З палицею на журналістів: чи понесе відповідальність чоловік, який перешкоджав знімальній групі програми «Антирейтинг»?

Робота журналіста, який висвітлює резонансні події та працює у жанрі журналістських розслідувань, є потенційно небезпечною. Журналісти-розслідувачі у першу чергу стоять на варті суспільних інтересів і викривають інформацію, яку багато хто прагне приховати, саме тому за перешкоджання їхній роботі передбачена кримінальна відповідальність.

Як звичайна зйомка може закінчитися агресією, лайкою і погрозами, переконався журналіст Олександр Крижанівський. 19 серпня у Житомирі він з операторкою знімав сюжет про приватні маєтки біля річки Тетерів, де раніше розташовувалася човнова станція.

Журналістам стало відомо, що в одному із новеньких будинків, зведених на комунальній землі, проживає депутат міської ради і голова бюджетної комісії Юрій Мойсеєв. Приїхавши на місце, знімальна група вільно пересувалася берегом. За словами Олександра Крижанівського охоронець, спершу не перешкоджав зйомці, і навіть зателефонував своєму керівнику, з яким журналіст зміг поспілкуватися. У телефонній розмові журналіст сказав, що охоронець підтвердив інформацію про те, що тут мешкає депутат Мойсеєв. Після цих слів чоловік почав поводитися агресивно, нецензурно лаявся, і, озброївшись палицею, прогнав знімальну групу.

Чому не викликали поліцію

Після конфлікту журналісти вирішили не ризикувати, Олександр з операторкою залишили місце події. Поліцію не викликали, але опублікували у facebook відео, на якому був зафільмований напад.

«У поліцію я не звертався оскільки не було ні травм, ні пошкодженого майна. Враховуючи свій досвід, а зараз висить справа у Черкаській області про напад групою осіб із застосуванням сили, — не очікував що щось з цього може вийти. Розслідуваннями я займаюся з 2016 року у відеоформаті на різних проектах, до того в текстовому ще рік. Це вже, мабуть, 4 чи 5 випадок нападу-перешкоджання, але в жодному з випадків слідство не довело справу до суду навіть», — пояснив журналіст у коментарі ІМІ.

Такий досвід є непоодиноким. Згідно з українською практикою, справи щодо злочинів проти журналістів дуже часто не доходять до суду. Як повідомлялося на сайті ІМІ, у 2020 році в Україні правоохоронці зареєстрували 249 кримінальних проваджень стосовно злочинів, скоєних щодо представників засобів масової інформації. З них розслідувано і передано до суду 16 обвинувальних актів.

Що стосується судів, то з початку 2021 року винесено 5 вироків за “журналістськими статтями” — один виправдувальний та чотири обвинувальних.

Реакція прокуратури

Повернемося до нашої історії з охоронцем. Після того, як журналісти опублікували відео і написали про перешкоджання, Житомирська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження.

“Житомирською окружною прокуратурою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про погрозу насильством журналістам (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

Наразі матеріали кримінального провадження передані до Житомирського райуправління поліції для проведення досудового розслідування.

Житомирська окружна прокуратура здійснює процесуальне керівництво.

Санкцією зазначеної статті передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років”, — повідомили в прокуратурі.

Олександр Крижанівський зізнався, що така реакція прокуратури приємно здивувала його. Журналіст вже приїжджав у Житомир давати свідчення. Нині він має статус потерпілого.

Чому напав

Щоб дізнатися думку іншої сторони цього конфлікту, ми звернулися до депутата Юрія Мойсеєва із запитаннями: чи дійсно він мешкає у маєтку, що фігурує у розслідуванні, чи є охоронець найманим працівником, або ж представляє охоронну фірму, і як той пояснює свої дії.

Депутат підтвердив, що живе у будинку близько 2 місяців і по договору оренди вартість на місяць складає 8 тис грн на місяць, плюс комунальні послуги. Щодо охоронця, відповів так:

«Ця людина не найманий працівник і не представник охоронної фірми, наскільки я знаю, це знайомий одного з орендарів земельної ділянки, який має дивитись за порядком, не готовий сказати, на яких умовах він це робить, але я йому гроші за це не плачу».

Ми також запитали, чи цікавився Юрій Мойсеєв у працівника, чому той напав на журналістів.

«Звісно цікавився, він це пояснив так: що Олександр Крижанівський зайшов на територію та не представившись і не показавши посвідчення журналіста, вирішив прогулятись по орендованій ділянці. На запитання, ви хто і куди ви йдете? Той відповів, що має право, так як це земля комунальна та має бути доступ до води і після цього на територію зайшла дівчина з камерою… Земля є комунальною, але передана в оренду юридичній особі, тому доступ до неї має бути з дозволу орендаря. У зв’язку з цим «охоронник» набрав свого знайомого і повідомив, що прийшли якісь люди та знімають все на камеру, ця розмова записана на відео у Олександра Крижанівського. А розізлило його те, що Крижанівський по телефону сказав, що «охоронник» підтвердив, що тут є будинок Юрія Мойсеєва, а він каже, що цього не казав і це не правда, а далі ви все бачили. До речі, чомусь на відео немає, що охоронник це казав, хотілось би побачити, мені теж це цікаво, — відповів депутат і додав: «Відверто, мене трохи дивує те, що я знайомий з Олександром Крижанівським вже давно, і він міг би не ховатись в кущах з фотоапаратом, знімаючи як я їду на роботу, і після цього йти до «охоронника» і питати його, чи є тут мій будинок. Міг просто набрати мене по телефону і задати всі запитання, які його цікавлять. Я розумію, тоді це не було так цікаво, не було б «сенсації», але тоді б і не було всіх цих розбірок».

Нині у цій історії розбираються правоохоронці. У 2021 році це другий випадок перешкоджання роботі журналістів, який зафіксований у Житомирській області. Попередній стався у лютому.

Щоб розслідувати й скерувати до суду справу стосовно нападу на знімальну групу телеканалу СТБ, правоохоронцям знадобився лише місяць.

Ми будемо слідкувати за розслідуванням цієї справи, а журналістам, які стикаються з випадками порушення їхніх прав, нагадаємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].

Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.