Звіт з моніторингу журналістських стандартів інтернет-ЗМІ. Жовтень 2015 року
У жовтні інтернет-видання показали високий рівень дотримання журналістських стандартів. Так, середній рівень по 6 аналізованих виданнях склав 5,25 бала з 6.
Такими є результати щомісячного моніторингу основних журналістських стандартів (баланс, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність та повнота), що проводить Інститут масової інформації у шести інтернет-ЗМІ (ЛігаБізнесІнформ, УНІАН, Обозреватель, Українська правда, LB.ua, Укрінформ).
Поміж шести сайтів найвищий рейтинг з дотримання журналістських стандартів у жовтні отримав сайт LB.ua – 5,71 бала з 6 максимальних. 71% новин, які підлягали моніторингу за обраними темами, були написані взагалі без порушень професійних стандартів. Однак, водночас, нагадуємо, що за даними моніторингу джинси від ІМІ, LB.ua входить до трійки сайтів, які розміщають інформацію з ознаками замовності.
5,43 бала і друге місце рейтингу зайняла інформагенція Укрінформ. З дотриманням усіх основних журналістських стандартів тут написано більше половини (52%) матеріалів.
Третю сходинку рейтингу і 5,33 бала отримав сайт Українська правда.
Ліга з незначним відставанням посіла четверту сходинку і 5,24 бала з 6 максимальних.
УНІАН у жовтні отримав 4,95 бала і посів п’яту сходинку. Найчастіше виданням порушувався стандарт повноти та точності.
Найгірші показники з дотримання стандартів та останню сходинку рейтингу посів сайт Обозреватель з 4, 86 бала.
В межах дослідження якості новин та дотримання в них журналістських стандартів експерти ІМІ проаналізували три теми: місцеві вибори, святкування дня Захисника України та новини з зони АТО, окупованих та прифронтових територій.
Окрім якісного аналізу новин, у жовтні експерти ІМІ проаналізували джерела інформації, що використовують онлайн-ЗМІ для оповіщення громадян про ситуацію в зоні АТО, зоні розмежування та на окупованих територіях.
Вочевидь, через брак коштів та журналістів, більшість українських інтернет-ЗМІ і навіть інформаційних агенцій не мають постійно присутніх власних кореспондентів у зоні АТО, відповідно, це відображається в контенті. Так, майже половина інформації, що подається про конфлікт на сході в інтернет-ЗМІ, є повідомленнями штабу та прес-служби АТО.
23 % інформації - це звіти ОБСЄ, або ж новини зроблені на їхній основі.
- Миссия ОБСЕ обнаружила на Донбассе тяжелое вооружение (Обозреватель)
- ОБСЕ фиксирует скопление тяжелой техники в подконтрольных боевикам районах (УНІАН)
Третім за популярністю джерелом інформації з зони АТО виявився фейсбук Дмитра Тимчука та повідомлення його «Інформаційного спротиву», на нього припало 13% повідомлень.
- Кандидатуру "мера" окупованого Стаханова узгодили з Єфремовим – ІС (УП)
- Тымчук: К террористам ЛНР приехали политтехнологи из России (Ліга)
Однак, багато експертів та, власне, самих журналістів все ж таки сумніваються в точності та достовірності цього ньюсмейкера. Журналіст польської «Gazeta Wyborcza» Пьотр Андрусєчко висловив сумніви в адекватності подання інформації Тимчуком, адже він є депутатом однієї з владних політичних сил: «Вже практично не використовую «Інформаційний спротив», не покладаюся на це джерело. На початку так, але відтоді як Тимчук пішов в політику, то вже ні», - розказав Андрусєчко ІМІ.
Його українські колеги - телевізійна журналістка Анастасія Станко ("Громадське") та журналіст Азад Сафаров (Deutsche Welle) теж сумніваються в достовірності «Інформаційного спротиву» як джерела інформації, оскільки залишається незрозумілим звідки, власне, надходить ця інформація, і хто працює на її зборі: «"Громадське ТБ" не подає в ефір інформацію Дмитра Тимчука, оскільки дану інформацію немає можливості перевірити, а були прецеденти, коли вони подавали неточну інформацію», - відзначила Анастасія Станко.
Про один такий випадок повідомляє ще один польський журналіст, що наразі працює в зоні АТО Павел Пєньонжек «Я досить багато разів зустрічався з тим, що їх інформація була недійсна, перебільшена або до подій, які справді відбувалися, було додано фантастичний наратив. Добре пам'ятаю, як рік тому була інформація про наступ на Маріуполь, який вдалося перемогти. Пізніше виявилося, що цей наступ - це була просто розвідка “ДНР”».
Експертка, ІМІ Олена Голуб вважає, що краще не використовувати недостовірні джерела, ще й у висвітленні такої важливої та кофліктно-чутливої теми: «Для суспільства, ЗМІ наразі є одним з головних інформаторів про ситуацію на сході, через це вони не мають подавати інформацію у якій не впевнені, чи яку не перевірили належним чином, бо робота журналіста власне і полягає у перевірці інформації. Це є одним з основоположних принципів суспільно відповідальної журналістики»
Ще у 8% випадків джерелом інформації є СБУ.
Тему АТО продовжують активно використовувати політики для власних PR-кампаній: Корбан: мир, о котором говорит власть, – это иллюзия. (Обозреватель).
Аналіз дотримання стандартів у провідних інтернет-ЗМІ
Найчастіше інтернет-ЗМІ порушували стандарт повноти, він порушується у 31% випадків. Це передусім обумовлено тим, що журналісти інтернет-видань часто не вказують, коли саме відбулася а чи інша подія. Згідно міжнародних норм, у новині має бути вказано: що сталося?, де сталося?, коли сталося? та як сталося?, а в аналітиці ще додатково чому сталося? та до чого це призведе?
Це порушення було зафіксовано у всіх шести інтернет-виданнях, які підлягали моніторингу. Можливо, це обумовлено специфікою саме онлайн-журналістики, яка в Україні розглядає оперативність як пріоритетний професійний стандарт, проте це часто є причиною того, що порушуються інші стандарти, в тому числі повнота і баланс.
Поміж шести сайтів, які підлягали моніторингу, найвищий рейтинг з дотримання журналістських стандартів у жовтні отримав сайт LB.ua – 5,71 бала з 6 максимальних. 71% новин які підлягали моніторингу, були написані без порушень професійних стандартів.
«У більшості новин присутній бекграунд, інша точка зору, в новинах у більшості є посилання на джерело. Про важливість цього стандарту для редакції свідчить також автоматичне попередження при переході з LB.ua на вставлені гіперлінки. Подібно до Обозревателя, на LB.ua дещо «бавляться» із заголовками, але лише в рамках притягування уваги до новини («Отсчет времени для начала отвода вооружений начался в полночь», «ОБСЕ увидела у сепаратистов запрещенные системы "Буратино"», «Первый замкомандующего ВДВ получил звание генерала»)», - прокоментував експерт ІМІ Роман Кабачій.
На сайті трапляються порушення стандарту точності, вони як правило проявляються в фактологічних неточностях (наприклад, з приводу того, чи балотувався в мери Києва від партії "5.10" Г.Балашов, чи інший кандидат), але трапляються і випадки неточної передачі сказаного учасниками події (наприклад, зі слів (прямої мови) Ф. Олланда не випливає, що вибори на окупованому Донбасі пройдуть лише після передачі Україні контролю над кордоном, але такий висновок чомусь фігурує в цій новині)».
5,43 бала і друге місце рейтингу зайняла інформагенція Укрінформ. З дотриманням основних журналістських стандартів тут написано більше половини (52%) матеріалів.
Найбільше балів Укрінформ отримав за достовірність та відокремлення фактів від коментарів, найменше - за повноту в новинах, що можна пояснити специфікою інформагенції. За словами експерта ІМІ Романа Кабачія: «Укрінформ, як сайт інформаційної агенції «виїздить» на коротких фактологічних новинах, але вони досить часто не підкріплені інформацією з інших джерел. Як приклад, новина «Бойовики не дають евакуювати хворих дітей з дитбудинків – Геращенко», у якій немає інформації, де знаходяться ці дитбудинки і чому власне існує ця проблема.».
Третю сходинку рейтингу і 5,33 бала отримав сайт Українська правда. Українська правда є одним із найбільш оперативних українських сайтів, тому виваженість подачі новин для редакції має бути одним із правил. Найбільше балів УП отримав за оперативність, відокремлення фактів від коментарів та достовірність, найменше – за баланс думокточок зору та повноту. «Як приклад, новина «Кандидатам на виборах у "ДНР" та "ЛНР" треба дати імунітет – Олланд», наприкінці якої написано слово «доповнюється», але так на тому й залишили», коментує експерт ІМІ Роман Кабачій. -«Відповідно, український читач залишається сам-на-сам з думкою Олланда. Хоч саме слово «доповнюється» свідчить про бажання редакції покращити структуру новини».
Ліга з незначним відставанням посіла четверту сходинку і 5,24 бала з 6 максимальних.
Особливістю Ліги є відмінні від більшості конкурентів новини, але вадою цієї особливості є не завжди перевірена і не завжди повна інформація. Найкраще в Лізі дотримувалися стандарту відокремлення фактів від коментарів, точності, та оперативності, але експерти ІМІ відзначили брак повноти в матеріалах. Ліга «грішить» також невеликим перекосом в бік патріотизму, і деяким позитивним матеріалам бракує ширшого контексту. Порушень стандарту точності небагато і зводяться вони, наприклад, до неточного посилання на Указ Президента, та змішування термінів соцопитування/екзит-пол.
Порушення стандарту збалансованості на веб-сайті Ліга в окремих випадках ідентичні таким порушенням на інших сайтах, наприклад, неподання позиції УПЦ щодо інформації про плани бойовиків залучити її кліриків до викладання в школі.
УНІАН у жовтні отримав 4,95 бала. Найчастіше виданням порушувався стандарт повноти та точності, а найкраще на сайті дотримувалися стандарту відокремлення фактів від коментарів. Найбільш поширеним проявом недотримання стандарту “точності поширюваної інформації” на сайті УНІАНу є фактологічні неточності, а саме - щодо кількості “Маршу героїв” (чи то 5, чи 3,5 тис. чол.) - у різних новинах наводяться різні цифри.
Найгірші показники з дотримання стандартів та останню сходинку рейтингу посів сайт Обозреватель з 4, 86 бала.
Порушення стандарту “точності подання інформації” на веб-сайті Обозреватель полягає найчастіше в фактологічних помилках (напр., ветераном УПА названо репресовану родичку вояків УПА), хоча іноді трапляються і граматичні «описки», а також недостатня відповідність заголовку змісту новини.
Порушення балансу може мати місце в тих матеріалах, які стосуються певного конфлікту, або протистояння, і воно полягає у відсутності в матеріалі точки зору одного чи кількох з основних учасників події, якщо їхні точки зору ЗМІ може отримати (напр., немає коментаря УПЦ щодо можливого залучення її представників до викладання в школах на окупованих територіях).
«Сайт у стилі подачі новин близький до «панібратських» стосунків із читачем, тому заголовки новин нерідко близькі до таблоїдних канонів («День защитника Украины в Сумах: варили самогон и стреляли в "Януковича"»). Так само суть новин не завжди межує з достовірністю і повнотою, оскільки працюючи над різноманітністю тем, Обоз вимушений користатися не зовсім певними джерелами, перевірити які досить важко. Як приклад, новина «В "ЛНР" за школами закрепят священников и введут "уроки духовности"», єдиним джерелом якої є Дмитро Тимчук.
Моніторинг проводиться за підтримки Інтерньюз Нетворк в рамках проекту У-Медіа.
Help us be even more cool!
