Барометр свободи слова за лютий 2017 року (оновлено)
У лютому в Україні основним порушенням прав журналістів стали випадки перешкоджання – 8. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у лютому ІМІ зафіксував в 13 областях України. Зокрема, лідером таких порушень цього місяця стали Кіровоградщина та Дніпропетровщина, де зафіксовано по три випадки відповідно. У Кіровоградській області, де ІМІ фіксує зазвичай невелику кількість порушень, у лютому зафіксовано три випадки.
Порушували у лютому право журналістів на професію: приватні особи, місцева влада, посадовці, місцевий депутат, судова влада та бойовики з непідконтрольної території Донеччини.
Кількість перешкоджань у лютому зафіксовано трохи більше, ніж у січні, тоді було зафіксовано п’ять випадків. У лютому перешкоджання сталися у семи різних регіонах країни. Журналістам забороняли проводити відеозйомку подій, як це, зокрема, сталося у Чернігові. Там керівник 209 Управління начальників ремонту Віктор Кутовий забороняв знімати виселення людей з гуртожитку і погрожував розбити камеру журналістам інформаційного порталу “Чеline”.
Також проти зйомки у лікарні був завідувач пологового відділення Бориспільської центральної районної лікарні Михайло Чубай, який з ламав камеру знімальній групі проекту “Лікарські таємниці” телеканалу ZIK. В Одесі проросійськи налаштовані учасники мітингу напали на журналістку “Думська ТВ” Ксенію Терзі, Одна жінка похилого віку дала ляпаса журналістці по обличчю, коли та намагалася взяти коментар у одного з організаторів мітингу біля Меморіалу невідомому матросу – представника “Спілки лівих сил” Ібрагіма Морріса.
У Львові депутат обласної ради від БПП Іван Лабай під час засідання постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я самовільно видалив аудіозапис комісії, який журналістка видання Gal.info Анна Голішевська робила на свій власний мобільний телефон.
Крім того, у лютому експерти ІМІ зафіксували по 3 випадки обмеження доступу до інформації, погроз та нападів на майно журналістів.
Порушували право на інформацію місцева влада на Львівщині, Запоріжжі та Миколаївщині. Зокрема, журналіст миколаївського інтернет-видання Niklife Юрій Ягольник у відповідь на запит до міської ради Миколаєва отримав у конверті весільну фотографію нареченого з букетом квітів.
Львівська міська рада запровадила з 8 лютого акредитацію представників ЗМІ для участі у сесійних засіданнях міськради. Таке рішення було прийнято 8 лютого на колегії міської ради. Журналісти матимуть змогу відвідувати пленарні засідання лише за наявності редакційних посвідчень та відповідної акредитації. При цьому відповідні зміни у регламент роботи міськради не були внесені і не затверджені рішенням міськради.
Погрожували журналістам телефоном або смс-повідомленням на телефон. Такі випадки зафіксовані у Кропивницькому та на Донеччині і Луганщині. Журналістам погрожували “появою горя”, спаленням редакції, приходом в гості до журналіста.
Вперше з початку року ІМІ зафіксував нищення майна журналістів. Всі три випадки сталися у Дніпропетровській області – трьом журналістам невідомі пошкодили їхні авто. Зокрема, в двох випадках авто було підпалено, в одному – порубано сокирою. У всіх випадках журналісти пов’язують інциденти з професійною діяльністю.
Також ІМІ зафіксував 2 випадки кібер-атаки на сайти інтернет-видань та по 1 випадку нападу на офіс ЗМІ, побиття, політичного тиску.
Травми очей і обличчя отримав британський фотограф Крістофер Нанн внаслідок обстрілу міста Авдіївка Донецької області російсько-окупаційними військами. Він був евакуйований до обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова міста Дніпро для надання кваліфікованої медичної допомоги. Лікарям вдалося зберегти зір Крістоферу Нанну.
В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 1 випадок порушень прав журналістів. Зокрема, правоохоронці затримали для перевірки документів журналістів українських ЗМІ – телеканалу СТБ та Громадського. Через деякий час їх відпустили, попросивши “не порушувати закони”.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 2 випадки побиття 1 випадок цензури, 13 випадків перешкоджання, 7 – обмеження доступу до інформації та 6 випадків погроз.
Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:
Фізична агресія
Побиття, напади – 1
1.В Авдіївці поранено британського фотографа
02.02.2017 2 лютого британський фотограф Крістофер Нанн отримав поранення внаслідок обстрілу міста Авдіївка Донецької області. Про це повідомляє прес-центр штабу АТО на офіційній сторінці у Фейсбук.
“2 лютого внаслідок обстрілу російсько-окупаційними військами населеного пункту Авдіївка постраждав британський фотограф Крістофер Нанн. Із травмою лівого ока його евакуювали до 66-го військового медичного госпіталю, звідки після огляду доправили до обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова міста Дніпро для надання кваліфікованої медичної допомоги”, - повідомив прес-центр.
Сам Крістофер Нанн написав у своєму Twitter-акаунті після поранення: “Я живий”.
Міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив, що лікарям вдалося зберегти зір Крістоферу Нанну.
Погрози - 3
1.У Кропивницькому підприємець-перевізник погрожував журналісту через критичний пост у Facebook
02.02.2017 У Кропивницькому 2 лютого під час телефонної розмови з журналістом інтернет-видання “Перша електронна газета” Дмитром Васильєвим власник та керівник підприємства-перевізника ПП “Автобаз-Кіровоград” Сергій Мачула вдався до погроз, коментуючи критичний пост журналіста у соцмережі Facebook. Про це йдеться у матеріалі “Першої електронної”.
Як пише видання, “Автобаз-Кіровоград”, за договором з міською радою Кропивницького, забезпечує перевезення пасажирів на 115 маршруті громадського транспорту. Саме невиконання умов договору, зокрема, порушення графіку руху та відсутність пасажирського транспорту на маршруті стало підставою звернення Дмитра Васильєва до власника та керівника приватного підприємства. Враховуючи, що після звернення ситуація на краще не змінилась, журналіст того ж вечора опублікував відповідний пост у Facebook.
“Через деякий час до мене перетелефонував Сергій Мачула та почав, з використанням нецензурної лексики, обурюватись та вдаватись до погроз. Після мого зауваження та прохання вести розмову адекватно Мачула взагалі заявив – “чуєш, шановний товариш журналіст, що ти там виписуєш у Фейсбуці бл*ть. …Завтра зустрінемось і я поведу себе нормально. Завтра прийду до тебе у гості”, - прокоментував ситуацію Дмитро Васильєв.
До правоохоронців журналіст не звертався, однак наступного ж дня повідомив про інцидент начальнику Управління розвитку транспорту та зв’язку міської ради Кропивницького Олександру Вергуну та представнику ІМІ у Кіровоградській області.
2.Журналістка отримала погрозу під час інформування про події в Авдіївці
04.02.2017 Журналістка-фрілансерка Анастасія Магазова отримала погрозу від невідомого чоловіка у соцмережі Фейсбук після того, як інформувала про події в Авдіївці Донецької області. Про це вона розповіла ІМІ.
За словами Магазової, повідомлення з погрозою, що до неї прийде горе, вона отримала 4 лютого під час свого перебування в Авдіївці.
“Я думаю, що це просто якийсь божевільний або троль це надсилає. Я отримала це під час свого перебування в Авдіївці та інформування про події”, - розповіла вона.
При цьому журналістка пов’язує цей випадок тільки з професійною діяльністю. За її словами, вона і раніше отримувала повідомлення-погрози після своїх матеріалів.
Наразі, зауважує Настя, профіль чоловіка, який їй надіслав повідомлення, заблокований. “Він був доступний, але зараз вже заблокований, я думаю, що після мого посту (у Фейсбуці - ред.) його забанили, або він видалився”, - сказала журналістка.
3. Герой сюжету телеканалу ЛОТ погрожує спалити редакцію разом із журналістами
16.02.2017 В редакцію телеканалу ЛОТ (філія НСТУ “Луганська регіональна дирекція”) після репортажу про місцевого корупціонера почав телефонувати герой сюжету - голова правління садівництва “Лісне” Олексій Тютюник - із погрозами спалити канал разом із журналістами. Про це повідомив директор філії ПАТ НСТУ “Луганська регіональна дирекція” (телеканал ЛОТ) Андрій Шаповалов, інформує “Суспільне мовлення”.
Як розповів Шаповалов, після того, як журналіст телеканалу ЛОТ Владислав Кравець оприлюднив сюжет під назвою “Разборки” северодонецких садоводов”, йому почав телефонувати голова правління садівництва “Лісне” Олексій Тютюник із погрозами “вивести і розібратися” з ним, а тоді спалити канал разом із журналістами.
Він додав, що знімальна група ЛОТ з'ясувала, що гроші, які були зібрані Олексієм Тютюником із членів садівництва “Лісне”, пішли не туди, куди потрібно.
За словами директора каналу, коли Владислав Кравець перестав брати трубку, Олексій Тютюник почав телефонувати із тими ж погрозами іншим редакторам і журналістам у редакцію.
“Не знаю, наскільки серйозно сприймати ці погрози. Та такими словами розкидатися, я вважаю, не варто. Я можу припустити по його зовнішньому вигляду і манері спілкування, що він може прийти і підпалити. Юрист готує заяву до поліції. Треба відреагувати на цю справу, ризикувати журналістами не можу собі дозволити”, – сказав Шаповалов.
У репортажі журналіст цитує слова жінки із садівництва, що “всім, хто не згоден з його рішеннями, голова садівництва відключає електрику, і погрожує спалити будинок”.
“У нього це нав’язлива думка, має такі фобії, він постійно це говорить. У сюжеті йде мова про дрібні гроші, не вказана сума, та для цих людей копійки – це великий бюджет. Не хотілося б бути останньою ланкою, на якій він це реалізує. Сподіваюся, поліція з ним поговорить”, – пояснив Андрій Шаповалов.
Директор телеканалу переконаний, що ЛОТ не має ворогів завдяки тому, що дотримується журналістських стандартів, завжди подає баланс думок тощо.
“У нас небагато ворогів, тому цей прецедент мене насторожив і вивів із рівноваги. Я розумію, на якій ми території живемо, я надаю слову велику вагу. Все, що ми робимо і говоримо, подаємо максимально об’єктивно. Ми – суспільне мовлення, яке стоїть на стражі”, – зазначив пан Шаповалов.
Нагадаємо, в липні 2014 року терористи захопили будівлю державної телерадіокомпанії на території Луганська. Телерадіокомпанія змушена була припинити свою діяльність. ЛОТ відновила мовлення з Северодонецька в квітні 2015 року. За перший рік мовлення було вибудовано нову сітку, запущено прямоефірні випуски новин, створено низку програм власного виробництва.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ - 1
1.На Кіровоградщині невідомі підпалили офіс ТРК “Контакт-ЛТД”
28.02.2017 Вночі з 28 лютого на 1 березня у м.Олександрія (Кіровоградська область) невідомі підпалили приміщення місцевої телерадіокомпанії “Контакт-ЛТД”. Про це повідомляє місцеве видання “Олександрійські новини”.
“Про факт підпалу нам повідомили співробітники охоронної фірми “Ягуар”, що прибули на місце події, отримавши сповіщення встановленої у приміщенні сигналізації. На той момент полум’я почало охоплювати стіни та вікно, однак значних пошкоджень майна вдалось уникнути завдяки вчасним діям охоронців та працівників нашої компанії, що проживали поруч та прибігли по дзвінку охоронців. Як потім було з’ясовано, в одному з вікон було висвердлено отвір через який, судячи з цього, до приміщення було залито якусь легкозаймисту суміш – бензин чи солярку”, - прокоментував ситуацію представнику ІМІ в Кіровоградській області редактор телерадіокомпанії Віктор Голобородько.
Однією з головних версій керівництво “Контакт-ЛТД” вважає спробу залякати журналістів телеканалу, що неодноразово висвітлювали резонансні події місцевого та обласного значення. Не виключають медійники й можливості вчинення протиправних дій зі сторони конкурентів.
Наразі представники медіа за фактом підпалу звернулись до правоохоронців, які працюють на місці події. Попередніх версій слідство поки не називає.
“Наразі за фактом підпалу правоохоронцями внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань. Справу кваліфіковано за частиною 2 статті 194 - знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років”, - повідомила представнику ІМІ керівниця сектору комунікації ГУНП в Кіровоградській області Віталіна Бевзенко.
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів - 3
1.У Кам’янському головреду місцевих видань спалили автомобіль
12.02.2017 У місті Кам’янськ (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області в ніч на 12 лютого невідомі підпалили автомобіль “Таврія”, що належить головному редактору місцевого сайту 5692 та газети “Місто 5692” Сергію Гузю. Редактор заявляє про погрози. Про це повідомляє 5692.
Автомобіль підпалили у дворі будинку, близько 4 ранку. Пожежу помітили сусіди.
“Я не сумніваюся, що автомобіль спалили через нашу чесну і професійну роботу. Деяким впливовим людям в місті не подобалося те, як ми висвітлюємо події в Кам’янському. В останні тижні на редакцію чинився тиск, щоб не допустити виходу нової газети “Місто 5692”, зупинити розслідування, які проводить редакція. Кілька днів тому у мене цікавилися, чи не сталося чого з моїм автомобілем? Думаю, що і наші останні публікації про те, як за допомогою маніпуляцій намагаються відкликати з міськради деяких депутатів, також не всім сподобалися. Прізвища тих, кого я підозрюю, назву дещо пізніше, нехай поки слідчі попрацюють”, - прокоментував Сергій Гузь.
Слідчо-оперативна група, яка прибула на місце події, встановила сліди навмисного підпалу автомобіля. Автомобіль загорівся відразу в декількох місцях. Судячи зі слідів, на багажник кинули пляшку із запальною сумішшю.
“У нашому домі завжди було спокійно, ніяких конфліктів, тому і я, і багато сусідів не боялися залишати автомобілі на ніч прямо у дворі, ніколи ніяких надзвичайних подій не було. Так що це не хуліганство, а навмисний підпал. Добре, що пожежу вчасно помітили, і сусіди встигли відігнати машини, які стояли поруч з “Таврією”, - зазначив Сергій Гузь. - Я вже більше 20 років працюю журналістом, всяке бувало, в тому числі і погрози. Але ми завжди були відкриті для наших читачів і героїв публікацій, давали можливість висловити свою точку зору. Мабуть, зараз ми зачепили інтереси тих, хто не хоче публічно відповідати за свої справи, і готові вдатися до кримінальних методів залякування”.
За фактом підпалу розпочато розслідування, повідомляє видання.
2. На Дніпропетровщині журналісту сокирою розрубали автівку
22.02.2017 У Нікополі (Дніпропетровська область) 22 лютого невідомі порубали сокирою автомобіль Volvo місцевого журналіста Віктора Артеменка. Він пов’язує пошкодження майна зі своєю журналістською діяльністю. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження автомобілю. Про це повідомляє представниця ІМІ у Дніпропетровській області.
Інцидент стався біля редакції інтернет-ресурсу “Город Никополь” близько 19 години. Віктор Артеменко вийшов з редакції вигуляти собаку та почув удари та сигналізацію авто. Повернувся у подвір’я та побачив розбитий сокирою власний автомобіль.
Власні версії злочину журналіст виклав у тексті на сайті “Город Никополь”.
Нікопольська поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України (умисне пошкодження майна), повідомляє Радіо Свобода.
У поліції підтвердили, що автівку, яка належить редактору видання, розрубали сокирою невідомі. На місці події виявили знаряддя злочину. Тривають слідчі дії, сказали в поліції.
Нікопольська регіональна організація Національної спілки журналістів України з цього приводу звернулася з закликом до керівництва Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області вжити всіх необхідних заходів до припинення безкарності за злочини проти журналістів регіону і виконати всі передбачені законом дії щодо гарантування безпеки працівників засобів масової інформації.
3.У Кам’янському спалили авто ще одного редактора
25.02.2017 25 лютого у місті Кам’янському (Дніпропетровська область) згорів автомобіль Citroën C5, який належить правозахиснику, видавцеві, редактору газети “Антимафия” Станіславу Мілославському. Про це повідомляє повідомляє видання 5692.com.ua.
Інцидент стався близько 2:00 у дворі будинку №61 по проспекту Конституції.
За попередньою інформацією рятувальників, автомобіль облили горючою рідиною, після чого підпалили. Автомобіль сильно постраждав. Причини загоряння встановлюються.
“Мілославський пов'язує цей інцидент зі своєю журналістською діяльністю, а саме з матеріалами газети "Антимафія", в якій він є редактором. На прес-конференції Мілославський заявив, що підозрює в організації підпалу авто місцеву владу та безпосередньо мера”, - прокоментував представниці ІМІ цей інцидент місцевий журналіст Сергій Гузь, якому нещодавно теж спалили авто.
Перешкоджання - 8
1.У Чернігові журналістам погрожували розбити камеру за зйомку сюжету про виселення людей з гуртожитку
01.02.2017 У Чернігові 1 лютого журналістам інформаційного порталу “Чеline” Наталії Тягнирядно і Дмитру Дриганову забороняв проводити відеозйомку та погрожував розбити камеру керівник 209 Управління начальників ремонту Віктор Кутовий. Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише видання, ця організація є балансоутримувачем старого гуртожитку на вулиці Волковича, 13 Б, що є власністю Міністерства оборони.
Журналісти видання робили сюжет щодо намагання виселення кількох родин, що мешкають в цьому гуртожитку. Мешканці заявляють, що саме Віктор Кутовий робить все можливе для доведення гуртожитку до аварійного стану та відмовляється передавати будівлю у комунальну власність Чернігова.
При намаганні отримати коментар самого Віктора Кутового журналісти видання зіштовхнулися з погрозами на свою адресу.
“Керівник погрожує нашій знімальній групі та натякає, що доля гуртожитку і землі під ним давно визначена. — Я вам чітко сказав — вимкніть, а то вдарю. Будеш знати потім”, — описує інцидент знімальна група та додає відповідне відео.
Журналісти вже звернулися до правоохоронців із заявою про перешкоджання журналістській діяльності. 2 лютого Чернігівський міський відділ поліції відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання журналістській діяльності, повідомили представнику ІМІ в Чернігівській області в місцевій поліції.
2.У Борисполі завідувач пологового відділення напав на журналістів ZIK
09.02.2017 У Борисполі (Київська область) 9 лютого на знімальну групу проекту “Лікарські таємниці” телеканалу ZIK напав завідувач пологового відділення Бориспільської центральної районної лікарні Михайло Чубай. Про це повідомляється на сайті телеканалу ZIK.
Як повідомляє канал, завідувач почав виштовхувати знімальну групу з відділення, завдав тілесних ушкоджень журналістам та оператору. Також він зламав освітлення від камери.
Знімальна група каналу поїхала до лікарні на інтерв’ю до головного лікаря медзакладу. З ним, йдеться у сюжеті каналу, домовились офіційно - через запит, адже напередодні отримали інформацію про хабарництво у лікарні.
“Поки журналісти чекали головлікаря, вирішили поспілкуватися з породіллями, у цей момент у палаті помітили заввіділення. Лікар почав виштовхувати знімальну групу, завдав тілесних ушкоджень журналістам та оператору Назару Мельнику. Крім того, зламав освітлення від камери”, - йдеться у сюжеті.
Шеф-редакторка проекту Мар’яна Гайдучик повідомила, що намагалася залагодити конфлікт, який виник між знімальною групою та лікарем. “Відповідно стала перед камерами, лікар схопив мене за зап’ястя і почав виламувати руку. За мене заступилися хлопці, але лікар не припиняв агресії”, - розповіла вона.
За дії свого колеги вибачився головлікар, але журналісти звернулися до поліції.
За фактом нападу слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Київській області.
За інформацією поліції, 9 лютого на спецлінію поліції Київщини “102” надійшло повідомлення, що один із медичних працівників перешкоджає проведенню відеозйомки та застосовує фізичну силу щодо журналістів та оператора.
“Слідчо-оперативна група Бориспільської поліції, яка прибула на місце події, встановила, що один із лікарів перешкоджав законній професійній діяльності журналістів та пошкодив освітлення від відеокамери. На даний час з’ясовуються всі обставини події”, - йдеться у повідомленні.
Триває досудове розслідування.
3. На Запоріжжі відкрили справу за фактом перешкоджання мером Дніпрорудного журналісту
10.02.2017 Прокуратура Запорізької області відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста міським головою Дніпрорудного. Про це повідомляється на сайті обласної прокуратури.
Провадження відкрито за ч. 3 ст. 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища). Прокуратура встановила, що міський голова Дніпрорудного Василівського району умисно перешкоджав законній професійній діяльності журналіста одного з інтернет-видань.
При цьому у прокуратурі наголошують, що відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР “за втручання і принципової позиції прокурора Запорізької області Валерія Романова”. Хоча раніше, зауважують в прокуратурі, факт перешкоджання професійній діяльності журналіста лишався поза увагою місцевих правоохоронців.
Також прокуратура нагадує, що раніше прокурор області повідомив міському голові Дніпрорудного про підозру за ч. 3 ст. 382 КК України (невиконання рішення суду службовою особою, яка займає відповідальне становище).
“Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на всебічне та повне дослідження всіх обставин події”, - зазначає прокуратура.
Як повідомила представниця ІМІ в Запорізькій області, йдеться про запорізький регіональний сайт IpNews. За інформацією редакторки сайту Євгенії Симоненко, міський голова перешкоджав професійній діяльності журналіста Владислава Павлюка.
“Ми прийшли на прийом до мера після того, як у нас виник конфлікт з одним із директорів комунального підприємства. З урахуванням того, що він підпорядковується меру, ми мали на меті отримати відеокоментар від голови міста. Ми прийшли в прийомні години, і нам було принципово провести зйомку. Варто зауважити, що ми, як правило, досягали компромісів з головою міста щодо застосування відеотехніки під час нашого спілкування. Але цього разу він заявив, що проти зйомки, не дивлячись на те, що я мав і посвідчення, і роздруківку законів, які підтверджували це моє право. Отже, ми включили камеру та поклали її на стіл, однак мер її забрав. В результаті, ми говорили без відео, а камеру нам віддали тільки після завершення розмови”, - розповів представниці ІМІ у Запорізькій області Владислав Павлюк.
Після цього він написав заяву до відділку міліції. “Через якийсь час отримали якусь відписку. Після цього в ситуацію втрутилися колеги з Ipnews”, - розповів він.
4. Депутат Львівської облради самовільно видалив аудіозапис засідання з телефону журналістки Gal.info
13.02.2017 13 лютого у Львові депутат обласної ради від БПП Іван Лабай під час засідання постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я самовільно видалив аудіозапис комісії, який журналістка видання Gal.info Анна Голішевська робила на свій власний мобільний телефон. Про це журналістка повідомила на власній сторінці у Facebook та підтвердила представнику ІМІ у Львівській області.
“За півгодини до закінчення засідання я поставила гаджет на зарядку біля в.о. директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірини Микичак, повідомивши про це. Коли прийшла забрати телефон, в надії написати купу потрібних новин на сайт, депутат фракції від блоку Петра Порошенка забрав його і видалив запис”, - розповіла Голішевська.
За словами журналістки, депутат пояснив свій вчинок тим, що вона, начебто заряджаючи телефон, спеціально хотіла записати конфіденційну інформацію у той момент, коли він обговорював з Іриною Микичак власні питання.
“Сама Ірина Микичак не перешкоджала діям депутата. Вона навпаки додала, що такі засідання мають проводитися в “тихій обстановці” і без преси: “Хто там їх знає, шо вони напишуть? А може я сказала в пориві емоцій щось дуже погане?”, - написала журналістка.
За словами журналістки, телефон хоч і заряджався, але знаходився на столі у режимі запису. Також Анна Голішевська підтвердила, що Іван Лабай по завершенню засідання комісії після відмови видалити запис забрав телефон з рук журналістки і власноруч видалив запис.
Представник ІМІ зв’язався із депутатом Іваном Лабаєм, однак він не коментував ситуацію з огляду на те, що зараз бере участь у пленарному засіданні облради. Однак, як повідомила Анна Голішевська представнику ІМІ, депутат сьогодні під час пленарного засідання облради вибачився за свій вчинок.
Юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що дії депутата все ж не підпадають під ст. 171 Кримінального кодексу.
“Тут проблема в тім, що запис на телефоні стерли, вважаючи, що ведеться прихований запис розмови. Щоби застосувати ст.171 КК має бути намір перешкодити законній професійній діяльності, а прихований запис під неї не підпадатиме, хіба би був суспільний інтерес в цьому, але ж насправді журналіст взагалі не мала наміру їх записувати. Реалістично виглядає тут інкримінувати хіба хуліганство”, - сказав юрист.
5. В Чернівцях журналістів не допустили на резонансне судове засідання
13.02.2017 13 лютого в Першотравневому суді м. Чернівці журналістка та телеоператор телеканалу ТВА не змогли потрапити на перше судове засідання у справі резонансного вбивства. Про це повідомляє представниця ІМІ у Чернівецькій області.
За словами журналістки телеканалу Олександри Губки, їм спершу сказали зачекати за дверима, а потім просто не запустили. Зали засідань обладнані електронним замком, а тому просто відкрити двері неможливо ззовні. Прохання до охоронців чи працівників суду впустити в залу не діяли.
"Нас запросила на засідання потерпіла сторона у справі (родина вбитого - ІМІ), - розповіла журналістка представниці ІМІ. - За 15 хвилин до початку судового засідання ми з оператором вже були в суді біля судового залу, де мало відбутись слухання. Секретар суду сказала, що нам повідомлять, коли можна буде зайти і зайшла в залу. Ми чекали 2 години під дверима, але нас так і не впустили на засідання. Ми стукали, просили охоронців, але марно".
В Першотравневому районному суді м. Чернівці представниці ІМІ в Чернівецькій області повідомили, що сталось непорозуміння. До них щодо цього випадку зі скаргами ніхто не звертався. Судові засідання відкриті, а коли стаються подібні ситуації, то радять звертатись до адміністрації суду.
"Щодо фізичного доступу до зали суду, який унеможливлюється технічно (для будь-кого, не лише для журналістів), - зазначив медіа-юрист ІМІ Роман Головенко, - то електронне блокування дверей в судових залах можна оскаржити до голови суду або до державної судової адміністрації. Хоча саме питання неоднозначне: очевидно чернівецькі судді вважають, що ті учасники процесу, які спізнилися - не мають права брати участі в цього конкретному засіданні, а вільні слухачі - теж мають потрапляти в судову залу до початку засідання".
"Це кримінальна справа, тому згідно з КПК на проведення зйомки необхідна згода суду, - зазначив медіа-юрист. - Але проблема в тому, що наші судді зазвичай у цейтноті, а не будучи учасником судового процесу журналістові іноді реально важко вклинитися в його перебіг, аби заявити клопотання про зйомку. Тому його варто подавати заздалегідь, десь за день до засідання".
20 лютого відбудеться наступне судове засідання у вказаній справі.
6. На Чернігівщині напали на журналіста, побивши камеру
19.02.2017 У місті Мена (Чернігівська область) 18 лютого 2017 року місцевий житель напав на місцевого журналіста і блогера Сергія Трегубенка, побивши камеру. Про це йдеться у сюжеті Чеline.
Інцидент стався, коли журналіст вів зйомку та спілкувався з представниками соціологічної компанії, які опитували мешканців міста стосовно виборів, які мали відбутися 30 квітня. У розмову журналіста втрутився місцевий житель Олег Гаркун. Він проходив повз людей, та, побачивши представника ЗМІ, одразу накинувся на нього – спершу з нецензурною лайкою, а потім навіть із кулаками. “Чого ти оце х***ю займаєшся? Іди н***й звідси, я сказав”, - сказав нападник. У відповідь журналіст зазначив, що той побив йому камеру.
Сергій Трегубенко звернувся до місцевої поліції, утім слідчий розцінив випадок, як звичайне хуліганство, і до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей не вніс. У свою чергу, журналіст звернувся до Менського районного суду зі скаргою на бездіяльність слідчого поліції.
У скарзі до суду, журналіст зазначає, що виною всього вважає вплив на подібні інциденти місцевих представників Радикальної партії Геннадія Примакова та Валерія Гайдукевича. “Те, що трапилося 19 лютого, можу віднести тільки на рахунок руйнівного впливу на культуру в нашій громаді Примакова та Гайдукевича. До речі, донька Гаркуна Олега Петровича є хазяйкою свинарника “Менський аграрник”, власником якого раніше був Валерій Гайдукевич, котрий працює там нині начальником охорони. Ця подія виходить далеко за межі звичайного хуліганства і має у своїй основі прагнення зберегти в Україні та нашому місті суспільно-політичні взаємовідносини тоталітарного характеру, за яких вільна журналістика в суспільно-політичній царині вважається найлютішим ворогом режиму”, - зокрема, йдеться у скарзі до суду.
Під час судового засідання Трегубенко пояснив судді, що Гаркун його аж ніяк не цікавив. Бо журналіст у той час писав інтерв’ю з представницями соціологічної компанії.
“Він був не у фокусі, не в центрі моєї уваги, він мене взагалі не цікавив, але втрутився у даний момент. Я розцінюю це втручання Гаркуна Олега як перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”, – сказав Сергій Трегубенко.
Утім, йдеться у сюжеті, присутня в судовій залі місцева прокурор розцінила дії того ж Гаркуна не як перешкоджання журналістській діяльності, а як нормальну поведінку людини, яку знімає камера.
“У даному випадку громадяни був у кадрі, він не висловлював бажання на зйомку і, відповідно, висловив своє заперечення саме у такій формі”, – зазначила прокурор Менської районної прокуратури Ольга Голован.
Під час суду ані прокурор, ані суддя не взяли до уваги факт, що Олег Гаркун перший накинувся на журналіста і перший почав лізти в камеру. Також під час судового засідання навіть не переглянули відео, яке Трегубенко додав до справи.
Слідча суддя Менського районного суду Тетяна Сова відмовила журналісту у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Рішення судді Трегубенко розцінив як неготовність українського правосуддя ставати на захист честі та прав журналістів.
7.У Харкові напали на знімальну групу "Ревізора"
21.02.2017 Харківська поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінальнго кодексу за заявою знімальної групи програми “Ревізор: Магазини” Нового каналу про перешкоджання. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Харківській області.
За інформацією поліції, інцидент стався ввечері 21 лютого.
“До чергової частини відділу поліції звернулася 34-річна мешканка м. Києва. Жінка повідомила, що в магазині, розташованому на вул. Плеханівській, невідомі перешкоджають їй та знімальній групі одного з київських телеканалів знімати відеоматеріал для передачі”, - повідомляє поліція.
Для з’ясування обставин за адресою виїжджала слідчо-оперативна група Слобідського відділу поліції.
Місцеві ЗМІ стверджують, що йдеться про магазин “Десятка”, розташований за адресою вул. Плеханівська, 73. Представники самої телепрограми обіцяють показати відеосюжет про це аж у квітні, пише Справжня варта.
Раніше “Ревізор” на своїй сторінці “Вконтакте” виклав фотографію, на якій ведуча програми Наталя Кудряшова спілкується з патрульними поліцейськими. “Поліція, тітушки та лякаючі залаштунки магазинів”, - прокоментували “ревізорці”.
В коментарях користувачі писали, що йдеться про супермаркет “КЛАСС” на вул. Героїв Сталінграда у Харкові. Там начебто знайшли зефір з брудом.
Пізніше у соцмережах з`явилася інформація, що знімальна група потрапила у чергову неприємність.
“Події годинної давнини. Через пару хвилин провідну Наталію Кудряшову спробують закрити в морозилці на складі одного з харківських магазинів”, - написала керівник творчого об`єднання Нового каналу Вікторія Бурдукова.
8. В Одесі на журналістку каналу "Думская ТВ" напали прихильники "русского міра"
23.02.2017 В Одесі на журналістку місцевого каналу “Думська ТВ” Ксенію Терзі під час зйомки напали агресивно налаштовані пенсіонери. Про це йдеться у сюжеті “Думської ТВ”.
Інцидент стався 23 лютого біля Київської райдержадміністрації, де зібралася невелика група людей похилого віку. Звідти, йдеться у сюжеті каналу, їх мали централізовано автобусами доставити до Меморіалу невідомому матросу, аби покласти квіти.
В автобусі проросійсько налаштовані громадяни накинулася на журналістів - почали бити їх квітами та виштовхувати з автобуса. Одна жінка похилого віку вдарила журналістку по обличчю, коли та намагалася взяти коментар у одного з організаторів мітингу біля Меморіалу невідомому матросу - представника “Спілки лівих сил” Ібрагіма Морріса.
Громадські активісти не допустили формування автоколони, а журналісти поцікавились у Морісса, хто профінансував автотранспорт. Пізніше біля Меморіалу невідомому матросу в Одесі відбулись сутички.
Цензура.Доступ до інформації
Доступ до інформації - 3
1.Миколаївський журналіст отримав у відповідь на запит весільне фото
07.02.2017 Журналіст миколаївського інтернет-видання Niklife Юрій Ягольник у відповідь на запит до міської ради Миколаєва отримав у конверті весільну фотографію нареченого з букетом квітів. Про це він повідомив у своєму блозі на сайті “Преступности.нет”.
За словами Ягольника, він відніс до міської ради чотири запити на отримання публічної інформації, у тексті яких попросив відповіді надіслати в електронній формі.
Натомість міськрада надіслала відповідь на один з запитів “Укрпоштою”.
“На наступний день приходить ще один лист від міської ради, де замість офіційного документа з відповіддю на запит прикріплюють весільну фотографію чоловіка. Чесно сказати, я досі збентежений - що ж хотіли сказати мені представники міської влади таким фото?”, - написав у блозі журналіст.
Запити журналіста стосувалися бюджету міста та витрат з міського бюджету на новорічну ялинку, ярмарок та концерт.
2.Львівська міськрада ввела акредитацію журналістів для участі у сесіях
09.02.2017 Львівська міська рада запровадила акредитацію представників ЗМІ для участі у сесійних засіданнях міськради. Таке рішення було прийнято 8 лютого на колегії міської ради, повідомляється на сайті міськради.
Журналісти матимуть змогу відвідувати пленарні засідання лише за наявності редакційних посвідчень та відповідної акредитації.
Чергове засідання сесії Львівської міської ради було заплановано на 9 лютого. Отже, журналістам запропонували акредитуватися до 09.30 год. цього дня.
У міськраді нагадали, що на останню сесію, 19 січня, увірвалися невідомі особи, які почали штовханину і бійку. Як повідомили в ЛКП “Муніципальна дружина”, в одного з них було виявлено ніж.
Як повідомляє Zaxid.net, протягом останніх місяців під час засідань сесії Львівської міської ради відбувалися сутички за участі протестувальників. Зокрема, кілька разів сесію переносили через захоплення сесійної зали чоловіками спортивної зовнішності. На останній сесії 19 січня у сесійну залу увірвалися невідомі особи, в одного з яких вилучили ніж. Напередодні сесії 25 січня депутатки Львівської міськради заявили про загрозу їхній безпеці під час сесій та звернулися до представників радикальних громадських організацій з проханням не зривати засідання сесій міськради та не застосовувати силу проти депутатів. А саме засідання сесії 26 січня перенесли через загрозу для депутатів.
9 лютого, за інформацією видання, на сесії міської ради заслуховували питання щодо стратегії поводження з ТПВ та інформацію щодо діяльності ЛКП “Львівспецкомунтранс”.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає порушенням доступу для журналістів введення акредитації Львівською міськрадою.
“Такі правила акредитації щодо недопуску неакредитованих є підґрунтям для порушень права доступу для журналістів, оскільки Законом про інформацію передбачено, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Акредитація є допоміжним організаційно-адміністративним інструментом і її відсутність не може бути перешкодою до відкритих заходів, що відкриті не тільки для журналістів, а й для інших осіб”, - зазначив юрист.
Як повідомив представник ІМІ у Львівській області, який перебував на сесії міської ради, 9 лютого в сесійну залу потрапили всі охочі журналісти.
“Попри вчорашнє повідомлення, що на засідання можна буде потрапити лише після акредитації, по факту, сьогодні в сесійну залу потрапили всі охочі журналісти. Процедура відрізнялася лише тим, що журналісти реєструвалися не перед сесійною залою, а у Туристичному центрі, вхід до якого знаходиться з іншого боку від входу в Ратушу”, - повідомив представник ІМІ.
Крім цього, за його словами, значну частину місць для журналістів зайняли молоді хлопці спортивної зовнішності, тож частина журналістів слідкувала за засіданням стоячи. “Загалом цих молодиків у приміщенні міської ради є щонайменше півсотні. Частина - у сесійній залі, частина у коридорах і частина переховується у гардеробі. Із поведінки чиновників і частини депутатів зрозуміло, що всі ці хлопці знаходяться тут санкціоновано для “захисту” від протестувальників. Додам, що зараз під радою відбувається черговий протест із вимогами щодо вирішення питання сміття у місті, зокрема, проти встановлення сміттєпересувальної лінії у мікрорайоні Рясне”, - повідомив кореспондент ІМІ.
Він також додав, що одному з журналістів гардеробниця намагалася заборонити знімати невідомих чоловіків у гардеробі.
Як повідомляв ІМІ, юристи ІМІ заявляли, що органи місцевого самоврядування не мають права забороняти журналістам відвідувати засідання, а акредитація - це процедура для спрощення роботи журналістів, а не обмеження, і її відсутність не може бути причиною недопуску представників ЗМІ. За перешкоджання роботі журналістів передбачена кримінальна відповідальність.
3.Запорізька міськрада відмовилась сказати, скільки конференцій провів міський голова
27.02.2017 Представники Запорізької міської ради не відповіли на інформаційний запит від редакції місцевого молодіжного порталу “Пороги”. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомила журналістка порталу Катерина Майборода.
Запит стосувався кількості проведених інформаційних заходів для журналістів міським головою Володимиром Буряком та його заступниками в 2016 році.
Інформаційний запит від головної редакторки порталу “Пороги” Наталії Виговської було надіслано 3 лютого на адресу, вказану на офіційному сайті міськради. Через п’ять днів, коли не було отримано відповідь, журналістка сайту “Пороги” Катерина Майборода запитала про відповідь на запит прес-секретарку міського голови Ольгу Мішок.
“Вона повідомила, що запит не отримали та попросила переслати його на її особисту адресу і підтвердила, що запит отримано. Тим не менш, за п’ять днів відповідь так і не надійшла. Я перепитала ще раз у прес-секретарки, чи означає це, що відповіді не буде. Ольга Мішок попросила зачекати ще, однак з 16 лютого відповідь нам так і не було надіслано”, - розповіла журналістка.
Вона також повідомила, що аналогічні інформаційні запити було надіслано у вісім офіційних структур. Відповіді надійшли від всіх, окрім міської ради.
Непрямий тиск
Політичний тиск - 1
1.Редакторка кропивницького видання заявляє про тиск з боку міського голови Олександрії
03.02.2017 Редакторка кропивницької газети “Первая городская газета” та сайту “Утренний город” Людмила Макей заявляє про тиск від міського голови Олександрії (Кіровоградська область) Степана Цапюка. Про це вона повідомила преставнику ІМІ в Кіровоградіській області.
За її словами, інцидент стався 3 лютого, коли до неї зателефонував міський голова, звинувативши у замовності матеріалів.
Як розповіла Людмила Макей, в цей день на сторінках інтернет-видання було розміщено новину “На Кіровоградщині в п’яти школах мерзнуть учні”, що є репостом офіційного повідомлення прокуратури Кіровоградської області щодо відкриття кримінального провадження за фактом зловживань під час реалізації програм із забезпечення шкіл м. Олександрії альтернативними видами палива.
“Увечері до мене зателефонував міський голова Олександрії Степан Цапюк. Посадовець одразу звинуватив мене і видання в тому, що ми, мовляв, поставили замовний, проплачений матеріал. “Скільки тобі заплатили, щоб ти поливала мене брудом в ФБ? Якщо ти не приїдеш в Олександрію і не поспілкуєшся з директорами шкіл, я зганьблю тебе на всю область”, - кричав Цапюк в трубку так голосно, що розмову чули навіть мої рідні. Нажаль, записати розмову на диктофон я не встигла. Обурює те, що дану новину опублікували ще з десяток кропивницьких сайтів, а сам посадовець, судячи з цього, переплутав незалежне видання з власним”, - розповіла представникові ІМІ у Кіровоградській області Людмила Макей.
До правоохоронців редакторка не зверталась, оскільки запису телефонної розмови зробити не встигла. Однак одразу розмістила інформацію про інцидент у мережі Facebook, зазначивши, що даний пост варто розцінювати як офіційну інформацію про перешкоджання журналістській діяльності.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки - 2
1.Сайт газети «Закон і Бізнес» зазнав DDoS-атаки
22.02.2017 22 лютого сайт газети «Закон і Бізнес» зазнав DDoS-атаки, у зв'язку з чим доступ до матеріалів ресурсу суттєво ускладнений.
У редакції газети припускають можливість зв'язку такої атаки на сайт zib.com.ua з публікацією низки статей щодо доброчесності окремих кандидатів на посаду у новому Верховному Суді, а також із висвітленням перебігу розслідувань резонансних злочинів. Адже матеріалів, які б мали політичне забарвлення, видання не розміщує.
Газета «Закон і Бізнес» - одне з найстаріших в Україні видань правової спрямованості. В газеті розміщуються інформаційні та аналітичні матеріали правової та економічної тематики, проводиться моніторинг законотворчого процесу в Україні, нормативно-правових актів міністерств і відомств, судової практики від місцевого до Верховного судів, а також рішень Європейського суду з прав людини.
2. Сайт ВолиньPost зазнав потужної DDоS-атаки
25.02.2017 Сайт інформаційного агентства ВолиньPost 25 та 26 лютого зазнавав потужної DDoS-атаки. Про це повідомляєтся на сайті агентства.
Як зазначає редакція, скоординована хакерська атака здійснювалася 36 годин поспіль два дні.
Як пояснили у службі технічної підтримки сайту, атаки здійснювали через ботів, зареєстрованих у багатьох країнах світу. Станом на 13 годину 26 лютого сайт атакувало 1830 таких ботів.
При цьому редакція зауважує на важливій деталі, що сайт некоректно відображався у користувачів, які переглядали його на території Волинської області. Проте в інших містах, зокрема у Харкові та Києві, сайт можна було читати.
Завдяки оперативному реагуванню технічної підтримки роботу сайту вдалося швидко стабілізувати.
Директор ВолиньPost Юрій Сковорода пов'язує атаки на сайт з появою публікацій на політичну тематику.
“На це вказує й регіональний характер атаки. Очевидно, що хтось не хоче, аби волиняни прочитали об'єктивну інформацію про останні політичні події, тому й нас намагалися “покласти”. Ця спроба завдяки зусиллям нашої техпідтримки стала провальною, за що ми їм дуже вдячні. ВолиньPost продовжує працювати”, - сказав він.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 3
1.Поліція Кам’янського розслідує підпал авта редактору місцевих видань
13.02.2017 За фактом підпалу авто журналіста і редактора Сергія Гузя у Кам’янському (Дніпропетровська область) поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення чи пошкодження майна). Про це Радіо Свобода повідомили в Кам’янському міськвідділі поліції.
Як зазначили в поліції, тривають слідчі дії.
Нагадаємо, головний редактор сайту 5692 і газети “Місто 5692” Сергій Гузь повідомив, що його автомобіль “Таврія” був підпалений невідомими 12 лютого близько 4-ї ранку: пожежу побачили сусіди, вони ж і допомагали журналісту гасити полум’я.
Інцидент журналіст пов’язує зі своєю професійною діяльністю. “У мене немає сумнівів, що машину спалили через мою чесну й професійну роботу. Прізвища тих, кого я підозрюю, я оголошу пізніше”, – сказав він.
За його даними, в автівку кинули пляшку з запалювальною сумішшю.
Комітет Незалежної медіа-профспілки, членом якої є Сергій Гузь, звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою провести повне та об’єктивне розслідування цього злочину, а від генерального прокурора Юрія Луценка очікують взяття цієї справи під особистий контроль.
2. Поліція відкрила справу за 171 статтею через видалення депутатом запису журналістці “Гал-інфо”
21.02.2017 Слідчий відділ Галицького ВП ГУНП у Львівській області розпочав кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу за фактом перешкоджання журналістці “Гал-інфо” Анни Голішевської депутатом Львівської обласної ради Іваном Лабаєм, повідомляє “Гал-інфо”.
Провадження було відкрито 21 лютого цього року за заявою журналістки.
У заяві, зокрема, Голішевська зазначила, що 13 лютого вона була присутня на засіданні постійної комісії з питань охорони здоров’я Львівської облради та здійснювала професійну журналістську діяльність.
Згідно з заявою, за 10 хвилин до закінчення засідання комісії вона спробувала забрати свій телефон, який працював у режимі запису і водночас “заряджався”. Телефон лежав біля крісла, на яке перед тим підсів депутат від фракції БПП Іван Лабай, почавши розмову з в. о. директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Іриною Микичак. Депутат почав вимагати стерти запис, але, почувши відмову, видер телефон з рук і власними руками видалив 30-хвилинний запис.
Як повідомляв ІМІ, 13 лютого у Львові депутат обласної ради від БПП Іван Лабай під час засідання постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я самовільно видалив аудіозапис комісії, який журналістка видання Gal.info Анна Голішевська здійснювала на свій власний мобільний телефон.
3. Зятя екс-заступника Авакова судитимуть за напад на журналістів ZIК
28.02.2017 Прокуратура завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів знімальної групи ZIKу. У справі оголошено про підозру Олегу Поліщуку, зятю Віктора Чоботаря, заступнику керівника МВС, звільненого зі скандалом у справі “рюкзаків Авакова”.
Про це у відповідь на інформаційний запит ZIK повідомила прес-служба прокуратури Київської області.
“Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200001588 за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів, завершено. В рамках розслідування вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру Поліщуку О.І. За результатами досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні за звинуваченням Поліщука О.І. за ч. 1 ст. 171 та ч. 2 ст. 186 КК України, 10.02.2017 року направлено до суду для розгляду по суті”, - повідомила у листі прокуратура.
Отримавши обвинувальний акт, Києво-Святошинський районний суд Київської області призначив засідання на 2 березня.
Як повідомляв ІМІ, 28 квітня 2015 року біля будинку в селі Лісники Київської області, який за твердженням журналістів належить заступнику міністра внутрішніх справ Сергію Чеботарю, невідомі напали на знімальну групу проекту "Наші гроші". Нападники побили оператора, розтрощили техніку та втекли з місця інциденту. В ході розслідування було виявлено, що серед нападників був зять Сергія Чеботаря Олег Поліщук.
Слідчі Києво-Святошинського райвідділу міліції розпочали кримінальне провадження за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та грабежу знімальної групи програми журналістських розслідувань “Наші гроші” (телеканал ZIK).
Реакція журналістської спільноти - 4
1.У Черкасах журналісти провели акцію проти безкарності за злочини відносно колег
08.02.2017 У Черкасах 8 лютого журналісти провели акцію “Ні - безкарності за злочини проти журналістів!” біля будівлі обласної держадміністрації, повідомляє Прочерк.
Медійники зібрались на площі з плакатами зі списком винних у побитті черкаського журналіста, фотокореспондента Ігоря Єфімова та тих, хто цьому не завадив.
Представники ЗМІ запросили на зустрічі начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області Валерія Лютого та очільника прокуратури Черкаської області Сергія Овчаренка. Журналісти хотіли почути від правоохоронців про стан справ щодо побиття колег, і переконатися в тому, що в майбутньому їхній роботі ніхто не буде заважати, і тим паче бити.
Валерій Лютий зауважив, що правоохоронці діятимуть згідно з чинним законодавством. “Щодо порушень часів Майдану, то всі матеріали було зібрано та направлено на розгляд до прокуратури. Ми докладемо усіх сил для того, щоб всі, хто проходить по цій справі, були покарані”, – сказав він.
На запитання журналістів: “Чи ви обіцяєте нам, що черкаські правоохоронці не будуть більше бити журналістів, які виконують свою роботу?”, Валерій Лютий відповів, що гарантує виконання правоохоронцями лише наказів в межах законодавства.
Більшість присутніх цікавилися справою щодо побиття фотожурналіста Ігоря Єфімова на дамбі в часи Майдану.
Потім Сергій Овчаренко розповів стосовно справи Ігоря Єфімова: “Я хотів би зупинитися на тій справі, відносно заступника командира патрульної служби, який знаходився у автомобілі і не вжив жодних заходів для припинення побиття журналістів. Проти нього було відкрите кримінальне провадження та обвинувальний акт. На жаль, суд не підтримав нашу позицію, і був винесений виправдовувальний вирок, – зазначив прокурор області Сергій Овчаренко та зауважив, що не зовсім згідний з рішенням суду. – Мені важливо зрозуміти мотивацію суду, бо, наприклад, я не уявляю, щоб у мою відсутність заступник не вжив заходів щодо припинення неправомірних дій моїх же підлеглих”.
На закиди деяких журналістів, що в багатьох справах, які розслідуються, діє кругова порука, Овчаренко зауважив: “Справи по надуманим причинам поверталися по три-чотири рази. Тому потрібно вже поцікавитися у суддів, чому так відбувається”, – сказав він.
Як повідомляв ІМІ, 20 лютого 2014 року в Черкасах, під час штурму “Беркутом” черкащан на блок-пості біля дамби, беркутівці побили фотографа газети “Вечірні Черкаси” Ігоря Єфімова та розбили йому голову. Журналіст був у жилеті “Преса”, із бейджем і фотокамерою. Того дня на дамбі він виконував редакційне завдання, а силовики перешкоджали йому у цьому.
5 лютого 2015 року прокуратура Черкаської області направила до суду обвинувальний акт стосовно одного із керівників батальйону патрульної служби за службову недбалість під час проведення акцій протесту у Черкасах 20 лютого 2014 року, внаслідок чого міліціонери побили журналіста Ігоря Єфімова.
Прокуратура Черкаської області просила у суду покарання для правоохоронця у вигляді трьох років обмеження волі.
12 грудня 2016 року Соснівський суд Черкас виправдав правоохоронця Петра Паливоду, обвинуваченого у побитті журналіста газети “Вечірні Черкаси” Ігоря Єфімова на акції протесту у Черкасах 20 лютого 2014 року. Суд виправдав Петра Паливоду, оскільки на день вчинення кримінального правопорушення він не був службовою особою, а тому в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Ігор Єфімов подав апеляційну скаргу на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2016 року, яким було виправдано єдиного підозрюваного у справі побиття журналіста.
2.Журналісти М1 та М2 вимагають розслідування спроб підпалу каналів
13.02.2017 Працівники музичних телеканалів М1 та М2 вимагають знайти і покарати виконавців та замовників двох спроб підпалів студії каналів, які сталися 27 січня та 10 лютого. Про це йдеться у зверненні співробітників телеканалів до генпрокурора Юрія Луценка, голови СБУ Василя Грицака, міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка та голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, повідомляє “Детектор медіа”.
“Хочемо звернути вашу увагу, що всі відомі випадки нападів на телеканали супроводжувалися зйомками його учасників, і всі вони містяться на YouTube, отже шлях до організаторів всіх цих сумних подій у нинішню цифрову епоху – дуже короткий, якщо ви – професіонали. Професійність силових структур – єдине, що можна протиставити зухвалості покидьків, які, використовуючи патріотичні гасла, вважають себе абсолютно безкарними і сприймають свободу, здобуту сотнями і тисячами загиблих справжніх українців, як право творити ганебні вчинки”, – йдеться в листі телеканалів.
Спроби підпалу студій каналів співробітники М1 та М2 називають терором та вимагають знайти і покарати не тільки виконавців, а й замовників.
“Сподіваємось, правоохоронні органи України здатні припинити насилля щодо телеканалів, і спроба підпалу студії М1 та М2 10 лютого стане останнім випадком перешкоджання роботі працівників медіа”, – зазначено в листі.
Як повідомляв ІМІ, ввечері 27 січня невідомі намагались підпалити шини на паркані біля офісу музичних телеканалів М1 та М2. Співробітники охорони викликали поліцію, яка прибула протягом декількох хвилин і зафіксувала інцидент. Відкрито кримінальне провадження.
3. Журналісти Кропивницького вимагають від міської ради оприлюднювати відкриті дані
21.02.2017 У Кропивницькому 21 лютого під час засідання сесії міської ради журналіст Павло Лісниченко виступив зі зверненням від журналістської спільноти до міського голови Андрія Райковича.
У зверненні журналісти вимагають вирішити питання оприлюднення на офіційному сайті міськради масивів відкритих даних передбачених 835-ою Постановою Кабміну. Як показало дослідження, проведене в рамках проекту "Дані міст/Apps4Cities", міська рада Кропивницького ігнорує політику відкритих даних.
Інформація щодо різноманітних сфер життя міста міститься в закритому доступі, хоча має бути публічно оприлюдненою та доступною для громадськості без додаткових запитів.
Від міської ради як органу місцевого самоврядування, законодавство вимагає оприлюднення переліку об'єктів комунальної власності, об'єктів, які передані в оренду чи мають іншу форму власності, перелік незадіяних земельних ділянок, відомості щодо розміщення тимчасових споруд, перелік перевізників, інформація про рекламні засоби та інше.
Відповідно до цього, журналісти просять видати розпорядження для вирішення проблеми дотримання міською радою норм Кабміну №835.
"У разі відсутності будь-яких позитивних зрушень з даного питання до кінця лютого, залишаємо за собою право відстоювати свої законні права через подання відповідних позовів до суду", - йдеться у зверненні журналістів.
21.02.2017 Харківські журналісти звертаються до МВС, Генпрокурора та омбудсмена через умислене замовчування інформації щодо збройної сутички у жилмасиві.
Більше 60 представників інтернет-ЗМІ та телебачення 21 лютого оприлюднили спільну заяву, у якій вимагають від правоохоронних органів розкрити деталі зіткнення двох груп громадян із застосуванням вогнепальної зброї і подальшим проникненням учасників конфлікту до дитсадка, яке сталося 17 лютого.
“Уже чотири дні ні в головному слідчому управлінні, ні в відділі комунікації не дають відповідей на питання журналістів. Натомість надають записані незмістовні відеокоментарі. Не кажуть ні хто стріляв, ні хто є учасниками, чи зареєстрована зброя і чи відпустили після 3-х діб затриманих”, – повідомила 21 лютого власна кореспондентка "Факти" ICTV Тетяна Доцяк регіональній представниці ІМІ.
О 19.38 в мережі фейсбук з’явилася спільна заява, яку підписали 62 журналісти та блогери.
Відкрите звернення
Міністру внутрішніх справ Арсену Борисовичу Авакову
Голові Національної поліції України Сергію Миколайовичу Князєву
Начальнику Головного управління Національної поліції в Харківській
області Анатолію Анатолійовичу Дмитрієву
Генеральному прокурору України Юрію Віталійовичу Луценку
Уповноваженому Верховної Ради з прав людини Валерії Володимирівні Лутковській
Увечері 17 лютого в житловому масиві в м. Харкові сталося зіткнення двох груп громадян із застосуванням вогнепальної зброї і подальшим проникненням частини з учасників конфлікту до комунального дошкільного навчального закладу — дитячого садка поруч з житловими будинками на пр. Перемоги. В результаті конфлікту тяжко поранено одного з учасників подій, пошкоджено дошкільний навчальний заклад, в якому навчається більше 200 дітей.
За інформацією Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17 лютого, на місці пригоди було затримано 9 осіб. 18 лютого в ГУ НП в Харківській області підтвердили інформацію щодо 11 затриманих. Того ж дня Слідче управління ГУ НП в Харківській області повідомило про п’ятьох затриманих за ст. 208 УПК, а також вилучену зброю — зокрема, чотири помпові рушниці, автомат, травматичні пістолети.
Станом на 21 лютого, коли термін визначення запобіжного терміну підозрюваним сплив, з власних джерел нам стало відомо, що жоден з учасників конфлікту не затриманий, а кримінальну справу намагаються «зам’яти».
Відділ комунікації Головного управління Національної поліції в Харківській області надав три коментарі щодо цієї резонансної події. Перший — на місці злочину, коли журналістам надали можливість поставити кілька питань начальнику Слідчого управління ГУ НП в Харківській області Володимиру Тимошку за фактом події (він просто констатував, що сталося), та ще два — через сайт обласного управління з додаванням відеокоментарів уповноважених осіб, які були записані відділом комунікації ГУ НП в Харківській області. В жодному з них немає відповідей на питання, які протягом трьох діб журналісти Харкова ставили представникам відділу комунікації ГУ НП в Харківській області. Численні запити журналістів телефоном, через офіційний канал відділу комунікації у Viber щодо можливості проведення прес-конференції чи брифінгу з приводу надзвичайної події завершилися відмовами.
Відтак:
1. Достеменно невідомо, представники яких організацій (рухів, груп) брали участь у озброєному зіткненні посеред житлового масиву.
2. Чи є у справі офіційно потерпілі?
3. Чи пред’явлені підозри учасникам події? Скільком?
4. Чи серед них учасники обох сторін конфлікту?
5. Який запобіжний захід визначено підозрюваним?
6. Які версії причин конфлікту розглядає слідство?
7. Чи призначена експертиза щодо збитків, нанесених комунальному дошкільному закладу тощо.
Натомість сайтами і соцмережами ширяться чутки і версії, без жодних підтверджень або спростувань. Ми, журналісти, які підписалися під зверненням, кваліфікуємо дії Головного управління Національної поліції в Харківській області як умисне замовчування суспільно важливої інформації і наступ на свободу слова, що суперечить озвученій головою МВС позиції «Служити і захищати». Ми не вперше стикаємося з відсутністю оперативних коментарів з боку Головного управління Національної поліції в Харківській області. Як правило, ми отримуємо вже записані відділом комунікації короткі інтерв'ю, які часто не містять повної інформації. За таких обставин журналісти не мають змоги поставити питання-уточнення компетентній особі. Визнаємо, що кожен випадок залежить від різних обставин. Втім, тенденцію до записів таких коментарів вважаємо загрозливою для свободи слова і просимо керівництво Головного управління Національної поліції в Харківській області сприяти в отриманні вичерпної інформації під час брифінгів і прес-конференцій. Остання велика прес-конференція керівництва ГУ НП в Харківській області відбулася у 2014 році. Ми розуміємо фактор таємниці слідства. Втім, на нашу думку, резонанс події, що сталася 17 лютого в м. Харкові, нині вимагає особливої прозорості з боку поліції. До того ж, деякі питання (як, наприклад, щодо визначення запобіжного заходу) не потребують висвітлення особистих даних учасників подій.
Відсутність вичерпної офіційної інформації створює підґрунтя для поширення викривленої і неправдивої інформації, знижує рівень довіри до правоохоронних органів, підвищує напруження у суспільстві в фактично прифронтовому регіоні. Звертаємо Вашу увагу, що йдеться не про побутовий конфлікт чи сварку, а озброєне зіткнення посеред житлового масиву мирного міста майже із захопленням об’єкту — дитячого садка. 18 лютого на сторінці у Facebook голова МВС Арсен Аваков пообіцяв, що поліція надасть детальний звіт за фактом події. За даними, які ми отримуємо з різних джерел, слідство вже може надати відповідний звіт — щодо основних вищезгаданих питань. Вимагаємо проведення прес-конференції начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Анатолія Дмитрієва, а також начальника Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області Володимира Тимошка або його заступника Андрія Шарніна.
Крим - 1
Правоохоронці затримали у Криму журналістів СТБ та "Громадського радіо"
16.02.2017 У Сімферополі (окупований Росією Крим) правоохоронці затримали журналістів телеканалу СТБ та “Громадського радіо” Олену Лунькову, Сергія Сивка, Андрія Шурина, Ірину Ромалійську та Віталія Кикотя. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на журналістку “Громадського радіо” Ірину Ромалійську.
Журналістів затримали на вул. Карла Лібкнехта, 4. Правоохоронці перевіряють документи журналістів.
За словами Ромалійської, в неї російські правоохоронці забрали паспорт.
Також про це у себе на сторінці у Facebook написала журналістка СТБ Олена Лунькова.
“Нас затримали, вже годину перевіряють документи”, - написала вона.
У себе на Фейсбук Ірина Ромалійська написала, що їх відпустили. “Відпустили. Побажали успіху. Попросили не порушувати закони”, - написала вона.
Help us be even more cool!
