Місцева влада регулярно звітує про відкритість і комунікацію з громадою, але за цими повідомленнями стоїть не лише бажання інформувати, а й цілком конкретні договори, суми й домовленості з медіа. Частина новин про діяльність посадовців з’являється не тому, що це редакційний вибір, а тому, що за це заплатили з бюджету. Цього місяця регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області досліджувала відкритість влади й кількість бюджетних коштів, які витрачаються на висвітлення діяльності Харківської міської ради й Харківської обласної військової адміністрації.
Відкритість влади до запитів
У межах підготовки матеріалу ми надіслали інформаційний запит до Харківської міської ради й Харківської ОВА щодо витрат на медійне висвітлення.
Від міськради відповідь надійшла вчасно, однак не була повною: частину запитуваних даних у міськраді не надали, пояснивши це тим, що для їхньої підготовки “необхідно створити нову інформацію шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або пошуку серед значної кількості інформації”.
Запит до Харківської обласної адміністрації було подано 17 квітня, а потім додатково продубльовано 21 квітня. Відповідь від ХОВА надійшла у відведені законодавством п’ять днів і була надана повною мірою.
У запиті до ХМР йшлося про договори, які було укладено з локальними медіа, а також чи залучала міська рада до висвітлення діяльності телеграм-канали або блогерів. Відповідь на цю частину була негативною.
Другий запит стосувався кількості коштів на розміщення інформації про діяльність ХМР та реалізацію інформаційних кампаній. На цю частину запиту ХМР не надала відповіді, посилаючись на те, що для цього потрібно сформувати документи.
Втім, ці дані можна знайти в Харківського антикризового центру. Згідно з інформацією центру, Харківська міська рада 2025 року планувала витратити на висвітлення діяльності в регіональних медіа 3 мільйони гривень (дві угоди було укладено з медіа “Думка”, і одна угода – з виданням “Слобідський край”).
У 2026 році міськрада уклала договори на 2,7 мільйона гривень з такими медіа: “Думка”, SQ, “Слобідський край” і “Медіагрупа Об’єктив”.
Згідно з відповіддю на запит, 2025 року Харківська обласна військова адміністрація уклала вісім договорів з медіа “Думка” (два договори на загальну суму 1 мільйон 183 тисячі гривень), виданням “Слобідський край” (400 тисяч гривень), ТОВ “Радіо Нова хвиля” (498,4 тисячі гривень), телерадіокомпанією “Матрікс+” (266 513 гривень), ТОВ “Регіональні новини” (559 995 гривень), ТОВ “Інформаційне агентство “Статус-Кво” (398 889 гривень) та ТОВ “Медіагрупа “Об’єктив” (398 889 тисяч гривень).
У 2026 році, згідно з відповіддю на запит від ХОВА, було укладено сім договорів, серед яких дві угоди з виданням “Слобідський край” на суму 963,6 тисячі гривень. Одна угода була укладена з ТОВ “Інформаційне агентство “Статус-Кво” на 564 тисячі гривень. Ще два договори на однакові суми підписано з ТОВ “Телерадіокомпанія “Елітон” та ТОВ “Телерадіокомпанія “Вектор” сумою 166 247 гривень кожен. Шостий договір підписано з ТОВ “Радіо “Нова Хвиля” на суму 397,5 тисяч гривень, і сьомий – з ТОВ “Телерадіокомпанія Матрікс+” на суму 600 тисяч гривень.
Маркування замовних матеріалів
Замовну публікацію від влади зазвичай можна впізнати за сукупністю ознак: вона подається як звичайна новина, але має однобічний і переважно позитивний тон, фактично завжди спирається на позицію посадовців або пресслужби без альтернативних думок чи критичних запитань. У тексті бракує контексту й балансу, зате багато оцінок і узагальнень про “успіхи”, а сам матеріал нерідко має вигляд переробленого пресрелізу. Водночас публікації, які можуть бути створені в межах оплачених договорів, часто не мають чіткого маркування як реклама, через що читач сприймає їх як редакційний контент.
Згідно з тендерами на ProZorro й аналізом Харківського антикорупційного центру, на 2026 рік Харківська міська рада уклала угоди на близько 1200 інформаційних матеріалів у чотирьох локальних медіа: “Думка”, SQ, “Слобідський край” і “Медіагрупа Об’єктив”. Ми проаналізували новинну стрічку видань за квітень і знайшли низку публікацій, які мають ознаки замовних, але не мають відповідного маркування.
“Слобідський край” не маркує новини про висвітлення діяльності Харківської міської ради. Публікації здебільшого стосуються відбудови, освіти й шкіл, роботи комунальників та загального благоустрою міста.
Також медіа не маркує публікацій замовного характеру від Харківської обласної військової адміністрації. Теми, які зачіпають у новинах, стосуються взаємодії ХОВА з військовими й ветеранами, інфраструктурної підготовки до наступної зими, підтримки аграріїв та взаємодії з іноземними партнерами.
У медіа “Думка” протягом квітня не було помічено відверто компліментарних публікацій на адресу обладміністрації чи міськради.
Медіа “Об’єктив” має публікації про діяльність влади на різні теми: від скінів для “Картки харків’янина” та міського благоустрою (таку саму публікацію розміщено на сайті медіа “Думка”) до відкриття нових підземних шкіл у місті та відновлення будинків, що постраждали під час обстрілів. Частина публікацій збігається з новинами в інших медіа, наприклад розміщеними в “Слобідському краї”.
Ідентичні новини публікували й на сайті SQ – дизайн картки харків’янина, посилення підтримки ветеранів, розвиток шкіл і відносин з Пакистаном та відновлення годинника.
Місцева влада в Харкові продовжує використовувати бюджетні кошти для висвітлення своєї діяльності в регіональних медіа, укладаючи відповідні договори з редакціями. Водночас рівень відкритості щодо цих витрат залишається нерівномірним: частина інформації доступна через офіційні відповіді або відкриті джерела, але повну картину отримати складно. Окремо постає питання маркування таких матеріалів – медійники не маркують публікацій, створених у межах цих угод, вони не мають чітких позначок як рекламні. Це ускладнює для аудиторії розрізнення між редакційним контентом і матеріалами, створеними за підтримки або на замовлення органів влади.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області
