ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Справи про доступ: херсонські судді стають на бік запитувачів інформації

У Херсоні минулого тижня директора школи №18 Василя Пригоду оштрафували на 425 гривень за ненадання відповіді на запит на публічну інформацію. Ще у березні творці Єдиної системи прозорих бюджетів у навчальних закладах збирали інформацію про витрати шкіл і джерела коштів, які надходять на ці витрати. Адміністрація школи запит проігнорувала, що є типовою ситуацією. Переглядаючи дані з Єдиного реєстру судових рішень, нам вдалося знайти 4 такі справи за 2017-2018 роки, але, швидше за все, цей перелік неповний, що пов'язано із судовою реформою, що унеможливлює знайти вичерпний перелік справ за всі роки. Із ще однієї, вищенаведеної, рішення у Реєстрі досі не опубліковано.

За 7 років дії Закону «Про доступ до публічної інформації» журналісти та активісти звикли, що будь-які дані від органів державної влади та органів місцевого самоврядування можна отримати у лічені дні, однак останнім часом із отриманням відповідей стало складніше. Найімовірніше, це пов’язано з тим, що у прокуратури забрали функцію стеження за виконанням цього закону, і це «розслабило» чиновників.

Тепер усім, хто не згоден із порушенням свого права на інформацію, потрібно або звертатися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, або подавати до суду самостійно.

Але в першому випадку чиновник отримає штраф, але його не зобов'яжуть вам відповідати, а у другому випадку, суд зобов'яже його вам відповісти.

І якщо уповноважений стабільно отримує сотні скарг і, за можливості, реагує на них (активісти Єдиної системи прозорих бюджетів, наприклад,  подали 13 таких скарг), то до херсонських судів, принаймні за останні два роки,  дійшли одиниці.

Найчастіше відсутність позовів пов’язана з небажанням сплачувати судовий збір або розпочинати багатомісячну судову тяганину.

Так, наприклад, було зі мною, коли Херсонська обласна рада відмовила мені надавати інформацію про результати службової перевірки щодо директора обласного театру ляльок. Небажання подавати позов, у моєму випадку, було пов’язано з відсутністю часу на судові засідання.

Але у Херсоні є активніші громадяни, яким, до слова, вдалося змусити найбільш закритий Департамент міської ради – містобудування та землекористування – надати певну інформацію, яку керівництво хотіло приховати.

У січні 2018 року громадянка подала запит до Департаменту, в якому просила повідомити результати розгляду її заяви від 11 грудня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Із порушенням строку, 16 лютого, позивач отримала відповідь на інформаційний запит, де не було надано відповіді на один із пунктів. У позові громадянка стверджувала, що такі дії та бездіяльність відповідача порушують її право на отримання повної та достовірної інформації.

Розглянувши справу, суд визнав протиправними дії Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради щодо несвоєчасного надання інформації на запит, а також щодо  ненадання особі відповіді на один із пунктів запиту і зобов'язав чиновників надати відповідь.

В іншій справі херсонець, який вказав, що мешкає у приміщенні окружного адмінсуду, у позові до Окружного адміністративного суду Києва просив визнати протиправною відмову у наданні відповіді на запит про дату набрання законної сили постанови та зобов'язати надати вказану інформацію.

Окружний адміністративний суд м. Києва ще у вересні 2017 року відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації на підставі того, що дія Закону України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на надання інформації, яка знаходиться у володінні суду в результаті здійснення ним правосуддя.

Таку відмову позивач вважав протиправною, оскільки він не є стороною у справі, а тому не може отримати запитувану інформацію в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Окрім того, позивач зазначав, що відомості стосовно набрання судовим рішенням законної сили оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

«Саме суд володіє інформацією про дату набрання судовим рішенням законної силі і надсилає таку інформацію до електронного реєстру, остання є публічною, а тому має бути надана на запит», – було вказано в позові.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня позовна заява була залишена без руху. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду була задоволена апеляційна скарга громадянина, скасована ухвала про залишення позову без руху, а справа направлена для продовження розгляду до Херсонського окружного адміністративного суду.

У результаті суд визнав протиправною відмову Окружного адміністративного суду Києва у наданні особі відповіді на запит та зобов'язав надати вказану інформацію.

Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області намагалося пояснити ігнорування запитів на отримання публічної інформації тим, що громадянин звернувся із зверненням.

Пікантності справі додає той факт, що запитувач інформації і був тим самим екс-суддею апеляційного суду.

Він звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив:

  • повідомити його про розрахунок обчислення щомісячного довічного грошового утримання одного з суддів Апеляційного суду Херсонської області у відставці у період із вересня 2016 року по день його звернення;
  • повідомити про виконання однієї з постанов Херсонського міського суду.

Після того, як ПФУ  не надав відповіді на його запити в межах строку, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації», позивач звернувся до суду.

Звісно, що і в цій справі суд став на бік запитувача інформації.

Ще одну справу, пов’язану з ненаданням відповіді на запит про публічну інформацію, було розглянуто судом у 2017 році. Вона стосувалася документів, виданих на тимчасово окупованій території. У тому випадку суд також став на сторону запитувача інформації.

Відзначимо, що жодного позову від херсонських журналістів нами зафіксовано не було, а опитування декількох колег показало, що більшість розпорядників відповідають зазвичай швидко.

Загалом, зрозуміло, що звертатися до суду має сенс, адже закон на боці запитувачів, що і доводять поки що нечисленні кейси з херсонських судів.

  Сергій НІКІТЕНКО Блог підготовано в рамках проекту ГО «Інституту масової інформації» за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму «У-Медіа», за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).  
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!