ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

97% українських журналістів відчувають ті чи інші симптоми стресу – опитування ІМІ

26.09.2022, 11:07

З початку повномасштабної війни в Україні 97% журналістів вказали, що відчувають ті чи інші симптоми стресу, які, зокрема, можуть свідчити про депресію*. 

Це найбільший показник, який ІМІ зафіксував з початку проведення аналітичних досліджень серед медійників. Для порівняння: станом на березень 2017 року, за результатами анонімного опитування українських журналістів-фрилансерів, 75% опитаних відчували аналогічні симптоми. 

Такими є результати анонімного адресного опитування, що провів Інститут масової інформації в серпні 2022 року і в якому взяло участь 217 журналістів з усіх регіонів України.**

Серед найпоширеніших симптомів***:

  • втома або злість (вказали 75% опитаних ІМІ журналістів); 
  • проблеми зі сном, зміна графіку сну, довго спите або важко прокидаєтеся / засинаєте (67% респондентів); 
  • дратівливість (56%);
  • маєте проблеми з концентрацією (наприклад, під час читання чи переглядання відео) (48%);
  • відчуваєте депресію / безнадію (40%).

Як свідчать попередні опитування, проведені в лютому 2017 (Безпека журналістів-фрилансерів в Україні) та в березні 2020 року (Українські медійники в період карантину COVID-19), деякі симптоми журналісти відчувають у рази більше, а також скупчення таких симптомів набагато вище. Тобто журналісти відчувають не один, два чи три симптоми одночасно, як це було в попередніх опитуваннях, а більш ніж десять. Це однозначно свідчить про дуже високу інтенсивність переживання стресових подій, а також виснаження та відсутність відпочинку.

Зокрема, за даними опитування, 71% журналістів не були у відпустці у 2022 році, з них планують відпустку тільки 7%.

Це також зумовлюється зростанням навантаження, адже, як свідчить опитування, 86% журналістів відчувають зростання навантаження через те, що доводиться більше турбуватися про родину, фінанси й майбутнє загалом. 

Водночас дослідження ІМІ свідчить, що тільки 9% опитаних журналістів відвідують психотерапевта і 30% зазначають, що потребують допомоги спеціалістів. Ще 56% потребують додаткової інформації у вигляді статей / порад, онлайн-лекцій від спеціалістів для зменшення тривожності.

Іншим тривожним показником серед викликів для медійників є психологічне виснаження, неможливість відпочити, постійний стрес, про це вказують 69%** – найбільший показник з початку військових дій на території України, з 2014-го року. 

*Опитування містило в собі питання щодо пережитого емоційного досвіду. Це питання було внесене з метою розуміння, з якими психологічними труднощами доводиться стикатися під час роботи журналістам. Респондентів просили вказати, чи відчували вони певні емоційні стани з переліку показників для вияву депресивного стану, який використовують Американська асоціація психіатрів та Національна служба з охорони здоров’я Великої Британії. У керівництві з діагностики та статистичного обліку психічних розладів 4-го видання вказується, що особа, яка відчуває п’ять та більше симптомів з цього переліку перебуває в стані депресії. Оскільки ми не можемо використовувати дані цього дослідження для діагностування, ми можемо використати ці дані під час тренінгів, на семінарах, для надання спільноті журналістів-фрилансерів знань для виявлення важливих індикаторів, за якими можна відстежити власний емоційний стан та обізнаність щодо психологічних травм. 

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.

***Дослідження проводилося методом анонімного адресного онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою. Посилання на анкету надсилали потенційним респондентам – журналістам і редакторам. Усього отримано 230 відповідей, з них 13 респондентів не працюють у сфері медіа та журналістики тому аналізувалися відповіді 217 відповідей від медійників. 29% – респонденти з центральних регіонів України, 21% південних, 19% західних, 12% з північних, 11% зі східних та 8% з міста Києва. 64% жінок, 35% чоловіків, 1% іншої статі. Дослідження проводилося протягом серпня 2022 року

 

Liked the article?
Help us be even more cool!