У Полтаві щонайменше з минулого року триває криза комунікації міської влади з окремими редакціями. За дивним збігом, криза стосується тих медіа, які найбільше, іноді навіть дуже дошкульно, критикують міську владу. Так, журналісти сайту “Полтавщина” раніше скаржилися на ігнорування міської влади, а влада – на журналістів. Наразі ситуація є такою: “Полтавщина” пише інформаційні запити, міська влада – на них не відповідає. Відповіді немає навіть на ті, які журналісти надсилали за покращеною формою звернень через сайт Полтавської міськради. Щоправда, оновленим сервісом поки що ніхто з інших редакцій, крім “Полтавщини”, не користувалися.
На сайті Полтавської міськради запустили розділ звернень для жителів міста і медіа
Наприкінці червня цього року в.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова оприлюднила допис про успіхи Полтавської міськради в питаннях цифровізації. У звіті про зміни на сайті міськради Катерина Ямщикова вказала, що під час технічної модернізації впровадили електронні сервіси та впорядкували дані.
“Проведено інвентаризацію наявних цифрових сервісів громади та визначено напрями їх подальшої інтеграції й розвитку. На офіційному сайті ПМР створено розділ “єМісто”, який об’єднав ключові електронні сервіси громади та забезпечив зручний доступ до них для мешканців”, – написала Катерина Ямщикова. За її словами, також інтегрували сервіс E-DEM для проведення консультацій з громадськістю, додали сервіс пошуку відомостей про лікарські засоби, розділ про місцевий бюджет, форму електронних звернень з можливістю завантаження документів, класифікатор соціальних послуг з можливістю вибору формату отримання (онлайн / офлайн), єдине вікно доступу до актуальних електронних сервісів громади.
Катерина Ямщикова прозвітувала про покращення сайту Полтавської міськради. Скриншот: фейсбук-сторінка Катерини Ямщикової
Для контексту: минулого року в Полтаві створили новий сайт міської ради. Кошти на його створення з міського бюджету не виділяли, його безоплатно зробила ІТ-компанія. Вже тоді сайт потребував доопрацювання, тож цього року оновили інструменти громадської участі та розділи з новинами й актуальними оголошеннями.
У Полтаві оновили сайт міськради. Скриншот із сайту Полтавської міськради
Журналісти перевірили оновлений сайт і зіткнулися з ігноруванням міської влади
Редакція “Полтавщини” проаналізувала допис очільниці міста й опублікувала статтю, у якій зробила висновок, що “у тексті багато гучних та красивих слів про “системність”, “прозорість”, “мінімізацію людського фактора”.
Журналісти протестували зміни на сайті міськради та заявили, що “цифровізація” Полтавської міськради виявилася каталогом посилань та неробочою формою звернень. Скриншот із сайту “Полтавщина”
Як з’ясували журналісти, замість створення повноцінних цифрових сервісів міська влада обмежилася публікацією звичайних гіперпосилань на сайті міськради в розділі “Е-сервіси”, а форма звернень фактично не працює.
“Аналіз сайту міськради показав, що заявлені “інтегровані сервіси” є звичайними посиланнями на зовнішні держресурси та приватні проекти: консультації з громадськістю ведуть на загальнонаціональну платформу E-DEM. Пошук ліків перенаправляє на сторонній сайт “Єліки”. Дані про бюджет – це посилання на портал OpenBudget. Мапа безбар’єрності виявилася лінком на проєкт “ЛУН Місто”. Фактично “єдине вікно доступу” виявилося звичайною сторінкою-каталогом із незручним пошуком та застарілим дизайном”, – написав на сайті “Полтавщина” журналіст Віктор Ткаченко.
Редакція “Полтавщини” протестила оновлення сайту і виявила, що під інтеграціями мається на увазі додавання на сайт посилання з іншого ресурсу. Скриншот із сайту “Полтавщина”.
Проте головною проблемою журналіст назвав форму електронних звернень та запитів на публічну інформацію з можливістю завантаження документів. Журналіст перевірив її роботу, надіславши запит щодо оренди землі під місцеві АЗС.
“Попри сповіщення системи про “успішне відправлення”, на пошту заявника не надійшло жодного підтвердження чи вхідного номера для відстеження. Відповіді на інформаційний запит не надали навіть через місяць після відправки”, – повідомили в редакції “Полтавщини”.
“Полтавщина” протягом місяця досі не отримала відповіді на запит, надісланий через сайт міськради. Скриншот із сайту “Полтавщина”
Що каже влада
У коментарі представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер керівниця пресслужби Полтавської міськради Марина Сєрова повідомила, що відповіді на запити надавали.
“Офіційний сайт Полтавської міської ради та сервіс подання електронних запитів на публічну інформацію працюють у штатному режимі. Поданий запит був отриманий, зареєстрований, опрацьований в установлені строки та переспрямований належному розпоряднику інформації, про що було повідомлено запитувача”, – прокоментувала Марина Сєрова полтавській представниці ІМІ. Також вона надала представниці ІМІ дані про внутрішню хронологію реєстрації та опрацювання документів із зазначенням дати отримання запитів та надсилання відповідей.
Проте Анастасія Недогорвська, журналістка “Полтавщини”, повідомила полтавську представницю ІМІ, що відповіді на запит про оренду землі під місцеві АЗС редакція не отримувала. У пресслужбі Полтавської міськради порекомендували продублювати запит, однак “Полтавщина” відмовилася це робити через неактуальність матеріалу.
Рекомендації для влади й журналістів
На прикладі редакції “Полтавщини” бачимо, що на тлі системної кризи комунікації між міською владою та критичним медіа спостерігається ігнорування інформаційних запитів журналістів. Тоді як інші полтавські журналісти в приватних розмовах зізнаються, що поки не тестували форму надсилання запитів через сайт міськради.
Надсилають інформаційні запити на конкретного розпорядника або на пошту міськради. Полтавська представниця ІМІ поцікавилася в семи популярних медіа Полтави, чи користуються редакції формою запитів на сайті Полтавської міськради, і всі надали негативну відповідь. Як розповіли авторці тексту, здебільшого редакції надсилають запити на електронну пошту. Деякі медійники надсилають лише друковані й запити з печатками, а деякі лише планують скористатися формою запитів.
Полтавська представниця ІМІ 23 липня також подала запит до Полтавської міськради через спеціальну форму на сайті. Після надсилання на екрані з’явилося повідомлення “Лист успішно надіслано!”, яке миттєво зникло. Вихідних даних про отримання / реєстрацію запиту не було. Про відповідь на запит ми обов’язково повідомимо додатково, але вже зараз можна озвучити деякі рекомендації.
Щоб покращити комунікацію за допомогою електронних запитів, міській владі варто було б налаштувати форму електронних звернень так, щоб одразу після надсилання заявники автоматично отримували на пошту лист із вхідним номером та посиланням для відстеження стану запиту. Це допоможе уникнути підозр щодо “втрачених” чи проігнорованих листів.
Також варто створити відкритий реєстр запитів і публікувати номери та тему зареєстрованих інформаційних запитів разом зі статусом (наприклад, “в опрацюванні”, “переспрямовано”, “надано відповідь”). За подібним алгоритмом діє сервіс подання запитів “Доступ до правди”.
Було б корисно впровадити внутрішній контрольний механізм і в разі виникнення спорів щодо одержання відповіді надавати журналістам скриншоти із системи електронного документообігу чи дані про надсилання листа електронною поштою. Зрештою, забезпечити рівний доступ до інформації, утримуватися від вибіркового ігнорування медіа, які критикують владу, адже це шкодить репутації органу місцевого самоврядування.
Журналістам варто під час надсилання інформації через вебформу обов’язково робити скриншоти або відеозапис із заповненими полями та підтвердженням “успішно відправлено”, з відображенням дати та часу. У разі ненадання відповіді на запит подавати скарги до уповноваженого ВРУ з прав людини й офіційно фіксувати порушення. Також варто зберігати конструктивний діалог і запитувати повторно, якщо це дійсно потрібно для суспільно важливого матеріалу.
Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області
