Барометр за квітень 2007 року

Загиблі та зниклі журналісти

 Нові елементи про загиблих та зниклих журналістів

Георгій Гонгадзе:

02-04-2007 Голова Верховної Ради України Олександр Мороз незадоволений роботою тимчасової слідчої комісії парламенту, в обов'язки якої входить встановлення причин гальмування справи про загибель журналіста Георгія Гонгадзе.
«Нам необхідно заслухати інформацію цієї комісії. Нагадаю, що свого часу ми з вами вирішили, що більше не можна відзначати річницю вбивства журналіста, коли всі обставини його вбивства зрозумілі, докази є, а розслідування цієї справи не закінчується», - сказав Мороз і додав: «Ми повинні поставити крапку в цьому питанні, комісія повинна приєднатися до розслідування цієї справи і забезпечити розгляд питання по суті».
За словами Мороза, натомість такого розвитку подій останнім часом стає очевидним, що комісія, створена парламентом сама ж ігнорує рішення цих питань. «До цього треба поставитися дуже серйозно, оскільки це торкається репутації парламенту», - підкреслив спікер.

06-04-2007  Верховна Рада розгляне питання про кадрове посилення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Георгія Гонгадзе. Про це, як передає кореспондент ForUm’у, заявив спікер Верховної Ради Олександр Мороз.
Він нагадав, що в п'ятницю парламент мав заслухати звіт про виконану роботу глави цього комітету Володимира Мойсика, який не з'явився на засідання.
Мороз підкреслив, що наступного разу у присутності Мойсика, парламент обговорить питання про його заміну на посаді голови тимчасової слідчої комісії.
Він відзначив, що на сьогодні комісія працює пасивно.

Арешти та затримання – 0

 Побиття, напади залякування - 0

 Нові елементи про побиття, напади, залякування

06-04-2007  Правоохоронці відмовили у порушені справи журналісту газети «RIA» Ярославу Рибачку, якому, за інформацією редакції, погрожували і перешкоджали у виконані професійної діяльності міліціонери.
В редакції газети повідомили, що міліцією було проведено розслідування, згідно якого правоохоронці до інциденту ніякого відношення не мають. Ярослав Рибачок повідомив ІМІ, що у порушені кримінальної справи відмовлено у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Наразі журналіст звільнився з газети, проте своє звільнення з погрозами не пов'язує.
Нагадаємо, як повідомляв ІМІ журналісту вінницької газети «RIA» Ярославу Рибачку погрожували учасники ДТП, яке висвітлював журналіст. До того ж вони сказали, що їх не покарають, оскільки вони «мають відношення до міліції». При цьому правоохоронець, який стояв поряд, перестав зважати на погрози до журналіста після того, як особа, що застосовувала насильство, представилась йому.
Ця справа з місця не зрушила, журналіст зараз в газеті не працює.

 11-04-2007  Про хід слідства у кримінальних справах щодо нападів на представників рівненських ЗМІ повідомила прес-секретар прокурора області Світлана Сирота.
Як уже повідомлялося, 2 квітня прокуратура м. Рівне порушила кримінальну справу щодо А. Пєхотіна за ч.1 ст.129 КК України, за фактом погрози вбивством журналісту газети “Рівне вечірнє” Владу Ісаєву. Для проведення досудового слідства справу передано до міськвідділу УМВС України в Рівненській області. Рішення про можливість скоєння даного злочину щодо В.Ісаєва у зв`язку з його службовою діяльністю буде прийнято в ході слідства.
Триває досудове слідство у кримінальній справі щодо двох осіб, підозрюваних у скоєнні нападу на журналіста ЗАТ “Радіо Трек” Андрія Конька. Вказані особи написали явки з повинною, дали покази, їм пред`явлено обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України, щодо них проведено низку необхідних слідчих дій. Наразі проводиться амбулаторно-психіатрична експертиза обвинувачених, після чого справу буде передано до суду. Будь-яких об`єктивних даних про вчинення цього злочину у зв`язку із професійною діяльністю А.Конька в ході слідства не здобуто.
На жаль, незважаючи на низку проведених першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, досі не встановлено підозрюваних чи нових обставин у кримінальних справах щодо нападів на телеоператора Олександра Кондратенка та журналіста газети “Під прицілом” Івана Чорнобая. Обидві справи вивчалися в прокуратурі області, щодо кожної з них прокурором області було дано конкретні вказівки органам досудового слідства. Наразі слідство у цих справах триває.
Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області після проведеної дослідчої перевірки, на підставі ч.2 ст.11 КК України та п.2 ст.6 КПК Україн (через відсутність дії та складу злочину) винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом нападу на журналістку радіо “Свобода” Валентину Романюк. Передбачених законом підстав для порушення кримінальної справи за цим фактом не вбачається.
Усі кримінальні справи щодо нападів на журналістів перебувають під постійним особистим контролем прокурора Рівненської області Олексія Баганця.

Перешкоджання виконувати обов»язки, цензура-1

 04-04-2007  Національна спілка журналістів України поширила заяву, в якій висловлює занепокоєння вимогою постанови Верховної Ради від 2 квітня 2007 року «Про запобігання діям, що загрожують конституційному правопорядку, громадському спокою і стабільності в Україні». Нагадаємо, в цій постанові парламент звернув увагу органів державної влади та місцевого самоврядування, офіційних друкованих видань, їх посадових і службових осіб «на невідворотність юридичної відповідальності у разі недотримання вимог статті 60 Конституції України ... щодо віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу».
«Відповідно до статті 34 Конституції України громадяни України мають право на отримання інформації. Отже, здійснюючи публікацію актів вищих органів державної влади, офіційні друковані видання, як і всі інші засоби масової інформації, виконують властиві саме їм функції – оперативно інформують громадян про події, що відбуваються в державі», – наголосив голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко.
«Головною ознакою злочинного наказу є припис, який порушує конституційні права і свободи людини і громадянина. А відповідальність за виконання явно злочинного наказу настає за вчинення дій, які заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам.
Оприлюднюючи ж закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, засоби масової інформації, зокрема офіційні друковані видання, виконують законодавство України, свій професійний обов’язок, забезпечують реалізацію конституційного права громадян на інформацію. І вимога до них замовчувати такі важливі для суспільства документи означає запроваджувати цензуру. Національна спілка журналістів України категорично виступає проти будь-яких утисків свободи слова, прав засобів масової інформації та журналістів», - йдеться в заяві.
Національна спілка журналістів України разом з Українською асоціацією медіа-юристів, Програмою правового захисту та освіти ЗМІ IREX створила Кризовий центр допомоги журналістам.

Економічний, політичний, непрямий тиск - 1

 17-04-2007  Прес-служба Генеральної прокуратури України розповсюдила заяву стосовно публікації на Інтернет-сайті «Реальна політика» інформації щодо “нібито незаконного набуття” Сюзанною Станік “прав власності на житлові приміщення, а також отримання хабара” за сприяння у розгляді в Конституційному Суді справи стосовно Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. ГПУ провела перевірку відповідної інформації і, як йдеться в заяві її прес-служби, перевіркою встановлено, що “інформація Інтернет-видання є неправдивою, фальсифікованою і направлена на перешкоджання судді Станік С.Р. у виконанні обов’язків судді–доповідача у справі”.
“За фактом втручання у діяльність судді" (ст. 376 КК), організовано перевірку у відповідності до вимог ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, проведення якої доручено Головному слідчому управлінню Генеральної прокуратури України.
За наслідками перевірки у встановлені строки буде прийнято рішення у відповідності до вимог закону, про що додатково буде повідомлено засоби масової інформації.
В той же час Інтернет-видання «Кореспондент» повідомило з посиланням на «Уніан», що “Служба безпеки України одержала попереднє підтвердження інформації про отримання родичем судді Сюзанни Станік майна на суму 12 млн. доларів”.
Ситуацію прокоментував юрист Інституту масової інформації Роман Головенко:
З цієї заяви можна зробити висновок, що на даний момент Генеральна прокуратура вважає, що дії журналістів Інтернет-видання «Реальна політика», які готували й розміщували відповідний матеріал на сайті, містять ознаки злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України – «Втручання в діяльність судових органів» (очевидно, йдеться передусім про частину 1 статті 376, яка зокрема передбачає як санкцію виправні роботи до двох років або арешт до шести місяців, а стосовно редактора сайту чи інших посадових осіб, які випускали матеріал – то їх дії прокуратура може розглядати й у контексті частини 2 статті 376 КК).
У даній справі все залежатиме від того, які в журналістів були джерел (інформатори) та матеріал (документи, інші докази), на основі яких вони написали й поширили відповідні публікації. Якщо Генеральна прокуратура порушить кримінальну справу проти журналістів, їх необхідно буде довести наявність в них прямого умислу вплинути на суддю С.Станік з метою перешкодити виконанню нею службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення. Таким чином, прокуратурі необхідно буде доводити, що журналісти поширили завідомо неправдиву інформацію, тобто - знали про її недостовірність. Завершення перевірки і прийняття рішення про порушення чи не порушення кримінальної справи, мабуть, варто очікувати днів за 5-10.
Відповідно до тих підходів, які застосовує Європейський суд, у журналістів мають бути дуже вагомі підстави, аби робити настільки різкі висловлювання стосовно судді. Тому, як уже зазначалось, ключовим питанням є джерела й матеріали, що стали основою для публікації.

Позови до ЗМІ та журналістів 1

 05-04-2007  Депутат Львівської міської ради Андрій Стецьків (Голова комісії фінансів та планування бюджету) подав судовий позов на «Львівську газету» -- про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це ІМІ поінформував головний редактор газети Ігор Гулик. За його словами, у позові – а точніше, аж у трьох позовах – депутат вимагає спростування інформації, поданої у одному з матеріалів «ЛГ».
Зокрема, у «Львівській газеті» за 21 грудня 2006 року (№ 64 (64) була розміщена стаття «Три крапки від КРУ». У ній зокрема йшлося, що «державна контрольно-ревізійна служба України оприлюднила доповідь, згідно з якою під час реконструкції центральної частини Львова до 750-річчя кошти з державного бюджету частково витратили не за призначенням. Одним із фактів, які виявили працівники КРУ, є використання майже 800 тисяч гривень на переобладнання горища під мансарду в будинку по вулиці Насипній, 7. У ньому на останньому поверсі мешкає депутат міської ради від НСНУ Андрій Стецьків. (http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/12/21/20579/).
Після появи у «Львівській газеті» цього матеріалу Андрій Стецьків навіть провів для львівських журналістів екскурсію горищем будинку, в якому він мешкає, та показав власну квартиру. Таким чином міський обранець вирішив спростувати опубліковані дані КРУ. Все це викликало резонанс серед місцевих мас-медіа. (http://zik.com.ua/index.php?news_id=65729)
Тепер же депутат і голова бюджетної комісії міської ради Львова вирішив захистити свою репутацію у суді. Повідомлення про позови надійшли до редакції «Львівської газети» цими днями.
«Ми щойно отримали повістки і ще вивчаємо їх. Депутат хоче судитися аж тричі: особисто з журналістом Тетяною Турчиною, яка зараз уже працює в іншому виданні; з редакцією «Львівської газети» і з журналісткою і редактором Наталею Онисько. – розповів ІМІ головний редактор «ЛГ» Ігор Гулик. – Наша позиція така, що ми відстоюватимемо свою точку зору, адже подавали дані, посилаючись на Контрольно-ревізійне управління України».
Керівник видання не виключає, що надалі може постати питання і про зустрічний позов до депутата.

Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів

 02-04-2007 Юристи у Великобританії та США, які представляють інтереси українського бізнесмена та народного депутата Рината Ахметова, оголосили про порушення у Високому суді правосуддя в Лондоні позову проти групи журналістів та інтернет-видання в справі про наклеп.

У позовній заяві, поданій проти Тетяни Чорновіл, Олега Медведєва та Ярослава Білика, міститься вимога про відшкодування збитку та накладення судової заборони на низку заяв, опублікованих в інтернет-виданні Обозреватель, який також визначений як відповідач.

Адвокат пана Ахметова, який знаходиться в Лондоні, та партнер юридичної фірми Шіллінгз Саймон Сміт заявив: "Пан Ахметов подав зазначений позов у Високий суд для того, щоб захистити свою репутацію бізнесмена та політичного лідера. Пан Ахметов прийняв рішення вимагати відшкодування збитів в англійському суді для того, щоб всі учасники в справі були упевнені в справедливості і неупередженості судового розгляду. Американські юристи пана Ахметова також зазначили: "Пан Ахметов доручив нам починати рішучі дії проти тих осіб, що публікують неправдиві та наклепницькі заяви про нього, його родину та його бізнес. І робити це незалежно від того, де ці особи знаходяться. Нам доручено вирішувати такі справи в суді, де може бути забезпечена максимально повна і прозора юридична процедура".

Позов у справі про наклеп, поданий 30 березня від імені Рината Ахметова у Лондоні, також містить вимогу до всіх чотирьох відповідачів про відшкодування збитків, нанесених пану Ахметову публікацією в лютому цього року серії неправдивих і наклепницьких заяв.

Ринат Ахметов є основним акціонером однієї з найбільших в Україні промислових компаній Сістем Кепітал Менеджмент та депутато (від Партії Регіонів) Верховної Ради України.

04-04-2007 У справі “Харквський губернатор Арсен Аваков проти журналістки Валентини Романенко” і в апеляційному суді переміг губернатор.

Засідання апеляційного суду Харківської області відбулося четвертого квітня.. Цього разу суд визнав  заяву Валентини Романенко не лише недостовірною, а й такою що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Арсена Авакова .Таке судове рішення дозволяє губернатору вимагати від Валентини Романенко відшкодування моральних збитків.

Нагадаємо, що1 листопада виступаючи на зустрічі президента України з представниками регіональних засобів масової інформації Валентина Романенко говорила про проблеми Валківського району. При цьому вжила речення  “приватні свердловини Арсена Авакова”.

Арсен Аваков подав позов до суду. За його словами  журналістка такими словами зганьбила честь, гідність та ділову репутацію губернатора. Валківський районий суд задовільнив губернаторський позив частково. Інформацію, яку редактор районки  озвучила на  зустрічі з президентом такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Арсена Авакова  суд не визнав. Зате визнав недостовірним те що Арсен Аваков   “має в приватній власності нафотогазові свердловини на території Валківського району Харківської області”   та зобов” язав Валентину Романенко виступити зі спростуванням в ефірі Харківського обласного державного телебачення.

Валентина Романенко з таким рішенням суду не погодилася. За її словами    “приватні скважини Арсена Авакова” та “Арсен Аваков має в приватній власності нафтогазові свердловини “-різні за змістом речення. У її  заяві ,стверджує Валентина Романенко мова йшла про те, що Арсен Аваков має приватний інтерес в даному бізнесі на території Валківського району. В скарзі, з якою журналістка звернулася до апеляційнго суду говориться  : “Загльновідомими є те, що розробкою нафтогазових свердловин в Харьківчській області займається АТ “Інвестор”, керівником якого до неданвіх пір був позивач”(Арсен Аваков- І.С.).

 12-04-2007  Касаційна скарга між газетою «Відомості плюс» і кандидатом на пост мера міста Кіровоград Сергієм Бедзаєм з Апеляційного повернулася назад в районний суд міста Кіровоград.
Після рішення Ленінського суду м. Кіровограда, який зобов’язав обласну суспільно-політичну газету «Відомості плюс» спростувати інформацію, розповсюджену нею в статті «Жовтогаряча влада, жовтогарячий і я» про те, що нібито кандидат у мери Сергій Бедзай має дві судимості, редакція газети подала апеляцію.
Апеляційний суд виніс рішення частково задовольнити позов і присудив виплатити газеті 5 000 гривень моральної шкоди. Редакція подала касаційну скаргу і призупинила дію суду, оскільки були виявлені серйозні невідповідності, а саме у позові був невірно вказаний відповідач. В результаті позов був повернено в районний суд Кіровограду де на першому вже повторному слухані розглядалося питання встановлення особи відповідача.

18-04-2007  Глава Секретаріату Президента Віктор Балога відмовився від позову до газети «Сегодня» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Він домігся визнання у суді, що опубліковані у цьому виданні заяви колишнього голови Закарпатської обласної державної адміністрації Різака є абсолютно наклепницькими. Рішення про це виніс Солом’янський районний суд Києва і зобов’язав газету спростувати неправдиві відомості. «Сегодня» оскаржила цей вердикт, однак Балога визнав доцільним відмовитися від свого позову, відповідна заява вже надіслана в Апеляційний суд Києва. Про це ForUm’у повідомили у прес-службі Секретаріату Президента.
Головним мотивом такого рішення Балога назвав те, що «брехливість і абсурдність закидів Різака підтверджено в судовому порядку. Суд, який безсторонньо і ретельно вивчив всі обставини цієї справи, не одержав жодних доказів, які хоча б якось «підпирали» слова екс-губернатора. Очевидно, і сказати йому було нічого, адже на засіданнях суду він не з’являвся». Натомість, як повідомив Балога, його аргументи суд визнав обґрунтованими і став на захист порушених прав, честі та гідності.
Балога відзначив, що позивався до суду як громадянин, а не як глава Секретаріату Президента України. Тому спроби деяких засобів масової інформації представити цю справу як процес посадовця проти ЗМІ вважає некоректними, адже йшлося про нього самого, а не про державні структури, якими він керував чи керує. Так само позов жодним чином не обмежував свободу журналістської діяльності, адже Балога не вимагав санкцій проти газети, а лише наполягав на спростуванні брехні.
«Свобода слова має передбачати і ретельність в оприлюдненні цього самого слова. Зрештою, будь-яке видання, телеканал чи радіостанція сама вирішує, що і як публікувати чи видавати в ефір. Головне, щоб не були порушені закони і не паплюжилася людська гідність», – наголосив Балога. Він висловив жаль, що «Сегодня» стало рупором для людини з небездоганною репутацією, яка використала популярне видання для дешевої самореклами та облудних сентенцій.
«Ніколи не боровся з журналістами, завжди відкритий до спілкування з пресою. Відмовою від свого позову до газети «Сегодня» після того, як істину встановлено в суді, підтверджую свою повагу чесним, неупередженим і відповідальним ЗМІ», – підкреслив Балога.

ПОЗОВИ ЗМІ ТА ЖУРНАЛІСТІВ - 1

 17-04-2007  Радіостанція "Європа FM" планує оскаржити в суді рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення від 11 квітня, згідно якого "Європа FM" отримала друге попередження через невиконанням компанією 50% квоти національного музичного продукту в ефірі. Нагадаємо, що згідно результатів останньої перевірки, яку провела Нацрада 6 березня 2007 р., в ефірі радіостанції "Європа FM" звучало всього 6,27% вітчизняної музики, з необхідних 50% від загального часу.
Голова Нацради Віталій Шевченко наголосив на тому, що після попередження компанія протягом місяця зобов’язана усунути порушення в своїй діяльності. "Якщо компанія вважає, що відносно неї були надто жорстокі санкції, будемо доказувати свою правоту в суді", - каже пан Шевченко. "Перше попередження, яке ми отримали, зараз знаходиться у суді і відповідно до процесуального законодавства саме на Нацраду покладається обов’язок довести правомірність свого рішення", - заявив генеральний директор юркомпанії "Юрімекс" Юрій Крайняк, який представляє інтереси "Европи FM" в суді.
З його слів, рішення ще не розглянуто по одній причині – саботаж зі сторони Нацради, представники якої не явились на засідання. "Думаю ми дійдемо і до другого рішення, оскільки це питання не можна так залишати", - сказав пан Крайняк. "Нацраду немає в чому звинувачувати і її дії відносно мовників є більш, ніж лояльні, - парирує Віталій Шевченко. - Якби ми не розуміли проблем з квотуванням, то сьогодні кілька сотень радіокомпаній України ходили би з попередженнями. Ви не назвете жодної компанії, у якої би через це Нацрада забрала ліцензію, чи оштрафувала". Однак, пан Крайняк запевнив, що зараз в законодавстві не існує такої норми, згідно якої після попередження компанії дається місяць на приведення діяльності у відповідність до Закону. "Сьогодні можна оскаржити рішення Нацради протягом трьох років", - сказав він.