П’ять років тому Суспільне розпочало розбудову гіперлокальної мережі кореспондентів. Завдяки роботі кореспондентів у віддалених районах країни Суспільне має можливість оперативно та швидко інформувати своїх глядачів та читачів. У 2025 році команду Суспільного вдалося поповнити майже 50 новими гіперлокальними кореспондентами. Відстань від обласних центрів до громад, де працюють кореспонденти, інколи вимірюється сотнями кілометрів. Регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області з’ясувала, як працюють гіперлокальні кореспонденти “Суспільне Луцьк” на Волині. 

Гіперлокальна мережа кореспондентів: досвід “Суспільне Луцьк” 

На Волині зараз працюють три гіперлокальні кореспондентки “Суспільне Луцьк”. Уляна Цісарук висвітлює події в Шацькій громаді, Іванна Білішук – у місті Нововолинськ та Володимирській громаді, Ольга Карпік розповідає про життя та людей Камінь-Каширської громади. Особливість роботи гіперлокальних кореспондентів полягає в тому, що вони перебувають на місці, в громаді, отримують інформацію з перших вуст і водночас є частиною великої команди та постійно на зв’язку з редакцією, розповіла в коментарі лінійна продюсерка “Суспільне Луцьк” Наталія Морозюк. Це дає можливість важливі теми з віддалених громад підіймати в ефір загальнонаціональних каналів. 

“Розбудова гіперлокальної мережі на Волині відбувалася в кілька етапів, на кожному з них ми отримували колосальну допомогу та менторську підтримку від команди проєкту з розбудови гіперлокальної мережі Суспільного, зокрема від Євгенії Гайфер. Це був довготривалий, непростий і дуже цікавий процес. Насамперед команда “Суспільне Луцьк” визначила громади, у яких було б доцільно мати свого кореспондента. Це здебільшого віддалені від обласного центру громади, куди складно доїхати оперативно”, – зазначила Наталія Морозюк. 

Команда “Суспільне Луцьк”: Олександр Ватащук, Микита Чибар, Наталія Морозюк та Лариса Літвицька під час старту проєкту “Стань голосом громади”. Фото: “Суспільне Луцьк”

Після цього в Суспільному оголосили про набір гіперлокальних кореспондентів на Волині. Команда побувала в шести громадах Волині, де зустрілася з місцевими жителями, щоб розповісти про роботу Суспільного та людей, яких шукали. У результаті медіа отримало 38 анкет від місцевих жителів з дуже різним досвідом, віком та мотивацією. Усі вони мали можливість безкоштовно пройти онлайн-курс “Журналістика 360: інструменти та техніки” від Суспільного. Найкращі, за результатами навчання, після співбесід отримали можливість стати гіперлокальними кореспондентами.

“Загалом у вересні 2025 року ми працевлаштували перших трьох кореспонденток Суспільного у волинських громадах, згодом команда гіперлокальних на Волині дещо змінилася. Ті, які працюють зараз, здебільшого мають журналістський досвід. Щоб оновити їхні знання і дати їм можливість набути нових навичок, адже гіперлокальні кореспонденти самі і знімають, і пишуть матеріали, ми організували ознайомчу практику в ньюзрумі “Суспільне Луцьк”, – розповіла Наталія Морозюк. 

За її словами, разом з новими колегами детально розібрали, як працювати з технікою, яку гіперлокальні кореспонденти отримали для роботи (повноцінний комплект на базі iPhone та MacBook) і пропрацювали можливості роботи з нею. Окрім того, в лютому цього року три кореспондентки з Волині побували у Львові на тренінгу з журналістської діяльності, організованому за підтримки Ради Європи. 

Головна редакторка “Суспільне Луцьк” Лариса Літвицька розповіла, що матеріалів з тих куточків області, де працюють гіперлокальні кореспондентки, стало більше. І вони помітні на їхніх платформах.

“Наші фахівчині місцеві, відповідно швидше реагують на оперативні події, розуміють специфіку громад, місцевих мешканців. Та й довіра в громадах до місцевих гіперлокальних кореспондентів зазвичай вища, їх знають. Раніше бувало таке, що тема цікава, але їхати з Луцька далеко, приміром 200 кілометрів в один бік. До прикладу, озеро Світязь і туристичний сезон ми знімали двічі впродовж літа. Зараз маємо знімки вечірнього Світязя, зимового озера, бо саме там працює одна з наших кореспонденток. Ми плануємо теми, швидше відпрацьовуємо оперативку для сайту і соцмереж – одразу маємо і фото, і відео, і коментарі місцевих управлінців. Працювати стало комфортніше”, – зазначила медійниця.

Завдяки Шведському агентству з питань міжнародної співпраці та розвитку Sida вдалося розбудувати мережу гіперлокальних кореспондентів. Фото: “Суспільне Луцьк”

У пошуках історій людей, які формують обличчя громади

Кореспондентка “Суспільне Луцьк” у Нововолинську та Володимирській громаді Іванна Білішук за професією журналістка, родом з Волині.

“Для мене важливо працювати в медіа, яке дотримується принципів відповідальної і чесної журналістики. У команді Суспільного я почуваюся захищеною, адже тут робота будується на чітких стандартах та дотриманні законодавства. Це дає можливість працювати професійно, незалежно і зосереджуватися на головному – доносити до глядачів перевірену й важливу інформацію”, – зазначила вона.

Гіперлокальною кореспонденткою “Суспільне Луцьк” Іванна Білішук працює лише кілька місяців. За цей час вдалося підготувати матеріали на різні теми – від соціальних історій до важливих подієвих новин, які є актуальними для глядачів. Після обстрілу Нововолинська вмикалася в прямий ефір Першого телеканалу Суспільного, щоб розповісти, яка ситуація в місті. 

Гіперлокальні кореспондентки “Суспільне Луцьк” Іванна Білішук і Ольга Карпік у телестудії. Фото: “Суспільне Луцьк”

“Мені важливо розповідати історії людей з нашого краю, адже саме вони формують обличчя громади”, – сказала вона. Іванні найбільше в роботі подобається надзвичайно широке коло спілкування з різними людьми, чути їхні історії та передавати глядачам їхні емоції, думки, досягнення. 

“Особливо радію, коли мої матеріали викликають реакцію людей і відповідальних осіб та стають поштовхом до розв’язання проблеми. Коли після матеріалу починається рух – посадовці звертають увагу на ситуацію, з’являється підвищений суспільний інтерес і стає зрозуміло, що проблему вже не можна просто проігнорувати. Тоді відповідальні особи змушені шукати рішення і доводити справу до результату, який буде прийнятним для громади. Саме в цьому, на мою думку, і полягає цінність журналістської роботи – не лише інформувати, а й сприяти позитивним змінам”, – додала журналістка. 

За її словами, найскладніше працювати з емоційно важкими темами, коли потрібно зберігати професійність і водночас залишатися чуйною до людських історій.

“Найнеочікуванішим для мене стало те, наскільки багато цікавих, неординарних історій і активних, креативних людей є в невеликих громадах”, – зазначила вона. 

Наприклад, 9 лютого цього року Іванна Білішук зняла ексклюзивне відео з назвою “Атака дронів на Нововолинську громаду: понад 80 тисяч абонентів залишилися без світла”. Також на сайті Суспільного є текстова версія про це. 

Після атаки росіян 9 лютого в Нововолинській громаді понад 80 тисяч абонентів залишилися без світла. Скрин: ютуб-канал “Суспільне Луцьк”

Також Іванна Білішук підготувала матеріал і відео на суспільно важливу тематику про те, що в Нововолинській громаді вийшли на маршрути три інклюзивні авто. Місто отримало цей транспорт від німецьких партнерів.

Кореспондентка Інна Білішук зробила матеріал та відео про три автомобілі з Німеччини для людей з інвалідністю, яких довозять містом за їхніми потребами. Скрин: Суспільне Луцьк

Як педагогиня стала журналісткою в Камінь-Каширській громаді

Кореспондентка “Суспільне Луцьк” у Камінь-Каширській громаді Ольга Карпік за професією педагог з 14 роками досвіду роботи в закладі дошкільної освіти. Родом з Камінь-Каширської громади, тому добре знає її особливості та людей.

“Я завжди цікавилася життям своєї громади та подіями, які відбуваються поруч. Хотілося, щоб про людей, ініціативи, досягнення й проблеми маленьких населених пунктів теж говорили в медіа. Щоб життя віддаленої громади стало помітним в інформаційному просторі. Саме тому вирішила долучитися до команди “Суспільне Луцьк” як гіперлокальна кореспондентка”, – зазначила вона. 

Зараз Ольга Карпік поєднує роботу гіперлокальної кореспондентки з роботою в освітній сфері.

“У журналістиці я відносно нещодавно, але цей досвід уже став для мене дуже цікавим та цінним. Тепер бачу свою громаду трохи з іншого боку – через події та зміни, які відбуваються навколо, потреби й можливості”, – розповіла вона.

Найбільше Ользі Карпік подобається можливість розповідати про людей і події, які часто залишаються поза увагою медіа. Особливо цінними для неї є матеріали про освіту, дітей та ініціативи, які об’єднують жителів громади, військових та волонтерів.

“Найскладніше – це необхідність завжди оперативно реагувати на події та мати підтвердження достовірності інформації. А найнеочікуваніше – наскільки багато цікавих історій є поруч із нами. Часто люди не задумуються, що їхня справа або ініціатива може бути важливою для інших, але саме такі історії й сприяють змінам, посилюють громади”, – уточнила медійниця.

Цікавим вийшов сюжет Ольги Карпік про те, як на волинському хуторі Теклине 84-річна майстриня тче на верстаті, якому понад 100 років.

Ольга Карпік зробила сюжет, як у 84 роки майстриня тче рушники, доріжки, щоб залишити пам’ять про себе дітям. Скриншот: ютуб-сторінка “Суспільне Луцьк”

Резонансним став матеріал Ольги Карпік про вчительку-логопединю з Камінь-Каширського, яка нецензурно лаялася в присутності дітей та зчинила конфлікт із колегами та батьками. Внаслідок цього її відсторонили від роботи. 

Гіперлокальна кореспондентка Ольга Карпік написала текст про викладачку з Камінь-каширського ліцею №1, яка конфліктувала з колегами та батьками та нецензурно висловлювалася в присутності дітей. Скрин: “Суспільне Луцьк” 

Робота кореспондентки в Шацькій громаді: від туризму до журналістики

Кореспондентка “Суспільне Луцьк” у Шацькій громаді Уляна Цісарук гіперлокальною кореспонденткою працює місяць. Для неї робота на “Суспільне Луцьк” стала поверненням у професію, бо вона 10 років не працювала в журналістиці. За освітою вона магістр філології, працювала в туристичному бізнесі.

Уляна Цісарук родом із Шептицького Львівської області. Зараз проживає в селі Світязь Шацької селищної громади Ковельського району. Їй подобається активна соціальна взаємодія, шукати цікаві теми, розбиратися в них і висвітлювати для широкого кола людей. Водночас є і складнощі.

“Потрібно бути не лише журналісткою, а й операторкою, опанувати знімання з телефона: одночасно слухати респондента й стежити за картинкою та звуком. Другий момент – це налагодження комунікації з мешканцями села, щоб вони довіряли мені як журналістці”, розповіла кореспондентська.

В Уляни є сюжети про тварин. Наприклад, на сайті “Суспільне Луцьк” 9 березня опублікували її матеріал про те, як у ліцеї із Шацької громади на Волині всі шукають дім для 10 цуценят, яких на території ліцею привела бездомна собака. Щоб знайти власників для щенят, школярі навіть зняли відео й опублікували в тіктоку.

Уляна Цісарук зробила сюжет про покинутих цуценят біля ліцею. Скриншот: ютуб “Суспільне Луцьк”

Також кореспондентка висвітлює і соціальні наслідки війни. Наприклад, 24 лютого цього року Уляна зробила матеріал про акцію в Шацьку на підтримку родин зниклих безвісти та полонених.

Гіперлокальна кореспондентка 24 лютого 2026 року зняла сюжет про акцію на підтримку загиблих і полонених воїнів. Фото: “Суспільне Луцьк”

Приклад гіперлокальних кореспонденток показує, що життя у віддалених районах Волині – від Шацьких озер до хуторів на Камінь-Каширщині – стає видимим на загальнонаціональному рівні. Кореспондентки можуть швидко відзняти необхідний матеріал, і журналістам з Луцька не треба витрачати час на дорогу, щоб туди доїхати й повернутися в редакцію. Завдяки присутності журналістів на місцях це може допомагати громадам озвучувати свої проблеми та знаходити рішення, адже часто публічність сприяє розв’язанню багатьох питань. 


Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області