ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Строки досудового розслідування щодо злочинів проти журналістів: хочеться швидше, але…

02.09.2021, 15:36
Ярослав Гулан

Сталася кримінальна подія, поліція починає розслідування. Типовий меседж, який можна почути щодня любителям кримінальних хронік. Втім значно рідше нам повідомляють, чим розслідування закінчилося і скільки часу на нього витрачено. У випадку злочинів проти професійних прав журналістів і журналісток, буває, поліція й не одразу відкриває кримінальне провадження: для цього, як на Закарпатті, медійникам доводиться звертатися до суду. А коли вже провадження відкрито, не завжди зрозуміло: скільки часу необхідно слідчим, аби його довести до логічного завершення. 

У журналістському цеху, коли вже подія з ознаками криміналу сталася, нерідко доводиться чути питання від колег: мовляв, а скільки твою справу можуть розслідувати?.. Медійники та медійниці, особливо регіональні, доволі часто зовсім нічого не знають про юридичні тонкощі, адже у своїй щоденній роботі висвітлюють іншу тематику. Та все ж тему щодо розслідувань за ознаками порушень професійних прав журналістів та журналісток, у разі чого, не зайве знати хоча б поверхово. То ж чи є конкретні терміни розслідувань випадків ймовірних злочинів проти професійних прав працівників і працівниць ЗМІ?

Процеси щодо розслідувань злочинів у нашій країні регулюються Кримінальним процесуальним кодексом України. Закон не передбачає ніяких особливостей щодо процесу розслідувань за «журналістськими» статтями Кримінального кодексу України. Відповідно, злочини щодо порушень прав журналістів і журналісток розслідуються поліцейськими під наглядом прокурорів так, як й інші кримінальні події.

Згідно із статтею 219 Кримінального процесуального кодексу (КПК), граничні строки досудових розслідувань злочинів чи кримінальних проступків до моменту вручення підозри, в залежності від рівня тяжкості, коливаються від 12 до 18 місяців. Якщо ж підозру вже вручено, тоді закон уже регулює конкретні строки завершення розслідування. Згідно із статтею 294 КПК, – терміни розслідування можуть бути продовжені з дозволу слідчого-судді на “нові” від 6 до 12 місяців. І неодноразово (у разі, якщо у справі нікому не вручено підозри). Клопотання до суду щодо продовження терміну конкретного досудового розслідування подає або прокурор, або слідчий за погодженням прокурора.

Звідси можемо зробити висновок, що конкретні терміни конкретного розслідування щодо порушення професійних прав медійників і медійниць на етапі, коли підозри нікому не вручено, залежать, насамперед, від ефективності роботи та бажання професійно працювати самих правоохоронців. А ще – від громадського контролю роботи правоохоронців та самих журналістів-заявників. Наприклад, на Закарпатті на початку цього року медійники під час прес-конференції публічно закликали правоохоронців ефективніше реагувати на порушення їхніх професійних прав, також журналісти розповіли про конкретні випадки, де, на їх думку, правоохоронці мали б реагувати більш ефективно.

Журналісти і журналістки як заявники до поліції, зрештою – як і всі громадяни, що є заявниками до поліції чи потерпілими у кримінальних подіях, – хочуть, щоб розслідування у їх справах тривало якомога скоріше. Але інколи виникають різні «але».

Вкотре хочеться згадати про щонайменше дві «журналістські» кримінальні справи на Закарпатті, де правоохоронці – поліцейські та прокурори – поставили кому, але аж ніяк не логічну крапку. Мова йде про факт ненадання повноцінної відповіді на інформаційний запит журналіста Станіслава Данка з боку установи «Служба автомобільних доріг в Закарпатській області». Восени 2020 року стало відомо, що поліція ще влітку закрила кримінальне провадження за заявою журналіста без вручення підозри ймовірним винуватцям. Після громадського резонансу провадження було знову відкрите, втім наразі, поінформував автора журналіст Данко, результати розслідування йому невідомі. Інша справа стосується ймовірного кримінального правопорушення за фактом ненадання відповіді на запит журналістки Олени Мудри з боку комунального підприємства Виноградівської міської ради «Центр інвестицій та розвитку». На початку липня працівниця місцевої поліції прийняла рішення закрити кримінальне провадження – знову ж таки без вручення підозри ймовірним винуватцям. В кінці липня у Виноградівському районному суді констатували «неповноту досудового розслідування кримінального правопорушення». Відтак суд зобов’язав поліцію відновити досудове розслідування з метою встановлення всіх обставин справи. Можливо, закарпатські правоохоронці бодай в останній справі – з моменту «рестарту» справи покажуть оперативні терміни проведення досудового розслідування за фактом ймовірного кримінального злочину за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу –  перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, що виражене у незаконній відмові у доступі журналіста до інформації.

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Liked the article?
Help us be even more cool!