Кривого Рогу Вікторія Костенко вручила позов відповідачу, чиновники внесли зміни у деякі пункти “Положення про висвітлення роботи органів місцевої влади” - тепер, незважаючи на малий зал, присутніми можуть бути всі представники ЗМІ. Проте, за словами редактора газети “Наш кримінал” Сергія Якименка, залишили незмінним найважливіший пункт – про конфіденційність інформації, скасування якого журналісти і вимагають в суді.
Перше судове засідання призначене на 19 лютого. Адвокатом журналістів в суді виступатиме один із співпозивачів Сергій Якименко.

IMI




Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!