Барометр свободи слова за вересень 2017 року (оновлено)
У вересні ІМІ зафіксував в Україні загалом 40 випадків порушень свободи слова та прав журналістів. Це найбільша кількість порушень зафіксована з початку року (січень – 15, лютий – 21, березень – 16, квітень – 26, травень – 24, червень – 20, липень – 27 , серпень – 24). З них 18 випадків стосуються застосування фізичної агресії стосовно журналістів. Такими є дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Найбільшу кількість порушень прав журналістів експерти ІМІ зафіксували у вересні у категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 10 випадків. Ця кількість у порівнянні з серпнем зросла майже вдвічі (серпень – 6 випадків). Зазначена категорія з початку року так і залишається лідером з порушень свободи слова.
У трійку лідерів з порушень, окрім перешкоджання, також увійшли обмеження доступу до інформації (8 випадків) та погрози і залякування журналістів (5 випадків).
Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у вересні ІМІ зафіксував у 16 областях України. Зокрема, лідерами таких порушень цього місяця стали Київ з областю (10 випадків), Волинь (6 випадків), Запоріжжя (4 випадки) та Вінниччина і Полтавщина (по 3 випадкви відповідно).
Порушували у вересні право журналістів на професію переважно приватні особи, далі йдуть правоохоронці, переважно СБУ (Нацполіція, СБУ та Управління державної охорони), місцева та центральна влада, військові, ЗМІ, хакери та інші.
Перешкоджання, як показує моніторинг ІМІ, зазвичай стосувалися заборони журналістам вести відеозйомку тої чи іншої події. Також журналістів штовхали та відбирали техніку.
У вересні ІМІ зафіксував збільшення кількості відмов у доступі вдвічі у порівнянні з серпнем – 8 (липень – 4 випадки). Доступ журналістам обмежували місцева влада, правоохоронці та навчальний заклад.
Крім того, ІМІ констатує збільшення у вересні кількості погроз та залякувань журналістів. Цього місяця зафіксовано 5 випадків психологічного тиску на журналістів, тоді як у серпні було зафіксовавано два випадки погроз.
Випадки побиття залишилися на тому ж рівні, що у серпні – 3 випадки (серпень – 3). Проте ці випадки були досить гучними. Зокрема, напад на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Схеми” – журналіста Михайла Ткача та оператора Бориса Троценка. У результаті нападу Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки.
Також ІМІ зафіксував по 4 випадки судових позовів проти ЗМІ та таку ж кількість випадків економічного тиску. Зокрема, небажання влади профінансувати ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” і виконати вимоги закону.
Крім того, ІМІ зафіксував 2 випадки кібер-атак на скриньки журналісток з Волинської та Рівненської областей. Також експерти ІМІ зафіксували по 1 випадку непрямого, політичного та юридичного тиску, а також один випадок судових позовів від журналістів.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 22 випадки побиття, 5 випадків цензури, 67 випадків перешкоджання, 31 – обмеження доступу до інформації та 27 випадків погроз.
Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:
Фізична агресія
Погрози - 5
1.Журналіст з Лубнів заявив у поліцію про погрози фізичною розправою
01.09.2017 У Лубнах Полтавської області журналіст міської телекомпанії звернувся до поліції з заявою про погрози фізичною розправою з боку водія, що порушив правила дорожнього руху. Про це повідомляється на сторінці Головного управління Національної поліції у Полтавській області у Фейсбук.
До Лубенського відділу поліції 30-річний журналіст звернувся 4 вересня близько 21-ї години.
Як з’ясувалося, 1 вересня, близько 23-ї години, наряд групи реагування патрульної поліції міста Лубни за порушення правил дорожнього руху зупинив автомобіль Seat під керуванням 31-річного містянина. Останній мав ознаки алкогольного сп’яніння, але від проведення медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп’яніння категорично відмовився. У цей час журналіст місцевої телекомпанії здійснював зйомку по проспекту Володимирський Майдан та став свідком події. Водій почав нецензурно лаятися та погрожувати громадянам, у тому числі і журналісту, що фіксував подію на камеру.
Відносно водія поліцейські склали адміністративний протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп’яніння). Санкція статті передбачає покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі 10 200 гривень та позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік.
Журналіст, який здійснював відеозйомку, просить притягнути до кримінальної відповідальності вказаного водія за статтею 345-1 Кримінального кодексу України (погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності).
У рамках відкритого кримінального провадження слідчими проводиться досудове розслідування.
Як повідомляє представниця ІМІ у Полтавській області, погрози отримав журналіст телекомпанії “Лубни” Олександр Назарець.
За словами Олександра Назарця, він опинився на місці ДТП, оскільки разом з патрульними вів патрулювання на дорогах, робив сюжет про патрулювання містом.
Журналіст уточнив, що за даним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 345-1 Кримінального кодексу України.
01.09.2017 Редактор інтернет-видання “Волинь24” Юрій Ричук отримав у месенджер Telegram підозрілі повідомлення від невідомої особи. З невідомого акаунту редактора питали про здоров’я і про те, що дитина пішла в школу. Про це Ричук повідомив представниці ІМІ у Волинській області.
Редактор запитав, хто йому пише, проте особа не представилась. Юрій Ричук зазначив, що отримав це повідомлення ще 1 вересня. Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що дуже ймовірно, що такого роду повідомлення йдуть в продовження історії з попередніми погрозами, що лунали на адресу журналіста.
“Хоч безпосередньо у даному випадку прямих погроз не було, проте не зайвим буде повідомити про факт правоохоронцям в рамках вже розпочатого розслідування по попереднім телефонним розмовам. Тут швидше тиск психологічний”, – прокоментував юрист.
Редактор “Волинь24” Юрій Ричук повідомив, що знову звернеться в поліцію.
Як повідомляв ІМІ, у червні цього року головному редактору “Волинь24” Юрію Ричуку погрожувала власниця “Луцьккондитер” після відмови зняти з сайту матеріали про “Луцьккондитер”. Через погрози редактор звертався до поліції.
В кінці липня Ричук написав у Facebooк написав: “Зараз хтось замутить флешмоб Я_з_товстенюком. Я тоді напишу новинку, що в інтернеті заступникові олігарха закликають скинутися на альказєльцер. Цей пост він написав після того, як Олександра Товстенюка поліцейські затримали за водіння у стані алкогольного cп’яніння.
1 серпня головний редактор інтернет-видання “Волинь24” Юрій Ричук отримав телефонний дзвінок з погрозами після допису про голову правління Фонду Ігоря Палиці “Тільки разом” Олександра Товстенюка. Чоловік, який дзвонив, не представився, але натякнув, щоб Ричук “не писав про інвалідний візок”. Редактор пов’язує телефонний дзвінок із нещодавнім постом у Facebook. Увечері 30 липня за водіння в нетверезому вигляді патрульні затримали Олександра Товстенюка.
Ричук написав заяву про погрози в поліцію.
Луцька поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 129 Кримінального кодексу України (погроза вбивством) за фактом телефонних погроз головному редактору інтернет-видання “Волинь24” Юрію Ричуку.
25.09.2017 Кореспондентка телеканалу “Україна” в місті Маріуполі (Донецька область) Тетяна Уралова отримує погрози в соцмережі Facebook через свою журналістську діяльність, пов’язану з висвітленням подій у зоні АТО, та патріотичну позицію. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу телеканалу.
Тетяна Уралова регулярно готує інформаційні матеріали з передової. Коментарі, що містять прямі погрози та ображають її честь та гідність, розміщені під постами на сторінці журналістки у Facebook.
У коментарях, зокрема, сказано, що прізвище Уралової вже “занесено в списки для помсти”, до яких також заносяться дані українських військових, волонтерів та всіх, хто підтримує українську армію. У погрозах йдеться про те, що адреса проживання Тетяни Уралової не є таємницею і тому з нею легко розправитись, також в них містяться образи на адресу кореспондентки, Української держави та української армії.
“Я живу і працюю в Маріуполі все життя. Починаючи з 2014 року, готую переважно сюжети з зони АТО, багато зустрічаюсь і спілкуюсь з нашими бійцями, з ветеранами. Ніколи не приховувала своїх проукраїнських поглядів. До останнього часу жодних погроз чи неприязні через свою патріотичну позицію не відчувала. Але віднедавна в соціальних мережах почали надходити погрози”, – розповіла Тетяна Уралова.
За фактом погроз на адресу журналіста, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків, телеканал “Україна” підготував звернення до правоохоронних органів.
29.09.2017 У Луцьку видання “Під прицілом” надрукувало фото відомих у місті жінок – журналісток, редакторок, ґендерних активісток, політикинь, громадських діячок у вигляді оголених моделей журналу “Плейбой”, зробивши колаж із фото облич жінок та обкладинок журналу, повідомляється на сайті Центру інформації про права людини.
Публікація супроводжується уїдливим та відверто сексистським текстом, спрямованим проти феміністок всього світу та презентації у луцькій медіа-кав’ярні моніторингу щодо дотримання ґендерного балансу у волинських виданнях, відсутності стереотипного і сексистського контенту.
Серед жінок, які потрапили у колажі, не лише організаторки заходу Богдана Стельмах та Аріна Крапка, не лише блогерки та журналістки, які позиціонують себе як феміністки, а й депутатка міської ради Юлія Вусенко, депутатка Волинської облради Людмила Кирда, голова курортного комплекса “Ріксос Прикарпаття” Олена Палагута, очільниця відділу інформаційної політики обладміністрації Світлана Головачук, головна редакторка інтернет-видання Волинський інформаційний портал Ольга Зейлик та інші.
За словами координаторки “Волинського прес-клубу” Богдани Стельмах, деякі з цих жінок взагалі “не визнають ґендерної рівності і фемінізму”.
Наразі Богдана не може із певністю стверджувати, що саме викликало таку інформаційну агресію проти жінок регіону.
За її словами, видання “Під прицілом” не було серед видань, які підлягали моніторингу, оскільки воно “не вважається вартим такої уваги”, зокрема не має широкої аудиторії. Та й заздалегідь не було відомо, які саме видання увійдуть до рейтингу.
“В анонсі заходу ми не вказували, кого моніторили. Видання “Під прицілом” належить голові облради Ігорю Палиці. Воно не підлягало моніторингу, бо загалом не вважається виданням, вартим уваги. Інше видання Палиці – Волинські новини – у рейтингу із дотримання ґендерного балансу зайняло 2 місце. Однак наперед цього ніхто не знав…”, – зазначила Стельмах.
Вона вважає, що редакція “Під прицілом” просто отримала привід познущатись із жінок-активісток.
Водночас журналістка та активістка Аріна Крапка повідомила про неприємні наслідки цієї публікації: фотоколажі “підтягуються” на запит про фото жінок у пошуковиках інтернету.
На її думку, вся ця провокація зроблена, аби применшити здобутки та результати діяльності цих активних жінок. “В публікації ображали не лише нас як особистостей, а нашу діяльність”, – сказала Крапка. Вона вважає публікацію відвертим і грубим сексизмом.
За її словами, зараз жінки думають, як краще вирішити це питання в юридичній площині, спілкуються з юристами.
Ще одна героїня публікації головна редакторка інтернет-видання Волинський інформаційний портал (VIP) Ольга Юревич (Зейлик) повідомила, що просто шокована такою провокацією загалом і своєю присутністю в ній зокрема.
“Уперше побачивши цей недоматеріал, я була просто шокована. Ще більше здивувало, коли знайшла серед переліку себе. Дивно, оскільки в добірці більшість постраждалих – люди, які активні у політичному житті Луцька, на відміну від мене. Я підозрюю, що потрапила до добірки через особисту неприязнь когось із редакції (або когось дотичного до редакції) видання “Під прицілом”, оскільки очолюю видання таблоїдного формату (а таке не всі сприймають)”, – говорить Ольга Зейлик.
Вона вважає, що її хотіли просто “зачепити за живе і потролити”.
Речниця губернатора Світлана Головачук вважає публікацію частиною інформаційної війни, яку ведуть ЗМІ, дотичні до голови облради. “На превеликий жаль, на Волині маємо навіть не контрольовані олігархічні ЗМІ, а абсолютно деградовані, фінансовані олігархами чи дотичними до них структурами, псевдоЗМІ. І останні, виконуючи вказівки чи воліючи прислужитися, не гребують нічим”, – сказала Світлана Головачук.
30.09.2017 В Запоріжжі 30 вересня під час Фестивалю рівності, журналістці “Громадського. Запоріжжя” Катерині Марковій погрожували розбити камеру молодики в масках, які виступали проти фестивалю. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Запорізькій області.
“Хтось з цих малолітніх кричав, що я зараз без камери залишусь. Крім того, разів десять мені кричали: “Не знімай!”, але хто саме кричав, невідомо, бо всі вони були в масках”, - розповіла журналістка.
Як повідомляє “Громадське. Запоріжжя”, під час “Фестивалю рівності” у Запоріжжі молодики у масках напали на учасників фестивалю. Вони вигукували “Не пропустимо геїв та лесбійок”. На запитання журналістки Громадського ТБ Запоріжжя про їх наміри, лунали фрази на кшталт “Будемо бити п*дарасів”.
Крім того, молодики застосували газ, після чого поліція відтіснила їх з місця події. Всього під час події, за різними даними, було затримано від 7 до 17 людей. Було відкрите кримінальне впровадження за статтею “Хуліганство”.
Побиття, напади - 3
1.ZIK заявив про напад на знімальну групу на Київщині
13.09.2017 У селищі Чабани (Київська область) на засіданні селищної ради двоє невідомих напали на знімальну групу проекту “Житлоблуд” телеканалу ZIK. Чоловіки заважали роботі телекамер, били оператора по ногах і штовхали режисера. Інцидент стався 13 вересня, повідомляється на сайті ZIK.
Як повідомляє видання, усе це відбувалось на очах у заступника селищного голови Юрія Бондара, який замість того, щоб припинити хуліганство, почав ображати журналістку Анну Закутську.
За інформацією каналу, знімальна група приїхала у селищі під час підготовки чергового випуску програми. Там місцеві екологи збунтувались проти зведення забудовником ТОВ “Покровський двір” житлового комплексу поблизу річки Дніприк. Мовляв, вважають, що комплекс може нашкодити унікальній природі краю.
“Ще заздалегідь, дев’ять днів тому, ми написали запит у селищну раду, щоб вони надали нам коментар (тоді як, за законом, відповідь розпорядник інформації повинен надати не пізніше 5-ти днів з моменту отримання запиту – ред.). Йшлося про звичайні питання: що будується або ж чи законне виділення землі. Однак нас запевнили, що запит обробили та направили… чогось до Львова. Однак до нас ця відповідь так і не дійшла. Тож ми вирішили поїхати до Селищної ради та отримати коментар щодо цього будівництва”, – розповіла креативна продюсерка проекту Оксана Шав’як.
Як повідомляє канал, знімальна група зайшла до зали засідань, аби поставити свої запитання заступнику очільника Чабанів Юрію Бондару. “Однак місцева влада зустріла журналістів, м’яко кажучи, непривітно. Двоє невідомих, які були присутні на цих зборах, почали нахабно ображати телеканал ZIK, мовляв, журналісти взагалі невідомо чим займаються. Сам ж Юрій Бондар замість того, щоб припинити усе це, ще й почав ображати журналістку Анну Закутську, а згадані чоловіки заважали роботі телекамер, били оператора по ногах і штовхали режисера”, – повідомляє канал.
“Аня намагалась все ж отримати коментар щодо забудови, яка нас цікавить, та у відповідь він лише ображав і запевняв, що за вказаною адресою жодного будівництва не відбувається”, – зазначила Оксана Шав’як.
Знімальна група викликала поліцію.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний так прокоментував цей інцидент: “Судячи з описаного постраждалими журналістами, могло мати місце завдання тілесних ушкоджень вказаним особам у зв’язку зі здійсненням ними їх законної професійної діяльності.
Окремо можна говорити про невиконання своїх обов’язків в рамках забезпечення громадського порядку та безпеки, а також і повноцінної гласності засідання з боку заступника очільника сільської ради”.
14.09.2017 У місті Добропілля (Донецька область) 14 вересня троє невідомих чоловіків побили журналіста інтернет-видання “Закон і контроль” та блогера Тараса Халяву. Про це повідомляє телеканал “ДоТеБе” (Донецька регіональна дирекція НСТУ).
Інцидент стався вночі, коли журналіст знаходився біля будинку, у якому мешкає.
“Тримай його, добивай!” – такі вигуки злочинців лунали під час нападу на журналіста. Троє молодиків дочекалися, коли журналіст залишиться один, та напали на нього. Врятувала Тараса Халяву велокаска – один із нападників декілька разів влучив арматурою по голові чоловіку, який уже лежав на землі.
На вигуки про допомогу швидко вибігли сусіди, після чого нападники залишили місце злочину на старій іномарці з однією фарою.
Як повідомляє телеканал, на своєму каналі в YouTube Тарас висвітлює порушення закону, з якими повсякчас стикаються звичайні люди: хамство з боку поліцейських, охоронців, обмеження доступу до водних ресурсів, махінації на заправках. Але сказати напевно, за що його побили, чоловік не може. Нападники нічого не забрали та жодних погроз не виказали.
Як розповів Тарас Халява телеканалу, за час діяльності він нажив багато ворогів через свою нетерпимість до будь-яких незаконних дій.
“14 вересня біля під’їзду на мене було скоєно напад трьома невідомими. Завдяки тому, що я був у велосипедному шоломі я, можна сказати, вижив. Били мене ногами і, як з’ясувалося потім, арматурою. Сусід вискочив, вони на нього з арматурою – мовляв, теж отримаєш. Врятувало, що я був у шоломі, а так би наслідки були незворотними”, – розповів журналіст “Новинам Донбасу”.
Потерпілий зняв побої і подав заяву в поліцію. Напад пов’язує зі своєю діяльністю. “Особистої неприязні в мій бік багато, тому що я активна людина, найменші порушення я “тикаю носом”, природно, це нікому не подобається”, – зазначив Тарас.
В коментарі ІМІ Тарас Халява повідомив, що пов’язує напад з професійною діяльністю. За його словами, він висвітлює в місті теми беззаконня, корупції. Також Тарас повідомив, що пройшов судово-медичну експертизу і очікує на її результати.
За фактом нападу поліція Добропілля відкрила кримінальне провадження за ч. 2 статті 125 Кримінального кодексу України (“Умисне легке тілесне ушкодження”).
15.09.2017 Співробітники Державного управління охорони 15 вересня напали на знімальну групу “Схем” - оператора Бориса Троценка та журналіста Михайла Ткача - біля одного з ресторанів у Конча-Заспі, що під Києвом, повідомляє Радіо Свобода.
У закладі в цей час перебували Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко та ціла низка політиків.
“Ми були за 5 метрів від дороги, біля лісу, де на нас накинулись співробітники УДО, які повалили оператора. Ми вирвалися на дорогу. У оператора болить рука, а я поки нічого не відчуваю”, – розповів журналіст проекту Михайло Ткач.
При цьому він додав, що при спробі викликати поліцію співробітники УДО знову на них напали. “Я зірвав виклик і почав це знімати”, – говорить Михайло.
Згодом поліцію викликала головна редакторка програми “Схеми” Наталка Седлецька, що прибула на місце.
“Викликали поліцію, пишемо заяву про перешкоджання журналістській діяльності”, – зазначила Седлецька у Facebook.
Згодом програма “Схеми” оприлюднила відео нападу на знімальну групу в ніч на 16 вересня поряд з ресторанним комплексом у Козині, де в цей час, за інформацією журналістів, святкував весілля син Генерального прокурора, повідомляє Радіо Свобода.
Відео демонструє, що під час зйомок на в’їзді до комплексу знімальна група неодноразово демонструвала журналістські посвідчення співробітникам УДО. Але щойно з закритої вечірки зібрався виїжджати Президент України Петро Порошенко, двоє представників УДО, щоб перешкодити зйомці виходу і виїзду Президента, застосували фізичну силу до журналістів.
У результаті нападу оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності.
Згодом начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей зателефонував до журналіста програми “Схеми” Михайла Ткача і вибачився за інцидент. Він також повідомив, що наразі призначене службове розслідування щодо дій його підлеглих.
За даними журналістів, Президент відвідував святкування весілля сина Генерального прокурора Юрія Луценка Олександра. Окрім Президента, закриту вечірку відвідав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, секретар національної інвестиційної ради Борис Ложкін, мер Києва Віталій Кличко і ще низка народних депутатів та можновладців.
Приватний захід із участю голови держави охоронявся силами Управління державної охорони. Біля місця святкування до другої години ночі чергували швидкі, реанімобіль і пожежні машини. Також журналісти помітили снайперів, які охороняли вечірку.
Перешкоджання - 10
1.У Вінниці “мінували” обласне радіо
05.09.2017 У Вінниці 5 вересня поліція евакуювала 20 працівників з приміщення Вінницького обласного радіо у зв’язку з повідомленням про замінування. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Близько 13 години від рятувальників до поліції надійшла інформація про замінування приміщення, розташованого за адресою Симона Петлюри, 15. Відразу після отримання повідомлення на місце події виїхали працівники вибухотехнічної служби, кінологи, слідчо-оперативна група поліції. Рух транспорту був перекритий.
Поліція попередила, що за неправдиві повідомлення про замінування передбачена кримінальна відповідальність за ст. 259 КК України (“Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності”). За таке правопорушення передбачено покарання до 6 років ув’язнення.
До рятувальників зателефонував анонім, який чоловічим голосом пригрозив “бомбою”, повідомив 33 канал.
Як згодом повідомив відділ комунікації обласної поліції у соцмережі Фейсбук, інформація про замінування приміщення Вінницького обласного радіо не підтвердилась, повідомляє Лада.fm.
2.У Миколаєві служитель УПЦ МП разом з прихожанками перешкоджали журналісту знімати мітинг
06.09.2017 У Миколаєві ввечері 6 вересня в Корабельному районі під час сутичок між проукраїнськими активістами та прихожанами Української православної церкви Московського патріархату останні разом зі священнослужителем отцем Богданом перешкоджали роботі журналіста інтернет-видання “Корабелов.інфо” Сергія Белова. Про це повідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.
Журналіст проводив зйомку акцій як проукраїнських активістів, які виступали проти будівництва нової церкви, так і тих, хто прийшов захищати це будівництво. Однак, захисники церкви почали штовхати журналіста, а настоятель отець Богдан взагалі намагався схопити камеру рукою.
Співробітник Корабельного районного відділу поліції Миколаєва, який став свідком перешкоджання журналістській діяльності, не зробив зауваження співробітнику церкви, а, навпаки, попросив журналіста відійти, бо він, за словам поліцейського, провокує людей тим, що веде зйомку.
07.09.2017 У Кременчуці 7 вересня в приміщенні ПАТ “Полтаваобленерго” охоронець приватної фірми “Явір” перешкоджав вести зйомку журналістці місцевого видання “Вісник Кременчука” Олені Ліпошко та вирвав з рук телефон, повідомляє “Кременчуцька газета”.
За словами кореспондетки, вона прийшла в абонентський відділ Кременчуцької філії обленерго на прохання містян, які звернулись до редакції.
“Перед цим до редакції звернулись кременчужани, які вже четвертий день не можуть підключити електроенергію у власній квартирі. Я на місці представилась і пред’явила посвідчення, оголосивши, що буду виконувати свої професійні обов’язки, а саме вести фото і відеозйомку”, – розповіла Ліпошко.
Під час спілкування з працівниками адмінвідділу журналістка вела репортаж. У якийсь момент з’явився охоронець. За її словами, він вимагав припинити відеозйомку без пояснення, а потім силою вирвав телефон і кинув його на підвіконня.
На місце події за викликом журналістки приїхали патрульні і слідчо-оперативна група. Складено протокол про порушення закону та перешкоджання журналістській діяльності.
За повідомленням прес-офіцера Кременчуцького відділу поліції Анни Васенко, наразі слідчі дають юридичну оцінку діям охоронця.
4.В Одесі охоронець приготельного пляжу перешкоджав журналістці “Схем”
08.09.2017 На одному з пляжів Одеси 5 вересня охоронець приготельного пляжу перешкоджав журналістці програми “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу “UA:Перший”) Валерії Єгошиній під час зйомок спеціального репортажу “Захоплені береги Одеси”, повідомляє Радіо Свобода.
Журналісти програми поїхали на перевірку одеських пляжів з метою виявити, хто і як порушує базові права людини, а також, кому ж насправді належить одеське узбережжя.
“Тимчасові орендарі пляжів усіляко обмежують людям безперешкодний доступ до моря, беручи плату навіть за сам прохід до води, який має бути безкоштовним. Навіть більше – зводять свої приватні вілли просто на березі”, – йдеться у сюжеті.
Журналісти програми вирішили перевірити, чи можна пройти на пляж 4-зіркового готельного комплексу Grand Pettine. Однак зробити це виявилось одразу складно. “Ходімо, з вами зараз поговорять”, – повідомив знімальній групі один з охоронців.
“Вимикаємо… Я вас з камерою туди не пущу, – поквапився на допомогу йому інший чоловік, який теж представився охоронцем. – Викликайте поліцію, але далі ви не пройдете, повірте, я вас далі не пропущу”, – звернувся охоронець до журналістки.
При цьому, йдеться у сюжеті, щойно чоловік зрозумів, що справа набирає серйозних обертів, проконсультувавшись телефоном, від звання охоронця одразу почав відхрещуватися. Як і перший чоловік, який показово на камеру зняв майку з написом “Охорона”. Згодом він перевдягнувся, але свого посту так і не залишив. Відмовилася спілкуватися на камеру і жінка, яка назвалася адміністраторкою закладу.
За даними програми, ще донедавна цим комплексом володіла фірма у минулому депутата облради від Партії регіонів Сергія Демидова (за даними ЗМІ, давнього бізнес-партнера Ігоря Маркова – одіозного екс-народного депутата).
За даним фактом Київський відділ поліції міста Одеса відкрив кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Про це повідомив провідний консультант начальника управління Нацполіції Одещини Руслан Форостяк, повідомляє Радіо Свобода.
“Справу взяло на контроль Головне управління Нацполіції області. Наразі охоронець притягнутий до кримінальної відповідальності – йому було оголошено підозру, матеріали справи передані в прокуратуру Київського району Одеси, яка підтримає звинувачення та скерує матеріали до суду для обрання покарання”, – розповів програмі “Схеми” Руслан Форостяк.
Матеріали справи передали в прокуратуру.
08.09.2017 У Запоріжжі чоловік на підпитку намагався відібрати в оператора телеканалу Z Андрія Сергєєва штатив з камерою та погрожував розправитися з його сім’єю. Інцидент стався 8 вересня під час зйомки дитячого свята, який організували місцеві депутати. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомив постраждалий журналіст Андрій Сергєєв.
“Я знімав початок свята, збирав плани, був зосереджений на своїй роботі, навіть ні з ким не розмовляв. Я помітив, що з-за спини до мене підійшов чоловік та почав буквально вихоплювати штатив. Я його притримав, бо інакше б камера розбилася. Чоловік, одначе, не пішов і знову смикнув штатив. Я попросив його відійти, але він знову поліз руками до камери. Тож я взяв його міцно за руки, щоб він нічого не зробив ані мені, ані апаратурі. Він у цей час тримав мене за светр, який тепер вже носити не можна – його дуже пошкоджено”, – розповів оператор.
За словами Андрія, через хвилин п’ять такого протистояння до них підійшли учасники свята та відтягнули чоловіка. Однак той почав ображати оператора, лякати його високим статусом своїх знайомих та погрожувати розправитися з сім’єю журналіста.
Очевидці події викликали поліцію, однак вона приїхала тільки через півгодини. Як повідомив на своїй сторінці в Facebook депутат місцевої ради Віталій Рябцев, поліцію викликали кілька разів і тільки після того, як він зателефонував особисто, наряд прибув та забрав нападника та журналіста у відділок поліції.
У поліції Андрій Сергєєв написав заяву про перешкоджання професійній діяльності за ст. 171 Кримінального кодексу України.
09.09.2017 Група невідомих осіб 9 вересня скоїла напад на знімальну групу проекту “Українські сенсації” телеканалу “1+1” під час роботи над розслідуванням про нелегальний видобуток бурштину у Рівненській області. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
“Щойно у нашої знімальної групи нелегальні копачі бурштину ледь не забрали камеру (з боями не віддали) і видалили УСЕ відео. З особистих телефонів в тому числі. Ситуація така: білий день, дорога біля села Грицьки (Рівненська обл). Слідкуємо за “фішками” – людьми, які стоять “на шухері” біля місць, де миють бурштин.
За півгодини спостережень наш автомобіль оточують 8 машин (потім під’їжджали нові) і блокують проїзд. Агресивні чоловіки (людей зо 20) у камуфляжах силою “дістають” нас із машини. Те, що ми журналісти – їм “по…, бо всі ми продажні і знімаємо не те, що треба”. У водія забрали ключі. Запевнили, що ми звідси не виїдемо, якщо не видалимо усе відео. Видалили. Про папку в айфоні “нещодавно видалені” також не забули. Грамотні. Півгодини розмови про “понятія” – і ми вільні, але нас люб’язно супроводжували до безпечної відстані”, – повідомив журналіст Тарас Середич на своїй сторінці у соцмережі.
Крім того, журналіст повідомив про погрози зі сторони нападників, а також застосування фізичної сили з метою вилучення техніки. Так, відео з телефона журналіста видалив один з нападників, а відео з камер – знімальна група під тиском нападників.
Журналісти вже написали заяву у поліцію.
“1+1 Медіа” звертається до голови Рівненської обласної державної адміністрації Муляренка Олексія Віталійовича, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, Генерального прокурора України Юрія Луценка, а також до голови СБУ Василя Грицака “із запитом прояснити, як могла статися ситуація, коли в Україні діють угрупування, що вчиняють всупереч закону та перешкоджають журналістській діяльності”. “Сподіваємося на швидке розслідування та роз’яснення ситуації”, – медіагрупа.
За даним фактом обласна поліція порушила кримінальне провадження за ч. 1 статті 171 Кримінального кодексу України, повідомили в прес-службі обласної поліції представниці ІМІ в Рівненській області.
За даними поліції, журналіст телеканалу звернувся до них 9 вересня ввечері і подав заяву, в якій описав порушення його прав.
“Ця подія сталася близько 14-ї години, – розповіла прес-офіцерка ГУ Нацполіції Рівненщини Ольга Олійник представниці ІМІ. – Вони знімали репортаж. До них прийшли чоловіки в камуфляжній формі і умисно видалили відзняте відео. Тілесних ушкоджень журналісти не отримали, техніки у них не забрали”.
13.09.2017 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) правоохоронці відкрили кримінальне провадження через перешкоджання роботі журналістів інформаційного агентства “СТОП корупція ТБ” під час зйомок території гірничо-рудного підприємства “Євраз Суха Балка”. Про це Радіо Свобода повідомили в обласній прокуратурі.
За даними відомства, провадження відкрили за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання здійсненню журналістської діяльності).
Кореспонденти “Стоп корупції ТБ” звернулися 13 вересня до правоохоронців з заявою про перешкоджання їхній роботі працівниками підприємства.
За словами журналістів, коли безпілотник, яким вони здійснювали аеровідеозйомку підприємства, зробив вимушену посадку, причому за межами підприємства, співробітники охорони забрали його і відмовились віддавати їхнє майно.
Як розповіли журналісти, вони знімали підприємство за редакційним завданням: хотіли перевірити інформацію про те, що підприємство без дозволу Держгеонадр здійснює видобуток руди.
Підприємство “Євраз Суха Балка” в офіційній заяві повідомило, що співробітники служби безпеки підприємства зустрілися з представниками ЗМІ, щоб передати їм дрон, “однак при особах не виявилося документів, які підтверджують їхнє право володіння квадрокоптером”.
Також на підприємстві заявили, що “використання журналістами немаркованих безпілотних літальних апаратів для зйомки з повітря режимних об’єктів порушує цілу низку законів і нормативно-правових актів”.
“Жодних повідомлень про те, що журналіст або творчий колектив здійснюватимуть збір інформації за допомогою БПЛА, до підприємства не надходило. Сам БПЛА не мав жодних розпізнавальних знаків, які могли б дати можливість точно ідентифікувати його”, – мовиться в повідомленні.
Також на підприємстві заявили, що безпілотник переміщався територією, де перебувають об’єкти підвищеної небезпеки, що могло створити загрозу для роботи обладнання підприємства, і про створення прецеденту, який “може загрожувати безпеці багатьох підприємств”.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи цей інцидент, зазначає, що у чинному законодавстві України немає такого терміну як “режимний об’єкт”.
“Може бути тільки у обмежених об’єктів встановлений режим охорони/забезпечення безпеки, що застосовується з залученням державної охорони. Наприклад, суди, будівлі прокуратури, урядові будівлі. Може мати місце приватна охорона об’єкта. Можуть мати спеціальну охорону об’єкти підприємств з підвищеною небезпекою, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (для прикладу, ті ж сховища нафти, тощо).
Що стосується питань незаконності використання та необхідності маркування дрону, то варто відзначити, що відповідно до спеціального законодавства не передбачено таких обмежень чи вимог реєстрації/маркування до такого виду безпілотника”, – сказав юрист.
17.09.2017 Слідчі Кременчуцького відділу поліції (Полтавська область) розпочали кримінальне провадження за частинами 2 і 3 статті 171 Кримінального кодексу України за фактом переслідування кременчуцьких журналістів у зв’язку з їх законною професійною діяльністю, повідомляє “Кременчуцька газета”.
Як повідомляє видання, мова йде про вивішування 17 вересня на території ландшафтного парку “Міський сад”, за яке відповідальним є директор однойменного комунального підприємства Віталій Дедюрін, фотографій журналістів газет “Програма Плюс” та “Кременчуцька газета” – Олександра Курилова, Долі Руфь та Ліни Романченко.
Фотографії журналістів були виявлені на вольєрах, де були свині, з написами: “По вине этих нерадивых журналистов КОСУЛЬ ЗДЕСЬ НЕТ, ПОНИ ЗДЕСЬ НЕТ, ПОРОСЯТ ЗДЕСЬ НЕТ, ВЫДР ЗДЕСЬ НЕТ”.
Фотографії журналістів були розклеєні в парку із звинуваченнями у сприянні вилучення із парку свиней.
Через це вже 19 вересня журналісти направили заяви до поліції про їх переслідування у зв’язку із висвітленням ситуації щодо розміщення у Міському саду в’єтнамських свиней.
У заявах журналісти зазначили, що Віталій Дедюрін “намагається впливати на журналістів, шляхом визначення їх провини за те, що журналісти друкують інформацію, яка йому не подобається, при цьому директор Міського саду, мабуть, забув, що в Україні цензура заборонена і жодна службова особа не має права втручатися у діяльність засобу масової інформації”.
Звертаючись до поліції, журналісти попросили відкрити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 КК України відносно директора міського саду Віталія Дедюрина, “який здійснив вплив на журналістів, надавши дозвіл та розмістивши в проміжок часу з 16-17.09.17 року фотографії журналістів з надписами, що вони винні в зв’язку з тим, що відсутні свині та інша живність у вольєрах міського саду”.
20.09.2017 Позаштатного кореспондента Радіо Свобода Артема Лютого 20 вересня невідомі чоловіки спортивної статури не пустили до сесійної зали Добропільської міської ради (Донецька область). Чоловіки вели себе агресивно та намагалися вибити камеру з рук журналіста, при цьому ніяк не пояснюючи свої дії. Про це Артем Лютий повідомив ІМІ.
За словами журналіста, про проведення сесії він дізнався з сайту міськради. Проте коли прийшов, аби висвітлювати роботу сесії, дорогу до сесійної зали йому перегородили невідомі чоловіки у цивільному.
“Прийшовши о 9.40, я побачив велике скупчення чоловіків у коридорі біля сесійної зали. Краєм ока я побачив, як заступник міського голови Олексій Галицький дав знак цим людям, і вони тут же активізувалися, зімкнувши переді мною ряди і не даючи пройти до сесійної зали. Вимог не висували, несли нісенітницю, що вони стоять в черзі і т.п”, – розповів Артем.
Після цього Лютий відійшов, дістав камеру, повісив на шию бейдж з посвідченням журналіста і спробував ще раз пройти до зали.
“З включеною камерою ще раз спробував пройти заслін. Цього разу був зустрінутий агресивно – це на відео є, молодий чоловік, опинившись у мене за спиною, спробував перекинути мене назад. Послідував удар, метою якого було вибити камеру з рук. Поки я знімав правопорушення, невідомий з цієї ж компанії перекинув мій штатив. Свідком всього цього був заступник міського голови Олексій Галицький, на моє прохання викликати поліцію відмовив”, – розповів журналіст.
Також Артем Лютий зазначив, що, окрім нього, до сесійної зали не потрапили журналісти інтернет-видання “Шкварки” і редактор муніципальної газети “Новий шлях”.
Журналіст викликав поліцію і написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності. “Поліція, прибувши на виклик, прийняла від мене заяву про перешкоджання журналістській діяльності та компенсації моральної шкоди в 1000 грн. У заяві я вказав, що маю відеоматеріали, які доводять правопорушення, і готовий їх надати. Через щільний графік зйомок матеріали та доповнення до заяви я додам в понеділок (25 вересня – ред.)”, – сказав журналіст.
Згодом Артем Лютий дізнався, що його заява про перешкоджання не була внесена в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Тож журналіст має намір оскаржувати це у прокуратурі.
20.09.2017 У прямому ефірі телеканалу NewsOne журналістка Тетяна Сивоконь звернулася до Генеральної прокуратури України із заявою про перешкоджання здійсненню професійної діяльності їй та оператору Максиму Захарченку. Про це йдеться у сюжеті телеканалу, викладеному на Youtube.
Працюючи 29 вересня неподалік місця падіння навчально-розвідувального літака у Красилівському районі Хмельницької області, під час якого загинули двоє пілотів, журналісти наштовхнулися на жорсткий опір людей у формі.
“Нам заламували руки, намагалися зламати обладнання. Одна людина лише представилася, решта людей не представилися. Вони посилаються на якийсь начебто наказ Міністерства оборони про заборону здійснення будь-яких зйомок. Наказ нам не показали, при цьому ми не можемо виконати своє професійне завдання”, – заявила Тетяна Сивоконь.
За словами журналістки, попри вільну дорогу та відсутність загрози життю їх не пропускали ані на крок ближче до місця трагедії.
“Я хочу звернутися до Генеральної прокуратури України з заявою про перешкоджання журналістам NewsOne Тетяні Сивоконь і Максиму Захарченку”, – звернулася журналістка під час прямого включення.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації - 8
1.Івано-Франківська облрада планує пускати у сесійну залу зі ЗМІ лише тележурналістів та операторів
07.09.2017 Депутати Івано-Франківської облради вирішили впорядкувати проведення сесій, дозволивши знаходитися безпосередньо у сесійній залі лише тележурналістам та операторам. Інші ЗМІ відправили у спеціальну ложу. Такі зміни пропонується внести до регламенту облради. Про це йшлося 6 вересня на засіданні постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань депутатської діяльності, етики та регламенту, повідомляє Курс.
Як зазначив голова комісії Михайло Торб’як, таке рішення необхідне, щоб впорядкувати проведення сесій. “Рекомендується систематизувати та вдосконалити, хто може ходити на сесії і за якими документами… Попередні сесії показали, що часто приходять люди і зривають сесії”, – сказав він. Це і зумовило пропозицію внести зміни у регламент.
Як пише видання, у попередньо затвердженому регламенті визначений перелік осіб, які можуть брати участь у сесіях облради: “У сесіях ради можуть брати участь народні депутати України, керівництво обласної державної адміністрації та бути присутніми депутати інших рад. При необхідності запрошуються представники державних органів, політичних партій, об’єднань громадян, трудових колективів, засобів масової інформації та помічники-консультанти депутатів обласної ради”.
Цей пункт депутати вирішили доповнити.
“З числа представників засобів масової інформації право перебування безпосередньо у залі засідань надається виключно журналістам і технічним працівникам телерадіоорганізацій (не більше двох осіб від однієї телерадіоорганізації) при пред’явленні перепустки, яка видається у виконавчому апараті обласної ради або під час реєстрації перед початком пленарного засідання за наявності паспорта громадянина України/журналістського посвідчення та копії ліцензії на мовлення.
Усі інші представники засобів масової інформації та інститутів громадянського суспільства розміщуються у спеціально відведеній для них ложі залу засідань”, – йдеться у запропонованих змінах.
Заступник голови обласної ради Сергій Басараб зазначив, що до 15 вересня ложа залу засідань має бути вже завершена після ремонту та технічно обладнана, щоб будь-який представник ЗМІ міг там працювати.
Окрім цього, у запропонованих змінах визначені і випадки, коли особа може бути обмежена у праві перебування в сесійній залі.
“Право особи бути присутньою на пленарному засіданні ради може бути обмежено у випадку вчинення нею будь-яких дій, що перешкоджають роботі ради, її органів та депутатів, а також з метою недопущення протиправних дій (вчинення бійки, хуліганських дій, появи у нетверезому стані, викриків тощо). У таких випадках присутня особа може бути виведена із залу засідань працівниками органів правопорядку”, – йдеться у проекті рішення.
“У засіданні і веденні пленарних засідань сесій має бути порядок, якась відповідальність, всі мають виконувати те, що виконують. Нас транслюють по телебаченню, нас дивляться люди. Тому це все має бути певним чином систематизовано, організовано”, – додав Михайло Торб’як.
Комісія рекомендувала облраді розглянути внесення змін до рішення обласної ради від 26.05.2016 № 175-5/2016 “Про Регламент Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання”.
Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував ці пропозиції: “Законодавство про доступ до інформації передбачає право будь-кого бути присутнім на сесії ради, але воно не деталізує, на яких саме місцях у залі засідань це право має реалізовуватися. Таке право надане з метою ознайомлення громади з ходом засідань ради, а не для надання можливості фізичного доступу безпосередньо до депутатів. Тому якогось обмеження відкритості тут не вбачається”, – прокоментував юрист.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає, що таке ділення порушує принципи рівності та справедливості.
“Хоч фактично розміщення у спеціальній ложі і не позбавляє права осіб бути присутніми на засіданні, проте такого роду “сегрегація” порушує принципи рівності та справедливості, визначені законодавством. Також варто відзначити, що не може знайти свого обґрунтування у законодавстві й вимога щодо виключного права перебування у залі саме для представників телерадіоорганізацій не більше двох осіб від однієї. Як наслідок, необґрунтованою є також вимога щодо пред’явлення копії ліцензії на мовлення, що є додатковим обтяженням, що не визначено чинним законодавством”, – сказав він.
12.09.2017 У Херсонському вищому училищі фізичної культури відмовились надати редактору сайту “Херсонська правда” Тарасу Бузаку копії договорів на закупівлю товарів та послуг, зазначивши, що така інформація є конфіденційною. Про це йдеться в офіційній відповіді керівництва училища на запит редактора, повідомив Тарас Бузак на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердив представнику ІМІ у Херсонській області.
“Нещодавно за допомогою порталу публічних фінансів “Є-Дата” дізнався, що наше училище фізкультури за бюджетні кошти купувало гребінці для волосся, зубну пасту, зубні щітки, креми для взуття, засоби особистої гігієни, а також у платіжці було зазначено, що за бюджетні кошти була проведена вечірка. Після цього звернувся до Херсонської обласної ради із запитом на отримання публічної інформації. У запиті просив надати мені (в електронному вигляді) копії договорів, на підставі яких проводилась оплата. Також хотів отримати інформацію про ціну та обсяги цих закупівель, а також, що це була за вечірка, на яку було витрачено 4 тисячі бюджетних гривень”, – розповів Бузак.
Обласна рада відповіла редактору, що не володіє такою інформацією і направила запит до училища. В училищі відповіли, що “договори між фізичними особами – підприємцями та Херсонським вищим училищем фізичної культури є конфіденційною інформацією”.
“Оскільки кошти на рахунках комунального закладу є комунальним майном, то відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону про доступ до публічної інформації дані про їх витрачання однозначно є відкритими”, – прокоментував юрист ІМІ Роман Головенко.
Наразі журналіст збирається звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до суду.
13.09.2017 Служба безпеки України відмовилася відповідати на запит видання “Детектор медіа” щодо підстав, на яких вона вимагає надати грантову документацію керівника рівненської обласної правозахисної громадської організації “Агентство журналістських розслідувань” Володимира Торбіча, надати інформацію, яка стосується виконання проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів. СБУ мотивувала відмову тим, що відповідь на аналогічний запит вже надано Володимиру Торбічу, повідомляє “Доступ до правди”.
Як зазначила юристка Центру демократії та верховенства права Віта Володовська, відповідь СБУ є цікавою, проте оскаржити її в суді буде важко, через те, що запит сформульовано некоректно.
“Питання запиту: “… чому в поле зору Управління СБУ у Рівненській області в рамках боротьби зі спецслужбами країни-агресора потрапили журналістські проекти, які підтримуються МЗС Канади і США”, більше схоже на питання про коментар, оскільки вимагає певного пояснення. Наперед зафіксованої інформації (відповіді на таке питання) в СБУ може не бути. Однак у своєму листі СБУ відповіла, що причини роз’ясненні у запиті до громадської організації, а отже, щонайменше копію цієї відповіді вони мали надати”, – сказала Володовська.
Також вона вважає, що якби були інші документи (крім перерахованих у відповіді), на підставі яких СБУ надіслала лист до громадської організації, їх копії теж потрібно було надіслати у відповідь на запит.
Як повідомляв ІМІ, 14 серпня керівник рівненської обласної правозахисної громадської організації “Агентство журналістських розслідувань” Володимир Торбіч повідомив, що Управління СБУ у Рівненській області вимагає від нього надати інформацію, яка стосується виконання проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів.
У коментарі ІМІ Володимир Торбіч зазначив, що вважає ці листи СБУ тиском через професійну діяльність. Зокрема, з участю видання “Четверта влада” у підготовці програми “Слідства.інфо” про ймовірне незаконне збагачення вихідця з Рівненщини, а тепер заступника голови СБУ Павла Демчини.
14.09.2017 В Запорізькій міській раді згодні надати відповідь на запит редакторки сайту 061.ua Тетяни Гонченко лише за умов оплати ксерокопіювання документів. Вартість документів – 419 гривень. Про це Гонченко повідомила на власній сторінці в Facebook та підтвердила представниці ІМІ у Запорізькій області.
“Запитала дещо в мерії, а мені виставили отакий симпатичний рахунок. Роздруківка документу в 130 сторінок коштує, як чотири книги Жадана. Цікаво, а якщо мені не треба така пачка макулатури, можу я безкоштовно отримати цей документ у відсканованому вигляді, або навіть піти сама пофоткати його?” – написала журналістка.
Як повідомила Тетяна Гонченко представниці ІМІ, вона запитувала протокол засідання конкурсної комісії на визначення управителів багатоквартирних будинків в Запоріжжі.
У відповідь заступник міського голови Володимир Волобуєв, посилаючись на 21-у статтю закону “Про доступ до публічної інформації”, повідомив: “Обсяг запитуваної Вами інформації, а саме протокол засідання конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків Запоріжжя з зазначенням кількості балів, які отримала кожна із фірм, розмір тарифів на утримання будинку, які запропонувала кожна із фірм, що подались на конкурс, становить формат А-4 – 131 сторінки”. У зв’язку з чим, згідно з рішенням міськради про встановлення розміру плати за копіювання, редакторка має оплатити рахунок на 419 гривень. Водночас, зауважила журналістка, не ясно, чому сума цифрами і прописом різна.
Тетяні Гонченко відмовили відсканувати ці документи, повідомивши, що ця процедура також платна. “У мерії заявляють, що сканування платне, і хоч вбийся. Аргумент: “От недавно у нас запитали всі рішення виконкому за останні 10 років. Нам їх теж безкоштовно сканувати?”. Ще кажуть, що сканування – це “створення інформації”, а вони “не мають створювати інформацію, а повинні тільки надавати існуючу”. Сказали, що єдиний компромісний варіант – піти сфотографувати. …UPD: У виконкомі тепер кажуть – фоткати ви не маєте права, все рівно платіть гроші. Задовбали”, – написала редакторка у Фейсбуці.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає такі дії з боку міськради порушенням, яке обмежує доступ до публічної інформації.
“Доступ до інформації може забезпечуватися як шляхом надання копій документів, так і шляхом перегляду документів за місцезнаходженням розпорядника інформації. Останнє виходить з положень п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону про доступ, де одним із обов’язків розпорядника зазначається необхідність “визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо”, – сказав юрист.
15.09.2017 Львівська міська рада не відповідає на запит про сміття від журналістки видання Delo.ua Наталії Міняйло, який вона надіслала 16 серпня. Запит був зареєстрований, але відповіді досі немає, повідомляє “Доступ до правди”.
“Запит зареєстрували 17 серпня під номером 2-21423-001. Я їм дзвонила після того, як надіслала запит. Потім була у відпустці якийсь час. Вийшла на роботу 8 вересня. Але відповіді на запит так і не було. З тих пір дзвонила кожен день. Поскаржились, що багато питань і вони важкі. Обіцяли на цьому тижні надіслати. Але поки немає”, – зазначає Наталія Міняйло.
У запиті журналістка питала про тарифи на вивезення сміття, суми компенсації для фірм, які займаються вивозом сміття, сміттєпереробний завод (місце будівництво, вартість, джерела фінансування).
6.Райрада Житомира не дає відповіді на запит журналістів через відпустку бухгалтера
19.09.2017 Богунська районна рада Житомира майже місяць не надає редакції інформаційно-аналітичного порталу “Вголос.Zt” інформацію про заробітні плати голови та заступників, повідомляється на сайті видання.
Видання зауважує, що вже вдруге звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати цю інформацію. Вперше запит щодо інформації про заробітні плати керівників ради редакція відправила 28 серпня 2017 року на електронну пошту, а вдруге – 19 вересня.
“Після спливання встановленого законом терміну ми звернулися до райради за телефоном. У розмові з журналістом “Вголос.Zt” посадовці підтвердили, що запит направлений за правильною адресою. Однак, запевняють, що листа не отримували. У телефонній розмові журналіста із головою ради Олександром Блощинським останній запевнив, що відповідь на запит редакція отримає найближчим часом. Не дочекавшись на відповідь у 5-денний термін, ми повторно, вже письмово, звернулися із запитом 19 вересня”, – пише видання.
Відповідь надійшла на електронну адресу редакції 25 вересня. В ній голова Богунської районної ради повідомив, що “відповідно до статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” прийнято рішення про відстрочку надання відповіді на запит, оскільки особи визначені відповідальними за підготовку відповіді тимчасово відсутні на роботі в зв’язку з поважними причинами”.
Водночас видання посилається на статтю 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, згідно з якою відстрочка у задоволенні запиту надається в разі, якщо відповідь потребує опрацювати великий масив інформації. Відтермінувати відповідь на запит також можуть “у разі настання обставин непереборної сили”.
“Схоже, що тимчасова відсутність на робочому місці відповідальних за підготовку відповіді осіб, є для районної ради дуже непереборними обставинами”, – зазначає видання.
Редакція “Вголос.Zt” зауважує, що із подібними запитами зверталася до всіх районних рад Житомирської області, і лише Богунська райрада не надала запитувану інформацію.
21.09.2017 Головне слідче управління Національної поліції з 24 липня 2017 року вжило заходів безпеки і засекретило всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це йдеться у відповіді Державної судової адміністрації на запит Українських новин.
“Постановою Головного слідчого управління Національної поліції від 24 липня 2017 року про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, підприємство (державне підприємство “Інформаційні судові системи”) зобов’язане обмежити в Єдиному реєстрі судових рішень повний і загальний доступ до рішень, прийнятих слідчими суддями Печерського районного суду Києва з клопотанням у кримінальному провадженні”, – йдеться у відповіді.
Причина цього рішення Нацполіції не вказана.
Як зазначає видання, зараз у Єдиному реєстрі судових рішень видалені з відкритого доступу понад 200 рішень у справі про вбивство Шеремета. Зокрема, видалені рішення про надання поліції інформації про мобільні переговори можливих фігурантів кримінального провадження.
Як повідомляв ІМІ, Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля, в якому перебував. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.
Поліція кваліфікувала подію за статтею “Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.
10 травня 2017 року проект “Слідство.Інфо” та міжнародна мережа OCCRP презентували документальний фільм про вбивство журналіста Павла Шеремета “Вбивство Павла”. У фільмі йдеться про те, що в ніч перед убивством Шеремета біля його будинку був присутній чоловік, який працював в СБУ до 2014 року, Ігор Устименко. Устименко був присутній біля будинку Шеремета принаймні кілька годин уночі, коли під автівку журналіста було підкладено вибухівку. Він приїхав на місце події на Шкоді Октавії АА 2551 МО сірого кольору. Її зафіксували кілька камер спостереження в районі, де проживав Павло.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко в кінці червня 2017 року заявив про відсутність серйозного прогресу в розслідуванні справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.
27.09.2017 Міський голова Хуста (Закарпатська область) Володимир Кащук запропонував депутатам міської ради обмежити право будь-якого журналіста бути на засіданнях. Таку пропозицію він висунув 22 вересня під час засідання сесії Хустської міської ради, повідомляє mediakhust.net.
“Було заплановано затвердити Положення про порядок акредитації представників ЗМІ, згідно з яким не допускається втручання журналіста в хід заходу, на висвітлення якого він запрошений, якщо цей захід не організовано спеціально для представників ЗМІ; певні особи міської ради наділяються правом проводити огляд і перевірку фото-, аудіо-, та відеоапаратури (причому у випадку невчасного прибуття журналіста для перевірки або залишення місця, виділеного для представників ЗМІ, журналіст може бути усунений від участі у висвітленні заходу, що проводиться)”, – повідомив правозахисник Олександр Пересоляк.
Журналісти повинні будуть дотримуватися ділового стилю одягу, а також відключати виклик на мобільних засобах зв’язку. У випадку найменшого порушення журналістом Положення він може бути усунений від участі у висвітленні заходу, видалений з громадського місця – приміщення територіальної громади міста Хуст.
Як пише видання, проти обмеження доступу до засідань сесії висловилися всього двоє депутатів – Наталія Дубчак та Микола Аннишинець.
Утім, більшість депутатів проголосували за основу в цілому. Остаточно це питання депутати повинні розглянути на наступному засіданні сесії.
На сайті Хустської міської ради (Закарпатська область) оприлюднено проект рішення Про затвердження Положення про порядок акредитації ЗМІ, який невдовзі мають розглянути депутати. Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, детально проаналізувавши документ, зазначив, що у проекті рішення про акредитацію журналістів у міськраді є вимоги, що суперечать законодавству.
Нагадаємо, окремі пункти Положення, згідно з яким, не допускається втручання журналіста в хід заходу, на висвітлення якого він запрошений, якщо цей захід не організовано спеціально для представників ЗМІ; У випадках, визначених законодавством, а також регламентом заходу, що відбудеться, може проводитися огляд і перевірка фото-, аудіо- та відеоапаратури. У разі невчасного прибуття для перевірки або залишення місця, виділеного для представників ЗМІ, журналіст може бути усунений від участі у висвітленні заходу, що проводиться.
Журналісти повинні будуть дотримуватися ділового стилю одягу, а також відключати виклик на мобільних засобах зв’язку. У випадку найменшого порушення журналістом Положення він може бути усунений від участі у висвітленні заходу, видалений з громадського місця – приміщення територіальної громади міста Хуст.
Наводимо висновок Максим Ратушного щодо проекту рішення:
“У пункті 2 проекту Положення визначено, що право на акредитацію мають зареєстровані відповідно до чинного законодавства України ЗМІ, незалежно від форм власності і складу засновників, а також зарубіжні ЗМІ, акредитовані при Міністерстві закордонних справ України. У цьому аспекті варто звернути увагу на потенційні проблеми, що можуть мати ті медіа, процедура реєстрації яких не визначена законодавством (інтернет-ЗМІ), а також окремих журналістів (які не є членами професійних об’єднань); крім цього, варто нагадати, що вимога до зарубіжних ЗМІ бути акредитованими при МЗС України не має під собою юридичного підґрунтя, оскільки такого роду акредитація не застосовується вже значну кількість часу і не є передбаченою у жодному чинному нормативно-правовому акті.
Також свого законного підґрунтя не має надання можливості отримання постійної акредитації тільки штатним власним кореспондентам інформаційних агентств, ЗМІ саме національного рівня (варто також відзначити, що законодавство оперує іншими термінами щодо загальнонаціонального покриття) та штатним кореспондентам місцевих ЗМІ, але з умовою акредитації по одному журналісту і одному оператору від редакції телекомпанії / по одному журналісту від радіокомпанії / по одному журналісту і одному фотокореспонденту друкованих ЗМІ. Такі обмеження порушують принципи рівності та справедливості, на яких мають ґрунтуватися усі дії, пов’язані з процедурою акредитації, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про інформацію”.
Такими, що не відповідають положенням Закону про інформацію, є також вимоги щодо подання заявки на акредитацію на офіційному бланку редакції ЗМІ і засвідчення такої заявки печаткою ЗМІ. Так само є незаконними вимоги щодо представлення копії свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ (для “новостворених” (як визначити “новоствореність” газети, наприклад, незрозуміло) друкованих ЗМІ та друкованих ЗМІ, що акредитуються вперше) та копію ліцензії на мовлення (для електронних ЗМІ).
Крім цього, не мають законних підстав вимоги щодо зазначення у заявці засновників (співзасновників) або видавців; тиражу і періодичності (для електронних ЗМІ – каналу і регіону мовлення); регіону розповсюдження; рік народження журналіста, щодо якого вноситься подання на акредитацію.
Незаконною, як зазначалося раніше, є вимога до зарубіжних ЗМІ у своїх заявках представляти документи, що підтверджують акредитацію у Міністерстві закордонних справ України.
Неприйняття заявок на основі їх невідповідності вимогам, описаним у відповідних пунктах проекту Положення буде незаконним, оскільки у вказаних пунктах передбачено вимоги, які не передбачені чинним законодавством, а відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону про інформацію: в акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону. Як наслідок, невідповідними є й визначені підстави для відмови у акредитації (п. 4.7 проекту Положення), у тому числі і щодо відмови представникам ЗМІ, які раніше були позбавленні акредитації.
Також цікавим є те, що у п. 5.2 проекту Положення визначені права акредитованих журналістів є аналогічними до всіх тих прав, якими володіють, відповідно до законодавства, усі журналісти та й просто кожна особа без прив’язки до професійної діяльності.
Щодо проведення огляду і перевірки апаратури журналістів варто відзначити, що при вході до адмінбудівель з боку уповноважених представників забезпечення безпеки та охоронних заходів можлива тільки перевірка документів та поверхневий огляд речей – у свою чергу, огляди та перевірки апаратури можуть розцінюватися як перевищення повноважень чи самоправство з боку відповідних службових осіб.
“Усунення від участі у висвітленні заходу” – також є цікавим формулюванням, оскільки запізнення чи залишення місця, що виділено для журналіста, не є підставами, ані для припинення акредитації, ані для позбавлення його права вільно відвідувати відкриті заходи суб’єкта владних повноважень.
Також під сумнів треба поставити законність вимоги до дотримання ділового стилю журналістами, що відвідують засідання ради.
Те саме стосується порядку видалення журналістів із приміщення територіальної громади міста Хуст та зобов’язання відключати виклик на мобільних засобах зв’язку.
Що стосується порядку припинення акредитації, варто відзначити, що законодавство не оперує терміном “анулювання”. Також варто зазначити, що ч. 7 ст. 26 Закону про інформацію чітко визначено вичерпні підстави та випадки прийняття рішення про припинення акредитації, які не зовсім корелюються з тими підставами, які широко зазначені у проекті Положення.
Варто звернути увагу авторів проекту на те, що посилання у п. 7.1 проекту на ст. 3 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” є також недоречним, оскільки згадану статтю виключено із зазначеного Закону ще у січні 2011 року.
Також Законом про інформацію передбачено, що письмове повідомлення про припинення акредитації видається або надсилається засобу масової інформації або журналістові, працівникові засобу масової інформації протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, а не на вимогу журналіста, як це зазначено у п. 7.2 проекту Положення.
Додатково варто зазначити про те, що незрозуміло звідки має взятися фотокартка для акредитаційної картки, що зазначена у кінці проекту Положення, але у тексті проекту про неї ні слова. А також суто технічне питання до зазначення на шаблоні акредитаційної картки у кінці проекту Положення термінів дії карток тільки з 2000 (як найраніше) та до 2009 (як найпізніше) року”.
Непрямий тиск
Політичний тиск - 1
1.На Волині редакторка районки написала заяву на звільнення після критики на громраді при РДА
12.09.2017 Головна редакторка районної газети “Колос” (Іванивський район, Волинська область) Тамара Гаврилюк написала 13 вересня заяву про звільнення за власним бажанням після обговорення діяльності газети на засіданні громадської ради при Іваничівській райдержадміністрації 12 вересня. Про це повідомляє інтернет-видання Радар.
Як розповіла редакторка виданню, її на засідання не запрошували, про розгляд газетного питання не повідомили, на громадську раду вона завітала просто як репортер. Проте з’ясувалося, що питання щодо газети виникло не спонтанно, а планувалося заздалегідь.
На засіданні заявили, що роботу райдержадміністрації на чолі з Лілією Кревською газета висвітлює недостатньо, а от районній раді та “свободівцям” приділяє забагато уваги.
Редакторка зазначила, що “Колос” регулярно висвітлює діяльність різних служб і відділів РДА.
Як зауважує видання, члени громадської ради при РДА Сергій Сівер та Ярослав Гиць її зухвало перебивали, підвищували голос і були налаштовані вкрай неконструктивно.
Зокрема, пише видання, Сергій Сівер закидав Тамарі Гаврилюк, що вона “не редактор, а філолог”. Зауваження Сіверу за некоректну поведінку зробив депутат селищної ради Василь Ігнатюк (він не входить до громадської ради).
“Найабсурднішим виглядав закид Ярослава Гиця, що його віршів “Колос” уже два роки не друкує”, – пише видання. У свою чергу, Тетяна Гаврилюк нагадала, що пропонувала йому газетні шпальти, однак Гиць їй тоді заявив, що не надаватиме в районку нічого, поки перед ним не вибачаться голова Іваничівської районної ради А. Бадзюнь та заступник голови Волинської обласної ради О. Пирожик.
Також Гиць обурювався, що районка мало пише про Поромівську територіальну громаду, тож передплачувати газету там, мовляв, не будуть.
Після цього засідання Тамара Гаврилюк написала заяву про звільнення.
Економічний тиск - 4
1.На Вінниччині міськрада вирішила скоротити колектив “Радіо Ладижин” удвічі
04.09.2017 Виконавчий комітет Ладижинської міської ради (Вінницька область) вирішив скоротити колектив комунального підприємства “РК “Лада” (103,9 МГц, “Радіо Ладижин”) з 10 до 5,25 ставок. Про це йдеться у рішенні виконкому №205 від 24.07.2017 “Про затвердження штатного розпису КП “РК “Лада” в новій редакції”, повідомляється на сайті Lada.fm.
Директорка “РК “Лада” Галина Данилівська вважає це рішення упередженим та вбачає в ньому свідомий тиск на редакцію “Радіо Ладижин” та його журналістів (через переслідування журналістів у зв’язку з їхньою законною професійною діяльністю).
У преамбулі рішення виконкому йдеться про економію бюджетних коштів, і водночас під скорочення, за текстом рішення, потрапляє комерційний відділ радіокомпанії (секретар-референт, яка виконує функції приймальника замовлень і касира, та головний бухгалтер). Одночасно пропонується скоротити три ставки творчого персоналу, серед яких два журналісти – Олександр Грінченко та Ігор Шевченко.
Видання зазначає, що на інформаційні запити щодо обґрунтування ухваленого рішення та надання економічних підрахунків економії бюджетних коштів, розрахунку фактичної потреби штатної чисельності радіокомпанії, роз’яснення, яким саме способом покращиться ефективність та оптимізація управління комунальним підприємством, “виконком так і не зміг надати жодної адекватної відповіді та документів, зазначивши, що рішення приймалось з усного виступу першого заступника міського голови П. Анущенка та всі підстави прийняття рішення викладені у преамбулі рішення виконкому…”
Також видання зазначає, що місяцем раніше іншому комунальному ЗМІ – газеті “Нове місто” – було безперешкодно затверджено штатний розпис у кількості 10 ставок (рішення виконкому №169 від 27.06.2017 “Про затвердження штатного розпису КП “Нове місто”).
“А тому в діях виконкому Ладижинської міської ради на чолі з міським головою Валерієм Коломєйцевим вбачається свідомий тиск на редакцію “Радіо Ладижин”, – зауважила директорка РК “Лада” Галина Данилівська.
Щодо нинішнього конфлікту, Данилівська зазначила, що “міський голова Ладижина Валерій Коломєйцев ще в січні 2017 року прийшов на радіо та в присутності колективу повідомив, що має намір реорганізувати радіокомпанію та об’єднати редакцію радіо з іншим підприємством, усіх скоротити, потім, можливо, знову взяти на роботу, і тому закликав бути обачними у своїх журналістських матеріалах, щоб мати можливість далі працювати на своїх посадах”.
Колектив комунального підприємства “РК “Лада” заявляє, що, отримавши вищезазначене рішення виконкому, зібрався на загальні збори 01.08.2017 та “одноголосно прийняв рішення не допускати скорочень на підприємстві і перейти до процесу приватизації підприємства трудовим колективом відповідно до чинного законодавства, створив робочу групу по підготовці відповідних документів та проведення консультацій з юристами та незалежними медіа-спілками”.
19.09.2017 Правління ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” констатує небажання влади профінансувати суспільне мовлення і виконати вимоги закону. Ситуацію з недофінансуванням НСТУ сприймає як спосіб ручного керування мовником напередодні виборчої кампанії. Про це йдеться в офіційній заяві ПАТ “НСТУ” щодо недофінансування суспільного мовлення в Україні.
“Попри неодноразові заяви представників влади, зокрема Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, про підтримку суспільного мовлення та обіцяне фінансування повною мірою, у розподілі видатків державного бюджету України на 2018 рік зазначено, що фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України становить 776 млн 563 тис. грн, що вдвічі менше від суми, гарантованої Законом України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”, – йдеться у заяві.
В НСТУ наголошують, що спроби тиску на незалежне суспільне мовлення шляхом незаконного недофінансування є неприйнятними у демократичному суспільстві.
“Суспільне мовлення зараз переживає найважчі часи. Для нас – це час реформ і перебудови колишньої державної компанії у незалежного мовника. Відсутність належного фінансування підриває весь процес реформ. Адже мова йде вже навіть не про закупівлю техніки чи сучасного обладнання. Йдеться про реорганізацію самої структури, що є фінансово затратним, але є інвестицією в майбутнє. Без належного фінансування подальші реформи – неможливі”, – повідомив голова правління ПАТ “НСТУ” Зураб Аласанія.
Також у заяві зазначено, що у ПАТ “НСТУ” немає важелів впливу на владу, окрім підтримки з боку громадянського суспільства та міжнародної спільноти.
“Тому ми закликаємо громадян України, наших міжнародних партнерів і колег до небайдужості. Певні, що отримаємо Вашу підтримку у цей час, оскільки свобода слова і незалежний суспільний мовник важливі для подальшої розбудови України як незалежної демократичної європейської держави”, – йдеться у заяві.
Як повідомляв ІМІ, у розподілі видатків державного бюджету України на 2018 рік зазначено, що фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України становить 776 563,1 грн. Це вдвічі менше, ніж того вимагає Закон України “Про Державний бюджет України на 2016 рік”, де йдеться, що бюджет НСТУ має становити 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.
8 вересня експерти Реанімаційного Пакету Реформ та організацій-партнерів, що супроводжують медіа-реформу, закликали Кабінет Міністрів у проекті держбюджету на 2018 рік передбачити фінансування ПАТ “НСТУ” в повному обсязі, гарантованому Законом “Про суспільне телебачення і радіомовлення”, тобто у розмірі 1 млрд 535 млн 367 тис. грн. Окрім мінімально гарантованих законом коштів, передбачити разове додаткове бюджетне фінансування на покриття витрат із обслуговування боргу ПАТ “НСТУ” перед Euronews SA, успадкованого суспільним мовником від колишнього державного телебачення.
3.“Волинська газета” через суд добивається роздержавлення
22.09.2017 Редакція “Волинської газети” звернулася з позовом до Господарського суду міста Києва про спонукання Волинської обласної державної адміністрації щодо укладення договору, необхідного для повного роздержавлення. Про це йдеться у заяві редакції, розміщеній на сайті видання.
Колектив газети стверджує, що всупереч Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” від 24 грудня 2015 р. та Постанови Кабінету Міністрів України №848 від 23 листопада 2016 р. голова облдержадміністрації Володимир Гунчик відмовляється підписувати передбачену статтею 7 угоду, чим перешкоджає виданню роздержавитися. Тому редакція зазначає, що не бачить іншого шляху вирішення проблеми, як у суді.
Видання нагадує, що два роки тому колектив “Волинської газети” заявив про намір роздержавитись. Після цього, пише видання, Володимир Гунчик підписав розпорядження про вихід облдержадміністрації зі складу співзасновників газети в односторонньому порядку, а пізніше “висунув безпідставну вимогу перерахувати в бюджет 24% статутного капіталу”.
“Це було зроблено для того, щоб усунути непокірну “Волинську газету” від процесу роздержавлення, знищити морально і матеріально. Зрозуміло, що весь цей час і до сьогодні редакція не отримала з бюджету жодної копійки підтримки, хоча це й передбачено чинним законодавством… Але статутні документи ще в період перебування на посаді голови облдержадміністрації Володимира Бондаря було сформовано так, що питання належності до числа співзасновників чи виходу з них відносяться до компетенції загальних зборів. Вони й відбулися на початку січня 2016 р., коли багатостраждальний закон про роздержавлення вступив у силу, а “Волинську газету” було включено в перший етап роздержавлення Постановою КМУ №848”, – пише газета.
28 березня 2017 року “Волинська газета” отримала статус нової юридичної особи і була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Щоб отримати нове свідоцтво про друкований засіб масової інформації, видання звернулося в Головне територіальне управління юстиції, де відповіли, що необхідно укласти угоду з облдержадміністрацією. Але, як стверджує редакція газети, Володимир Гунчик знову відмовився її підписувати.
Розгляд заяви газети в суді відбувся 20 вересня. Як пише видання, суддя суду Світлана Чебикіна вислухала аргументи двох сторін, але через те, що з канцелярії Володимира Гунчика в суд вчасно не надійшов відзив на позовну заяву, відклала розгляд справи на 25 жовтня 2017 року.
Начальниця відділу інформаційної політики Волинської ОДА Світлана Головачук зауважила виданню “Конкурент”, що також вважає, що це питання можна вирішити лише через суд. За її словами, у листопаді 2015 року обласна адміністрація вийшла зі складу співзасновників “Волинської газети”.
“У своїй публікації редколегія газети зазначає, що ОДА це зробила в односторонньому порядку. Ми не робили цього просто так. Адміністрація вивчила всі документи. Там передбачена можливість виходу будь-кого із співзасновників (колектив газети, Волинська ОДА, Благодійний фонд “Останній солдат”). Ми спиралися на документи, тому казати, що це було зроблено в односторонньому порядку, – трохи голослівно. Як передбачає закон, ми поінформували про свій вихід кожного із співзасновників та органи юстиції офіційними листами”, – зазначила Світлана Головачук.
Тезу про “безпідставну вимогу голови ОДА Володимира Гунчика перерахувати в бюджет 24% статутного капіталу” Світлана Головачук прокоментувала так: “Це передбачено чинним законодавством. Якщо орган влади є співзасновником, то частку, вкладену ним (24%), необхідно повернути до державного бюджету України. Якщо я не помиляюся, то йдеться про 35 тисяч гривень. Ці гроші редакція повинна була повернути в річний термін. Цього не зроблено”.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону про реформування, у разі виходу із складу засновників (співзасновників) суб’єкта господарювання його частка майна, отримана ним під час реформування редакції, не підлягає поверненню зазначеному засновнику (співзасновнику), а розподіляється між іншими засновниками суб’єкта господарювання.
29.09.2017 28 вересня на сесії Вінницької обласної ради депутати відмовили у продовженні оренди інформаційному агентству “Медіа центр “Власно”. Депутати голосували двічі і двічі це питання не набрало необхідної кількості голосів. Вдруге з 53 депутатів “за” проголосували лише 34 народних обранці, повідомляє Vlasno.info.
Як пише видання, питання не повинно було виноситись на сесію облради. Напередодні на засіданні комісії з питань бюджету, фінансів та обласних програм депутати підтримали продовження оренди “Медіа центру “Власно”, і, згідно із регламентом, це питання мали розглядати на позачерговій сесії.
Проте, пише видання, голова облради Анатолій Олійник виніс його на чергову сесію, об’єднавши з питанням передачі майна комунальному підприємству “Вінниця облтеплоенерго” (питання № 34 – про передачу КАМАЗу з оперативного управління “Авторемонтної бази закладів охорони здоров’я” комунальному підприємству “Вінниця облтеплоенерго”).
“Комісія з питань комунальної власності не дала згоди на продовження оренди. Тому комісія зі свободи слова звернулась до керівництва облради, щоб знайти можливість поставити це питання на голосування. І ми домовились, що якраз у питання № 34 ми включимо третім пунктом продовження оренди “Власно”. Якщо ми не проголосуємо це питання, це буде означати, що ми відмовили їм у продовженні оренди. У договорі йдеться, що власник приміщень, тобто обласна рада, повинен визначитись зі своїм рішенням у період з 8 вересня до 8 жовтня. Якщо цього не зробити, то оренда буде продовжена автоматично. Але до 8 жовтня проведення сесії не передбачається”, – зазначив голова облради.
Голова комісії з питань свободи слова Тетяна Редько зауважила, що відмова у продовженні оренди може розцінюватись як зловживання з боку деяких наших депутатів та заявила про прямий тиск на засіб масової інформації. “Власно” – зареєстрований згідно чинного законодавства засіб масової інформації. На нього поширюються всі права і всі пільги. Вони справно платили за оренду, і якщо ми цього питання не приймемо, це буде означати тиск на пресу” – сказала вона.
Через деякий час після голосування у сесійну залу майже у повному складі прийшов колектив “Медіа-центру “Власно” з вимогою надати їм слово. Голова облради сказав, що вони можуть виступити у “Різному”, а поки що зможуть бути присутніми і послухати, як голосують депутати.
Однак керівниця медіа-центру Ольга Маліновська зауважила, що до кінця сесії, а залишилось ще майже двадцять питань порядку денного, депутати можуть розійтись, і це унеможливить переголосування їх питання. А коли мікрофон відмовили вмикати, Ольга Маліновська дістала гучномовець.
“Ви не даєте нам мікрофон, але у нас є свій. Ми вільна преса, і ви не зможете нам закрити рота. Ви зараз знищуєте ЗМІ, знищуєте інформаційну армію, яка займається розвитком громадянського суспільства та національно-патріотичного виховання. Тому ми зараз просимо від’єднати наше питання від якихось КАМАЗів. Ми просимо повернутись до нашого питання”, – сказала Маліновська.
Голова облради розцінив заяви колективу як тиск на облраду. Наполягання журналістів переголосувати їх питання закінчилось тим, що голова облради оголосив перерву, а потім закрив сесію.
Раніше видання повідомляло, що редакція займає два кабінети у приміщенні по вулиці Театральна, 14, і перебуває там з самого свого заснування. Як зазначає видання, громадська організація “Медіа-центр “Власно” (засновник інтернет-видання “Власно.інфо”) є неприбутковою, сплачує за оренду та комунальні послуги вчасно і не має порушень, як орендар, згідно з договором.
Термін дії договору оренди закінчився 8 вересня, про що повідомило Управління спільної комунальної власності листом ще 17 липня. “У разі бажання продовжити оренду даних приміщень, просимо в термін до 24 липня надати в управління звернення…” – йшлося у листі.
Як зазначає видання, організація виконала вимогу і 24 липня лист з проханням продовжити оренду надіслали в управління. “Цього можна було й не робити, адже пунктом 10.5 договору оренди передбачено, що якщо жодна зі сторін не заявила про бажання не продовжувати орендних відносин, то договір вважається пролонгованим автоматично”, – пише видання.
Видання пов’язує таке рішення з тим, що писало про діяльність таких депутатів: Олександр Масленніков, Юрія Яремчука, Миколу Юрчишина, Тараса Кобця та Сергія Ткачука.
У коментарі ІМІ керівниця медіа-центру “Власно” Ольга Маліновська вважає, що депутати, про яких писало видання, намагаються його знищити. “Винуватці цієї проблеми – якраз ті депутати, які потрапили під пильне око наших журналістів, та сумнівні справи, які були висвітлені на нашому сайті та в газеті. І саме ці кілька депутатів намагаються нас знищити, зловживаючи своєю владою. Щойно постало питання продовження оренди, як усі, про кого ми писали, почали шукати причини, чому цього не робити. На сьогодні будь-який тиск на пресу та намагання знищити ЗМІ в умовах інформаційної війни ми вважаємо диверсією на користь ворогів нашої країни”, – сказала Маліновська.
Інші види непрямого тиску - 1
1.СБУ попередила головреда газети “Верже” про недопустимість сепаратизму
21.09.2017 Головного редактора запорізького щотижневика “Верже” Романа Прядуна минулого тижня запросили на бесіду до Управління СБУ в Запорізькій області, де йому вручили офіційне попередження про неприпустимість протиправної поведінки, у якій можуть бути ознаки складу злочину, передбаченого в статті 110 ККУ (“Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”). Про це Роман Прядун повідомив представниці ІМІ в Запорізькій області.
За його словами, причиною таких дій СБУ стала низка публікацій в щотижневику, зокрема авторські колонки запорізького політолога Тетяни Ніколаєвої
Фото газети – 061.ua.
Як розповів Прядун, йому зателефонували представники СБУ та запросили на бесіду. “Вони не уточнювали тему бесіди, але просили дуже наполегливо. Бесіду вели двоє: капітан та лейтенант. Все, що я думаю з цього приводу, я написав на своїй сторінці в Facebook. Особливо на мене ніхто не тиснув, про що я теж написав. Якщо подальших рухів з їх боку не буде, ми не плануємо розвивати цю тему в подальшому”, – прокоментував ІМІ ситуацію головний редактор.
Про виклик до управління Роман Прядун написав на своїй сторінці в Facebook 16 вересня. Там він, зокрема, зазначив: “Мені, як редактору газети, а також ще одному із постійних авторів редакції, було вручено оголошення офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки за статтею 110 ККУ (“Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України” – ред.). Простими словами капітан та лейтенант, що говорили зі мною, пояснили: нібито на нас прийшла скарга від громадян, що займаються громадською діяльністю. У статті, на яку вони поскаржилися, лінгвістичною групою виявлені передумови до закликів щодо порушення територіальної цілісності України, тобто майже сепаратизм… Скажу чесно, представники служби вели зі мною дуже культурну бесіду, кілька разів зауваживши, що не намагаються впливати на редакційну політику газети. Але в мене інша думка щодо цього. Цю ситуацію я, як редактор газети, розцінюю не інакше, як передумови до втручання в діяльність редакції газети та сайту “Верже”.
Прес-офіцер СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко повідомив представниці ІМІ, що Роману Прядуну офіційне попередження було винесено 14 вересня.
“Дійсно, минулого четверга, 14 вересня, ми винесли офіційне попередження головному редакторові газети “Верже” про недопущення подальших дій, які можуть призвести розколу в наші громаді, посилення напруги та заворушень. Причиною нашої превентивної бесіди став ряд статей, в тому числі колонка місцевого експерта Тетяни Ніколаєвої “Человек – разумное существо, но это не относится к политике” від 10 вересня 2017 року. Ми побачили в цьому матеріалі порушення, які не підпадають під кримінальні статті, але такий зміст може провокувати людей та дестабілізує ситуацію в регіоні. А наша служба має працювати на упередження”, – зазначив він в коментарі ІМІ.
Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував цей випадок:
“У статті пані Ніколаєвої не вбачається сепаратизму як такого, (як, власне, не є сепаратизмом російське втручання на Донбасі), але в ній фактично заперечується участь РФ у відповідному конфлікті. Це не вважається правопорушенням, тому СБУ і не було нікого притягнуто до відповідальності, лише проведено “бесіду”. Проте спецслужбі варто було б з’ясувати, чи дана стаття є власною ініціативою авторки, чи, може, розміщена за ініціативою агентів РФ з метою впливу на внутрішньополітичну ситуацію на Південному Сході України. А також чи не з’являються синхронно в ЗМІ інших міст цього ж регіону подібні статті й ким вони розміщені й створені. Можливо, тоді й були б виявлені ознаки правопорушення”, – сказав Головенко.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки - 2
1.Невідомі намагались зламати електронну пошту журналістки “Волинь24”
13.09.2017 Невідомі намагались зламати електронну пошту журналістки інтернет-видання “Волинь24” Людмили Яворської. Про це Яворська повідомила представниці ІМІ у Волинській області.
За словами журналістки, близько обіду 13 вересня їй прийшов лист від системи безпеки Google про те, що хтось намагався ввійти до її облікового запису з допомогою її пароля.
“Оскільки в детальній інформації про користувача не був вказаний жоден з домашніх пристроїв чи комп’ютерів друзів, з яких я коли-небудь могла відкривати пошту, а – Лос-Анджелес, звісно, це викликало підозру. Відразу ж змінила пароль, потім за підказками спеціалістів ввімкнула в обліковому записі двофакторну верифікацію. Також мені порадили відключити переадресацію зі старої скриньки на мейл.ру. Я нею давно не користуюся, але на неї зареєстровані всі соцмережі”, – розповіла Людмила Яворська.
Журналістка пов’язує намагання зайти в її пошту зі своєю журналістською діяльністю.
“Можливо, в якийсь інший період навіть не думала б про таке, але інші випадки втручання в роботу луцьких журналістів говорять про те, що якось надто багато збігів. Припускаю, що в мій обліковий запис могли пробувати “влізти” навіть не через пошту, а через YouTube-канал. Разом із колегою Василем Бідуном ми розпочали такий собі міні-проект про роботу голови Волинської облради Ігоря Палиці, де, зокрема, показуємо, що посадовець не ходить на роботу”, – сказала вона.
За словами Людмили Яворської, останній матеріал, який готувала, – про фінансові звіти благодійного фонду Ігоря Палиці “Тільки разом”.
Як повідомляв ІМІ, 14 серпня Людмилі Яворській розбили вікно в оселі у Луцьку, де вона мешкає з сім’єю.
15.09.2017 Рівненська журналістка Ольга Ферар отримала сповіщення про спробу викрадення паролю з її електронної пошти на gmail, повідомляє “Четверта влада”.
“Можливо, зловмисники, яких підтримує уряд, намагаються викрасти ваш пароль”, – таке сповіщення зробив 15 вересня Google в акаунті електронної пошти рівненського сайту ВСЕ.
Google радить власнику електронки ввімкнути двоетапну автентифікацію та налаштувати ключ безпеки.
Консультант з цифрової безпеки Микола Костинян розповідає, що такі сповіщення в журналістів з’являються в електронці вже понад рік-два. “Гугл показує усім, чию пошту атакують пов’язані з державами структури. В мене таке саме висить вже півроку. Тобто гугл турбується і попереджає. Каже – ось зловмисники, повязані з державою, вас атакують. Захистіть свій обліковий запис”, – пояснив Микола Костинян.
Консультант дає поради усім хто хоче захистити приватність своєї переписки в електронній пошті. Важливі такі моменти: хороший пароль; двофакторна перевірка4 контроль способів відновлення доступу до екаунта – забрати звідти телефон і секретне запитання; контроль додатків (у “перевірці безпеки” вони будуть там, де “дозволи облікового запису”) – видалити усі зайві; розпізнавати шахрайські листи (для цього потрібне навчання); захищати свої пристрої від шпигунських програм та від вилучення/викрадення.
“У простому варіанті – пароль і двофакторна перевірка, – підсумовує експерт. – Гугл має набір рекомендацій і показує їх залежно від того, в кого що налаштованою. Якшо двофакторної немає – то він це покаже обов’язково”.
Експертка ІМІ з цифрової безпеки Ірина Чулівська зазначила, що на українських журналістів та громадських активістів справді регулярно здійснюють атаки, близько півроку тому такі сповіщення від Google масово отримували керівники медійних організацій. Як саме Google визначає, що здійснюється атака, — вони не повідомляють. Але якщо журналіст отримує таке попередження — це точно причина для перевірки безпеки свого акаунта.
Як повідомляв ІМІ, вночі 13 травня рівненська журналістка, редакторка сайту “ВСЕ” Ольга Ферар отримала у соцмережі “ВКонтактє” повідомлення з погрозами вбивства. Журналістка написала заяву в правоохоронні органи. Відомості внесено 14 травня до ЄРДР за ч. 1 ст. 345 Кримінального кодексу України.
Юридичний тиск
Зловживання позовами проти ЗМІ - 4
1.Директор мукачівського КП судиться зі ЗМІ, які поширили офіційну інформацію Нацполіції
07.09.2017 Директор комунального підприємства “Громадський транспорт Мукачева” Олександр Бідзіля звернувся до місцевого суду із позовом до інтернет-ЗМІ та Національної поліції України щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомило інтернет-видання “Мукачево.нет”, яке опублікувало фотокопію відповідної позовної заяви.
Як йдеться в опублікованому документі, відповідачами є головний редактор інтернет-видання “PMG. Панорама Медіа Груп” Іван Гарагонич, головний редактор інтернет-видання “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов, а також Національна поліція України.
Позивач твердить, що інформація, розповсюджена на офіційному сайті поліції, а потім і на сайтах, є недостовірною, а її поширення “ганьбить честь, гідність та ділову репутацію”.
Видання “censor.net.ua” в оприлюдненій інформації посилається на Департамент захисту економіки НПУ, а закарпатський сайт “pmg.ua” вказує, що джерело інформації – сайт “censor.net.ua”. При цьому у тексті також як джерело інформації згадується поліція.
У публікаціях двох інтернет-видань, як і в новині на офіційному сайті поліції, не вказується імен посадових осіб та назви комунального підприємства.
“Враховуючи, що медіа у своїй новині поширюють інформацію, отриману з офіційних джерел, то, відповідно до положень частини другої статті 302 Цивільного кодексу України, вони не зобов’язані перевіряти її достовірність та не можуть нести відповідальність у разі її спростування. Проте це можливо виключно за умови посилання на таке офіційне джерело”, – прокоментував ситуацію юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний.
Як повідомив представнику ІМІ в Закарпатській області один із відповідачів – закарпатський журналіст Іван Гарагонич – наразі він жодних офіційних документів щодо судового позову не отримував.
11.09.2017 Перший заступник голови СБУ Павло Демчина подав позов до Подільського районного суду Києва на видавничий дім Медіа-ДК, який видає журнал “Новое время”, повідомляє “Новое время”.
Як повідомляє видання, раніше адвокат Демчини скерував до редакції “Нового времени” два звернення. В одному він вимагав спростувати опубліковану у статті інформацію про те, що Демчина причетний до утворення монополії компаній, близьких до Віктора Медведчука, на ринку зрідженого газу.
В іншому висловлював претензії до цитати голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна у рамках статті про тиск на антикорупціонерів.
“Шабунін вважає, що за організацією акцій проти нього та Устинової стоїть Павло Демчина, перший заступник голови СБУ, який таким чином відреагував на позов ЦПК проти служби з вимогою оприлюднити декларації її керівництва”, – йдеться, зокрема, у статті видання “Цькування борців з корупцією. Антикорупціонери стали об’єктом переслідувань з боку чиновників і правоохоронців”.
Шабунін виступає співвідповідачем за позовом.
12.09.2017 Секретар Ради Національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов подав до суду на медіахолдинг ТРК “Люкс” (до його складу входять “24 Канал”, національна мережа радіостанцій “Радіо Люкс” і “Радіо Максимум”), журналістів-розслідувачів Дениса Бігуса і Надію Бурдєй, а також інтернет-видання “Українська правда” і вимагає спростування недостовірної інформації. Відповідне провадження 4 вересня відкрив Печерський райсуд Києва, повідомляє Главком.
У суді Турчинов оскаржує свою причетність до діяльності фінансових компаній ТОВ “Абсолют Фінанс”, ТОВ “Магнат”, ТОВ “Октава Фінанс” та їх власників, а також впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків вищезазначеними компаніями.
Мова йде про журналістське розслідування програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, яке вийшло в ефірі 24 каналу на початку травня 2017 року. Також воно було продубльовано на сайті “Української правди”.
Секретар РНБО домагається спростування конкретних згадок його прізвища, зокрема тверджень, що пункти обміну валют (“Абсолют Фінанс”, “Магнат”, “Октава Фінанс”) записані на наближених до нардепа “Народного фронту” Руслана Лук’янчука та голови РНБО Олександра Турчинова. Ще не влаштовує позивача теза про “третину цих валютних пунктів, які не здають податкову звітність, тобто обсягу сплачених ними податків, і тримається на чесному слові народного депутата та голови РНБО”.
Як нагадує видання, Печерський райсуд Києва ще 17 липня залишив без руху позовну заяву Олександра Турчинова, оскільки той не повністю сплатив судовий збір.
Журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” з’ясували, що пункти обміну валют фінансових компаній “Абсолют фінанс” та “Магнат”, записані на співмешканку нардепа Лук’янчука Ілону Бродовську, всупереч вимогам законодавства, здійснюють обмін валют без касових апаратів, а відповідно – без надання автоматичної податкової звітності до ДФС.
Сам офіс компанії сім’я Бродовської отримала від тещі голови РНБО Олександра Турчинова Тамари Белиби. Окрім цього, в офісі прописана ще одна валютообмінна компанія – “Октава Фінанс” – з ідентичним до компаній Бродовських веб-сайтом та тим самим головним бухгалтером. Директор “Октави Фінанс” очолює ще одну компанію з обмінного бізнесу, що прописана за адресою найдавнішого родинного офісу Турчинових-Белиб на вулиці Турівській у Києві.
Раніше видання “Наші гроші” повідомляло, що дружина Лук’янчука Мирослава є бізнес-партнеркою матері Турчинова Валентини, його дружини Ганни Турчинової та тещі секретаря РНБОУ Тамари Белиби по ТОВ “Інститут економіки і права”.
Лише за офіційними даними Національного банку, компанії “Магнат”, “Октава” та “Абсолют” володіють понад 1200 обмінними пунктами з трьох з половиною тисяч легальних обмінників України.
20.09.2017 З квітня 2017 року заступник голови СБУ Павло Демчина подав 16 позовів до суду щодо захисту честі та гідності, або спростування інформації проти журналістів та активістів. Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на інформацію сайту “Судова влада”.
До суду подані 11 позовів про захист честі гідності, 5 заяв про визнання інформації недостовірною та її спростування в порядку окремого провадження.
Так, у провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. на розгляді перебуває 5 заяв Демчини про визнання інформації недостовірною та її спростування.
Усі 5 заяв подані до суду 18 квітня 2017, і вони потрапили у провадження однієї судді. Згідно зі звітом про автоматичний розподіл судових справ між суддями, система могла обрати лише одного суддю – Пінкевич, адже інші судді “виключені” з різних обставин.
У Шевченківський райсуд Києва Демчина подав п’ять позовів до народного депутата Сергія Лещенка, телеканалу ZIK, телеканалу “112 Україна”, журналіста Дмитра Гнапа, ГО “Слідство. Інфо”, ПАТ “Національна Суспільна Телерадіокомпанія України”, ГО “Громадське Телебачення”, ПАТ “Телерадіокомпанія ЛЮКС”.
З п’яти позовів Демчини суди вже повернули три позовних заяви позивачу як такі, що не відповідали вимогам ЦПК України.
На розгляді у Печерському районному суді міста Києва перебуває три позови Демчини до Віталія Шабуніна, Віталія Каська та інтернет-видання “Голос.UA”.
Ще два позови Демчини проти народного депутата Сергія Лещенка перебувають на розгляді в Подільському районному суді міста Києва.
Як повідомляв ІМІ, перший заступник голови СБУ Павло Демчина подав позов до Подільського районного суду Києва на видавничий дім Медіа-ДК, який видає журнал “Новое время”. Від редакції адвокат Демчини вимагав спростувати опубліковану у статті інформацію про те, що Демчина причетний до утворення монополії компаній, близьких до Віктора Медведчука, на ринку зрідженого газу. Віталій Шабунін виступає співвідповідачем за позовом.
Редакція антикорупційної телепрограми журналістських розслідувань “Наші гроші” отримала запит від адвоката Демчини із вимогою надати особисті дані журналістів, які готували сюжет про заступника голови СБУ Павла Демчини. Видання пов’язувало такий запит з розслідуванням Аліси Юрченко “СБУ у пошуках хробака зупинило експорт горіхів”.
Інші види юридичного тиску - 1
1.СБУ просить “Українську правду” прибрати статтю, в якій побачила розголошення держтаємниці
14.09.2017 Служба безпеки України просить інтернет-видання “Українська правда” тимчасово вилучити із загального доступу статтю про зрив державної програми реформування оборонно-промислового комплексу, бо вбачає у ній розголошення державної таємниці. Відповідний лист 14 вересня вручив слідчий головному редактору видання Севгіль Мусаєвій, повідомляється на сайті “Української правди”.
У листі, зокрема, сказано, що слідчий відділ Головного управління СБУ в Києві та Київській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000256, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2017 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 328 КК України (“Розголошення державної таємниці”).
У документі йдеться про те, що досудове розслідування встановило, що розміщена 24 січня 2017 року на сайті “Українська правда” стаття “Сучасну зброю для армії знову відклали “на завтра”, містить окремі відомості щодо проекту Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року.
“У слідства є підстави вважати, що окремі відомості вищевказаної статті містять інформацію з обмеженим доступом, розповсюдження якої може завдати шкоди національній безпеці України у сфері оборони”, – вважають в СБУ.
Таким чином, Служба безпеки просить зняти з сайту вищевказаний матеріал. “З огляду на вищевикладене прошу Вас вилучити вказану статтю із загального доступу (обмежити доступ) до моменту встановлення істини по даній справі та забезпечити передачу слідчому відділу Головного Управління оригіналу файлу вказаної статті та всіх наявних документів, що стосуються її підготовки та публікації”, – йдеться в листі СБУ.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний звертає увагу на те, що СБУ не зазначила, у якому порядку вони звертаються і на основі чого просять прибрати статтю.
“СБУ у своєму листі не посилається, в якому порядку вони звертаються до “Української правди”. По-друге, цікавою є вимога вилучення усієї статті загалом, замість того, щоб визначити, яка саме інформація є охоронюваною законодавством державною таємницею і не повинна була поширюватися, і щодо розголошення якої відбувається розслідування.
Також варто відмітити оперативність, оскільки мова йде публікацію за січень поточного року. Також хочу нагадати, що суб’єктом складу злочину, передбаченого статтею 328 КК України, може бути виключно особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків – тобто журналісти можуть мати своє місце у провадженні виключно у якості свідків”, – сказав юрист.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 2
1.За фактом нападу на журналіста “Схем” проводиться розслідування – начальник УДО
18.09.2017 За фактом конфлікту співробітників Управління державної охорони з журналістом програми “Схеми” Михайлом Ткачем біля одного з ресторанів у Конча-Заспі призначено внутрішнє розслідування. Про це повідомляє Ліга з посиланням на допис начальника УДО Валерія Гелетея у Фейсбук.
“Сьогодні подзвонив головному редактору Радіо Свобода Інні Кузнєцової і вибачився перед журналістом Михайлом Ткачем за поведінку співробітників вчора ввечері. З самого ранку намагався зв’язатися з Михайлом Ткачем”, – написав 16 вересня Гелетей.
Він зазначив, що за фактом інциденту розпочато внутрішнє розслідування, на час якого його фігуранти тимчасово відсторонені від виконання обов’язків. “У разі встановлення порушень, винні будуть покарані”, – пообіцяв начальник УДО.
Він також запросив журналіста Ткача “на зустріч у будь-який зручний для нього час”.
Як повідомляв ІМІ, 15 вересня співробітники Державного управління охорони напали на знімальну групу “Схем” біля одного з ресторанів у Конча-Заспі, де знаходилися президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Гройсман, віце-спікер Геращенко.
25.09.2017 Запорізька прокуратура повідомила про підозру зловмисниці, яка напала 1 серпня на журналістку КП “Редакція газети “Запорозька Січ” Тетяну Кучеренко. Про це повідомляється на сайті прокуратури Запорізької області.
Про підозру повідомлено жительці міста Запоріжжя О. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Вживаються заходи до направлення кримінального провадження до суду.
З приводу нападу на Тетяну Кучеренко посадовцям нагадали журналісти, звернувшись під час брифінгу Генерального прокурора України до прокурора Запорізької області Валерія Романова. За процесуального керівництва Запорізької місцевої прокуратури №1 розслідування вказаного факту проводилось вже більше місяця. Після цього за дорученням прокурора області 21 вересня було вручено підозру нападниці.
Як повідомляв ІМІ, 1 серпня на журналістку газети “Запорозька Січ” Тетяну Кучеренко напали прямо біля будівлі редакції. Журналістка сфотографувала жінок, які розклеювали на опорах електропередач і кіосках колишнього КП “Преса” оголошення, і намагалася взяти у них коментар. У відповідь на адресу співробітниці редакції пішли лайка і погрози. У результаті жінку схопили за волосся, штовхнули і почали бити, потім її облили невідомою рідиною. Фотоапарат і диктофон журналістки намагалися розбити.
Реакція журналістської спільноти - 3
1.У центрі Києва вшанували пам’ять журналіста Георгія Гонгадзе
15.09.2017 У Києві 15 вересня на Майдані Незалежності вшанували пам’ять загиблого 17 років тому журналіста Георгія Гонгадзе. Люди прийшли на акцію з плакатом “Георгій, ми не забули”.
Присутні вшанували пам’ять загиблих при виконанні профейсійної діяльності журналістів хвилиною мовчання.
На акцію прийшли кілька десятків людей. Вони виклали запаленими свічами слово “Гія” і вшанували загиблих журналістів хвилиною мовчання.
Щороку українські медійники проводять подібну акцію з метою нагадати про необхідність ефективного розслідування злочинів проти журналістів.
Організатором акції виступив Інститут масової інформації.
Нагадаємо, Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі Київської області був виявлений обезголовлений труп, який, за висновками експертів, міг належати журналісту. У 2009 році в Київській області було знайдено останки черепа, які, за заявою ГПУ, належать Гонгадзе.
Похорон убитого журналіста відбувся 22 березня 2016 року в Києві. Замовники вбивства досі не встановлені.
2.Медіаспільнота вимагає від влади гарантій безперешкодної діяльності журналістів
15.09.2017 Сьогодні, 15 вересня, напередодні 17-ї річниці зникнення українського журналіста Георгія Гонгадзе, медійники та громадські активісти закликають політиків і чиновників припинити будь-які політичні спекуляції навколо справи Гонгадзе, Шеремета й інших справ, пов’язаних із агресією проти журналістів.
Надаємо повністю заяву спільноти:
Президенту України Петру Порошенку
Генеральному прокурору Юрію Луценку
Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову
До уваги Вищої Ради правосуддя
Громадської Ради доброчесності
ЗАЯВА
Ми, представники українських громадських та медійних організацій та української журналістської спільноти, в день 17-ї річниці зникнення Георгія Гонгадзе звертаємося до Президента України, Прем’єр-міністра, Міністра внутрішніх справ та Генпрокурора з вимогою до влади системно вживати всіх заходів, необхідних для повноцінного захисту права громадян на інформацію, та гарантувати безперешкодну діяльність журналістів.
Минуло понад 17 років із дня вбивства журналіста Гонгадзе, однак досі не встановлено замовників цього резонансного злочину. Ми закликаємо ГПУ або завершити розслідування щодо замовників і вручити підозри, або розкрити матеріали досудового розслідування, визнавши, що минуло багато часу й тепер уже практично неможливо зібрати докази щодо замовників.
Наголошуємо, що ми не сумніваємося в законності та справедливості вироку Олексію Пукачу, який отримав довічне ув’язнення. Ми закликаємо касаційний суд не зволікати з розглядом справи щодо вироку Пукачу й нарешті приступити до касаційного розгляду цієї справи по суті.
Ми вимагаємо у правоохоронних органів, української влади вжити всіх можливих заходів, щоби встановити й покарати винних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Зокрема, ми вимагаємо регулярного публічного звітування про стан розслідування цієї резонансної справі.
Окремо наголошуємо на нагальній необхідності підсилити слідчу групу, яка займається розслідуванням справи Шеремета. Закликаємо офіційно звернутися до дипломатичних представництв країн ЄС та США й заручитися допомогою представників правоохоронних органів цих країн у проведенні розслідування.
Незважаючи на те, що ситуація з розслідуваннями порушень свободи слова загалом покращилася (за даними ГПУ, за результатами 2016 року було розслідувано й передано до суду 31 справу за фактами порушень свободи слова, у 2015-му таких справ було п’ятнадцять, за вісім місяців 2017 року — 14 справ), ми наголошуємо, що досі переважна більшість нападників на журналістів залишаються непокараними. Наприклад, це агресори, що нападали на журналістів під час подій Революції гідності 2013–2014 років, коли постраждало понад двісті наших колег.
Ми також закликаємо політиків і чиновників припинити будь-які політичні спекуляції навколо справи Гонгадзе, Шеремета й інших справ, пов’язаних із агресією проти журналістів — жодні слова не замінять розслідувань!”.
Заяву підписали: ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Детектор медіа”, ГО “Центр демократії та верховенства права”, Комісія журналістської етики, Громадське ТБ, “Громадське радіо”, Андрій Куликов, голова ГО “Громадське радіо”, Кирило Лукеренко, головний редактор “Громадського радіо”, Лариса Денисенко, ведуча “Громадського радіо”, Ірина Славінська, ведуча “Громадського радіо”, ГО “Поряд з вами”, ІА “Поряд з вами”, ГО “Центр UA”, ГО “Центр інформації про права людини”, Тетяна Попова, головна експертка зі стратегічних комунікацій ГО “Інформаційна Безпека”.
18.09.2017 Українські журналісти розцінюють візит СБУ до редакції “Української правди” як чергову спробу змусити мовчати журналістів та ЗМІ, які пишуть на “незручні” для влади теми. Про це йдеться у заяві журналістів з приводу дій СБУ щодо “’Української правди”, яка розміщена у блозі головної редакторки видання Севгіль Мусаєвої.
“Ми, що нижче підписалися, розцінюємо візит СБУ до редакції “Української правди” як чергову спробу змусити мовчати журналістів та ЗМІ, які пишуть на “незручні” для влади теми… Прикметно, що він фактично збігся у часі із 17-ю річницею зникнення засновника видання Георгія Гонгадзе, замовники вбивства якого і досі не встановлені”, – йдеться в заяві.
У заяві зазначено, що співробітник СБУ, який 14 вересня завітав до редакції з листом про вилучення статті майже 9-місячної давнини, не озвучив подробиць кримінального провадження, у рамках якого слідчих зацікавила стаття УП “Сучасну зброю для армії знову відклали “на завтра”.
“Замість тиску на журналістів на догоду керівникам країни вимагаємо від СБУ виконання власних обов’язків, пов’язаних із захистом безпеки країни. А саме:
Розслідування діяльності чиновників, які систематично зривають терміни виконання рішень РНБО, що стосуються обороноздатності країни;
Розслідування фіктивних та корупційних закупок та виконаних робіт для потреб ЗСУ, про які йшлося у матеріалах ЗМІ;
Розслідування незаконного збагачення керівників ЗСУ Антитерористичного центру СБУ, військових прокурорів, які несли службу у зоні АТО;
Розслідування вбивств та приховування обставин загибелі військовослужбовців та цивільних у зоні АТО;
Розслідування розкрадання коштів під час виконання будівельних та ремонтних робіт у зоні проведення АТО”, – йдеться в заяві.
Також заявники констатують, що за 26 років “мало що змінилось у стосунках влади зі ЗМI”.
“Ми вимушені визнати: тактики та інструменти тиску на журналістів залишаються відвертими та нахабними. І, на жаль, участь у цьому беруть представники спецслужби, які мали б бути взірцем для незалежної країни”, – йдеться у заяві.
Наразі заяву підписали 34 особи. Серед яких журналісти “Української правди”, Громадського ТБ, “Нового времени”, Громадського радіо, Слідства.інфо, РБК-Україна, телеканалів ZIK та ATR, проекту “Схеми”, Главкому, “Історичної правди”, “Дзеркала тижня” та інші.
Як повідомляв ІМІ, 14 вересня слідчий СБУ вручив головній редакторці “Української правди” Севгіль Мусаєвій лист з проханням тимчасово вилучити із загального доступу статтю про зрив державної програми реформування оборонно-промислового комплексу, бо вбачає у ній розголошення державної таємниці.
У документі йдеться про те, що досудове розслідування встановило, що розміщена 24 січня 2017 року на сайті “Українська правда” стаття “Сучасну зброю для армії знову відклали “на завтра”, містить окремі відомості щодо проекту Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року.
15 серпня перед початком міжнародного форуму YES у Києві Президент України Петро Порошенко зазначив, що вважає неприпустимими претензії СБУ до інтернет-видання “Українська правда”.
15 серпня речниця СБУ Олена Гітлянська повідомила, що СБУ не має на меті перешкоджати діяльності інтернет-видання “Українська правда” та його журналістів.
Судові позови від журналістів - 1
1.Журналіст з Волині судиться з райрадою, яка порадила пошукати інформацію самому
20.09.2017 Волинський журналіст Богдан Ліпич (Нестор Ліпич) звернувся до суду через те, що Камінь-Каширська районна рада (Волинська область) не надала відповіді на його запит. Про це журналіст розповів представниці ІМІ у Волинській області.
За словами журналіста, у липні він надіслав три запити на електронну адресу Камінь-Каширської районної ради. Але райрада на три запити відповіла одним листом, зазначивши: “Відповіді на ваші запити ви можете знайти на сайті районної ради kamin-radio.com.ua”.
Журналіст просив надати інформацію стосовно коштів, що були виділені на ремонт сесійної зали в адмінприміщенні Камінь-Каширської районної ради в 2016 році.
“Камінь-Каширська райрада є розпорядником запитуваної мною інформації, але відповідь на запит надіслали одним єдиним реченням! Мене перенаправили на сайт районної ради, що є грубим порушенням частини 2 статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації. 14 липня на адресу електронної пошти отримав відповідь від райради з текстом: “Відповіді на ваші запити ви зможете знайти на сайті районної ради kamin-radio.com.ua”, – розповів Ліпич.
На думку журналіста, така практика є недопустимою, оскільки йде в розріз із чинним законодавством та принципами діловодства. Кожен запит має реєструватись та розглядатись окремо.
“Повторний запит не надсилав, але надіслав звернення до райради, у якому попередив про адміністративну відповідальність за неправомірну відмову у наданні публічної інформації наголошуючи, що у випадку чергового порушення радою норм чинного законодавства залишаю за собою право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або ж до суду”, – сказав Богдан Ліпич.
Журналіст зазначив, що позов до Камінь-Каширського районного суду подав 31 серпня.
Також він написав звернення до райради із вимогою надіслати відповіді на запити у належній формі, відповідно до норм чинного законодавства. За його словами, після звернення надали відповідь на два запити, а на один не надали.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вказав на неправомірні дії районної ради.
“Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про доступ, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Також очeвидно, що на кожeн запит має надходити відповідна відповідь, тому тут можна говорити про нeнадання відповіді як такої на інформаційні запити”, – прокоментував юрист.
Крим - 3
1.У Севастополі на виборчих дільницях не дозволили перебувати журналістам і активістам
11.09.2017 Журналістам і громадським активістам не дозволяли перебувати на виборчих дільницях у Севастополі без попередньої реєстрації. У місті 10 вересня відбулися вибори російського губернатора, повідомляє Крим.Реалії.
Як пише видання, біля дільниць чергували представники “самооборони”. Також повідомляється про велику кількість спостерігачів від КПРФ, при цьому багато міських відділень російський партій своїх представників не присилати.
Раніше речник Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца повідомила, що Київ не визнає російські вибори в анексованому Криму, вважаючи їх порушенням міжнародного права та законів України.
В анексованому Севастополі 10 вересня відбуваються вибори підконтрольного Кремлю губернатора міста. На цей же день призначено довибори одного депутата російського парламенту міста.
Також 10 вересня депутатів підконтрольних Кремлю місцевих рад обирають у п’яти населених пунктах півострова, включаючи Сімферополь. Будуть обрані депутати підконтрольного Кремлю кримського парламенту за двома мажоритарними округами – в окрузі №9 Войковського району Керчі й №12 – Ленінського району. Також заплановані довибори до п’яти місцевих рад. За підсумками недільного голосування повинні з’явитися нові депутати в російських міськрадах Сімферополя, Керчі, Бахчисарая, Щолкіно, а також у сільраді Донського.
На вулицях Севастополя напередодні виборів підконтрольного Кремлю губернатора міста, всупереч оголошеному «Дню тиші», залишилася велика кількість агітаційних білбордів.
Прес-секретар Європейської служби зовнішніх дій Майя Косьянчич 8 вересня повідомила, що ЄС не визнає виборів російського губернатора Севастополя.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
2.У Криму поліція на деякий час затримала журналіста Тараса Ібрагімова
18.09.2017 У Сімферополі в окупованому Росією Криму поліція затримала, а згодом відпустила групу громадян, які прийшли подавати скаргу до місцевого управління ФСБ. Серед затриманих був журналіст правозахисного ресурсу Article 20 Тарас Ібрагімов і кілька активістів. Про затримання повідомив у своєму відео у Facebook Еміль Курбедінов, який захищає переслідуваного ФСБ кримського журналіста Миколу Семену, повідомляє “Детектор медіа”.
Адвокат розповів, що Тараса Ібрагімова та інших активістів затримали нібито за участь у мітингу. “Тих, хто прийшов подавати скаргу в ФСБ, їх затримала поліція. І ось ми також йдемо в поліцію. На даний момент нам пояснюють, що був якийсь мітинг, якісь скандування. Це повна маячня”, – заявив Еміль Курбедінов.
За його словами, затриманих розподілили в різні відділки поліції. “Замість того щоб зустрітись з людьми, замість того щоб зустрітись із постраждалими, вони вирішили арештовувати всіх знову. Я не знаю, що це за методи і що це за тактика така”, – сказав адвокат.
Тарас Ібрагімов також написав у Facebook, що поліція поки не надала пояснень щодо затримання: “Затримали на бульварі Франка, пригнали 3-4 автомобілі, чоловік 20 поліцейських. Зараз у міському відділі поліції з Емілем Курбедіновим і ще парою активістів. Ніяких пояснень, за що і чому. Класика жанру”. Наразі цього запису в Facebook Ібрагімова немає.
Пізніше Еміль Курбедінов написав, що всіх затриманих відпустили.
Видання нагадує, що під будівлею ФСБ активісти підтримували кримчанина Рената Параламова, який напередодні повідомив про викрадення, катування і побиття силовиками. Вони вимагали зустрічі з главою кримського ФСБ Віктором Палагіним. Раніше Параламов розповів, що його катували, надягали на голову мішок, давали розряди оголеними проводами.
Як повідомляв ІМІ, 30 березня у Сімферополі (окупований Росією Крим) затримали журналіста ресурсу Аrticle20 Тараса Ібрагімова і після допиту відпустили. Співробітники Центру “Е” півтори години розпитували його детально про те, чим він займається і про що пише в Криму.
6 квітня у Сімферополі співробітники російського ОМОНу затримали Тараса Ібрагімова на центральному ринку. В управлінні російської поліції в Криму назвали масові затримання на центральному ринку Сімферополя “плановими робочими заходами”. Згодом затриманих, яких доставили в “Центр Е”, відпустили.
22.09.2017 Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя призначив кримському журналісту, автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. Таке рішення суд оголосив 22 вересня, повідомляє Крим.Реалії.
Після оголошення вироку Микола Семена сказав, що розчарований російським правосуддям, і, в той же час, відчуває полегшення через умовний вирок.
“З одного боку, я відчуваю полегшення, оскільки мені винесено умовний вирок. З іншого – розчарування російським правосуддям, оскільки всі ті доводи захисту і висновки експертів, яких ми залучали з Москви і Казані, вони судом, фактично, не прийняті до уваги”, – сказав Семена біля суду.
За його словами, цей вирок свідчить про “тенденційність даного судового процесу”.
Напередодні Микола Семена виступив у суді з останнім словом, і заявив, що якщо йому винесуть обвинувальний вирок, це позначиться на всій журналістиці в Росії.
Як повідомляв ІМІ, 18 вересня сторона звинувачення вимагала для кримського журналіста Миколи Семени покарання – три роки позбавлення волі, але з відтермінуванням виконання на три роки. Таку вимогу озвучила на засіданні підконтрольного Кремлю Залізничного суду Сімферополя прокурор Світлана Будинська.
7 грудня 2016 року Миколі Семені висунуті звинувачення в остаточній редакції в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії “Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації”. Кримінальна справа складається із шести томів, адвокати розпочали вивчення матеріалу.
20 січня 2017 року в окупованому Росією Криму журналісту Миколі Семені вручили обвинувальний висновок у справі про сепаратизм. За версією слідства, кримський журналіст “підготував статтю під назвою “Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму”, в якій були виявлені заклики до порушення територіальної цілісності Росії”.
Адвокат Семени Еміль Курбедінов зазначив, що обвинувальний висновок було вручено з порушенням кримінально-процесуального кодексу: документ мав вручити представник прокуратури, тоді як Семені висновок передав слідчий ФСБ Олександр Паршутін у будівлі управління.
У ФСБ Росії стверджують, що саме Микола Семена написав під псевдонімом матеріал для Крим.Реалії під назвою “Блокада ‒ необхідний перший крок до звільнення Криму”. Екс-прокурор анексованого Криму, яка і звинуватила Семену, заявила, що Крим.Реалії дав можливість “виправдання актів саботажу і екстремізму”. 66-річному журналістові загрожує п’ять років позбавлення волі.
Порушення прав журналістів на територіях, окупованих “ДНР” і “ЛНР” – 1
1.В ОРДО запровадили класифікацію журналістів за різнокольоровими списками
18.09.2017 Терористи ОРДО запровадили механізм класифікації журналістів за різнокольоровими списками: до “жовтого” занесені співробітники нейтральних до терористів ЗМІ, до помаранчевого – ті, за якими має стежити так зване “МГБ”, до червоного – ті, кого бойовики планують депортувати або затримати. Про це розповідається в сюжеті Общественного телевидения Донбасса (ОТВД), повідомляє “Детектор медіа”.
Як зазначено в сюжеті, усе це зроблено з однією метою – контролювати інформаційний простір і закріпити цензуру.
Мабуть, у червоному списку виявився в травні і донецький блогер Станіслав Асєєв (Васін), доля якого і зараз достеменно невідома, наголошується в сюжеті.
Ще один блогер зі списку бойовиків – луганчанин Едуард Неделяєв з Луганська, якого засудили до 14 років позбавлення волі за повідомлення в Telegram.
Третій приклад – Геннадій Беницький, теж із Луганська, його теж терористи підозрювали в низці «злочинів», зокрема поширенні екстремістських матеріалів і шпигунстві на користь України. Беницького утримували з листопада 2016-го по березень 2017 року, згодом відпустили.
Як повідомляв ІМІ, 8 вересня представниця України у Тристоронній контактній групі у Мінську Ірина Геращенко повідомила, що представники ОРДЛО підтвердили наявність імені журналіста Станіслава Асєєва (Васіна) у списках на обмін.
21 листопада 2016 року у Луганську бойовики так званого “Міністерства державної безпеки “ЛНР” затримали місцевого проукраїнського блогера Едуарда Нєдєляєва (нік Edward Ned), який на своїх сторінках у соцмережах писав про життя міста.
28 липня 2017 року так званим “військовим судом “ЛНР” блогеру Едуарду Неделяєву винесено вирок – 14 років позбавлення волі.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
