ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

11 судових вироків за правопорушення проти журналістської діяльності ухвалено у 2021 році

09.02.2022, 16:03
Алі Сафаров

У реєстрі судових рішень пошук у кримінальних провадженнях з використанням слова "журналіст" дає 71 вирок за 2021 рік. Але якщо відкрити ці вироки, то з’ясується, що здебільшого просто згадується про наявність в особи (як потерпілого, так і часом правопорушника) посвідчення журналіста, проте водночас ці вироки не мають жодного стосунку до журналістської діяльності. ІМІ постійно моніторить ситуацію із судовою практикою щодо порушень прав журналістів та перешкоджання їхній діяльності. Аналіз текстів дозволяє зарахувати до вироків 2021 року, пов’язаних з журналістською діяльністю, лише 11. Десять з них були обвинувальними, один – виправдовувальним. Для порівняння: у 2020 році, за даними судового реєстру, було ухвалено шість вироків за "журналістськими" статтями.  

Переважна більшість вироків, ухвалених у 2021 році, належить до кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України (ККУ) "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", таких вироків дев'ять. Ще три вироки ухвалено за статтею 345-1 ККУ "Погроза або насильство щодо журналіста" (в одному випадку вирок ухвалено за сукупністю статей 171 та 345-1). Жодного вироку за статтями 347-1 "Умисне знищення або пошкодження майна журналіста", 348-1 "Посягання на життя журналіста", 349-1 "Захоплення журналіста як заручника" у 2021 році в реєстрі судових рішень не виявлено.

Зокрема, протягом четвертого кварталу 2021 року суди ухвалили чотири вироки за кримінальні правопорушення, спрямовані проти журналістської діяльності. Два вироки ухвалено за ст. 171 ККУ, два вироки – за ст. 345-1 ККУ.

Так, 25.11.2021 Печерський районний суд м. Києва оголосив вирок щодо перешкоджання професійній діяльності журналістки телеканалу NewsOne. Випадок стався ще 10.10.2018 під час мітингу, який відбувався 10 жовтня 2018 року біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України. Підозрюваний наблизився до журналістки, що висвітлювала мітинг, та облив її невстановленою речовиною білого кольору. У суді, за матеріалами справи, підсудний визнав свою винуватість і погодився на розгляд обвинувального акта за його відсутності в спрощеному порядку (що позбавляє його надалі можливості оскаржувати вирок в апеляції щодо обставин справи). Розв'язуючи питання про покарання, суд у судовому рішенні зазначив, що обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, водночас обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, немає. Однак, незважаючи на це, суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік умовно. Нагадаємо, що найчастіше суди присуджують штраф за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Чому саме в цьому випадку суд застосував суворіше покарання, незважаючи на відсутність судимості в обвинуваченого та на пом’якшувальні обставини, – у вироку не обґрунтовується. Також варто нагадати, що 2 лютого 2021 року були введені санкції проти народного депутата Тараса Козака та юридичних осіб, які володіють ліцензіями телеканалів "112 Україна", NewsOne та ZIK. Отже, на момент ухвалення вироку телеканал NewsOne уже не мав статусу засобу масової інформації. І хоча це не скасовує протиправності дій проти журналіста у 2018 році, проте могло б вплинути на оцінювання судом мотивів обвинуваченого. Але це жодним чином не вплинуло на позицію суду і жодним чином не згадано у вироку.

01.11.2021 Голосіївський  районний суд міста Києва оголосив вирок щодо нападу на журналістку телеканалу KYIV.LIVE. Випадок стався 14.12.2020 під час знімання репортажу на ринку. У суді обвинувачений заявив, що дівчину та хлопця з камерою він жодним чином не ідентифікував як журналістів, бачив у неї в руках якийсь шар, проте не пам'ятає, чи був на ньому напис. Ні дівчина, ні оператор йому журналістами не відрекомендувались, документів не показували, коментарі дати не просили, вдягнені були у звичайний одяг. Однак суд, дослідивши надані в справі докази та додаткову інформацію, визначив, що, на переконання суду, досліджені докази та загальний рівень обізнаності сучасного громадянина дозволяють ствердно говорити про те, що журналістка дійсно стала суб'єктом протиправного зазіхання, виконувала в момент зазіхання професійні обов'язки журналіста, тоді як обвинувачений міг усвідомлювати та усвідомлював, що перед ним перебуває журналіст і оператор, а не так звана пара пранків. Відповідно, суд ухвалив визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк  два роки та шість місяців і, згідно зі ст. 75 КК України, звільнити його від відбуття покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки. Також суд ухвалив стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2 174 грн 90 коп.

20 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив вирок щодо перешкоджання виконання професійних обов'язків стосовно журналістки інформаційного агентства "Українська служба інформації". Подія відбулася 22.01.2020. Стосовно журналістки інформаційного агентства "Українська служба інформації", яка прибула для створення репортажу щодо дотримання техніки пожежної безпеки в Одеській державній академії будівництва та архітектури, обвинувачений вчинив фізичний вплив, що виявилось у зриві посвідчення журналіста, яке висіло на її одязі, моральний вплив, що виявилось у нецензурних висловлюваннях у її бік, а також, використовуючи перевагу своєї фізичної сили, змусив журналістку, залишити приміщення навчального закладу. У судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі в скоєнні кримінального правопорушення, зазначеного у вироку, та підтвердив, що за вказаними обставинами він перешкоджав законній діяльності журналіста, у вчиненому розкаюється. Суд ухвалив визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 171 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 171 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, в дохід держави. Варто звернути увагу, що, незважаючи на застосування фізичної сили проти журналістки, незважаючи на наявність у частині другій статті 171 ККУ можливості покарання у вигляді обмеження волі на строк до чотирьох років, суд обмежився лише штрафом. Обґрунтування, чому саме такий вид покарання обрано судом, у вироку не наведено.

7 жовтня 2021 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області ухвалив вирок щодо нападу на знімальну групу телеканалу NewsOne. Напад стався 25 березня 2020 року в м. Красилів Хмельницької області в магазині під час знімання репортажу щодо висвітлення перебігу карантину та стану торгівлі медичними препаратами й засобами захисту в Хмельницькій області, з боку продавця одного з магазинів. Обвинувачений у суді свою провину не визнав, аргументуючи тим, що він не знав, що знімальна група є саме журналістами. Проте суд не сприйняв цих доводів. Цікаво, що окрім іншого у вироку зазначається, що наявність під час виконання своєї професійної діяльності письмового редакційного завдання з підписом керівника і печаткою не передбачено жодним нормативно-правовим актом України, а отже відсутність такого документа не свідчить про відсутність журналістської діяльності. Вивчивши матеріали справи, суд ухвалив визнати обвинуваченого винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки. Зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю один рік. Окрім того, суд присудив компенсацію моральної шкоди, завданої потерпілій, у сумі 20 000 грн: стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 10 000 грн моральної шкоди, оскільки 10 000 грн він уже сплатив у добровільному порядку.

Отже, протягом 2021 року в реєстрі судових рішень містилося 11 вироків щодо кримінальних правопорушень проти журналістської діяльності. Водночас вироки стосуються не тільки подій, які стались у 2021 році, більшість вироків ухвалено щодо порушень, які сталися в попередні роки. Варто зазначити, що 2021 року ІМІ зафіксував 197 випадків порушення прав журналістів. Таким чином, стан реагування держави на правопорушення проти журналістської діяльності дуже далекий від належного.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected]   

Liked the article?
Help us be even more cool!