ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Як знайти себе справжню. Розмова з полтавською соціологинею Оленою Стрельник

Самоідентифікація жінки в сучасному суспільстві відбувається під впливом різних культурних традицій. Так формуються традиційні ролі для жінок і чоловіків, які стають усталеними.

Ми поговорили з докторкою соціологічних наук, авторкою праць із соціології Оленою Стрельник про те, коли традиційні ролі стають проблемою, а коли ролі "справжньої жінки" чи "справжнього чоловіка" роблять людину щасливою.

САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – ЦЕ ПРАВО НА ВИБІР

Визначати себе в житті – право кожної людини. Олена Стрельник каже, що чимало жінок та чоловіків щасливі реалізовувати себе в традиційних ролях, вважати себе "справжньою жінкою", "справжнім чоловіком":

"Не це є важливим. Я не маю жодного наміру їх переконувати. Йдеться про вибір кожної людини ідентифікувати себе в цьому світі, бачити себе в цьому світі в певний спосіб. Проблеми починаються тоді, коли уявлення суспільства людей про справжніх жінок і справжніх чоловіків починають їм шкодити, починають обмежувати їхні можливості самореалізації, роблять їх, зрештою, менш щасливими".

Сьогодні в українському суспільстві є цілком чіткі "характеристики", якими нібито має володіти жінка. Наприклад, жінки мають бути лагідними, поступливими, слабкими іноді, гарними. Олена Стрельник каже, що зазвичай саме ці базові якості асоціюють з жінками, але варто враховувати й ризики, які становить така соціальна роль:

"Я б хотіла сказати, що реальні жінки не живуть у казковому світі. І добре, якщо дівчинку виховали такою лагідною, поступливою і доброю. І вона живе у світі, який так само ставиться до неї, як і вона до цього світу: з такою самою турботою і піклуванням. Але насправді ж світ не є таким, правда? […] Вона може стати жертвою домашнього насильства, бо вважатиме, що в сім’ї чоловік має перше слово, має роль голови. Вона не зможе захистити себе, вона не зможе сказати про свої власні потреби, тому що вважатиме, що "справжня жінка" має піклуватися передусім про інших і тільки потім – про себе".

Так само в суспільстві вважають, що "справжні чоловіки" мають заробляти кошти, не можуть бути лагідними. Навпаки, чоловіка сприймають як мужнього, непоступливого тощо. 

Олена Стрельник каже, що насправді немає нічого страшного в таких соціальних ролях, доки вони не роблять людину нещасною. Проблеми починаються тоді, коли уявлення про "ідеальну жінку" чи "справжнього чоловіка"  обмежують можливості самореалізації або знижують самооцінку жінок і чоловіків, якщо вони з різних причин не можуть відповідати цим уявленням.

ЯК ПРАВИЛЬНО СЕБЕ ІДЕНТИФІКУВАТИ ЖІНКАМ

Самовизначення жінки досить тривалий і складний процес. Одразу важливо визначити власні межі й акцентувати увагу на власних бажаннях. Психологиня Катерина Гольцберг каже, що часто самоідентифікацію втрачають через те, що ігнорують власні здібності та вміння і віддають перевагу оцінкам людей довкола. Тому потрібно:

  • На певний час абстрагуватися від зауважень і порад оточення і зосередитися на собі.
  • Змінити щоденну діяльність, професію чи знайти нове хобі. Це допоможе відчути нові емоції. На думку Катерини Гольцберг, подекуди людині дуже важливо відчути, що зміни в житті є цілком реальними й нормальними явищами. Саме через призму змін у житті можна відчути, що насправді для вас є цінним та важливим.
  • Порівняти власні переконання і цінності із заведеними в суспільстві. На цьому етапі необхідно приділити час аналізу різних якостей, які властиві саме вам, і якостей, які хоче побачити від вас найближче оточення та суспільство загалом. Наприклад, чи ви справді маєте такі риси характеру, як поступливість і лагідність, чи приписуєте їх собі під впливом вимог суспільства.
  • Визначити які із загальнозаведених якостей для вас є прийнятними. Приміром, чи готові ви виховувати дитину і будувати кар’єру одночасно, чи прийнятно для вас працювати за професіями, які вважаються чоловічими, тощо. Якщо ж ви не почуваєтеся щасливою людиною в якійсь із соціальних ролей, то варто дати зрозуміти людям довкола, що ви не готові пожертвувати власним комфортом задля відповідності ідеалу "справжньої жінки".

У будь-якому разі самоідентифікація є намаганням віднайти себе в спробах перемикатися між нав’язаними ролями.  

СОЦІАЛЬНІ РОЛІ МІНЛИВІ

Якості, які приписують і жінкам, і чоловікам, створені суспільством. Через це вони доволі мінливі. Про це свідчить і сприйняття професій. Приміром, колись професія вчителя вважалася суто чоловічою. Натомість сьогодні в освіті в Україні та світі дві третини людей, які працюють у цій галузі, – жінки. 

За словами Олени Стрельник, на формування соціальних ролей впливає і біологія, адже в побутовому уявленні немало якостей з’являються тільки через те, що жінка може щось, чого не може чоловік. Наприклад, якщо жінки народжують дітей, то вони начебто вже від природи мають про них більше дбати. Чоловіки ж народжувати не зможуть:

"Ми так само виправдовуємо біологією якісь чоловічі якості, наприклад пов’язані з агресією чи схильністю до насильства. Немає на сьогодні наукових досліджень чи підстав, які б нам дозволяли говорити про те, що ці якості пов’язані з нашою біологією. В основі сучасних гендерних ролей лежать уявлення про те, як мають поводитися справжні жінки й справжні чоловіки. Наслідком цього розподілу є не просто розбіжності чи відмінності, а й нерівність".

Отже, усталені уявлення про жінку здаються такими, які важко проблематизувати, або показати їхню шкоду. Та все ж, за словами Олени Стрельник, вони шкодять. Наприклад, це уявлення про жінок як про прекрасну стать. Начебто що є поганого в цьому. Але і тут можна знайти ситуації, коли це шкодить жінкам. Приміром, проблема об'єктивації жінок, коли жіноче тіло використовується для реклами товарів і послуг, які не мають  жодного стосунку до цього.

За словами Стрельник, об’єктивація шкодить насамперед жінкам, бо під впливом певних соціальних ідеалів вони можуть практикувати якісь шкідливі речі для себе через комплекси тощо.

ЖІНКИ І ПУБЛІЧНІСТЬ

Олена Стрельник каже, що в багатьох жінок є певний скепсис щодо проблем теми гендерної рівності. Чимало жінок вважає, що догляд за дітьми є виключно їхнім сімейним обов’язком, який потрібно вміти обов'язково поєднувати спільно з побудовою кар’єри:

"Дуже важлива проблема, що ми не зможемо досягти повноцінного залучення жінок до сфери публічної, тобто сфер політики й бізнесу професійної самореалізації без змін розподілу ролей на рівні сім’ї. Особливість нашого українського контексту в тому, що в нас поширений образ успішної жінки, яка встигає все. Вона має бути реалізована в кар’єрі, роботі, материнстві та добре виглядати. Зауважу, що стосовно образу справжнього чоловіка таких вимог немає. У жодному глянці, які конструюють образи жінок, ви ніде не побачите історію успішного чоловіка, який одночасно зробив кар’єру, виховав трьох дітей і водночас ще фізично привабливо виглядає".

У такому контексті образ жінки, сформований суспільством, є нереалістичним. Намагаючись наслідувати цей нереалістичний образ, жінки  мають ризики втоми, виснаження, проблеми з власною ідентифікацією. Через це жінка може вважати, що вона не досить хороша мама, не досить успішна в житті жінка.

ВИСНОВКИ

Щоб соціальні ролі не шкодили дорослій людині, ще з дитинства важливо виховувати розуміння, що світ не є ідеальним. На думку Олени Стрельник, цим мають займатися батьки та вчителі в школах. Попри це сьогодні дітей виховують у дусі відповідності ролям справжньої жінки й справжнього чоловіка:

"Я, як мама двох дітей, сказала б, що виховувала своїх дітей передусім у дусі загальнолюдських цінностей: чесності, порядності, прагнення до пізнання чогось нового. Але я розумію, що окрім мого впливу є вплив оточення, вплив школи. І дослідження свідчать про те, що сьогодні школа ще часто відтворює стереотипні уявлення щодо того, що мають робити дівчата і хлопці".

Отже, вагому роль в ідентифікації людини відіграє саме виховання. Щоб не формувати єдиних і усталених ролей для майбутніх поколінь, важливо давати їм можливість самореалізуватися, робити вибір і приймати його, навіть якщо він не відповідає уявленням про поведінку "справжньої жінки" чи "справжнього чоловіка".

Текст підготував Зміст спільно з ГО "Інститут масової інформації"

Анастасія Мацько, Анастасія Добряк

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!