Більш ніж 98% новин у херсонських медіа визнано достовірними та в понад 99% новин факти відокремлені від коментарів.

Такі дані були отримані в межах моніторингу п’яти популярних херсонських онлайн-медіа, який з 10 до 14 квітня 2023 року включно проводив Інститут масової інформації.

Загалом проаналізовано 543 новини у виданнях Херсон онлайн,  Суспільне:Херсон, Типовий Херсон, Вгору та Кавун.city.

Під час моніторингу ми досліджували порушення принципу достовірності в новинах, відокремлення фактів від коментарів, визначали кількість новин, написаних на основі надійних, сумнівних джерел і таких, що написані без вказання джерела. Крім того, ми досліджували всі новини на предмет використання мови ворожнечі. 

Цікаво, що чи не вперше за майже 10 років досліджень експерти не зафіксували жодного факту використання мови ворожнечі в херсонських новинах. У 2021 році ми фіксували, що майже третина новин у херсонських медіа мали проблеми з достовірністю. 

Відразу в трьох місцевих виданнях Херсонщини – "Вгору", "Суспільне" та "Кавун.city" – 100% новин були написан з посиланням на достовірні та перевірені джерела. Переважна більшість цих джерел – українські органи влади та їхні офіційні ресурси.

У новинах видання "Типовий Херсон", який є одним з лідерів за відвідуваністю в регіоні, ми виявили 3% новин, у яких були сумнівні джерела або взагалі не було джерел. Здебільшого це новини з непідконтрольних територій, написані без зазначення джерел, або з посиланням на анонімні джерела, або з посиланням на слова "мешканців", як у випадку з новиною про ексдружину відомого каховчанина або новиною про окупований Мелітополь. 

В останній автори порушили майже всі журналістські стандарти, видавши свої оцінки замість фактів, не спираючись на жодне джерело. 

Інколи, як у випадку з новиною про повідомлення про підозру херсонському посадовцю Олексію Рибакову, журналісти навели твердження, що він був посадовцем Херсонської міської ради. 

Його логічно було б назвати експосадовцем міськради, адже він працював начальником Міськжитлоуправління Департаменту ЖКГ Херсонської міської ради ще у 2011–2014 роках. 

До ненадійних ми також зараховуємо новини, в яких основними спікерами є псевдоекперти типу астрологів. Так, видання "Типовий Херсон" опублікувало новину про те, як "гроші потечуть рікою", спираючись на слова медійного астролога Влада Роса. 

Фіксували ми випадки, коли новина була цілком достовірною, з посиланням на надійне джерело, але заголовок був неправдивим і маніпулятивним. Наприклад, той же "Типовий Херсон" повідомив, що "Українцям спишуть борги по комуналці", хоча в тексті з посиланням на мера Мелітополя йдеться про те, що Кабмін планує розглянути питання про списання боргів мешканцям Мелітополя.

Порушенням стандарту достовірності також є посилання на слова людини, яка сама не була свідком подій чи явищ і навіть не повідомляє, звідки знає про те, що подає як факти. Наприклад, "Херсон онлайн" подав новину про те, що окупанти змушують брати паспорти РФ на ТОТ Херсонської області. Єдиним джерелом для новини стала заява ексрадника мера Херсона Романа Головні, який не проживає на тимчасово окупованій території, зате розповідає, що відбувається не тільки в населених пунктах лівобережної Херсонщини, але й серед представників окупаційної влади.

Це явне порушення стандарту, адже журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах. А для цього, розбираючись у черговій темі, варто чітко визначати компетентність тих чи інших посадовців або експертів.

Загалом ми зафіксували 1,6% недостовірних новин. Випадків відокремлення фактів від коментарів ми знайшли ще менше – всього 0,6%. 

Окрім згаданої вище новини про "евакуацію з Мелітополя", як приклад можна навести новину "Евакуйовані" в Анапу херсонці не хочуть працювати. Тут автор наприкінці новини про зменшення "евакуйованих" до російської Анапи жителів Херсона починає подавати свої припущення як факти. 

"Те, що прихильники "русского мира" розчаровуються у своїх господарях, можна лише допускати. Принаймні ніхто не сказав про це на камеру. Головною причиною для розчарування могло стати те, що замість обіцяної довічної "халяви" рашисти змушують "евакуйованих" шукати роботу", – йдеться в новині.

Тобто автор спочатку щось "допускає", а потім на основі власного припущення пише, що могло стати причиною. 

Як ми вже повідомляли на початку матеріалу, 1% проаналізованих новин був написаний на основі сумнівних джерел. Як відомо, журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він узяв у матеріал той чи інший факт або думку. 

Цей принцип доволі рідко, але порушували все ті ж сайти "Херсон онлайн" та "Типовий Херсон". Під час моніторингу ми зафіксували 0,7% новин, у яких узагалі відсутнє посилання на будь-які джерела. "Типовий Херсон", наприклад,  писав про концерт колишніх акторів херсонського театру в Анапі, забувши повідомити, звідки автор про це знає і чому читач має йому повірити.

Загалом, маємо констатувати дуже високий рівень достовірності та відносно невелику кількість порушень. Пояснити це можна тим, що з початком повномасштабної війни херсонські журналісти почали ретельніше підходити до добору джерел, віддаючи перевагу офіційним особам або повідомленням.

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області