П'ять головних медіаподій Львівщини у 2021 році

Скандал року

У лютому колектив телеканалу “НТА” оприлюднив заяву з вимогою усунути з посади директора Романа Любицького. Працівники медіа засудили рішення Любицького щодо продажу ним іншого каналу “Перший незалежний” ТОВ “Медіахолдинг “Новини”. Останній створили працівники “каналів Медведчука-Козака”. “Ця інформація стала для нас повною несподіванкою. Вважаємо неприпустимою будь-яку співпрацю зі структурами, які діють для інтересів країни-агресорки Росії. Цю позицію ми неодноразово публічно озвучували та будемо робити це й надалі в ефірах наших проєктів”, – зазначали працівники телеканалу.

Романа Любицького одразу звільнили. Замість нього телеканал “НТА” очолила  головна редакторка та ведуча Наталія Струк. Не склалося в Любицького не лише в медіа, але й у політиці. Роман Любицький був депутатом Львівської районної ради від ВО “Свобода”. Проте після інциденту з продажем телеканалу “Свобода” виключила Любицького з партії. А депутати районної ради своїм голосуванням припинили повноваження обранця.

Ротації року

Цього року ротації відбулися ще у двох медіа: щоправда, у сайтів змінилися не керівники, а власники. До серпня 2021-го засновниками інформаційної агенції Дивись.Інфо були юристка Ганна Мацюк (51%) та керівниця ЗМІ Наталія Улинець (49%). Зараз Улинець належить лише 10% власності сайту, а 90% перейшли до депутата Львівської міської ради від “Європейської солідарності”, СЕО “Львівська інвестиційна компанія” Назарія Бербеки.

У грудні зміни відбулись і в медіахолдингу ТРК “Галичина”. До нього належать радіо “FM Галичина”, інформаційне видання “Galnet” та освітня платформа “Media House”. Тепер медіахолдинг належить Ігорю Шумилу, який також є власником телерадіокомпанії “Міст”. До цього засновником телерадіокомпанії “Галичина” було товариство з обмеженою відповідальністю “Енергія Консалтинг”. А кінцевими бенефіціарними власниками – діти політиків та бізнесменів братів Дубневичів: Юрій Дубневич, Павло Дубневич та Роксолана Пиртко.

Обидва нові власники пообіцяли, що ці зміни ніяк не вплинуть на контент і редакційну політику ЗМІ.

Справа року

У квітні 2021 року журналіст телеканалу “Броди Online” Сергій Нікішин проводив відеознімання щодо порушення карантинних обмежень закладами громадського харчування. Нікішин навідався до бару-ресторану в селі Лагодів поблизу міста Броди. Туди ж приїхала місцева депутатка з чоловіком та братом. Візитерів зустрів охоронець закладу, заборонив заходити на територію і забрав журналістське посвідчення Сергія Нікішина. Згодом вийшов власник закладу Іван Белей. Він почав лаятися та битися. Під час конфлікту син міського голови Бродів вибив кулаком камеру з рук журналіста, вона впала на землю. За словами Сергія Нікішина вартість пошкодженої відеокамери та радіосистеми становить 87 тисяч гривень.

У вересні правоохоронці завершили досудове розслідування та скерували до Бродівського районного суду обвинувальний акт щодо Івана Белея. Справу кваліфікували як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та погрозу або насильство щодо працівника ЗМІ (ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст 345-1 Кримінального кодексу України).

За клопотанням потерпілих першу суддю, яка мала розглядати справу, відвели. У них були перестороги щодо впливу на неї батька підозрюваного, бо чоловік судді працює головним спеціалістом відділу юридичного супроводу комунального майна екології та благоустрою виконавчого комітету Бродівської міської ради. За словами журналіста Сергія Нікішина, другий суддя був залучений до досудового розслідування. Тож справу автоматично скерували до Буського районного суду. Підготовче засідання відбудеться 28 грудня.

Курйоз року

У середині березня одразу декілька телеграм-каналів повідомили про ремонт у кабінеті голови Львівської обласної ради Ірини Гримак. Оновлення приміщення одразу почали обговорювати користувачі в соціальних мережах. Зокрема, те, що замість портрета Степана Бандери в ніші за робочим столом Гримак з’явилася зелена інсталяція. Змінили в кабінеті й частину меблів.

Редакторка видання “Наші гроші.Львів” Олександра Губицька намагалися декілька разів отримати інформацію про оновлення кабінету голови ЛОР. За словами медійниці, відповіді на два інформаційні запити були не по суті. Втретє Губицька надіслала запит із проханням надати дозвіл сфотографувати приміщення, щоб оцінити вартість виконаних робіт. Через тиждень у пресслужбі редакторці видання “Наші гроші.Львів” повідомили, що Ірина Гримак не погодилася на фотознімання приміщення. Офіційна позиція облради була такою: фотографувати кабінет не можна через карантинні обмеження.

Карантин об’єднав

І наостанок про хороше. Минулого року представники львівських телеканалів сперечались у соцмережах, хто ж має проводити теледебати між кандидатами на посаду очільника Львівської міської громади, іноді водночас публічно ображаючи одне одного, щоб перетягнути на себе ковдру.  2021 рік медійників об’єднав. Чотири львівські телеканали (“Перший західний”, НТА, “UA:Львів”, “ПравдаТут Львів”) перші в Україні організували спільний проєкт “Червона зона”. Він виходив зі студії Суспільного у Львові. Ведучі (по одному представнику від кожного каналу) разом розповідали про ситуацію в місцевих ковідних лікарнях, про те, чому Львівщина стала червоною зоною, як це впливає на мешканців області, спростовували міфи й страхи про вакцинацію та її наслідки. “Червону зону” на своїх платформах транслював і сайт “Zaxid.net”.

Фото із соціальної мережі Facebook

Мар’яна Сич, регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.