ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Сексизм, ейджизм і безпідставна актуалізація належності до певних груп: мова ворожнечі в дніпровських онлайн-медіа

Один відсоток новин у дніпровських онлайн-медіа містить мову ворожнечі. У 67% із них через використання негативно забарвленої оціночної лексики, і в 33% через використання некоректної лексики. Такі результати моніторингу, який у червні провели представники та представниці Інституту масової інформації. Метою дослідження було проаналізувати мову ворожнечі, дискримінацію і маніпуляції в новинах.
У Дніпрі аналізувалися п'ять найвідвідуваніших дніпровських ресурсів, згідно з даними сайту Similarweb: opentv.media, nashemisto.dp.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 676 матеріалів зі стрічок новин на цих ресурсах з 1 до 5 червня включно.

Не аналізувалися аналітика / статті, журналістські розслідування, комерційна / політична джинса не у формі новини, авторські колонки / блоги, офіційні анонси про вимкнення води / світла, концерти та пресконференції тощо.

Метою моніторингу було дослідити, яку частку новин становлять новини про етнічні групи (національні меншини) та чи є в них мова ворожнечі. Також під час моніторингу досліджували вияви мови ворожнечі з іншої тематики, їх приклади та кількість, типи порушень у таких новинах. 

Про етнічні групи під час проведення моніторингу в дніпровських онлайн-медіа не писали взагалі. Утім, в 1% були зафіксовані інші випадки виявів мови ворожнечі: з них 33% стосувалися теми гендеру, а 67% – інших тем, зокрема були зафіксовані вияви ейджизму, некоректного ставлення до людей із психічними особливостями тощо.

Вияви мови ворожнечі зафіксовано на всіх ресурсах, що досліджувалися, окрім сайту "Інформатор".

Найчастіше, у 67% цих випадків, автори вдавалися до оціночної, та, зокрема, негативно забарвленої лексики. У 33% вживали некоректні терміни щодо певних груп та їхніх представників або представниць. 


Сексизм

Найчастіше журналісти вдавалися до мови ворожнечі щодо жінок.
Так, у новині "Грязная постель и свалка среди комнаты: под Днепром двоих детей забрали из неблагополучной семьи" на сайті "Наше місто" журналістка перекладає всю провину за неналежні умови виховання дітей лише на матір. Питання про те, яку роль у такій ситуації відіграв батько, не цікавить авторку. Це робить заголовок, у якому йдеться все ж про "семью", невідповідним самій новині, де йдеться лише про матір. Також авторка називає жінку "горе-мать", порушуючи стандарт неупередженості.

Під час написання цієї самої новини до такої ж оціночної лексики вдається і авторка ресурсу "Відкритий". Вона так само називає жінку "горе-мать". Така єдність оцінок і формулювань змушує припустити існування упередженого першоджерела.

Утім, обидва ресурси посилаються на сайт krivbass.city, у новині якого автор не надає таких оцінок, як і першоджерело, – сторінка у Facebook Виконкому Металургійної районної у місті Кривому Розі ради. Це вчергове доводить, що для такої сексистської оптики медіа мають власний сексистський вокабуляр, використання якого не лише вкорінює упереджене ставлення до жінок, а й робить його несвідомими, автоматичним.

Безпідставна актуалізація належності до групи

Ще одна новина із зафіксованим порушенням не містить мови ворожнечі як такої, радше, навпаки, демонструє надмірно пестливе ставлення до героїв новини, але яскраво демонструє, як така лексика може спричинити протилежний ефект. Заголовок "В больнице им. Мечникова дедушки победили COVID" демонструє неаргументоване акцентування на віковій групі. Використання слова "дєдушка" є виправданим лише в контексті родинних стосунків, щодо онуків. Використання такого некоректного терміна в цій новині робить її ейджистською, незважаючи на найщиріші цілі автора тексту. Певно, найгірше в цій ситуації, що це не авторський заголовок на окремому ресурсі, а розсилання обласної ради, яке окрім сайту gorod.dp.ua, не переробляючи, розмістили ще щонайменше сім онлайн-ресурсів.

У новині "Местные сильно испугались: в Кривом Роге загорелся балкон душевнобольного соседа" на ресурсі "Відкритий" автору вдалося в короткій новині довжиною в три речення припуститися кількох грубих порушень. По-перше, використання некоректної лексики. По-друге, порушення достовірності, адже про ймовірний діагноз людини кажуть якісь сусіди, а не конкретний експерт. По-третє, невиправдане акцентування на стані здоров’я людини, що формує думку про небезпеку людей із психічними особливостями для  оточення.

Та інші порушення

Ще кілька новин із використанням мови ворожнечі в дніпровських онлайн-медіа демонстрували агресивну позицію авторів до інших людей. Так, у новині "Что сейчас происходит в реабилитационных центрах под Днепром, где произошла вспышка коронавируса" на сайті "Наше місто" авторка, нагадуючи читачам події в Нових Санжарах на початку карантину, описує їх у такий спосіб:

"Прибывших на двухнедельную обсервацию украинцев в Полтавской области встретили агрессивно не только явно проплаченные титушки, но и вполне положительного вида тетеньки в мохеровых шапках и дяденьки в базарных дубленках".

Зневажливий аж до відрази опис авторкою жителів Полтавської області демонструє практику інакшування, де певна група людей, об’єднана за територіальною ознакою, стає об’єктом принизливих висловлювань. До того ж не зрозуміла мета авторки: для чого саме вона вдається до нагадування цього інциденту? Увесь матеріал загалом розповідає про мешканців реабілітаційних центрів як про небезпечні для суспільства угруповання. Згадуючи про події в Нових Санжарах, журналістка начебто застерігає від повторення таких самих подій, утім власним же текстом сприяє цьому, фактично застерігає від ненависті мовою ненависті.

Текст "Скандал: "девушка Олейника" мстит медикам Днепра" на ресурсі "Днепровская панорама" є яскравим прикладом передвиборчого чорного піару. У цьому разі – проти голови облради Святослава Олійника та його однопартійця Кирила Нестеренка. У тексті містяться твердження про неповноцінність, моральні недоліки, приниження тощо.

Так, за результатами моніторингу можна побачити, що мова ворожнечі не є поширеним порушенням у дніпровських онлайн-медіа. Утім, навіть у таких незначних пропорціях виявляє певні суспільні упередження, такі як сексизм, ейджизм, упередження щодо окремих груп, які можуть мати певні особливості (наприклад, психічні). А також учергове продемонстровано готовність вдаватися до мови ворожнечі в дискусіях щодо політики як професійної діяльності, поширюючи таку практику далі. 

Валерія Мальченко, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.  

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!