42% медіа видаляли або не публікували матеріали на прохання зацікавлених осіб – опитування ІМІ

Ілюстрація: Bill Kerr / Flickr

42% опитаних ІМІ медійників зізналися, що в їхніх редакціях бували прецеденти, коли матеріали не публікувались або видалялися на прохання зацікавлених осіб. Водночас 47% респондентів заявили, що в їхніх редакціях такого не було, і ще 11% вказали, що не знають про такі випадки. 

Такими є результати анонімного адресного опитування журналістів та редакторів, що провів Інститут масової інформації 3–17 вересня 2021 року*. Опитування було проведене ІМІ після того, як понад 30 українських ЗМІ видалили новини про ДТП за участю депутата Трухіна (СН).  

Найпоширенішою причиною для видалення матеріалу журналісти назвали позицію головреда чи власника медіа (29% опитаних). Це свідчить про те, що практика видалення новин на замовлення є досить поширеною серед українських медіа. Другою найпоширенішою причиною видалення матеріалів виявилися помилки (22% опитаних). Насправді, якщо в матеріалі допущено помилку, слід його не видаляти, а виправити, разом з тим у заголовку і в тексті новини має бути чітко роз’яснено, в чому саме полягає виправлення. Водночас якісні закордонні редакції вибачаються перед аудиторією і героями матеріалів. Серед інших причин видалення матеріалів респонденти також назвали гроші (14%) та погрози, тиск або судовий позов (12%) **.

Дослідження також виявило, що 38% медіа, де працюють респонденти опитування ІМІ, розміщують джинсу. Водночас 57% опитаних журналістів заявили, що їхнє медіа не розміщує замовних матеріалів, і ще 5% не знають про це.

Згідно з результатами опитування, головним замовником джинси в медіа виявилася місцева влада (її вказали 25% опитаних), на другому місці – місцеві політичні сили (21%). Така ситуація свідчить про складне економічне становище місцевих медіа, що спричиняє їхню залежність від “підтримки” місцевої влади. Опосередковано це може свідчити про те, що достовірність щонайменше четвертої частини повідомлень локальних медіа про місцеву владу та місцеву політику може бути сумнівною. 

На третьому місці серед замовників, за результатами опитування, виявилися органи центральної влади (9% респондентів згадали їх). Учасники опитування називали серед таких замовників ОП, різні міністерства та інші державні структури. Четверте місце серед замовників розділили між собою політичні сили “Батьківщина” та “Європейська солідарність”, кожну з яких вказали як замовників по 7% опитаних. І ще 2% припало на “Слугу народу”. Водночас 19% респондентів сказали, що їхнє медіа розміщує джинсу від усіх замовників, не особливо розбираючись у їхній ідеології. 

36% респондентів опитування вказали, що в їхніх медіа існує прайс на розміщення замовних матеріалів як комерційного, так і політичного характеру. Позитивним є факт, що 39% опитаних журналістів вказали, що такого прайсу в їхньому медіа немає. Ще в 7% видань, де працюють респонденти, існує прайс лише на комерційну джинсу, а політичну вони не розміщують. Для 4% опитаних прайс у виданні існує тільки на розміщення реклами, і ще 11% респондентів не знають, є такий прайс чи нема. Опитування виявило, що в 3% редакцій, де працюють респонденти, джинса розміщується на умовах особистої домовленості з власником або керівництвом медіа.

Що стосується впливу власників на редполітику медіа, 23% опитаних вказали, що власник впливає як на політичні, так і на економічні матеріали. У ще 13% редакцій, де працюють опитані журналісти, власник впливає лише на політичні матеріали. Водночас 56% опитаних вказали, що не відчувають впливу власника на редполітику, а 5% опираються такому впливу. 3% респондентів-журналістів не змогли відповісти на запитання. Такі результати підтверджують, що з незалежністю редполітик в українських медіа є проблеми.

*Дослідження проводилося методом анонімного адресного онлайн-опитування журналістів та редакторів за інтерактивною структурованою анкетою. Посилання на анкету надсилали потенційним респондентам – журналістам і редакторам, що працюють. Усього отримано 104 відповіді від медійників, з них 92% – респонденти з регіонів України, 8% – з міста Києва, 52% жінок, 48% чоловіків Дослідження проводилося протягом 3–17 вересня 2021 року. 

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.