В очікуванні енергетичного дефіциту. Як медійники Кіровоградщини готуються до блекаутів

Фото – dev.ua

Масовані та вельми ефективні обстріли російськими військами української енергосистеми вчергове нагадали, що таке віялові відключення та блекаути. Те, чого вдалось уникнути цієї зими, регулярні відключення електроенергії населенню та підприємствам, схоже, стане нашою реальністю вже за кілька місяців. Чи готові до цього сценарію медійники? Як працюватимуть за відсутності світла? Та чи мають “запасний аеродром” на випадок тотальних блекаутів? Про це ми поговорили з редакторами сайтів, газет і телеканалів Кіровоградщини. І відповіді нас не надто потішили. 

Чого очікувати?

Лише в середині березня міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі інформаційного марафону заявляв, що не очікує проблем в енергосистемі України цього року. Мовляв, плани ремонтних робіт уже розроблено, а пріоритетні напрями роботи визначено. Тож є певність, що систему вдасться збалансувати протягом усього року. Єдине, що, на думку міністра, могло вплинути на стабільну роботу енергосистеми, – це масовані завдані Росією ракетні удари. 

Власне, так і сталось. Уже через тиждень після заяв Галущенка внаслідок активних обстрілів Харкова в місті було виведено з ладу ТЕЦ та всі трансформаторні підстанції. А на початку квітня, завдавши масованого ракетного удару, росіяни фактично знищили Трипільську ТЕС у Київській області. За інформацією ПАТ “Центренерго” це підприємство є найбільшим постачальником електроенергії до Київської, Черкаської та Житомирської області. Укупі з “харківським дефіцитом” це суттєво розбалансувало систему. По Україні було запроваджено короткострокові відключення енергії. А побутових споживачів закликали обмежити використання електрики в пікові вечірні години, з 19-ї до 22-ї. З таким спічем через соцмережу Facebook звернувся гендиректор компанії-постачальника електроенергії Yasno Сергій Коваленко.

Скрін Fb-сторінки Сергія Коваленка

В інтерв’ю, яке дав у межах YouTube-проєкту Forbes “Business Breakfast з Володимиром Федоріним” директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, експерт зазначив – ситуація непроста, але керована. 

Втім, Харченко зауважує, що навіть за помірковано-оптимістичного сценарію Україні навряд вдасться обійтися без обмежень у пікові години споживання в липні-серпні та взимку. За найгіршого сценарію електрику відключатимуть по чотири-шість годин.  

Схожу картину змальовує й експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. У коментарі “Фактам” від ICTV він припустив, що на віялові відключення варто очікувати вже в травні. Однак вони будуть короткострокові. Найважчу ситуацію Прокіп прогнозує в Харкові та Одесі. Що ж до зими, її без відключень пройти точно не вдасться, тож до цього варто готуватись уже зараз. 

Ба більше, окремі спікери, як-от військовослужбовець, речник міжнародної розвідувальної спільноти INFORMNAPALM Михайло Макарук, упевнені – зима буде суттєво важчою за попередні. 

Скрін з Fb-сторінки видання “Букви”

Готовність – 50 на 50

Журналісти та редактори, з якими вдалося переговорити, одностайно заявили – ризики блекаутів розуміють та вважають їх більш ніж ймовірними. А от підготовка до цих ситуацій у видань виявилися кардинально різною. Одні видання ще у 2022-му почали запасатися генераторами, зарядними станціями та павербанками, інші констатують – не мають вільного ресурсу, тож чекають на допомогу донорів і розглядають можливості роботи віддалено в місцях, що мають альтернативні джерела живлення. 

До підготовлених редакцій варто зарахувати кропивницьке видання “Точка доступу”. Редакторка Ольга Зима пожартувала, що, схоже, вже має “шосте чуття” на проблеми з енергетикою:

“Цьогоріч, незадовго до того, як російські війська знову почали обстрілювати енергооб’єкти в Україні, я дістала з наших запасів павербанки, щоб перевірити їхній стан та зарядити. Колеги жартували й питали, чи не готуюсь я часом до блекаутів, бо ж здалося, що зиму вже пережили, а далі точно легше буде.

Тогорічна зима була дуже складною: ми шукали необхідну техніку, подавали по кілька заявок на місяць, щоб отримати обладнання для роботи редакції. Вкладали дуже багато зусиль, щоб команда могла працювати в критичних ситуаціях. Більшість необхідного обладнання ми отримали вже після закінчення постійних блекаутів, тож і нагоди використати його не було”, – розповіла редакторка.

За її словами, у редакції є певний запас обладнання на випадок блекауту, але вони не знають, чи вистачить цього.

“Завдяки нашим партнерам та донорам наша редакція має генератор, зарядну станцію, потужні павербанки для зарядки телефонів та ноутів. Оцінити, чи вистачить нам цих резервів, наразі не можемо, бо ж не встигли використати цю техніку на повну потужність. Проте ми не дуже й панікуємо, бо знаємо, що в разі, якщо в нас щось не спрацює або піде не за планом, завжди маємо можливість звернутися до кропивницької Медіабази, де і робоче місце нададуть, і доступ до інтернету, ще й чаєм-кавою пригостять”, – каже Ольга Зима.

Мають план дій і колеги-конкуренти з видання “Гречка”. За словами редакторки Анастасії Дзюбак, у питаннях енергозабезпечення видання завжди намагається працювати на випередження. Зокрема, обираючи інтернет-провайдера для редакції, зупинилися на тому, що забезпечує роботу роутерів не лише від мережі, а й від павербанків чи подібного обладнання. 

“Завдяки донорам у 2022–2023 роках ми сформували технічну базу, щоб бути енергонезалежними за потреби. Маємо техніку на випадок нетривалих відключень і серйозніших теж. Також, сподіваємось, що в разі перебоїв з інтернетом нам допоможе Медіабаза ІМІ, де є старлінк. Хотілось би ще оновити ноутбуки на більш енергоефективні, але поки це в планах”, – резюмує журналістка. 

Та не всі мають можливості й ресурси, необхідні для повноцінної підготовки до потенційних блекаутів. Редакторка телеканалу TTV Оксана Васильєва розповідає, що підтримка технічного оснащення редакції і так задоволення не з дешевих, тож поки умовні “генератори” лишають у планах.

“Насправді будемо напрошуватися “в гості” до тих колег, хто буде зі струмом від будь-якого джерела живлення. Але якщо отримаємо від міжнародних чи внутрішньоукраїнських партнерів енергообладнання, то буде легше. Вже не раз заявляюся через різні організації, що от-от дійде черга і до нас, але поки ніяк. Нашу область у питанні “наділів” від донорів часто обділяють, бо ми умовно тилова область. Це треба визнати. Як і те, що власних ресурсів не таке добро не вистачає”.

Медійники “Першої електронної газети” займають позицію “трохи техніки є, а далі будь шо буде”. За словами редакторки Світлани Листюк, орієнтуються на попередні роки, тож мають певність – можливість працювати знайдеться.

“До блекаутів ми цілеспрямовано не готуємося, бо віримо в нашу ППО і донатимо на армію. Проте на випадок екстрених тимчасових відключень світла ми звернулися до ІМІ з проханням забезпечити редакцію зарядною станцією. Торік ми отримали сонячні панелі з павербанками до них. Взимку вони, на жаль, не ефективні, але щойно виглядає сонце, ми заряджаємо і користуємося. Також фірма, в якої ми орендуємо офіс, придбала генератор. Він не потягне всю нашу редакцію, але принаймні двоє зможуть працювати. 

Нашим запасним аеродромом раніше була обласна рада. Пресслужба пропонувала всім охочим журналістам вільні робочі місця з під'єднанням до електроенергії та інтернету. В часи блекаутів ми цим із вдячністю користувалися. Нині ж покладаємося лише на підтримку місцевого журналістського хабу і наших воїнів-захисників”.

А от у видання “Златопіль” ситуація відверто патова. Наразі журналісти не мають навіть стаціонарного офісу та працюють віддалено, кожен зі своєї домівки. Редакторка Альона Шендеровська напівжартома каже: у разі затяжних блекаутів “поселяться” на Медіабазі.Кропивницький. І хоча журналістський хаб з радістю прийме гостей та постарається забезпечити всіх робочим місцем, інтернетом і теплом, та все ж відсутність в окремих колег навіть базового набору енергозберігального обладнання не тішить.

Що варто підготувати редакціям

Почнемо з приємного. У Кропивницькому, а також у ще 10 обласних центрах України діють журналістські хаби ІМІ “Медіабаза”, які забезпечені необхідним обладнанням для повноцінної роботи під час відключень світла. Тут можна буде попрацювати, відпочити та підзарядити свої гаджети. 

Виданням, однак, варто також підготуватися до можливих перебоїв та за можливості продумати план дій на випадок блекаутів. Йдеться про придбання генераторів, зарядних станцій, павербанків, а за можливості – ще й старлінків. Окрім того, варто вже зараз поцікавитись у місцевих провайдерів, чи мають вони можливість надавати свої послуги під час відключень електроенергії. І не лише поцікавитись, а й скористатися послугами таких, що дадуть вам змогу працювати та мати доступ до інтернету.

Не зайвим буде й проговорити можливість роботи редакції з кількох точок по місту. Заклади харчування, коворкінги та навіть редакції колег можуть стати тимчасовим альтернативним місцем для роботи. 

Варто пам’ятати, що зараз чимало міжнародних донорів активно підтримують медійну спільноту України та готові фінансувати придбання необхідного обладнання незалежними медіа. Зокрема, лише вчора завершилося приймання заявок для забезпечення альтернативними джерелами енергії українських медійників. Конкурс оголошувала Міжнародна організація “Репортери без кордонів” у співпраці з Інститутом масової інформації та Львівським медіафорумом за фінансової підтримки Представництва Євросоюзу в Україні. І це далеко не єдина та не остання подібна ініціатива.

Насамкінець варто придивлятись і до інформації, яку ретранслюють органи державної влади. Ці структури точно розуміють масштаби потенційних майбутніх відключень, тож уже зараз пропонують алгоритми поведінки в цих умовах. Так, кілька тижнів тому Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило поради, як залишатися на зв’язку й мати доступ до інтернету під час відключення електроенергії.

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ в Кіровоградській області