Барометр свободи слова за листопад 2024 року

У листопаді експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 27 випадків порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – 19 випадків – обстріли журналістів, пошкодження приміщень медіа, погрози, кібератаки та юридичний тиск. 

У листопаді стало відомо про загибель двох медійників:

• Олексій Андрєєв – військовослужбовець, телеоператор з Маріуполя. Поховали 2 листопада 2014 року в Чернівцях. Він вважався зниклим безвісти в Донецькій області з 29 листопада 2023 року. Його тіло повернули нещодавно під час обміну. Загибель підтвердив аналіз ДНК. Олексій Андрєєв із 2000-х років працював оператором на міських телеканалах Маріуполя “ТБ7” та “Сигма”, також у пресцентрі металургійного комбінату “Азовсталь”. 
• Андрій Бучак – журналіст із Луганська, який на фронті був із 2014 року. Зник 13 серпня 2024 року біля села Водяне (Донецька область). Про загибель повідомила 24 листопада 2024 року його дружина Олена. У 2000-х Андрій Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті “Кур’єр”.

Свобода слова в Україні у листопаді 2024 року

Під російський удар дронами в Харківській області потрапили журналісти Hromadske Ксенія Савоскіна та оператор Олексій Нікулін. Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою “Порятунок тварин Харків” та почули звуки дронів. Росіяни атакували авто, яке згоріло. Декілька разів їм довелося ховатися від дронів. Журналісти не постраждали. 

Крім того, внаслідок російського обстрілу зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу “МастерШеф”. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Низка медіа та журналістів отримала 26 листопада від невідомих електронні листи про мінування різних установ у різних областях України, а також самих редакціях медіа. Такі листи отримали, зокрема, Вільне радіо, “Думка”, The Page, Speka, “Сила правди”, Суспільне Ужгород, чернівецьке медіа 0372, “Детектор медіа”. Листи надіслано з різних електронних адрес та підписано різними іменами. Автор кожного листа представляється ветераном бойових дій, що спеціалізується на мінно-підривній справі, та звинувачує суспільство в несправедливому ставленні до учасників бойових дій. Він погрожує продовжувати вибухи “раз на три-чотири дні”, зокрема в школах, адміністраціях, редакціях ЗМІ та громадському транспорті. Крім того, у скоєному автор листа просив звинувачувати журналістку Радіо Свобода Ірину Сисак та заступницю міністра фінансів України Світлану Воробей.

Кібератаки зазнали сайт “Детектор медіа”, внаслідок чого ресурс тимчасово не працював, а також запорізький сайт іnform.zp.ua, який місяць зазнавав атаки. Відповідальність за атаку на сайт “Детектор медіа” взяло на себе російське хакерське угруповання “Народная CyberАрмия”. Редакція Inform.zp.ua пов'язує атаку з публікаціями про злочини армії РФ на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. 

Крім того, Росія заочно заарештувала журналістку France 24 Кетрін Норріс Трент після репортажу з Курської області. Раніше РФ відкрила проти неї кримінальну справу за обвинуваченням у незаконному проникненні до Курської області, частково контрольованої Україною. Журналістка потрапила на територію Курщини разом з українськими військовими, її репортаж показали в ефірі телеканалу та на сайті мовника наприкінці вересня.

Водночас ІМІ зафіксував вісім випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску та кібератаки.

У Києві та Дніпрі журналістам перешкоджали висвітлювати наслідки російської атаки. Так, двох журналістів не пустили працювати на місце російської атаки безпілотника в житловий комплекс Jack House у Києві, де виникла пожежа внаслідок атаки безпілотника.

У Дніпрі обласна військова адміністрація заборонила журналістам проводити відеознімання 21 листопада після російської атаки по місту. Дозвіл на роботу на місцях “прильотів” медіа отримали лише через п'ять годин, хоча до того анонімні телеграм-канали вже активно поширили фото та відео наслідків ударів по Дніпру.

Про обмеження доступу до публічної інформації заявив головний редактор Bihus.Info Максим Опанасенко. Офіс президента не надав відповіді на його запит щодо нових заступників голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Журналістка антикорупційного центру “Межа” Софія Бакун заявила про погрози з боку адвоката, які прозвучали від нього в суді Києва. Вона була на засіданні, де розглядалася справа щодо статків начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Деснянського УП ГУНП у Києві Юрія Неруха. Андрій Давидченко, який є адвокатом Неруха, під час перерви судового засідання сказав їй фразу: “Ну що, журналістика або смерть?”

Рівненське медіа “Четверта влада” зіткнулося з чорним піаром після публікації про перешкоджання в міськраді. У матеріалі проти медіа розповідають про начебто причетність “Четвертої влади” до російських спецслужб через спільну адресу реєстрації заступниці редактора Антоніни Торбіч з однією з парафій МП. Згодом з'явився інший замовний матеріал про журналісток “Четвертої влади” Ольгу Підгородецьку і Валерію Хомич, які найчастіше працюють на сесії Рівнеради. У матеріалі містяться елементи ейджизму та лукізму щодо журналісток. Редакція пов'язує це з критичним матеріалом про керівницю відділу комунікації Рівненської міської ради Яну Євтушок, яку медіа звинувачує в перешкоджанні.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Обстріли журналістів – 1

1. Журналісти Hromadske потрапили під удар дронами на Куп’янщині

25.11.2024 Журналістка Hromadske Ксенія Савоскіна і оператор Олексій Нікулін 25 листопада потрапили під удар російськими дорогами на Куп’янщині під час зйомки сюжету,  повідомляє Hromadske. 

Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою “Порятунок тварин Харків” з лівого берега. Групу на двох автівках супроводжував військовий, який помітив коней, що мали бути евакуйовані. 

Коли журналісти почали знімати евакуацію, то почули звуки дронів. Група сховалась в ангарі. За декілька хвилин пролунав вибух. Авто, у якому був наплічник з лінзами журналістів, загорілось. 

Через те, що одне з авто згоріло, журналістам довелось повертатись пішки через село. Ксенія каже, що йшли три кілометри, а, можливо, трохи більше. Декілька разів їм довелось ховатись від дронів. 

Журналісти не постраждали. Коней вдалось евакуювати до Харкова.

Пошкодження приміщень медіа – 1

1. Внаслідок російського обстрілу 13 листопада пошкоджено павільйон шоу "МастерШеф"

14.11.2024 Внаслідок російського обстрілу 13 листопада зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу “МастерШеф”. Постраждалих унаслідок обстрілу немає, повідомила пресслужба телеканалу.

“Той самий рідний дім проєкту, в якому від найпершого сезону створювались найкращі українські гастрономічні історії та запалювались улюблені країною зірки кулінарії. Країна-терорист продовжує свої спроби зруйнувати все, що створюється з любов’ю”, – зазначили на телеканалі.

Там додали, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну телеканал СТБ в партнерстві з українськими брендами відзняв чотири нових сезони “МастерШеф”. Проєкт виробляється з увагою до всіх безпекових правил. Зокрема, ще влітку 2022 року команда облаштувала два укриття, а сам павільйон забезпечено автономними генераторами. Зараз команда проєкту готувалася до старту знімання 15-го сезону.

“Вже зараз вся команда проєкту та телеканалу СТБ продовжує працювати та шукає кращі рішення, аби якнайшвидше відновити можливості до виробництва. Нам може знадобитись час і нові рішення”, – зазначили в пресслужбі.

Там запевнили, що попри пошкодження павільйону телеканал знайде спосіб записати 15-й сезон шоу “МастерШеф”.

Погрози, залякування – 14

1. Виконавча директорка Вільного радіо отримала листа з погрозами підриву різних установ

26.11.2024 Низка українських медійників та редакцій отримала від невідомих електронні листи про мінування різних установ у різних областях України. Зокрема, такі листи отримали виконавча директорка Вільного радіо Анастасія Шибіко та головний ректор харківського видання “Думка” Юрій Ларін, про що вони повідомили представниці Інституту масової інформації Валентині Троян.

Листи надіслані з різних електронних адрес та підписані різними іменами.

Представниця ІМІ отримала два таких листи. В одному людина представляється ветераном АТО, а в іншому – бійцем з бойовим досвідом, але одночасно в кожному листі йшлося, що це “спеціаліст із мінно-підривних робіт”.

Далі в листі був перелік установ, які нібито заміновано. Також були вказані адреси цих установ. Але таких установ за вказаними адресами немає, зауважує Валентина Троян.

Автор листа зазначає, що залишив у приміщенні іграшку, запаковану у вакуум, яку нібито заміновано. Також у листі була вказана адреса, за якою нібито вже пролунав вибух.

У листі містилися погрози вибухами в “загальноосвітній школі, у редакції ЗМІ, Готелі, Адміністрації”.

Свої наміри автори листів аргументують тим, що влаштовують теракти за  “знущання над Ветеранами Бойових Дій та учасниками АТО України”. 

Представниця ІМІ повідомила про листи Службу безпеки України.

2. Головред харківського видання “Думка” отримав листа з погрозами підриву різних установ

26.11.2024 Низка українських медійників та редакцій отримала від невідомих електронні листи про мінування різних установ у різних областях України. Зокрема, такі листи отримав головний ректор харківського видання “Думка” Юрій Ларін, а також виконавча директорка Вільного радіо Анастасія Шибіко. Про це вони повідомили представниці Інституту масової інформації Валентині Троян.

Листи надіслані з різних електронних адрес та підписані різними іменами.

Представниця ІМІ отримала два таких листи. В одному людина представляється ветераном АТО, а в іншому – бійцем з бойовим досвідом, але одночасно в кожному листі йшлося, що це “спеціаліст із мінно-підривних робіт”.

Далі в листі був перелік установ, які нібито заміновано. Також були вказані адреси цих установ. Але таких установ за вказаними адресами немає, зауважує Валентина Троян.

Автор листа зазначає, що залишив у приміщенні іграшку, запаковану у вакуум, яку нібито заміновано. Також у листі була вказана адреса, за якою нібито вже пролунав вибух.

У листі містилися погрози вибухами в “загальноосвітній школі, у редакції ЗМІ, Готелі, Адміністрації”.

Свої наміри автори листів аргументують тим, що влаштовують теракти за  “знущання над Ветеранами Бойових Дій та учасниками АТО України”. 

Представниця ІМІ повідомила про листи Службу безпеки України.

3. Видання The Page отримало листа про погрози терактів у різних місцях

26.11.2024 Листа про замінування низки об’єктів у Києві та Львові, а також про намір влаштовувати вибухи в громадських місцях отримали видання The Page та Speka. Відправник назвався ветераном АТО, повідомляє Speka. Видання звертає увагу на помилково зазначені адреси для локацій, а деяких, ТРЦ Pulsar на вул. Софіївській у Києві, взагалі немає.

Автор листа звинувачує суспільство в несправедливому ставленні до учасників бойових дій. Він погрожує продовжувати вибухи “раз на три-чотири дні”, зокрема в школах, адміністраціях, редакціях ЗМІ та громадському транспорті.

4. Видання Speka отримало листа про погрози підриву у різних установах

26.11.2024 Листи про замінування низки об’єктів у Києві та Львові, а також про намір влаштовувати вибухи в громадських місцях отримали видання Speka, а також The Page. Відправник назвався ветераном АТО, повідомляє Speka. Видання звертає увагу на помилково зазначені адреси для локацій, а деяких, ТРЦ Pulsar на вул. Софіївській у Києві, взагалі немає.

Автор листа звинувачує суспільство в несправедливому ставленні до учасників бойових дій. Він погрожує продовжувати вибухи “раз на три-чотири дні”, зокрема в школах, адміністраціях, редакціях ЗМІ та громадському транспорті.

5. Листа з погрозами вибухів в Україні отримав директор "Сили правди"

26.11.2024 Директор Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Юрій Горбач отримав на особисту електронну пошту листа з погрозами щодо вибухів у будівлях у Київській та Одеській областях.

Про це він повідомив представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб.

Як розповів Юрій, відправник назвався “Їжак Ілля Устимович”, лист із темою “Вихідний №7633” надійшов з пошти [email protected]. У листі користувач написав, що заклав вибуховий пристрій та вказав адресу семи будівель у Києві та однієї в Одесі. Зокрема, про нібито “заміноване” посольство Індонезії в Києві, два торговельних центри, 5 канал, школу в Одесі №86, лікарню в Києві та одну будівлю в Шевченківському районі Києва.

Наприкінці листа йдеться про погрозу закладання 30 вибухових пристроїв за рештою адрес.

6. В Ужгороді евакуювали працівників філії Суспільного через повідомлення про замінування філії

26.11.2024 В Ужгороді 26 листопада евакуювали працівників філії Суспільного через повідомлення про замінування філії мовника. Про це повідомляє “Суспільне Ужгород”.

Лист із повідомленням про мінування філії надійшов на електронну адресу редакції.

Речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс у коментарі Суспільному повідомила, що не  відкидає, що в такий спосіб Росія намагається дестабілізувати ситуацію в регіонах України, застосовуючи для цього інформаційно-психологічні спецоперації (ІПСО).

Правоохоронці проводили перевірку на всіх об'єктах, щодо яких надходили повідомлення про замінування.

Як повідомляв ІМІ, 26 листопада низка українських медійників та редакцій отримала від невідомих електронні листи про мінування різних установ у різних областях України. Зокрема, такі листи отримали виконавча директорка Вільного радіо Анастасія Шибіко та головний ректор харківського видання “Думка” Юрій Ларін, представниця ІМІ Валентина Троян, видання The Page та Speka. Також аналогічне повідомлення тримав директор Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Юрій Горбач.

7. Листа з погрозами вибухів в Україні отримала журналістка чернівецького медіа 0372

26.11.2024 Журналістка чернівецького видання 0372 Марія Боднарашек отримала електронного листа з погрозами вибухів в Україні, аналогічного до тих, який отримали низка медіа і журналістів.

Про це представниці Інституту масової інформації у Чернівецькій області Альоні Чорній повідомила комунікаційна менеджерка видання Анна Соцька. 

За словами Соцької, колектив редакції вже звернувся до поліції та чекає відповіді правоохоронців з цього приводу.

Як розповіла Анна Соцька, у листі відправник вказує, що він ветеран АТО, а також “спеціаліст із мінно-підривних робіт”. Також написано, що віддавши все для країни, сам залишився без родини та підтримки. У листі наведено список установ, які вже нібито заміновані. Крім того, автор запевняє у серйозності своїх намірів та зазначає, що вже підірвав одну з квартир.

У листі до медійниці 0372 автор вказує, що залишив у будівлі іграшку з 8-кілограмовою вибухівкою. “Всі іграшки зроблені “на совість”, загорнуті у вакуумні упаковки, що виключає її пошуком службового собаки. Я професіонал, я буду підривати кожну будівлю раз на 3-4 дні”, – йдеться у листі.

У коментарі представниці ІМІ журналістка 0372 Марія Боднарашек зазначила, що такі листи з погрозами мають ретельно розслідувати правоохоронці. 

“Такі погрози сильно впливають на психолого-емоційний стан та на безпеку кожного з нас.  На моєму місці може бути людина зі слабшою психікою і це може мати неприємні наслідки для її здоров’я та настрою. Сподіваємося кіберполіція знайде відправників цих листів”, – каже Марія. 

8. "Детектор медіа" отримав листи з погрозою замінуванням редакції

26.11.2024 “Детектор медіа” повідомив, що 26 листопада також отримав листи з повідомленням про нібито замінування офісу редакції та низки інших об’єктів. Про це повідомляється на сайті видання.

У виданні зазначили, що на редакційну скриньку надійшло одразу п’ять різних листів практично ідентичного змісту з одного домену, але підписані різними іменами. Автор кожного листа представляється ветераном бойових дій, що спеціалізується на мінно-підривній справі.

Автори листів повідомляють, начебто сховали “саме у Вашій будівлі” саморобний вибуховий пристрій, загорнутий у вакуумну упаковку.

Крім того, у кожному листі вказано ще по сім адрес у різних містах України, які нібито заміновано, зокрема посольства, школи, торговельні центри, лікарні тощо. Серед начебто замінованих об'єктів згадано й телеканал “Новини 24”, радіо “Європа плюс Україна”, газету “Наддніпрянська правда”, радіо “Трансформатор”. Утім, адреси цих медіа вказано неправильно, або ж самих медіа не існує.

У скоєному автор листа просить звинувачувати журналістку Радіо Свобода Ірину Сисак та заступницю міністра фінансів України Світлану Воробей.

9. Мультимедійна платформа іномовлення України отримала погрози про замінування підприємства

26.11.2024 Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” (FREEДОМ, Дім, UATV English, UATV Arabic, UATV Español, The Gaze) та його окремі працівники 26 листопада отримали електронні листи з погрозами вибухами на території компанії. Про це йдеться в релізі медіа, яке отримав Інститут масової інформації.

“Листи з погрозами надійшли на офіційну електронну адресу підприємства та робочі електронні адреси його окремих працівників з різних поштових скриньок. Вони містили майже однаковий текст про нібито закладену в приміщеннях підприємства вибухівку, а також погрози вибухів в інших закладах, громадських місцях та у транспорті”, – зазначили в компанії.

Тексти листів також містили персональні погрози на адресу журналістки Радіо Свобода Ірини Сисак та заступниці міністра фінансів України Світлани Воробей.

У медіа наголосили, що всю інформацію передали до правоохоронних органів.

Там додали, що вибухівки в приміщеннях ДП “МПІУ” не виявили, трансляція телеканалів “Дім” і FREEДОМ здійснювалася відповідно до програмної сітки.

У жовтні 2024 року державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” отримувало подібні погрози про замінування.

10. Листи з погрозами вибухів отримав “Перший Запорізький”

26.11.2024 Онлайн-медіа “Перший Запорізький” отримало 26 листопада листа з погрозами про підрив будівель, де містяться різні установи та організації. Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській повідомив головний редактор “Першого Запорізького” Андрій Вавілов. 

У листах згадується журналістка Радіо Свободи Ірина Сисак, яку автори звинувачують у терактах, що мають відбутися у Києві і Одесі.

“26 листопада нам з колегами надійшли листи, аналогічні тим, що розсилалися по українських медіа. У них йдеться про те, що військовий, у якого є досвід із мінно-підривних робіт, попереджає нас, що він підірве ряд будівель у Києві і Одесі”, – розповів він.

У листах також йдеться про наступні вибухи, які “пролунають у загальноосвітній школі, у редакції ЗМІ, готелі, адміністрації”.

Два майже ідентичні листи з погрозами, розіслані по запорізьких редакціях, містять 26 різних адресатів. Вони відправлені від Ерстенюка Оримира Федоровича і Куриловича Єгора Азаровича. Поштовик Ерстенюка, 114.co.jp, переходить на сайт японської компанії Грінфілд Окінава, яка займається переробкою і доставкою овочів клієнтам. Поштовик Ерстенюка, ibakou.jp, також веде на японську компанію Ibaraki Kousei, яка займається будівництвом трубопроводів. 

У листах є численні русизми, ряд пунктуаційних помилок. Також порушена стилістика повідомлення вказує на те, що лист перекладався на українську з іншої мови. 

11. Листи з погрозами вибухів отримав 061.ua

26.11.2024 Сайт 061.ua отримав 26 листопада листа з погрозами про підрив будівель, де містяться різні установи та організації. Цю інформацію регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській підтвердили в редакції видання.

У листах згадується журналістка Радіо Свободи Ірина Сисак, яку автори звинувачують у терактах, що мають відбутися у Києві і Одесі.

Також у листах йдеться про наступні вибухи, які “пролунають у загальноосвітній школі, у редакції ЗМІ, готелі, адміністрації”.

Два майже ідентичні листи з погрозами, розіслані по запорізьких редакціях, містять 26 різних адресатів. Вони відправлені від Ерстенюка Оримира Федоровича і Куриловича Єгора Азаровича. Поштовик Ерстенюка, 114.co.jp, переходить на сайт японської компанії Грінфілд Окінава, яка займається переробкою і доставкою овочів клієнтам. Поштовик Ерстенюка, ibakou.jp, також веде на японську компанію Ibaraki Kousei, яка займається будівництвом трубопроводів. 

У листах є численні русизми, ряд пунктуаційних помилок. Також порушена стилістика повідомлення вказує на те, що лист перекладався на українську з іншої мови. 

12. Листи з погрозами вибухів отримав Акцент

26.11.2024 Онлайн-медіа Акцент отримало 26 листопада листа з погрозами про підрив будівель, де містяться різні установи та організації. Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській повідомив головний редактор сайту Акцент Олександр Чубукін. 

У листах згадується журналістка Радіо Свободи Ірина Сисак, яку автори звинувачують у терактах, що мають відбутися у Києві і Одесі.

Також у них йдеться про наступні вибухи, які “пролунають у загальноосвітній школі, у редакції ЗМІ, готелі, адміністрації”.

Два майже ідентичні листи з погрозами, розіслані по запорізьких редакціях, містять 26 різних адресатів. Вони відправлені від Ерстенюка Оримира Федоровича і Куриловича Єгора Азаровича. Поштовик Ерстенюка, 114.co.jp, переходить на сайт японської компанії Грінфілд Окінава, яка займається переробкою і доставкою овочів клієнтам. Поштовик Ерстенюка, ibakou.jp, також веде на японську компанію Ibaraki Kousei, яка займається будівництвом трубопроводів. 

У листах є численні русизми, ряд пунктуаційних помилок. Також порушена стилістика повідомлення вказує на те, що лист перекладався на українську з іншої мови. 

13. Листи з погрозами вибухів отримала редакція inform.zp.ua.

26.11.2024 Редакція inform.zp.ua отримала 26 листопада листа з погрозами про підрив будівель, де містяться різні установи та організації. Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській повідомила заступниця редакторки 061.ua Ельміра Шагабудтдинова.

У листах згадується журналістка Радіо Свободи Ірина Сисак, яку автори звинувачують у терактах, що мають відбутися у Києві і Одесі.

Також у них йдеться про наступні вибухи, які “пролунають у загальноосвітній школі, у редакції ЗМІ, готелі, адміністрації”.

Два майже ідентичні листи з погрозами, розіслані по запорізьких редакціях, містять 26 різних адресатів. Вони відправлені від Ерстенюка Оримира Федоровича і Куриловича Єгора Азаровича. Поштовик Ерстенюка, 114.co.jp, переходить на сайт японської компанії Грінфілд Окінава, яка займається переробкою і доставкою овочів клієнтам. Поштовик Ерстенюка, ibakou.jp, також веде на японську компанію Ibaraki Kousei, яка займається будівництвом трубопроводів. 

У листах є численні русизми, ряд пунктуаційних помилок. Також порушена стилістика повідомлення вказує на те, що лист перекладався на українську з іншої мови.

14. Громадське радіо отримало листа з погрозами вибухом, де згадується журналістка Радіо Свобода

27.11.2024 Низка співробітників Громадського радіо, а також представниця Інституту масової інформації Валентина Троян 27 листопада отримали листа з погрозами про підрив будівель, де містяться різні установи та організації. 

Лист схожий на той, що медійники та представники інших організацій отримали 26 листопада, – авторства нібито військового, який знається на мінно-вибуховій справі. У ньому був перелік установ, які автор листа погрожує підірвати. Така сама й причина, якою автор пояснює свої злочинні дії, – “знущання над ветеранами бойових дій та учасниками АТО України”.

Втім, є в листа від 27 листопада відмінність: автор указує конкретних людей, яких закликає вважати винними в скоєному, – журналістку Радіо Свобода Ірину Сисак та заступницю міністра фінансів України Світлану Воробей.

Також у листі є вкладення – фото, на якому пластикова пляшка, начинена шурупами, бруски, схожі на пластид, і рація. Ці речі поєднані разом та обмотані скотчем. Композиція розташована на листі формату А4, на якому російською написано: “Для Светланы Воробей”.

Як повідомляв ІМІ, 26 листопада 2024 року низка українських медійників та редакцій отримала від невідомих електронні листи про мінування різних установ в різних областях України. Зокрема, такі листи отримали виконавча директорка Вільного радіо Анастасія Шибіко та головний ректор харківського видання “Думка” Юрій Ларін, представниця ІМІ Валентина Троян, видання The Page та Speka, а також директор Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Юрій Горбач. 

Крім того, в Ужгороді через повідомлення про замінування 26 листопада евакуювали працівників філії Суспільного.

Кібератаки – 2

1. Сайт “Детектор медіа” 8 листопада зазнав масштабної кібератаки 

08.11.2024 Сайт “Детектор медіа” зазнав 8 листопада масштабної кібератаки. Як повідомила редакція, атака тривала з 22:30 до опівночі, внаслідок чого сайт тимчасово не працював.

Проте згодом фахівці повернули доступ користувачів до сайту.

Редакторка сайту “Детектор медіа” Галина Скляревська в коментарі Інституту масової інформації зазначила, що редакція не може назвати точної причини атаки.

“Але цього разу атакували також наш сайт desinfo, на якому в щоденному режимі команда аналітиків центру досліджень “Детектора медіа” спростовує проросійські фейки й маніпуляції, тож ми можемо припустити, що атака була повʼязана саме з матеріалами цього сайту”, – зазначила Галина Скляревська.

Відповідальність за атаку на сайт "Детектор медіа" взяло на себе російське хакерське угруповання “Народная CyberАрмия”.

2. Запорізький сайт іnform.zp.ua місяць зазнає DDoS-атаки. Редакція пов'язує її з РФ

22.11.2024 З середини жовтня й дотепер запорізький сайт Inform.zp.ua зазнає масштабних DDoS-атак. Редакція пов'язує атаку з публікаціями про злочини армії РФ на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. 

Про це регіональній представниці Інституту масової інформації у Запорізькій області Наталії Виговській повідомив головний редактор сайта  Іnform.zp.ua Ерік Бринза.

За його словами, атака розпочалася з 12 жовтня. Протягом перших тижнів атаки сервер сайту без надмірно перевантажений через численні запити, багато з яких були некоректними чи безглуздими. Запити надходили з різних IP-адрес та стосувалися рубрик і тегів, які не існували на ресурсі. Велика частина звернень стосувалася англомовної версії сайту, якої також немає.

“Атакували циклічно. То були перевантаження сервера запитами, то знову не було. В результаті наш сервер ліг. Звідки атакують не зрозуміло. Атакують сайт через різні IP-адреси, з різними запитами, тому ми не можемо сказати точно, звідки йде атака”, – розповів Бринза.

Через перезавантаження серверу сайт певний час був недоступний. Редакції довелося витратити понад два тижні на відновлення баз даних та переписування коду для посилення захисту.

“Зараз ми встановили додатковий захист і відновились на старій версії сайту. Ще досі не все коректно працює, бо новини некоректно виходять в різних мовних версіях сайту. Але ми робимо все необхідне, щоб це виправити. Зараз аномальних записів немає. Тому сайт працює”, – розповів Ерік Бринза.

Головний редактор вважає, що кібератака є прямим тиском на свободу слова та спробою припинити діяльність одного з найпопулярніших інформаційних ресурсів Запорізького регіону. “Це може бути пов’язано із публікаціями про злочини армії РФ на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Раніше редакція отримувала прямі погрози від російських силових структур із попередженнями про можливі хакерські атаки”, – сказав головред.

Як повідомляв ІМІ, протягом першого пів року війни редакція отримувала численні погрози з російських поштовиків з вимогами припинити роботу щодо висвітлення подій  повномасштабної війни, перейти на бік російських агресорів. Редакції і її співробітникам погрожували тортурами, ув'язненням, вивезенням “до Сибіру”. Також редакція отримувала погрози від російських хакерів про те, що  вони будуть “валити сайт”, якщо редакція “не зупине конвейер фейків про РФ”.

Юридичний тиск – 1

1. Суд в РФ заочно заарештував журналістку France 24 за репортаж з Курської області

Російський суд заочно заарештував журналістку французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент, проти якої раніше РФ відкрила кримінальну справу за звинуваченням у незаконному проникненні у Курську область, частково контрольовану Україною. Про це 26 листопада повідомив канал France 24.

Канал зазначає, що журналістка потрапила на територію Курщини разом з українськими військовими, її репортаж показали в ефірі телеканалу та на сайті мовника наприкінці вересня.

Кетрін Норріс Трент побувала у двох селах Курської області, де зустрілася з цивільними мешканцями.

Як повідомляв ІМІ, у жовтні 2024 року стало відомо, що Федеральна служба безпеки РФ відкрила кримінальну справу проти журналістки французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент за звинуваченням у незаконному перетині російського кордону (частина 3 статті 322 Кримінального кодексу РФ). 

Крим – 1

1. В окупованому Криму зникла головредка дитячого журналу кримськотатарською Едіє Муслімова

22.11.2024 У Криму зникла головна редакторка дитячого кримськотатарського журналу “Арманчыкъ” 61-річна Едіє Муслімова. Наразі як особистий, так і робочий її телефон відключено, повідомила громадська ініціатива “Кримська солідарність” із посиланням на її племінницю Ельзару Муслімову.

“Учора, в четвер, 21 листопада 2024 року, об 11-й годині я востаннє розмовляла зі своєю тіткою – Едіє Муслімовою. Ми поговорили, і вона сказала, що зараз закінчить деякі справи вдома і вирушає із Сімферополя, з вулиці Київської, у напрямку міста Судак, у село Сонячна Долина до своєї матері”, – повідомила Ельзара Муслімова.

За словами Ельзари Муслімової, матері Едіє Муслімової 91 рік. Вона потребує догляду доньки та сторонньої допомоги. У літньої жінки перша група інвалідності.

“О шостій годині вечора мені зателефонувала її мама (моя бабуся) й сказала, що її досі немає. Я почала дзвонити їй на телефон, бабуся не могла додзвонитися до неї вже із 16:00, навіть о 15:00 їй телефонували племінники, але вона вже була поза зоною досяжності. Я почала телефонувати – у неї два телефони (робочий і особистий), обидва телефони відключено. Жодного зв’язку немає: ні Telegram, ні WhatsApp, ні Viber”, – додала племінниця.

Ельзара Муслімова вже звернулась із заявою до поліції, а також готує заяви до прокуратури Криму та ФСБ. Машина Едіє Муслімової досі стоїть біля будинку.

Як зазначає ініціатива “Кримська солідарність”, Едіє Муслімова з 2011 року займається випуском дитячого кримськотатарського журналу “Арманчыкъ”. Вона донька активіста кримськотатарського руху Рефата Муслімова, який разом із сім’єю, незважаючи на труднощі, повернувся до Криму ще в 1968 році.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода “Крим.Реалії”, 2019 року Муслімова заявляла, що журнал переживає кризу і перебуває на межі закриття.

Згодом співробітники ФСБ Росії відпустили головну редакторку дитячого кримськотатарського журналу “Арманчыкъ” Едіє Муслімову після 35-годинного допиту в будівлі сімферопольського управління ФСБ. Весь цей час вона була без зв’язку, до неї не допускали адвоката, повідомляє видання “Ґрати”.

Відпустили Едіє Муслімову пізно ввечері 22 листопада після активних пошуків родичів і реакції міжнародних правозахисних журналістських організацій.

Тільки вночі 22 листопада захисникам Муслімової вдалося з’ясувати, що з перших годин затримання вона перебувала в будівлі ФСБ у Сімферополі. Адвокатка Еміне Авамілєва офіційно представлялася черговому захисницею Муслімової і намагалася зустрітися з нею для надання юридичної допомоги, але її не пропустили.

Додому Едіє Муслімову привезли співробітники спецслужби.

На відео, яке медійниця опублікувала на своїй Facebook-сторінці після звільнення, вона зазначила, що до неї не застосували фізичної сили, годували. Також на відео вона показала троянди, які їй дали співробітники ФСБ.

За її словами, співробітники ФСБ РФ розпитували її про роботу, про журнал. “Дуже довго доводила, що, маючи 1485 передплатників, ми ще якось тримаємося. 35 годин не спала. Неприємно”, – розповіла Едіє Муслімова.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Погрози, залякування, переслідування – 1

1. Журналістка антикорупційного центру "Межа" заявила про погрозу з боку адвоката

27.11.2024 Активісти антикорупційного центру "Межа" заявили про погрози з боку адвоката Андрія Давидченка, які прозвучали від нього під час засідання Вищого антикорупційного суду в Києві 26 листопада.

Про це журналістка "Межі" розповіла в коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян.

Журналістка була на судовому засіданні, де розглядалася справа щодо статків  начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Деснянського УП ГУНП у Києві Юрія Неруха.

За її словами, Андрій Давидченко, який є адвокатом Юрія Неруха, під час перерви судового засідання сказав їй фразу: “Ну що, журналістика або смерть?” 

Журналістка відвідала в цій справі три засідання. Давидченко був на двох з них – першому і третьому.

“Двозначні пасивно-агресивні фрази були з першого засідання. Він сказав: “Ви хто? Якщо слухач, то сидіть і слухайте”. На другому засіданні його не було. На третьому засіданні в перерві він запитав мене: “Ну що, журналістика або смерть?” І також, не знаю, у повітря це було кинуто чи ні, він сказав: “Здорова людина не займатиметься публічною юриспруденцією”, – розповіла журналістка.

Вона не змогла відповісти, кому саме Давидченко сказав фразу про юриспруденцію.

“Я не зрозуміла, але ці дві фрази були одна за одною. Я нічого на них не відповідала”, – зазначила Софія Бакун.

Журналістка додала, що так само ігнорувала звернення до себе з боку Давидченка на першому засіданні. Антикорупційний центр “Межа” звернувся до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Софія Бакун уточнила, що фрази, які в суді сказав адвокат, чула секретарка суду. “Вона подивилася на мене і посміхнулася після цієї фрази”, – сказала журналістка.

Голова антикорупційного центру Межа Мартина Богуславець повідомила, що організація розцінює фразу Давидченка “як тиск на наш незалежний антикорупційний центр та погрозу журналістам, які слухають від нас судові справи”.

Вона нагадала, що суд арештував майно Юрія Неруха після того, як їхній центр звернув увагу Національного антикорупційного центру з питань запобігання корупції та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Представниця ІМІ намагалась отримати коментар Андрія Давидченка за номером, вказаним у реєстрі адвокатів Києва. Натомість чоловік, який відповів, зазначив, що представниця помилилася номером. Водночас месенджер Viber підписав цей номер “Давидченко”. Тож ІМІ готовий надати слово й адвокату Андрію Давидченку, щоб він підтвердив чи спростував оприлюднену інформацію.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2

1. Двоє медійників повідомили про недопуск до місця російської атаки безпілотника в ЖК Jack House

07.11.2024 Журналістку Катерину Малофеєву та кореспондента агенції Sipa Дмитра Ковальчука не пустили працювати на місце російської атаки безпілотника в житловий комплекс Jack House у Києві. 

Малофеєва повідомила про це на Facebook-сторінці, а Ковальчук – у коментарі Інституту масової інформації.

Катерина Малофеєва зазначила, що попросила в охоронця дозволу потрапити на 33-й поверх, але, судячи з оприлюдненого відео, він їй відмовив.

“Стикнулася не тільки з хамством адміністраторки, мені відмовились надавати контакти керівника, почали хамити, й охоронець хотів застосувати силу”, – написала Малофеєва.

На відео охоронець говорить, що забороняє їй працювати та порушує законодавство. “Так, забороняю працювати, порушую всі ваші журналістські права, так”, – сказав охоронець.

Він додав, що вона не має права перебувати в приміщенні ЖК. 

У коментарі Інституту масової інформації Катерина Малофеєва зазначила, що нікуди з цього приводу не звертатиметься, оскільки немає часу.

Кореспондент агенції Sipa Дмитро Ковальчук також повідомив ІМІ, що отримав відмову від охоронця цього ЖК у роботі на місці російської дронової атаки. 

Як повідомила пресслужба ДСНС, у Печерському районі 7 листопада внаслідок російської атаки безпілотника виникла пожежа на 33-му поверсі житлового будинку, внаслідок чого частково зруйнувався 34-й (технічний) поверх.

2. Дніпровським медіа заборонили знімати наслідки російського обстрілу по місту

22.11.2024 У Дніпрі обласна військова адміністрація заборонила журналістам проводити відеознімання 21 листопада після російської атаки по місту. Дозвіл на роботу на місцях “прильотів” медіа отримали лише через п'ять годин, хоча до того анонімні телеграм-канали вже активно поширили фото та відео наслідків ударів по Дніпру.

Про це повідомляє регіональна представниця Інституту масової інформації Катерина Лисюк. 

Як зазначає представниця ІМІ, після серії вибухів, що лунали в місті о 5:00 та о 7:00 ранку, і запитів медіа в спільному чаті щодо дозволу на знімання місць “прильотів” представниця пресслужби Дніпровської ОВА Наталія Огородня повідомила: “Шановні колеги, поки що в нас інформаційна тиша. Дякую за розуміння”.

Дозвіл на роботу на місцях “прильотів” дніпровські медіа отримали тільки після посту в Telegram міського голови Дніпра Бориса Філатова про пошкодження цивільної інфраструктури та двох дописів очільника Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака.

“Після того як Дніпро пережив атаку, вочевидь новим видом міжконтинентальної балістичної зброї, ми вкотре наступаємо на ті ж граблі. З моменту атаки минає три години і, попри 73-й наказ головнокомандувача, що чітко регламентує роботу ЗМІ під час воєнного стану, Дніпропетровська ОВА без додаткових пояснень не надає дозволу журналістам на знімання пошкодженого реабілітаційного центру і звичайних житлових будинків у місті. Атака почалась о 5:30 ранку, а дозвіл на знімання ми отримали лише через п'ять годин. Укотре хотілося б зрозуміти, якими правилами мають керуватися офіційні ЗМІ в разі висвітлення такої суспільно важливої інформації, чи є ці правила чіткими й однаковими для всіх?” – обурюється шеф-редакторка 11-го каналу Інна Лисак.

Офрекордс медійники констатують представниці ІМІ, що заборони на висвітлення ворожих атак на Дніпро та область стають дедалі регулярнішими. Водночас одним медіа за невиконання заборон на знімання погрожують ануляцією акредитації, тоді як інші ЗМІ безперешкодно, чи не з перших хвилин після ударів, працюють на “прильотах”, викладають у свої соціальні мережі фото та відео.

“На Дніпропетровщині дійсно діють суворі вимоги до роботи журналістів у таких ситуаціях, і, як на мене, це певною мірою виправдано. Адже російські спецслужби часто використовують інформацію зі ЗМІ чи соцмереж для коригування ударів. Проте важливо зазначити, що правила роботи з інформацією все ж існують, і більшість журналістів їх дотримується. На жаль, є окремі випадки, коли колеги порушують ці норми, що шкодить не лише їм, а й загальному сприйняттю нашої професії”, – коментує проблемну комунікацію головна редакторка сайту 056.ua Катерина Охотник.

Представниця пресслужби Дніпропетровської ОВА Наталія Огородня в коментарі представниці ІМІ ситуацію із заборонами або відтермінуванням дозволів на роботу медійників на місцях прильотів пояснює безпековими аспектами.

“Ми завжди робимо все можливе, щоб своєчасно інформувати суспільство про наслідки ворожих атак на наш регіон. І робимо все для того, щоб медіа своєчасно могли збирати інформацію і  вести свої репортажі з місць, де є пошкодження цивільної інфраструктури під час ворожих атак. Але бувають випадки, коли безпекова ситуація не дозволяє медіа працювати в таких ситуаціях одразу після атак, щоб не коригувати вогонь ворога, а також коли відповідні відомства проводять на місцях влучань слідчі дії”, – сказала вона.

Нагадаємо, згідно з домовленостями між представниками ЗМІ, Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством оборони України, журналісти можуть збирати інформацію, робити фото та відео на місцях “прильотів” одразу після обстрілу, але оприлюднювати мультимедійний контент: для цивільних об’єктів – через три години, для військових об’єктів – за 12 годин.   

Вранці 21 листопада в Дніпрі внаслідок ворожої атаки були пошкоджені центр реабілітації для людей з інвалідністю, два приватних будинки, промислове підприємство, частково зруйнована котельня, понівечені дев'ять гаражів, вибиті кілька десятків вікон у сусідніх будівлях. На місцях “прильотів” сталися дві пожежі. Постраждали двоє людей, одна з яких – госпіталізована. Також удень ворог ударив по Кривому Рогу, внаслідок чого постраждало 32 людини, з них двоє дітей.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 1

1. Офіс президента не відповів на запит Bihus.Info щодо нових заступників Єрмака

19.11.2024 Офіс президента не надав відповіді на запит головного редактора Bihus.Info Максима Опанасенка щодо нових заступників голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Про це Максим Опанасенко повідомив на своїй Facebook-сторінці та уточнив деталі в коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян. 

Максим Опанасенко розповів ІМІ, що запит надіслав ще 9 жовтня 2024 року і відведений для відповіді термін уже сплив. Він також сказав, що не має припущень, у кого саме на узгодженні міг лежати його запит.

“Питав я про тих, кого призначили радниками нових заступників голови офісу (вони вже перестали бути “новими” за той час, поки запит десь там лежить). Власне, все питання зводилося до “дайте, будь ласка, ПІБ людей, призначених радниками такого-то і такого-то”. Здавалося б, що складного”, – написав у себе на Facebook Опанасенко.

Не отримавши відповіді, він зателефонував і перепитав, “що там з відповіддю”. 

“Разок почув сміх і оте “Ну, воно на погодженні самі знаєте в кого”. Другий раз – “Нічого не змінилося”. Втретє – “Ну, хочете – можете моєму начальнику подзвонити. Тільки номер я не дам, я не уповноважений давати номери”, – написав журналіст.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що формулювання питання, наведеного Максимом Опанасенком, підпадає під ознаки публічної інформації, тому воно не мало б розглядатися як звернення громадянина (ЗУ “Про звернення громадян” дає значно більше часу на розгляд).

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Інші випадки непрямого тиску – 2

1. “Четверта влада” зіткнулася з чорним піаром після публікації про перешкоджання в міськраді

06.11.2024 Невідомі опублікували матеріали з наклепом про агенцію журналістських розслідувань “Четверта влада”. Видання пов'язує це з виходом критичної публікації про керівницю відділу комунікації Рівненської міської ради Яну Євтушок, яку медіа звинувачує в перешкоджанні.

Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Рівненській області Ганна Калаур. 

31 жовтня на сайтах CRiME і Press center вийшли однакові матеріали з ознаками замовності із заголовком “Російська православна церква за кордоном або парафія Іова Почаївського – це маленька таємниця можливих сепаратистів Торбічів”. 1 листопада аналогічний матеріал з'явився на сайті News 24. Усі ці сайти позиціюють себе як новинні ресурси, які мають стрічку новин, редакції, контакти тощо. 

Матеріали написані у викривальному стилі, розповідають про начебто причетність видання до російських спецслужб через спільну адресу реєстрації заступниці редактора Антоніни Торбіч з однією з парафій МП. Насправді ж, зазначає представниця ІМІ, Антоніна Торбіч не зареєстрована за тією адресою, яку вказують у цій статті. А релігійна громада, яка певний час у минулому користувалася приміщенням видання, не має жодного стосунку до УПЦ МП чи російської церкви, а є незалежною релігійною громадою.

Решту матеріалу написано за допомогою штучного інтелекту. “Ми звернулися до штучного інтелекту. І от, що він нам повідомив…” – йдеться в тексті.

Головред “Четвертої влади” Володимир Торбіч зазначив, що в замовній статті були використані “ті самі брехливі тези про його сім’ю і редакцію “Четвертої влади”, які раніше в спілкуванні з журналістами видання висловлювали особи, пов'язані з партією і ГО “Рівне разом”. 

“Очевидно той, хто придумав це, користувався порадами пропаганди нацистів і рашистів: “Що більша брехня, то більше людей у неї повірять”. Я почав збирати матеріали, щоб подати судовий позов і визнати поширену інформацію недостовірною”, – сказав Торбіч у коментарі представниці ІМІ. 

Володимир Торбіч пов’язує вихід чорного піару з виходом матеріалу про перешкоджання журналістам “Четвертої влади” з боку керівниці відділу комунікації Рівнеради Яни Євтушок. Видання заявило, що посадовиця свідомо ігнорує прохання журналістів про інтерв’ю з Віктором Шакирзяном.

“Замовник (чорного піару. – Ред.), на мою думку, організована політично-фінансова група, яка стоїть за брендом “Рівне разом”, – розповів Володимир Торбіч. 

Представниця ІМІ в Рівненській області попросила керівника пресслужби “Рівне разом” Андрія Смуся прокоментувати причетність “Рівне разом” до публікації чорного піару. 

“Чи причетне “Рівне разом” до цього – мені важко сказати”, – сказав Андрій Смусь. Також представниця ІМІ Ганна Калаур намагалась отримати з цього приводу коментар Яни Євтушок, однак ні на робочому, ні на особистому номерах посадовиця слухавку не підіймала. Так само не вдалося додзвонитися за іншими номерами спеціалістів відділу комунікації. Представниця ІМІ надіслала питання Яні Євтушок у письмовій формі в соцмережах і готова озвучити її позицію, коли вона відповість.  

“Рівне разом” – засновані теперішнім в.о. мера Рівного Віктором Шакирзяном партія і громадська організація. На місцевих виборах у 2020 році Віктор Шакирзян був кандидатом від партії “Рівне разом” і водночас займався “гречкосійством” як лідер однойменної організації. Нині партія “Рівне разом” має одну з найбільших фракцій у Рівненській міській раді.

2. Ейджизм, лукізм і маніпуляції: у мережі з'явився замовний матеріал про журналісток "Четвертої влади"

14.11.2024 Невідомі опублікували в мережі матеріал з ознаками чорного піару й елементами ейджизму та лукізму про двох журналісток “Четвертої влади”. Редакція пов'язує це з критичним матеріалом про керівницю відділу комунікації Рівненської міської ради Яну Євтушок, яку медіа звинувачує в перешкоджанні.

Про це повідомив головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч у своєму Facebook. 

За словами Володимира Торбіча, цей випадок чорного піару стосується двох журналісток “Четвертої влади” – Ольги Підгородецької і Валерії Хомич, які найчастіше працюють на сесії Рівнеради. Також він припускає, що текст писали за допомогою штучного інтелекту. 

Як повідомляє представниця Інституту масової інформації в Рівненській області Ганна Калаур, наклепницький матеріал про журналісток з'явився 12 листопада на сайті “Персона” під заголовком “Четверта влада” чи фабрика брехні? Як журналісти продають плітки замість правди, заради прибутку”. У тексті автор маніпулятивно та образливо переказує фрагменти біографій журналісток, а наприкінці робить висновок про їхню недостатню кваліфікацію через відсутність у них дипломів журналіста. 

“Вищезгадані журналістки, як хірурги без освіти – скальпель їм дали, а от користуватися ним вони не вміють”, – йдеться у висновках публікації з наклепом. 

Крім маніпуляцій, автор публікації вдається до ейджизму в таких цитатах: “Ольга доросла, в неї є сімʼя. Але життя покидало її теж добряче”, “Валерії 20 років, а Ользі майже 40 років”. 

У коментарі представниці ІМІ журналістка Ольга Підгородецька розповіла, що вважає цей замовний матеріал “примітивним способом дискредитації”. За її словами, його автори досягли зворотного ефекту, про що журналістці повідомили її джерела.

“Це невдала і безграмотна кампанія органу місцевого самоврядування, а саме команди виконувача обов'язків міського голови Рівного Віктора Шакирзяна. [...] Цей чорний піар за принципом бумеранга полетів до авторів”, – зазначила Ольга.

Також у матеріалі є випадок лукізму: невідомий автор протиставляє згенеровану штучним інтелектом світлину Валерії Хомич реальній. 

Невідомий автор замовного матеріалу опублікував колаж із протиставленням світлин Валерії Хомич, стверджуючи, що “реальність жорстока”. Скриншот чорного піару із сайту “Персона”

Валерія Хомич також вважає, що метою такого матеріалу було дискредитувати їх. “Хейтити людину за зовнішність – низько. Це описує не мене, а того, хто це писав. Я вважаю себе гарною, і ніякі анонімні писаки цього не перекреслять”, – прокоментувала вона колаж з чорного піару представниці ІМІ. 

На думку Валерії, чорний піар про неї є примітивним, а до його написання причетна керівниця відділу комунікації Рівненської міської ради Яна Євтушок, якій журналістка розповіла ті факти зі своєї біографії, що викладено в наклепі. 

“Метою було дискредитувати нас, бо не маємо журналістських дипломів і взагалі одна в дитинстві хотіла акторкою бути, а інша – працювала гримеркою. Дискредитувати нас у них точно не вийшло. Радше вони показали цим матеріалом і попереднім про Торбічів (редакторів видання. – Ред.), що ми їм допекли. Тільки трішки абсурдно, що на “Четвертій владі” вийшло стільки матеріалів і про декларації депутатів “Рівне разом”, і про фірми в.о. мера Віктора Шакирзяна, і про те, як без конкурсу взяли Ліану Диновську (новопризначену директорку Рівненського міського центру соціальних служб. – Ред.) на посаду, а чорний піар полився після матеріалу про прессекретарку”, – розповіла Валерія Хомич.

Представниця ІМІ намагалась отримати коментар керівниці відділу комунікації і зв'язків із громадськістю міської ради Яни Євтушок, неодноразово телефонувавши на її робочий і особистий номери, однак вона не відповідала. Вона також звернулася до Яни Євтушок через Telegram із проханням прокоментувати її ймовірну причетність до замовного матеріалу проти “Четвертої влади”. Наразі відповіді немає. ІМІ готовий висвітлити позицію Яни Євтушок, коли вона відповість. 

Як повідомляв ІМІ, нещодавно на двох сайтах вийшли однакові матеріали з ознаками чорного піару проти “Четвертої влади”. Редакція пов’язувала це з виходом критичної статті про Яну Євтушок. На думку розслідувачів, до створення чорного піару причетні представники партії і ГО “Рівне разом”, заснованих теперішнім в.о. мера Рівного Віктором Шакирзяном.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 2

1. Газета “Кіровоградська правда” отримала фішингового листа від імені “кіберполіції”

20.11.2024 Кропивницька обласна газета “Кіровоградська правда” отримала на офіційну електронну адресу фішингового листа, надісланого нібито кіберполіцією.

Про це регіональному представникові Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павлу Лісниченку повідомила головна редакторка видання Олена Сідорова. 

“Лист потрапив одразу в спам. Звісно запідозрили, що щось із ним не так. Оскільки прізвище керівника, вказане в листі, було неправильне, та й адреса відправлення дуже дивна, вирішили, що не варто його відкривати”, – розповіла журналістка. 

Підтвердили підозри редакції і в кіберполіції, куди медійники звернулися по консультацію.

Лист подібної тематики отримала на редакційну пошту й кропивницька телерадіокомпанія TTV. Телевізійники також не відкривали фішингового листа, дотримуючись внутрішніх протоколів роботи з кореспонденцією.

Нагадаємо, у жовтні про подібні фішингові атаки повідомляло одразу кілька кропивницьких видань. Спочатку на адресу онлайн-видання “Гречка” надійшов лист нібито від інспекції Державної податкової служби в Суворовському районі Одеси. А вже за кілька днів  фішингові листи від імені “Центрального управління СБУ” виявили видання “Точка доступу”, CBN і все та ж “Гречка”.

2. Кропивницька телерадіокомпанія TTV отримала отримала фішингового листа від імені “кіберполіції”

20.11.2024 Кропивницька телерадіокомпанія TTV отримала на редакційну пошту фішингового листа, надісланого нібито кіберполіцією.

Також подібного листа отримала кропивницька обласна газета “Кіровоградська правда”.

Про це регіональному представникові Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павлу Лісниченку повідомила головна редакторка “Кіровоградської правди” Олена Сідорова. 

“Лист потрапив одразу в спам. Звісно запідозрили, що щось із ним не так. Оскільки прізвище керівника, вказане в листі, було неправильне, та й адреса відправлення дуже дивна, вирішили, що не варто його відкривати”, – розповіла журналістка. 

Підтвердили підозри редакції і в кіберполіції, куди медійники звернулися по консультацію.

Телевізійники TTV також не відкривали фішингового листа, дотримуючись внутрішніх протоколів роботи з кореспонденцією.

Нагадаємо, у жовтні про подібні фішингові атаки повідомляло одразу кілька кропивницьких видань. Спочатку на адресу онлайн-видання “Гречка” надійшов лист нібито від інспекції Державної податкової служби в Суворовському районі Одеси. А вже за кілька днів  фішингові листи від імені “Центрального управління СБУ” виявили видання “Точка доступу”, CBN і все та ж “Гречка”.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Суд оштрафував на 850 грн чоловіка, який перешкоджав журналістці МОСТу

18.11.2024 Херсонський міський суд Херсонської області призначив 850 гривень штрафу директору херсонського приватного підприємства “АНК”, визнавши винним у перешкоджанні журналістці онлайн-медіа “МОСТ” Олені Гнітецькій 30 вересня 2024 року. Такий вирок суд ухвалив 12 листопада.

Нагадаємо, у Херсоні на будівельному майданчику біля одного з навчальних закладів невідомий перешкоджав журналістці вести знімання, відібрав редакційний телефон та викинув його в котлован. 

Під час слідства нападник повністю визнав свою провину, але пояснив, що не забирав телефон і не викидав його, а “почав курткою закривати камеру мобільного телефона, на який Олена Гнітецька проводила зйомку, та вибив його з її руки, в результаті чого мобільний телефон впав до будівельного котловану”. 

Розгляд обвинувального акта пройшов у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та без фіксування за допомогою технічних засобів.

У результаті суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України та призначив йому штраф.

Як повідомляв ІМІ, раніше поліція Херсона за фактом нападу розпочала кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

2. Суд зобов’язав підрозділ Апарату ВРУ надати Жар.Info інформацію про відрядження нардепів

26.11.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов’язав управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради надати інформацію журналістці онлайн-медіа Жар.Info Альоні Березі про відрядження народних депутатів починаючи з дня широкомасштабного вторгнення і до дати запиту. 

Таке рішення суд ухвалив 22 жовтня 2024 року.

Також Апарат Верховної Ради має сплатити судові витрати за кошт своїх асигнувань у сумі 1211 гривень.

Як повідомляв ІМІ, запит журналістка подала ще на початку лютого цього року та отримала від розпорядника відмову з посиланням на те, що запитувана інформація не належить до публічної, оскільки може бути отримана шляхом узагальнення та аналітичного оброблення даних. Після відмови Береза звернулася вперше до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Апарату ВР. Суд ухвалив рішення, яким визнав протиправною діяльність розпорядника та зобов’язав надати інформацію. Апарат подав апеляцію, і Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції.

Проте Альона Береза подала новий позов одночасно до двох відповідачів: самого Апарату ВРУ та його структурного підрозділу – управління з питань звернень громадян Апарату ВРУ, щоб в апарату залишилося менше можливостей для маневрування у форматі: позов подано не до того розпорядника.

Своєю чергою Хмельницький окружний адміністративний суд встановив, що саме управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради відмовило в наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що вона не належить до публічної, оскільки потребує узагальнення та аналітичного оброблення даних. 

Суд зазначив, що не погоджується з такими твердженнями, та зауважив, що “надання заяв та звітів щодо відряджень народних депутатів, які є самостійними документами і повинні зберігатись Апаратом Верховної Ради України, не потребує від розпорядника будь-якої додаткової діяльності щодо узагальнення або аналітичної обробки таких даних”.

Також суд дійшов висновку, що надана журналістці відповідь на запит є протиправною, позовні вимоги обґрунтовані, а тому вони підлягають задоволенню.

“Вважаю, що це рішення є законним та справедливим в частині того, що суд поновив право журналістки прямою ефективною вимогою саме надати інформацію. Як показує практика, повторний розгляд запиту не є ефективним способом захисту, що ускладнює журналістам врешті отримати запитувану інформацію. Тому дякую судді за таке поновлення права журналістки”, – розповів юрист громадської організації “Платформа прав людини” Євген Воробйов, який супроводжував весь процес оскарження в судах.

На рішення Хмельницького окружного адміністративного суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів із дня складення повного судового рішення. На момент написання цієї новини скарга не подана жодним з відповідачів.

Нагадаємо, журналістка Альона Береза просила надати публічну інформацію щодо закордонних відряджень народних депутатів, що представляють Хмельниччину. Береза декілька разів надсилала відповідні запити до Апарату ВР – 28 листопада 2023 року, 10 січня та 7 лютого 2024 року.

Перший запит, який журналістка надсилала лише з електронної пошти, розпорядник узагалі проігнорував. Два наступні, які журналістка надсилала електронною поштою та через власний кабінет на офіційному сайті ВР, апарат розглянув та не надав запитуваної інформації, обґрунтовуючи це тим, що документ, який містить запитувану інформацію, в них не створюється.

3. Охоронці, які перешкоджали Михайлу Ткачу в Козині, отримали умовний термін

28.11.2024 Обухівський районний суд Київської області призначив три роки обмеження волі з іспитовим строком два роки двом обвинуваченим у перешкоджанні журналісту “Української правди” Михайлу Ткачу у 2023 році поблизу ресторану “Тандир” у селищі Козин.

Таке рішення суд ухвалив 28 листопада 2024 року, повідомляє пресслужба суду.

Суд визнав обох обвинувачених винними у вчиненні умисних дій, які виразились у впливі в будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків, вчиненому групою осіб без попередньої змови (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 171  Кримінального кодексу України).

Суд встановив, що 17 листопада 2023 року, близько 22:00, Михайло Ткач прибув на територію ресторану “Тандир” для відеознімання під час журналістського розслідування. Коли з ресторану почали виходити відвідувачі, Ткач вийшов з авто, яке стояло на парковці ресторану, та розпочав відеознімання на цифрову відеокамеру.

У цей час двоє обвинувачених блокували прохід, закривали відеокамеру та заважали журналісту знімати осіб, які виходили з приміщення ресторану. Вони, встановив суд, не допустили його до виходу з ресторану, внаслідок чого перешкодили виконанню ним професійних обов’язків.   

Вирок з іспитовим терміном суд ухвалив, оскільки обвинувачені раніше не судимі, а також врахувавши відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, думку сторін кримінального провадження.

Вирок не набрав чинності й може бути оскаржений у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Як повідомляв ІМІ, увечері 17 листопада 2023 року в селищі Козин Київської області охорона напала на журналіста “Української правди” Михайла Ткача під час знімання біля ресторану “Тандир”. 

За цим фактом поліція Київщини розпочала кримінальне провадження про перешкоджання журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 ККУ).

У квітні 2024 року правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт стосовно громадян О. та Х. у справі про напад на журналіста “Української правди” Михайла Ткача неподалік ресторану “Тандир” у смт Козин (Київська область).

Реакція журналістської спільноти – 1

1. ГО та медіа вимагають розширити доступ журналістів до засідань Ради й комітетів

25.11.2024 Рух “Чесно” в співпраці з профільними громадськими організаціями та ЗМІ розробив рекомендації для вдосконалення доступу журналістів до діяльності Верховної Ради України. Про це повідомляється на сайті Руху “Чесно”. Інститут масової інформації теж приєднався до цієї ініціативи.

Рекомендації передбачають:

• розширити доступ журналістів до засідань парламенту і комітетів;
• удосконалити процедури акредитації з прозорими критеріями;
• забезпечити рівні умови доступу для всіх медіа, включно з регіональними та незалежними виданнями.

Мета рекомендацій – забезпечити прозорість роботи парламенту, відновити та зміцнити громадський контроль.

Зазначається, що, попри те що 2024 року частині медійників відновили частковий доступ до будівлі парламенту, питання допуску журналістів на засідання Верховної Ради досі залишається вкрай актуальним. 

“Журналісти й надалі обмежені у доступі в кулуари ВРУ та у ложі преси, натомість працюють лише у пресцентрі. Безпекові ризики накладають низку обмежень, проте все ж необхідний пошук балансу для збереження демократичних здобутків України. Відсутність журналістів у стінах Верховної Ради та онлайн-трансляцій засідань не лише погіршує доступ до інформації, а й впливає на ефективність роботи парламентарів”, – йдеться в повідомленні. 

Зокрема, обмеження доступу журналістів до парламенту та народних депутатів значно послабило зв'язок між парламентом і громадськістю, що створює ризики зниження довіри до демократичних інститутів.

Розроблені рекомендації будуть надіслані депутатам, що працюють у профільних комітетах, та представникам керівництва парламенту. Всі зацікавлені можуть підтримати ініціативу та долучитися до адвокації для відновлення прозорості діяльності Верховної Ради. 

Такі вимоги підтримують:

• Рух “Чесно”
• Bihus.info
• “Українська правда”
• Інститут масової інформації
• “Детектор медіа”
• ГО “Центр протидії корупції”
• ГО “Центр спільних дій”
• “Вокс Україна”
• “Главком”
• Антикорупційний центр “Межа”

Нагадаємо, Інститут масової інформації аналізував, чи обмеження до Верховної Ради є виправданими на третьому році з початку вторгнення.