IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

2

7

0

2

Барометр за березень 2006 року

Ситуація з порушенням прав журналістів у березні була найкритичнішою за останній рік. Це пояснюється апогеєм виборчої кампанії, який припав на цей місяць. Загалом кількість зафіксований порушень та позовів була найбільшою від часів помаранчевої революції в Україні.

Водночас, ці порушення носили переважно вибірковий та регіональний характер, що суттєво відрізняє ситуацію на парламентських виборах 2006 у порівнянні з президентськими виборами 2004.

Велика кількість судових позовів зайвий раз довела недосконалість і навіть проблемність нового закону про вибори народних депутатів, депутатів місцевих рад та міських, селищних голів. Саме норми закону дуже часто дозволяли оскаржувати дії медіа під час виборів, однак це не набуло масового характеру.

Водночас ІМІ і надалі наполягатиме на необхідності зміни норм закону у частині регулювання діяльності медіа.

Тривожний показник щодо арешті та затримання журналістів був продиктований виборами у Білорусії. Після помаранчевої революції українських журналістів затримували не в Україні, а виключно в країнах СНД. Цього місяця всі затримання та арешти відбулися на території Білорусі, де відбувалися вибори Президента.

Загиблі та зниклі журналісти – 1

20.03.2006 20 лютого цього року пішов з дому і до цього часу не повернувся журналіст Стрийського часопису «Гомін волі» Анатолій Качуринець, 1963 р.н.

Анатолій у газеті вів рубрику «Кримінал», однак правоохоронці його зникнення не пов’язують з професійною діяльністю. Як повідомляє Західна інформаційна корпорація з посиланням на неофіційні джерела, перед зникненням журналіст залишив записку дружині. Дружина від коментарів категорично відмовляється.

Нові елементи про розслідування загибелі та зникнення журналістів

Справа Гонгадзе

13.03.2006 Екс-майор Управління держохорони Микола Мельниченко повернувся до України. "Після проходження в США курсу лікування я прибув для притягнення до відповідальності вищих посадових осіб України, що вчинили тяжкі й особливо тяжкі злочини", – сказав Мельниченко.

Перед тим Мельниченко повернувся в Україну після п'ятирічної відсутності наприкінці минулого року, дав деякі свідчення в Генпрокуратурі, а потім занедужав і залишив батьківщину. Американські лікарі не виключають зовнішнього впливу на здоров'я екс-майора. Про це заявив сам Мельниченко в прямому ефірі телеканалу 1+1.

«Американські лікарі, провівши огляд і курс інтенсивного лікування, на сьогоднішній день не виключають того факту, що був зовнішній вплив на моє здоров'я», – заявив екс-майор.

Він відмовився від подальших коментарів з приводу своєї хвороби, сказавши, що не хоче «спекулювати на цій темі». «Все що потрібно знати правоохоронним органам Сполучених штатів Америки – вони знають те, що потрібно. І вони з цього зроблять відповідний висновок», – сказав Мельниченко.

Мельниченко також заявив, що він надав Генпрокуратурі всю необхідну інформацію зі справи про убивство журналіста Георгія Гонгадзе. «Я був у Генпрокуратурі 6 разів, давав відповідні свідчення, і Андрій Федур (адвокат Лесі Гонгадзе) цілком ознайомлений з цими свідченнями. Усе, що потрібно було для потерпілої сторони – мами журналіста Георгія Гонгадзе, на думку Андрія Федура, я надав», – заявив екс-майор.

14.04.2006 У Генпрокуратурі було допитано Миколу Мельниченка як свідка у справі Гонгадзе. Про це заявив керівник слідчо-оперативної групи по "справі Гонгадзе" Роман Шубін, пише Комерсант-Україна. При цьому Шубін відмовився повідомити подробиці зустрічі з Мельниченком: "Якщо я буду розповідати те, що мені розповідають свідки, мені ніхто нічого розповідати не буде". "Це матеріали кримінальної справи – я не можу вам про це розповідати", – додав він.

У той же час депутат Іван Бокій із фракції Соцпартії заявив: "Микола Мельниченко приїхав для того, щоб співпрацювати зі слідством. Він залишається тут жити. Він же їздив тільки підлікуватися, і вже думали, що він зник".

14.03.2006 на сайті «ОРД» з'явився датований 5 березня 2005 року протокол допиту одного з обвинувачуваних в убивстві журналіста Георгія Гонгадзе Валерія Костенка.

В опублікованих матеріалах докладно описуються події 15-17 вересня 2000 року: організація і підготовка стеження за журналістом, його захоплення і безпосереднє убивство у лісі в районі міста Біла Церква. У протоколі міститься докладна інформація про те, як саме відбувалося убивство: журналіста довго душили ременем, після чого тіло скинули в заздалегідь викопану яму і підпалили. У протоколі обвинувачуваний Костенко стверджує, що не знав ні прізвища, ні роду занять людини, в убивстві якого брав участь, і був упевнений, що убиває якогось політика. Конкретним убивцею журналіста Костенко на допиті називає генерала міліції Олексія Пукача, пише «Коммерсант-Украина».

Сайт не містить інформації про його творців і власників, відсутні також які-небудь вказівки на контакти з редакцією. Одним з авторів сайту, що випливає з підпису під матеріалом «Влада проти БЮТ: «чорні технології» зазначений Станіслав Речинський. До жовтня 2005 року пан Речинський очолював департамент із зв'язків із громадськістю Служби безпеки України при керівникові Турчинову. Речинський відмовляється назвати джерело одержання протоколів допиту. «У вас такі питання, як у прокуратурі! Де взяв, де взяв – знайшов! Я вас, звичайно, розумію, але джерела одержання інформації вам не назву. Я вважаю, що ця публікація, до якої я, природно, не маю ніякого відношення, дуже правильна. Те, що влада зараз усіляко засекречує справу Гонгадзе – от це неправильно», – заявив Речинський.

15.03.2006 Прес-служба Генпрокуратури спростовує інформацію, що щодо екс-майора Держохорони Миколи Мельниченка застосовано підписку про невиїзд. "Це неправда, Мельниченко як був, так і залишається свідком", – сказав в коментарі "Українській правді" керівник прес-служби ГПУ Олексій Бебель. Як повідомила УП адвокат Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко, згідно з 148-149 КПК підписка про невиїзд застосовується тільки до підозрюваних у злочині. "Як відомо, досі Микола Мельниченко був лише свідком у справі Гонгадзе", – додала вона.

16.03.2006 Російські ЗМІ поширили відкритий лист, нібито написаний екс-начальником наружки МВС Олексієм Пукачем, підозрюваним в убивстві Георгія Гонгадзе. У тексті, опублікованому в щотижневику "Российские известия", зокрема говориться, що Пукач знаходиться в Ізраїлі, де і надиктував журналістці свої одкровення. "Усі заяви про мою причетність до викрадення Гонгадзе – не більш ніж брудна гра. Її почав генерал Марчук, а підхопили інші", – нібито йдеться в листі, авторство якого приписують Пукачу.

Він також нібито зізнається, що його підрозділ займався стеженням за журналістом. Як сказано в листі, тодішній голова МВС Юрій Кравченко "поставив задачу зібрати всю інформацію по ньому, зокрема, перевірити його причетність до кримінальних розборок в Одесі".

"Але ніхто з нас, і Кравченко теж, тоді не знав, що готується великомасштабна провокація. Категорично заявляю, що мої підлеглі не викрадали і не вбивали Гонгадзе! Навпаки, за особистим проханням Кравченка я активно, щоправда, не офіційно, займався розслідуванням справи Гонгадзе. Я досить сильно наблизився до істини", – йдеться в тексті.

Як сказано в листі, люди Марчука в той час завербували екс-майора держохорони Миколи Мельниченка, і той почав записувати бесіди в кабінеті екс-президента Леоніда Кучми. Після виборів, коли Марчук став секретарем РНБО, він самоусунувся, а Мельниченко нібито став сам виходити на різних людей і продавати окремі фрагменти записів.

"Відомо, що він продавав записи декільком політикам, наприклад, Бакаю. Тоді ж він став спілкуватися з людьми Тимошенко, зокрема, із Григорієм Омельченком. Мельниченко також вийшов на людей Порошенка і продав їм кілька фрагментів записів", – йдеться в листі.

Він також нібито стверджує, що Порошенко і його людина – колишній заступник міністра внутрішніх справ Віктор Король "розробили план зникнення журналіста з метою організації великого скандалу". Пукач також нібито заявляє, що труп, знайдений у Таращі, не належить Гонгадзе. "Для того щоб операція була закінченою, було викопано по трасі Черкаси-Тараща труп, який підходить за основними параметрами. Це труп якогось Сергія Сиренка, його видали за тіло Гонгадзе, щоб продовжити розвиток скандалу", – йдеться в листі. Пукач нібито стверджує, що в касетному скандалі замішана і Юлія Тимошенко.

Лист закінчується словами: "У моїй смерті прошу звинувачувати Порошенка і Тимошенко", повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Водночас заперечив достовірність цього листа адвокат Пукача Сергій Осика. "Я розцінюю це як фальшивку та провокацію. В цьому хтось зацікавлений, але не Пукач. Швидше за все ті, хто хоче створитий живий обрах Пукача" – заявив Осика агенству УНІАН. Сам колишній адвокат припускає, що Олексія Пукача вже немає серед живих.

16.03.2006 Оприлюднений під авторством екс-керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача лист є фальшивкою і провокацією, – стверджує член партії "Наша Україна" Петро Порошенко.

Порошенко звертає "увагу ЗМІ щодо відповідальності за достовірність оприлюдненої інформації, адже тиражування псевдосенсацій та розкручування так званих "качок", які останнім часом за збігом обставини з'являються саме в російській пресі та спрямовані проти лідерів помаранчевої команди навряд чи покращать репутацію видання".

"Організаторам цієї провокації, напевно, слід порадити, по-перше, розуміння того, що відповідальності за скоєні злочини ніхто знімати не буде, а по-друге, застосування брудних технологій завжди б'є по тих, хто їх використовує", – заявив Порошенко.

Також в авторстві оприлюдненого листа сумнівається адвокат Лесі Гонгадзе Андрій Федур. У той же час він висловив бажання зустрітися або з самим Пукачем, або з його адвокатами.

"Я готовий з ним зустрітися у будь-якій точці світу, в Ізраїлі, якщо він там знаходиться, або з його адвокатами", – сказав Федур, зауваживши, що в опублікованому листі є "цікавий момент", який хотілось би з'ясувати. Крім того, він додав, що Генпрокуратуру мають зацікавити деякі з відомостей, викладених у цьому листі.

У четвер під час чат-конференції в "Українській правді" російський політтехнолог Станіслав Бєлковський висловив думку, що лист підготували московські політтехнологи, які працюють на блок Наталі Вітренко.

16.03.2006 Лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз назвав елементарною пліткою напередодні виборів інформацію “Української правди” про його співпрацю з майором Миколою Мельниченко до зникнення Георгія Гонгадзе. Про це він заявив підчас прес-конференції у Житомирі – повідомила прес-служба СПУ.

Зокрема, лідер СПУ наголосив: “Це елементарна плітка напередодні виборів. Два дні тому я зустрічався з Миколою Мельниченко, який приїхав в Україну, і ніяких підстав і фактів про те, щоб говорити про наші зустрічі раніше, в нього немає. І не було підстав робити такі висновки у замовленому журналістському матеріалі”.

У середу, 15 березня інтернет видання "Українська правда" надрукувала розшифровку аудіозапису Миколи Мельниченка, де він твердить, що контактував з євгеном Мрачуком та Олекснадром Морозом до зникнення Георгія Гонгадзе.

17.03.2006 Представниця інтересів Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко вважає так званий «лист Пукача» суцільною фальшивкою і не вартим уваги. Про це вона повідомила в коментарі ІМІ.

Пані Теличенко заявляє, що немає жодної можливості довести достовірність цього «листа» та інформації, що в ній розміщена. Також вона не вірить в аргументи латвійських журналістів російськомовного видання "Вести сегодня", які перші надрукували цього «листа» і тепер наполягають на його достовірності.

Однак, на її думку, набагато небезпечнішим є той момент, що поява «листа Пукача» і його розкручування в українському інформпросторі можуть значною мірою зашкодити ходу судового слідства у справі Георгія Гонгадзе.

У той же час, пані Теличенко підтвердила справжність оприлюднених «Українською правдою» уривків розмов Миколи Мельниченка, в яких він розповідав про причетність Олександра Мороза і Євгена Марчука до організації прослуховування кабінета Леоніда Кучми і про те, що мав зустрічі з ними ще до зникнення Георгія Гонгадзе.

На думку Валентини Теличенко, оприлюдення цих фактів навпаки може активізувати судовий розгляд справи Гонгадзе і пришвидшити появу цих відомих політиків – Мороза і Марчука – в якості свідків у суді.

22.03.2006 Розгляд справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе в Апеляційному суді перенесено на невизначений термін. Засідання тривало трохи більше 30 хвилин, повідомляє кореспондент "Української правди".

На початку засідання суддя Ірина Григор’єва оголосила про те, що до суду надійшов лист від державного експерта щодо секретності інформації, яка міститься у матеріалах справи. Водночас, за її словами, вона не може зачитати документ у відкритому режимі через гриф "цілком таємно".

Для подальшого розгляду справи, за словами судді, учасникам засідання необхідно отримати доступ до секретної інформації у відділенні №1 Апеляційного суду Києва. На даний момент такий дозвіл мають представники державного обвинувачення. Дозвіл захисників підсудних не зареєстровано, а представники потерпілих ще не починали процедуру його оформлення.

Таким чином, процес відновиться після отримання доступу до секретності представниками обвинувачуваних та потерпілих.

Водночас адвокат матері вбитого журналіста Лесі Гонгадзе Андрій Федур не розуміє, навіщо такий дозвіл потрібен потерпілій. "Потерпілу не вибирають, її сина вбили", – сказав він. Також суд долучив до матеріалів справи клопотання представників Лесі Гонгадзе Федура і Володимира Приходька, в якому вони просять надати їм на ознайомлення останній том справи.

У ньому, за їхніми словами, містяться результати судово-медичної експертизи щодо ідентифікації Таращанського тіла, проведеної німецьким інститутом медико-біологічної експертизи "Генедія". За інформацією Федура, про наявність результатів експертизи у матеріалах справи представникам потерпілої повідомив керівник слідчого управління Грищенко.

У свою чергу суддя Григор’єва сказала, що таких матеріалів до суду не надходило і в останньому томі справи міститься суто обвинувальний вирок. Водночас вона пообіцяла у разі надходження цієї інформації ознайомити з нею усіх учасників процесу. Про дату перенесення засідання суд повідомить додатково.

24.03.2006 Екс-президент Леонід Кучма готовий свідчити в суді у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, якщо виникне така необхідність. Про це Кучма сказав в інтерв'ю журналістам у Києві. Відповідаючи на питання про те, чи буде він брати участь у судовому процесі в справі Гонгадзе як свідка, Кучма сказав:

"Без проблем. Я свідчив уже двічі або тричі, у прокуратурі. Якщо буде необхідність – будь ласка". Разом з тим Кучма підкреслив, що на суді він ще раз підтвердить, що "це була величезна політична провокація, спрямована як проти чинного президента (у той час Леоніда Кучми), так і в цілому проти України".

Крім того, екс-президент висловив думку про те, що в цій справі буде поставлена крапка. "Я завжди говорив, треба шукати – кому це було вигідно", – підкреслив він.

24.03.2004 Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом незаконного прослуховування телефону журналіста газети "Сегодня" Олександра Корчинського після публікації його замітки про перебування генерала Олексія Пукача, підозрюваного у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе, в Ізраїлі.

Про це на прес-конференції сказав заступник генерального прокурора Віктор Шокін, повідомляє Обком з посиланням на "Українські новини". За його словами, 25 червня 2005 року Служба безпеки відкрила оперативно-розшукову справу, яка передбачала прослуховування телефону Корчинського. Шокін зазначив, що рішення про відкриття ОРС за законом ухвалює особисто керівник органа, тобто на той час його ухвалював колишній голова СБУ Олександр Турчинов.

За словами заступника генпрокурора, телефон Корчинського прослухувався до 12 липня 2005 року, коли ОРС була закрита. Шокін зазначив, що прослуховування проводилося за санкцією суду, яка була видана до 25 грудня 2005 року, а тому такий короткий термін ОРС є дивним і безпрецедентним. Заступник генпрокурора заявив, що це прослуховування було порушенням прав Корчинського.

Він повідомив, що ОРС була відкрита стосовно невстановлених осіб Генпрокуратури, які, нібито, повідомили Корчинському про місцезнаходження Пукача, і самого Корчинського, який поширив цю інформацію через публікацію в газеті. Шокін зазначив, що при цьому Корчинському пред'являлися звинувачення у зловживанні службовим становищем співробітником правоохоронних органів, у той час як він таким не є, а таке звинувачення було необхідно, щоб мати право почати ОРС. Шокін заявив, що в такий спосіб ОРС була відкрита шляхом підробки документів.

"Ця ОРС заведена незаконно шляхом підробки документів тільки з одною метою, щоб ваш колега (Корчинський) не міг нормально працювати", – сказав він. За словами Шокіна, після закриття ОРС її матеріали були знищені. Він повідомив, що ця ОРС мала кодову назву "Зрадники". "Це, напевно, ви і я або хтось ще", – сказав Шокін, звертаючись до Корчинського, додавши, що Турчинов у липні 2005 року відправляв колишньому генпрокурору Святославу Піскуну секретного листа, у якому звинувачував у витоку інформації Шокіна. Шокін також припустив, що такі звинувачення були спробою СБУ виправдати свої непрофесійні дії в результаті яких Пукача не було затримано в Ізраїлі.

29.03.2006 Генпрокуратура відмовила матері вбитого журналіста Лесі Гонгадзе в ознайомленні з результатами судово-медичної експертизи фрагментів "таращанського тіла".

Як повідомив у середу журналістам адвокат Лесі Гонгадзе Андрій Федур, відмова у задоволенні клопотання, яке Федур надіслав до Генпрокуратури 20 березня, надійшла 28 березня. "28-го ми одержали офіційне повідомлення, у якому нам фактично відмовили в ознайомленні", – сказав адвокат, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

За його словами, у повідомленні Генпрокуратури зазначено, що результати експертизи передані представнику держзвинувачення у справі за обвинуваченням виконавців убивства Гонгадзе. "Фактично це призводить до того, що Леся не ознайомиться з результатами експертизи", – сказав Федур. У зв'язку з цим він має намір звернутися до президента Віктора Ющенка з проханням посприяти Лесі Гонгадзе ознайомитися з результатами.

29.03.2006 Заступник генпрокурора Віктор Шокін розповсюдив заяву, в якій звинувачує Олександра Турчинова у розповсюдженні неправдивої інфорамції: „Чергове звинувачення колишнім головою Служби безпеки України О.Турчиновим мене в організації витоку інформації щодо місця перебування О.Пукача через журналіста газети «Сегодня» О.Корчинського викликало у мене щире здивування.

Ще раз хочу запевнити: все сказане мною на брифінгу 24 березня 2006 року відповідає дійсності. Одночасно хочу нагадати пану О.Турчинову, що 28 липня 2005 року Генеральний прокурор України С.Піскун особисто підписав постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом розголошення у газеті «Сегодня» відомостей щодо місця перебування О.Пукача за відсутністю складу злочину.”

Шокін натякає, що заяви Турчинова мають на меті попередити звинувачення прокуратури на адресу самого Турчинова: Шокін попереджає, що готовий звернутися до суду, якщо заяви на його адресу будуть продовжуватися:

30.03 2006 Суд надасть можливість ознайомитися з матеріалами експертизи, проведеної в Німеччині матері Георгія Гонгадзе. Представником Генеральної прокуратури України на найближчому засіданні Київського Апеляційного суду у справі про вбивство Георгія Гонгадзе буде заявлене клопотання у порядку визначеному судом дослідження доказів у справі про долучення до справи висновку судово-медичної експертизи фрагментів тіла журналіста, проведеної в Німеччині.

На стадії вирішення цього клопотання судом буде надана можливість ознайомлення з матеріалами вказаної експертизи усіма учасниками процесу у тому числі матері Георгія Гонгадзе Лесі Теодорівні та її представникам.

Арешти, затримання – 4

12.03.2006 У столиці Білорусі під час виконання професійних обов'язків затримали знімальну групу 5-го каналу: кореспондентку Ганну Гороженко та телеоператора Леоніда Леонідова. Інцидент стався у той момент, коли журналістка під час прямого телефонного включення розповідала про мітинг опозиції у Мінську та зустріч із виборцями кандидата в президенти Аляксандра Мілінкєвіча,- повідомляє 5-й канал.

Справу затримання репортерської групи 5-го каналу взяв під особистий контроль посол України у Білорусі Валентин Наливайченко. Очевидцем затримання журналістів 5-го каналу став представник організації "Студентське братство" Олег Яценко. Він розповів подробиці. За словами очевидця – журналістів заарештували разом із активістами українських організацій що брали участь у мітингу опизиційного кандидата.

Того ж дня телевізійну групу 5 каналу, затриману під час опозиційного мітингу у столиці Білорусі, звільнили повідомляє 5-й канал. Сталося це за сприяння міністерства закордонних справ України. Інших подробици наразі ми не маємо. Ганни Гроженко, репортер 5-го каналу, розповіла, що її разом з телеоператором та ще декількома українськими студентами, схопили люди у цивільному одязі, їм заломили руки та силомиць втягнули до машини. Згодом журналістку та оператора звільнили. Що стало зі українськими студентами наразі не відомо. Ганна Гроженко повідомила, що працюватиме і далі, висвітлюючи вибри, якщо то буде можливо. Проте на питання журналістки у студії 5-го каналу, чи відчуває вона себе у небезпеці у Мінську, Ганна відповіла, що небезпечно вона відчуває себе лише у стінах посольства України.

Речник МЗС України Василь Філіпчук коментуючи затримання повідомив, що змімальна група 5 каналу мала акредитацію МЗС Білорусі та мала всі підстави для здійснення професійної діяльності. Також прес-секретар зазначив, що міністерство закордонних справ з'ясовує подробиці інциденту.

20.03.2006 близько 15.00 на білоруському кордоні під час перетину митного пункту Нова Гута було затримано знімальну групу "Нового каналу" у складі журналіста Михайла Шаманова та оператора Сергія Дахіна. Про це повідомляє прес-служба "Нового каналу". Спочатку у них було вилучено 4 відеокасети, на яких були записані матеріали про президентські вибори в Білорусі. Серед інших – і опозиційний мітинг та прес-конференція кандидата у Президенти Білорусі Олександра Мілінкевича.

За словами журналіста "Нового каналу" Михайла Шаманова, митники спочатку переглянули усі касети, а потім їх вилучили, пояснюючи, що все відео буде відправлено на експертизу до Гомеля, де буде визначено, чи не суперечить відзнятий матеріал білоруським законам.

22.03.2006 Суд Фрунзенського району Мінська засудив громадянина України Андрія Любку до 15 діб арешту. Затриманий є журналістом видання "Карпатський голос", повідомляє білоруська служба "Радіо Свобода".

За їх словами, у суді та перед консулом Любко розповів, що в автобусі бійці спецназу міліції плювали йому в обличчя, при цьому ображали президента України.

Любко бійцям відповів, що вони знаходяться під впливом білоруського телебачення – засобу державної пропаганди, скерованої, за його словами, на розпалювання національної нетерпимості та ворожнечі. У той же час у суді Совєтського району судять 9 осіб, затриманих у вівторок біля Октябрьського майдану. Частину затримали, коли ті йшли уночі з площі, інших при спробі потрапити на майдан.

Серед затриманих редактор "Нашої ниви" Андрій Динько. За його словами, його брутально затримали при спробі потрапити на площу. Динько був зі своїми друзями і розмовляв білоруською мовою. На його думку, це і притягнуло увагу бійців спецназу. Зокрема, Динько обурився, що спецназівці досить зневажливо висловлювалися про білоруську мову, говорить радіо. Коли міліціонери довідалися, що Динько журналіст, вони, порадившись зі своїм керівництвом, заарештували його за дрібне хуліганство.

Побиття, напади, залякування – 6

01.03.2006 У Сімферополі вчинено спробу підпалу будинку керівника проекту "Перша кримська", відомої кримської журналістки Лілії Буджурової. Як повідомила Буджурова , у ніч на 1 березня, близько 1.15, зловмисники облили бензином двері гаража її приватного будинку.

"Мені підпалили практично будинок, тому що гараж знаходиться у його підвалі. Коли це сталося, я була на роботі, машина не була в гаражі. Облили ворота гаража, розраховуючи що бензин займеться, вибухне машина і ми злетимо в повітря всією родиною", – розповіла вона. За словами журналістки, спалах побачили її близькі, які знаходяться у цей час у будинку, і змогли запобігти пожежі.

Буджурова пов'язує цей інцидент зі своєю професійною діяльністю. "Це був явний підпал. З огляду на те, що в мене немає особистих ворогів, я не бізнесмен і не політик, це може бути пов'язано лише з моєю журналістською діяльністю", – сказала вона.

За словами журналістки, в останньому номері газети "Перша Кримська" було опубліковано поіменний список кандидатів у депутати Криму, які, згідно з даними МВС, мають кримінальне минуле. "Це єдина кримська газета, яка надрукувала цей список", – додала Буджурова.

02.03.2006 Президент Віктор Ющенко контролює ситуацію, що сталася з кримською журналісткою Лілією Буджуровою, будинок якої намагалися спалити у минулу ніч. Про це повідомила заступник прес-секретаря президента Лариса Мудрак на брифінгу в середу в Києві. "Сподіваюся, що сьогодні в Криму відбудеться зустріч потерпілої з керівником секретаріату, який знаходиться там з робочим візитом, і я сподіваюся, що сьогодні також відбудеться телефонна розмова президента і Лілії Буджурової", – сказала Мудрак.

Разом з тим, вона підкреслила, що ситуація знаходиться під контролем і не стала робити попередні висновки. Водночас голова секретаріату президента Олег Рибачук заявив, що вважає викликом для влади і для преси подію з підпалом будинку Буджурової.

"Комусь відрізали голову, когось забили бітами. Вам посилають сигнал про те, що якщо ви будете друкувати списки (кандидатів у депутати, які мають проблеми з законом), то так з вами і буде", – заявив Рибачук у середу на прес-конференції в Сімферополі.

Водночас він зазначив, що ця подія – "це велике питання для влади, яка повинна вас (журналістів) захистити". Рибачук повідомив, що має намір провести бесіду з кримським прокурором. На його думку, з цього факту влада зобов'язана провести демонстративне розслідування. Рибачук також висловив думку про те, що ця подія характеризує людей, які рвуться до влади в Криму.

Водночас він зазначив, що влада на такі випадки повинна реагувати адекватно. Голова секретаріату вважає, що така подія є не меншим викликом і журналістам.

02.03.2006 Зловмисники, що в ніч на середу підпалили гараж відомої кримської журналістки Лілії Буджурової, могли його переплутати з гаражем її сусіда, який мав конфлікти з законом і недавно повернувся з місць позбавлення волі. Таке припущення висловив начальник Центру громадських зв'язків ГУ МВС України в Криму Олександр Домбровський. За його словами, поруч з гаражем Буджурової знаходяться точно такі ж ворота сусідського гаража, причому такого ж кольору, і не виключено, що зловмисники їхній переплутали.

Також Домбровський розповідає, що коли в ніч, коли стався інцидент, Лілія Буджурова, редактор популярної в кримчан газети "Перша Кримська", ще знаходилася на роботі – верстався черговий номер газети.

«Біля години ночі їй подзвонили з дому з криками: "Горимо!" – розповідає Олександр Домбровський. – Судячи зі знайденої на місці події пластмасової каністри, що недогоріла, невідомі, перебравшись через паркан у двір, облили бензином ворота гаража, що знаходиться прямо під будинком, і підпалили. Утім, машини журналістки в гаражі не було, оскільки вона ще не повернулася з роботи. До того ж недавно Ліля законопатила всі щілини, і завдяки цьому бензин не потрапив усередину гаража. Якби там був автомобіль, не виключено, що він вибухнув би разом з будинком, де в той момент знаходилися літня мама журналістки і сестра з племінницею. Пожежникам, що вчасно приїхали, вдалося швидко згасити пожежу».

Однак, правоохоронці вивчають і версію того, що підпал пов'язаний із професійною діяльністю журналістки в ході нинішньої передвиборної кампанії. Протягом трьох діб буде вирішене питання про порушення кримінальної справи.

02.03.2006 Кримська журналістка Лілія Буджурова, будинок якої намагалися підпалити невідомі в ніч на 1 березня, вважає версію правоохоронців, про те, що її гараж могли випадково переплутати з сусідським, «абсурдною і смішною». Про це сама журналістка повідомила в коментарі ІМІ.

«Я знала, що вони (правоохоронці – ред.) будуть з цього робити «битовуху». Це для них природньо абсолютно… Це не тому, що у нас кримська міліція погана, а тому, що для правоохоронців взагалі притаманне небажання займатися політичним питанням, а переводити це все на побутову колію. Але я вважаю, що цю версію абсолютно смішною», – зазначила Лілія Буджурова.

Однак, в коментарі ІМІ, пані Буджурова повідомила, що для неї «взагалі новина, що її сусід має якісь проблеми із законом». Більше того, вона наголосила на тому, що її будинок дуже важко переплутати з якимось іншим.

Крім того, журналістка повідомила, що вчора пізно ввечері їй зателефонував Президент України Віктор Ющенко. Голова держави цікавився деталями інциденту, який стався біля її будинку, і цікавився, чим він особисто може їй допомогти.

«Я, чесно кажучи, була зворушена розмовою з Президентом. Після неї у мене знизився, так би мовити, емоційний заряд тривоги. Бо я дві ночі не спала. Мені по-людськи стало трохи легше. Президент побажав мені триматися і сказав, що розуміє мене, бо колись так само боявся за свою родину. Мені було приємно, що Президент знайшов час, щоб сказати регіональному журналісту кілька гарних слів підтримки», – зазначила Лілія Буджурова. Також журналістка повідомила, що зараз територію навколо її будинку патрулюють міліцейські машини, а у її будинку встановлено кнопку тривоги.

Ще Дослідження