Як дніпровські ресурси працюють із соцмережами й чи працюють насправді: огляд ІМІ

Більшість медіа, про які йтиметься в жовтневому огляді ІМІ, не мають окремої команди, яка б займалася соціальними мережами. Один із сайтів відмовився від соціальних мереж і працює тільки зі сторінкою у Facebook. Натомість решта чотири переважно не мають окремої команди чи людини, яка б займалася соціальними мережами, тому над цим працюють журналісти. Матеріали для соцмереж майже ніхто не адаптує. Хтось налаштовує автоматичну публікацію із сайту, хтось просто ставить короткий текст та посилання на сайт. Тому соціальні мережі для дніпровських медіа – це радше галочка, ніж справжня робота й використання їх для залучення аудиторії та монетизації. Проблема не нова і часто пов’язана безпосередньо з постійними економічними проблемами регіональних медій, адже на нову людину в команді треба гроші. У жовтні ми оглянули п'ять найвідвідуваніших інтернет-ресурсів: nashemisto.dp.ua/, dnepr.info/uk/, dp.informator.ua, gorod.dp.ua, 056.ua – і поспілкувалися з представниками всіх п’яти ресурсів щодо того, на що найбільше звертають увагу в роботі із соцмережами та як наповнюють сторінки.

Інформатор

Цей ресурс найактивніше з усіх сайтів, які потрапили до моніторингу, використовує соціальні мережі. На сайті вказано, що їх можна знайти у Viber, Telegram, Instagram, Facebook та YouTube.

Instagram має легшу тематику та менше дописів: фотографії міста і "казкової осені", котики, песики та білочки. Дописи набирають від 100 до понад 1000 вподобань, але майже немає коментарів. Підписників 90,6 тисячі, і в шапці профілю заклик з активним посиланням приєднатися до сторінок у Telegram та Viber.

Головний редактор видання Стас Руденко говорить, що "Інформатор" є ще в Threads, але поки не додали гіперпосилання на сайт. Там у сайту майже 3,5 тисячі підписників.

У проєкту "Інформатор-Україна" є смм-спеціалісти, проте в Дніпрі із соцмережами працює команда журналістів та редакторів, і окремої людини чи команди під цей напрям немає.

"Це входить до обов’язків випускового. Коли на зміні випусковий редактор, то це робить він, коли його на зміні немає, тоді це перекладається на журналістів, і їм за це доплачують", – розповідає Стас Руденко.

Також, за його словами, в Telegram налаштовано автоматичний постинг із сайту. А Facebook зараз вирішили приділяти більше уваги.

"Попередній місяць показав, що там можуть бути більші охоплення, більше реакцій", – пояснює Руденко.

У Facebook сторінка медіа має 92 тисячі вподобань. Найбільшу популярність мають дописи про ДТП чи надзвичайні події. Наприклад, допис, де повідомляють про пошуки людини, яка зникла, назбирав понад 4 тисячі реакцій, прямий ефір про ДТП має майже 100 реакцій, допис про те, як у магазині в руках покупця вибухнула запальничка, назбирав майже тисячу реакцій. Проте інші дописи не є такими популярними та мають від десятка до пів сотні реакцій. Найбільше взаємодіють користувачі з повідомленнями про загиблих бійців у російсько-українській війні.

Загалом, окрім того, що не все публікують в Instagram, важко сказати, що до соцмереж мають особливі підходи. Все те, що є на сайті, можна знайти в соціальних мережах з посиланням на сайт.

056.ua

Команда 056.ua – це дві людини: головна редакторка і журналістка. З початком повномасштабної війни, розповідає головна редакторка Катерина Охотник, від послуг смм-фахівців довелося відмовитися. Головне завдання було, щоб залишилися журналісти та редакційна група. За пів року смм-фахівці знову повернулися в команду.

"Зараз наша компанія повернулася до того, що ми взяли смм-фахівців, які займаються безпосередньо Facebook та Instagram. Cмм-фахівець спільний на всі редакції мережі. Telegram та TikTok лежать на редакції. У нас, у Дніпрі, тільки дві людини, тому на TikTok просто не вистачає сил. Хоча розумію, що зараз редакціям дає перегляди саме TikTok. Telegram ми ведемо самостійно. У нас є автоматичний постинг у соціальні мережі, але це теж дає збій, тоді треба вручну, звісно", – говорить Катерина Охотник.

TikTok видання 056 активно не наповнюють. Також назва сторінки в цій соціальній мережі російською мовою "Новости Днепра". З часу початку повномасштабної війни на сторінці TikTok з’явилося тільки п'ять відео. Стежить за сторінкою в TikTok 240 людей. У Telegram підписників мають майже 3 тисячі, у Facebook – 23 тисячі, у Instagram – понад 3 тисячі.

YouTube видання оновлювався востаннє два роки тому. Наразі на сторінку підписалося 563 людини. Там публікували короткі відео від пів хвилини до трьох хвилин. Часто без монтажу, просто лайфи з різноманітних подій у місті.

"Ми планували зробити в єдиному стилі YouTube по всіх містах, але зараз теж відклали ідею через війну", – розповідає Катерина Охотник.

Те саме говорить Катерина Охотник і про соціальну мережу Х. Читачів тут майже 2 тисячі. Останній допис був у квітні 2022 року.

Наше місто

На головній сторінці ресурсу одразу вказано плашки на соціальні мережі. Отож це Facebook, Telegram, YouTube та Instagram.

У Telegram і Facebook інформаційний день НМ починає з короткого допису-привітання доброго ранку та побажання гарного дня, доповнюючи текст фотографією міста чи природи. Далі наповнення сторінки майже не відрізняється від стрічки новин: повідомлення щодо російських атак на область, оперативна інформація про надзвичайні події, розклад руху транспорту. Деякі дописи доповнюють посиланням на цю ж новину на сайт. Можуть трапитися відео або рілси, де показують атмосферні кадри дощової погоди чи осіннього парку, меми або опитування. Частина дописів узагалі лишається без реакцій. Повідомлення про загибель військового зібрало 424 реакції, 43 коментарі та п'ять поширень. У цих соцмережах "Наше місто" має 22 тисячі підписників та 106 тисяч відповідно.

У сторінки "Нашого міста" в Instagram 20,8 тисячі підписників. Кількість дописів тут менша, ніж в інших соцмережах. Тематика більш розважальна або ж оптимістичніша, наприклад відео роботи сил ППО з посиланням на Повітряні сили ЗСУ, історія собаки-розвідника або повідомлення про те, що демонтували барельєф Глінки з фасаду консерваторії. Втім, тут є дописи про загиблих українських бійців. Попри кількість підписників, реакцій під дописами небагато – від 10 до 40 вподобань.

На YouTube сторінка медіа має 13,6 тисячі підписників. Сюди завантажують сюжети, інтерв’ю. Наприклад, інтерв’ю з Борисом Філатовим, міським головою Дніпра. Деякі відео мають по 25 переглядів, деякі – 100–200 переглядів, а от інтерв’ю з Філатовим набрало 4,9 тисячі переглядів та жодного коментаря. Історія капелана має понад 500 переглядів та один коментар від сторінки "Наше місто" з посиланням на сайт. А ось опитування дніпрян про те, чи понеділок важкий день, має 27 переглядів. Опублікували відео два тижні тому.

"У соцмережах працюють окремі люди під керівництвом редактора сайту. Twitter ми заводили, він не зайшов, тому ми відмовилися від нього. TikTok у нас немає, бо в нас серйозний сайт і не зовсім орієнтований на цю мережу. Так, в Instagram більш легкий контент, ми ж не будемо давати туди те, що в Telegram іде. Ми трохи стежимо за трендами й специфікою соцмереж, намагаємося їм відповідати", – розповідає редакторка сайту Тетяна Талаш.

Вона додає, що Telegram зараз приділяють більше уваги. Оскільки він є оперативнішим, і там користувачі одразу бачать важливі повідомлення.

Gorog.dp.ua

Це єдиний сайт, де знайти гіперпосилання чи активну плашку на соціальні мережі дуже складно, проте все ж можливо. Потрібно зайти в новину і під новиною знайти посилання на Facebook. На сторінці є 25 тисяч підписників. Утім, наповнюють її не надто активно. Наприклад, 11, 12, 13 жовтня там було по одній публікації. Їхня тематика переважно розважальна або пізнавальна: щось про історію Дніпра, архітектуру, театри та музеї.
Власник сайту Ігор Латишев розповідає, що сайт із соціальних мереж має тільки Facebook, де публікують авторські матеріали.

"Причина того, що в нас немає широкої присутності соцмережах, суто економічна. Соцмережі гарні для платного просування товарів, сервісів, поглядів, думок та політиків. Месенджери гарні для швидкого поширення оперативної інформації, якої зараз у нас немає. Ми – дайджест міських новин, подій, довідник та просто склад інформації про регіон за 23 роки. Це доволі специфічна ніша інтернету. 80% переходів до нас – це прямі заходи або переходи з пошукових систем. Наш заробіток – це контекстна реклама чи рекламні новини. Ми не частина медіагрупи, дотацій, грантів для нас немає. Все на самоокупності. А експерименти із соцмережами показали, що частка користувачів, що переходила із соцмереж на сайт, не перевищувала 10%", – пояснює Ігор Латишев.

Дніпро.Info

На сайті медіа, одразу на головній сторінці, є напис "ми у соцмережах" і читачам пропонують перейти на Facebook та Twitter, тобто в соцмережу Х. Але якщо сторінку прогортати вниз, то можна знайти ще й посилання на сторінку вконтактє. Її сторінку не ведуть, лишилася тільки плашка. Проте останній допис у забороненій в Україні соцмережі датується 7 лютого 2022 року. Дописи в ній опубліковано російською. Втім, за словами головної редакторки Катерини Шевцової, доступу до сторінки редакція немає, відколи соціальну мережу в Україні заблокували в межах санкцій України проти Росії у 2017 році.

"Ми не маємо доступу до тієї соціальної мережі. Це принциповий момент. Також я не знаю, хто може мати доступ до цієї групи. Можливо, це міг бути автопостинг із сайту, і в якийсь момент він міг просто перестати працювати", – пояснює Катерина Шевцова.

Facebook-сторінка цього медіа має 69 тисяч підписників. Сюди потрапляє інформація зі стрічки новин на сайті: небагато тексту, посилання на новину на сайт та фотографія.

Головна редакторка Дніпро.Info розповідає, що окремої людини, яка б займалася соціальними мережами, в редакції немає. Соціальні мережі ведуть самі. Крім сторінки у Facebook, у видання є ще Viber, Telegram, Instagram.

"Ми не постимо новини про надзвичайні події та деякі новини про війну у Facebook, тому що він нас за це банить і блокує сторінку. В інших соцмережах та месенджерах обмежень немає. Але саме у Facebook у нас найбільше переглядів, його і намагаємося розвивати", – розповідає Катерина Шевцова.

Причина, що в команді немає людини, яка б займалася соцмережами, у випадку Дніпро.Info теж економічна.

Загалом ситуація із соцмережами не нова для Дніпра. Адже в редакціях часто є брак кореспондентів, що вже говорити про смм-фахівців, яких, до речі, ще й треба зацікавити гідною зарплатою. Тому виходить так, що робота із соцмережами дуже поверхнева, перекладається на плечі журналістів. Можливості соціальних медіа не використовують на повну, бо часто про них навіть не знають. Хоча в Дніпрі роблять спроби потоваришувати із соцмережами. Так, нещодавно один телеканал шукав смм-фахівця. Серед вимог – робота з п’ятьма соцмережами, наповнення, створення контент-плану, навички роботи з графічними та відеоредакторами, а також мати досвід роботи в ЗМІ. Рівень зарплати не зазначають у дописі про вакансію.

Оля Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області