Свобода слова на Кіровоградщині: запити замість спікерів і тихе розв'язання проблем

Торік у країні Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував 113 порушень свободи слова, за які є відповідальною українська сторона. Це суттєво менше, ніж у довоєнний період, однак на третину більше за кількість порушень 2023 року.

Як змінилася ситуація зі свободою слова на Кіровоградщині й чи відчувають місцеві медійники поступове звуження професійних прав і свобод, ми поговорили з редакторами та журналістами регіону.  

Повернення в онлайн

Почнемо з позитиву. На початку вересня 2024 року депутати Кропивницької міської ради підтримали проєкт рішення, яким повернули обов’язкову онлайн-трансляцію засідань ради та постійних депутатських комісій. Цьому голосуванню передувала тривала робота медійників та представника ІМІ в регіоні, зокрема зустріч журналістів і посадовців, колективне звернення, комунікація з депутатами тощо. Повернення таких трансляцій у режимі реального часу, які тимчасово заблокували в травні 2024 року, ініціювали місцеві журналісти на закритій зустрічі редакторів регіональних медіа із секретарем Кропивницької міськради Олегом Колюкою в серпні минулого року. Говорили представники ЗМІ й з депутатами міської ради, щоб донести до обранців важливість і доцільність онлайн-трсанляцій.

На початку вересня журналісти звернулися до місцевої влади з листом, під яким свої підписи поставили представники видань "Гречка", "Точка доступу", CBN, "Перша електронна газета", "Без купюр". Узгоджена позиція місцевої медіаспільноти вплинула на депутатів, вони підтримали проєкт рішення та повернули трансляції в ефір. 

Кропивницькі депутати з Кіровоградської облради подібних ініціатив не виявляють. Відеофіксація сесійної діяльності ради відбувається, однак онлайн-трансляції не ведуться з початку повномасштабної війни. У спілкуванні з регіональним представником ІМІ депутати пояснювали це рішення наявними протоколами безпеки. Аргументація загалом зрозуміла, хоча й доволі сумнівна, з огляду на те що в Кропивницькому відстань від міської до обласної рад близько 250 метрів. Утім, онлайн-трансляції засідань сесій та депутатських комісій Кіровоградської облради все ще відсутні. 

Комунікації державного рівня 

Проблема комунікації президента, його офісу та й узагалі органів влади державного рівня з медійниками далеко не нова. Започаткована ще до війни концепція – спілкуватися з медійниками лише за крайньої потреби – лишається актуальною. Тут тобі й ситуація з пріоритетністю діалогу із західними медіа перед українськими, яку свого часу доводилося пояснювати прессекретареві президента Сергію Никифорову. І тиск на медійників, у якому самі журналісти звинувачували Офіс президента та який офіційно засудив сам Зеленський. Та якщо на рівні національних видань якась комунікація все ж відбувається, регіональні ЗМІ практично повністю ігноруються, навіть коли для діалогу, здалось би, підготовлені всі умови. 

Для Кропивницького подією, що яскраво це проілюструвала, стало засідання конгpесу місцевих та pегіональних влад, на яке 20 серпня 2024 року мав приїхати Володимир Зеленський. Журналістам пообіцяли нехай коротенький, однак преспідхід президента. Місцевих медійників тоді зібрали в окремій залі з трансляцією події. Туди ж час від часу виходили спікери конгресу, давали коментарі й поверталися до самого заходу. Однак виявилось, що самі журналісти не можуть залишити приміщення до завершення заходу. 

Журналістка "Точки доступу" Анна Добрань, яка була там, розповідає – склалося враження, що місцеві медіа просто проігнорували.

"У підсумку, коли він уже поїхав, журналістів випустили, по-іншому не скажеш, у зал, де ще тривало засідання ради. Ну тобто нас тримали подалі від президента, позбавили можливості поставити йому питання",  – згадує вона.

Запити замість спікерів

Мають журналісти проблеми й зі спікерами місцевого рівня. Якщо бути точними, йдеться про посадовців місцевих рад, до яких під час повномасштабної війни стало вельми непросто підійти по необхідний коментар.  

"Минулого року відчувалася проблема з отриманням коментарів від посадовців міської ради. Після організації зустрічі із секретарем міської ради Олегом Колюкою за сприяння регіонального представника ІМІ ситуація покращилась. Ми оперативно отримували інформацію від пресслужби міської ради, проте зараз ситуація почала погіршуватися. Наприклад, можемо не отримати коментар чи чекати на брифінг тижнями", – коментує ситуацію журналістка "Точки доступу" Катерина Федченко. 

Підтримує колегу й редакторка видання "Гречка" Анастасія Дзюбак. Медійниця пояснює: часто новинарі потребують оперативної інформації від посадовців хоча б у форматі підтвердження чи спростування вже наявних даних. Утім, на спроби сконтактуватися з необхідним посадовцем отримують стандартизовану відповідь – "пишіть запит".

"Іноді витягування відповіді затягується на тижні, а завершується офіційним брифінгом, коли всім журналістам в один день дали відповідь. І тут ми постаємо перед вибором: чи дати новину оперативно, чи у свинячий голос із часто формальною відповіддю посадовця, тоді як це вже давно без урахування жодних стандартів рознесли анонімні телеграм-канали", – резюмує журналістка. 

Налагодження діалогу

З огляду на те що після тогорічної зустрічі медійників з керівництвом міста ситуація, хоч і короткостроково, трохи покращилась, повернулись онлайн-трансляції сесій міськради, а отримати коментарі від посадовців стало дещо простіше, регіональний представник ІМІ ініціював ще одну зустріч. Спілкування редакторів із секретарем Кропивницької міської ради Олегом Колюкою заплановано на першу половину лютого. 

Така комунікація працює. Так, обласне друковане видання "Кіровоградська правда", попри певні проблеми з наданням запитуваної інформації, які журналісти мали зі Світловодською та Долинською міськими радами, змогло поновити нормальну комунікацію. Підкреслює газета й співпрацю з місцевим ТЦК, кіберполіцією та іншими організаціями. За словами власниці видання Олени Сідорової, це допомагає публікувати більше суспільно корисної інформації, поширення якої потребують правоохоронці та армія. 

"Ми адаптуємося до наявних умов. Намагаємося дотримуватися рекомендацій правоохоронних органів щодо публікацій інформації, зокрема витримувати паузу, інформучи громади про наслідки прильотів. І хоча не завжди нам це подобається, однак працюємо з тим, що є. Звісно, не йдеться про стороннє цензурування, це радше наше внутрішнє рішення зважати не лише на оперативність, а й на безпекову ситуацію. Тримаємо баланс, так би мовити", – говорить вона.

Подібну позицію підтримує й редакторка видання СBN Мирослава Липа, яка відзначає покращення комунікації між журналістами та Кропивницькою міською радою, що відбулося торік. І хоча не всі питання вдається розв'язувати вчасно, та все ж конструктивний діалог допомагає уникнути додаткових ускладнень у роботі медійників. 

Проблеми без висвітлення

Кричущих порушень свободи слова на Кіровоградщині минулого року не було. Звісно, не обходилося без інцидентів, вибіркових відповідей на незручні питання в інфозапитах журналістів, відсутність коментарів щодо наслідків прильотів чи вибірковість у доступі до посадовців. Та все ж до рівня систематичного перешкоджання ці події не дотягували. 

Невже Кіровоградщина є винятком у загальноукраїнській тенденції збільшення кількості порушень свободи слова? Це не зовсім так. З одного боку, регіон часто перебуває досить далеко від епіцентрів скандалів чи глобальних подій. Так було до повномасштабної війни, так продовжується й нині. З іншого боку, місцева медіаспільнота хоча й час від часу об’єднується для розв’язання спільних проблем, як це було з онлайн-трансляціями сесій, та все ж доволі неохоче заявляє про допущені в їхній бік порушення в публічному просторі. 

За минулий рік до регіонального представника ІМІ неодноразово зверталися медійники з проханням допомогти розв’язати проблеми з доступом до інформації. Допомогти, однак не робити ситуацію публічною, бо, мовляв, це може зіпсувати відносини з тими чи іншими спікерами. Але відсутність публічності радше шкодить, ніж допомагає. Адже відсутність фіксації проблеми не дає можливості показати її систематичність, через це важче ініціювати її розв’язання. Переконати в цьому місцевих медійників – одне з ключових завдань місцевого рівня на поточний рік. 

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області