У ніч на 6 червня Луцьк зазнав наймасштабнішої ракетно-дронової атаки з Росії за весь час із початку повномасштабного вторгнення. Починаючи з 00:55 до 5:40 ранку лунала повітряна тривога й гучні вибухи. Як висвітлювали цю атаку онлайн-медіа – у цьому матеріалі.
Для аналізу вдалося переглянути публікації за 6 червня на волинських сайтах “Суспільне.Луцьк”, “Волинські новини”, “ВолиньPost”, “Район.in.ua”, “Конкурент”, misto.media, “Волинь24”, Volyn Оnline, “Волинська служба новин”, “Волинь.UA”, а також простежити, як атаку на Луцьк висвітлювали всеукраїнські та польські видання.
За інформацією міського голови Луцька Ігоря Поліщука, під час обстрілу міста російські агресори застосували 15 БпЛА та шість ракет, які пошкодили понад 400 житлових приміщень. Через атаку під завалами багатоповерхового будинку загинуло двоє людей, ще 30 отримали поранення. За інформацією на фейсбук-сторінці “Меморіал: вбиті росією”, загинули Микола та Іванна, які жили в багатоповерхівці, куди влучила ракета. 7 червня в Луцькій територіальній громаді оголосили День жалоби за загиблими.
Луцьк неодноразово потрапляв під ракетні та шахедні удари Росії, зокрема й з Білорусі. Три роки тому Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України.
Ключові спікери про обстріли – мер та голова ОВА
Інформацію про обстріли 6 червня Луцьк висвітлювали й всеукраїнські медіа. Наприклад, про ракетно-дронову атаку на Луцьк о 6:30 з’явилася новина на сайті “Українська правда”.
Новина про обстріл Луцька на сайті “Українська правда”. Скрин: сайт “Українська правда”
Головними спікерами від влади в медіа виступив голова Луцької міськради Ігор Поліщук та голова Волинської ОВА Іван Рудницький.
Наприклад, Ігор Поліщук оперативно інформував на власній сторінці телеграм-каналу про вибухи в місті, напрямки “шахедів” та ракет, роботу протиповітряної оборони.
Повідомлення мера про рух напрямку “шахедів” та вибухи. Скрин: телеграм-канал Ігоря Поліщука
На фейсбук-сторінці й телеграм-каналі міський голова оперативно писав про обстріли та їхні наслідки. У новинах медійники посилалися на публікації мера.
Інформація про наслідки комбінованого удару по Луцьку від міського голови на сайті VSN.ua. Скрин: cайт vsn.ua.
У своєму телеграм-каналі, а також на фейсбук-сторінці писав про початок і закінчення повітряної тривоги, а також наслідки прильотів і голова Волинської ОВА Іван Рудницький. Разом з міським головою він побував на місці влучань у Луцьку.
Як інформував про повітряну тривогу та наслідки обстрілів Луцька голова Волинської ОВА Іван Рудницький. Скрин: телеграм-канал голови ОВА
Аналогічні сповіщення про повітряну тривогу тривалістю в п’ять годин були в телеграм-каналі “Оповіщення Волинь”.
Як комбінований обстріл Луцька висвітлювали регіональні медіа
На сайті Центру журналістських розслідувань “Сила правди” в одному тексті зібрали інформацію про те, як усе відбувалось. У публікації є посилання на коментарі представників влади, а також інформація з Державної служби надзвичайних ситуацій. 6 червня біля заголовка було уточнення, що інформація оновлюється.
“Суспільне Луцьк” посилалося на Держслужбу з надзвичайних ситуацій області, розповідаючи, скільки рятувальників залучили до ліквідації наслідків атаки. Також медійники посилалися на повідомлення міського голови Луцька.
Новина про обстріл багатоповерхівки в Луцьку. Скрин: “Суспільне Луцьк”
На сайті “Конкурент” головним спікером щодо теми атаки з Росії також став луцький міський голова. Журналісти оперативно інформували читачів. Наприклад, з посиланням на мера, вони повідомили про перші вибухи о 2:36 у ніч на 6 червня та роботу ППО. Згодом медійники повідомляли ще про кілька вибухів.
Вранці 6 червня була інформація про потерпілих, а про загиблих ще не було. Скрин: сайт “Конкурент”
За інформацією сайту “Волинські новини”, загиблі молоді люди Микола та Іванна планували одружитися. Спочатку знайшли тіло хлопця, а згодом – дівчини. Видання посилається на інформацію від сусідів, які про це розповіли кореспондентам “Єдиних новин”.
Новина про загиблу пару – Миколу та Іванну. Скрин: “Волинські новини”
Сайт “Волинь.UA” з посиланням на мера міста також повідомляв про компенсацію вартості ремонту в пошкоджених будинках, а misto.media – про те, що в Луцьку після російської атаки 141 квартира непридатна для проживання.
Керівниця інноваційних проєктів CID Media Group Наталія Пахайчук розповіла в ефірі “Вечірнього Району”, що після вибухів посипалося скло у вікні її будинку.
За її словами, перед цим її розбудив російський “шахед”.
“Цей звук не сплутаєш ні з чим. Навіть якщо ніколи в житті раніше його не чули, як це було зі мною. Після того як він пролетів, я почула вибух і сіла працювати. У нашому телеграм-каналі “Безпечний район” вже були попередні повідомлення, які ставила колега, а я вже продовжила зміну з третьої ночі й повідомляла інформацію з моніторингових каналів, попереджень Повітряних сил, що на Луцьк відбувається масована атака “шахедами” і ракетами”.
Медійниця опублікувала ще два повідомлення, що на Луцьк летить дві ракети, і почула потужний вибух.
Атака Росії за 90 км від кордону: реакція польських медіа
Волинь – прикордонна з Польщею область, тож польські медіа також висвітлювали атаку на Луцьк. У Google-пошуку за ключовими словами “ostrzał Łucka”, “ataka na Łuck”, “6 czerwca Łuck” вдалося знайти щонайменше 15 публікацій польських медіа у відкритому доступі. У більшості переглянутих сайтів новини про атаку на Луцьк акцентувалися на відстані від Луцька до польського кордону. Також частина новин про атаку розміщувалася в платному доступі, тож польські медіа активно висвітлювали цю подію.
Так, на польському сайті Wiadomosci.wp, згадуючи про обстріл Луцька, уточнюється, що місто територіально розташоване за 90 км від польського кордону.
Польське видання Wiadomosci.wp, згадуючи про комбіновану атаку Росії на Україну, згадало й про Луцьк. Скрин: Wiadomosci.wp.
У двомовній українсько-польській газеті Monitor Wołyński журналісти посилалися на мера Луцька та голову Волинської ОВА. Наприклад, щодо того, що з багатоквартирного житлового будинку, який зазнав руйнувань, евакуювали людей, а також щодо підтвердження смерті двох людей.
Новина у двомовній українсько-польській газеті про обстріл Луцька й наслідки. Скрин: сайт Monitor Wołyński
Сайт газети Kurier Galicyjski з посиланням на слова мера Ігоря Поліщука теж згадав обстріл Луцька в новині про атаку на Захід України.
На сайті одного з провідних видань Gazeta Wyborcza є дайджест новин за 6 червня. Тут також опубліковано інформацію про вибухи в Луцьку та в Тернополі.
Gazeta Wyborcza посилається на телеграм-канал Повітряних сил України. Скрин: wyborcza.pl.
У видання Wprost у новині про атаку на Луцьк у заголовку зазначило, що Росія атакувала біля польського кордону. А на сайті Оnet Wiadomosci в новині про атаку Росії розмістили мапу з позначкою Луцька, щоб показати розташування міста територіально та уточнили відстань до Польщі.
У новині на польському сайті акцентується на відстані від Луцька до польського кордону. Скрин: сайт Оnet Wiadomosci
Проте на цьому сайті послалися не на офіційні джерела інформації, а на телеграм-канал “Труха Луцьк”. Також у новині уточнили, що атака почалася в ніч на суботу перед другою годиною ночі за польським часом.
Новина про обстріл Луцька з посиланням на телеграм-канал. Скрин: сайт Оnet Wiadomosci
Новина “Масована атака Росії та відповідь України. Російський нафтопереробний завод у вогні” на польському сайті Business Insider стосувалася обстрілів Києва та Луцька. Зокрема, йшлося, що російська атака досягла також і Луцька, який, за їхніми словами, розташований за 80 км від польського кордону.
Згадка в новині про атаку Росії на Луцьк під час масового обстрілу України. Скрин: Business Insider
У Facebook як наслідки обстрілу Луцька поширювали фото з Харкова
Тим часом у Facebook поширювали інформацію про наслідки російського обстрілу зі світлинами не з Луцька, а… Харкова. Наприклад, на фейсбук-сторінці “Новини України та світу” опублікували фото з Харкова з підписом “Волинь. Люди спали вдома. Наслідки важко усвідомити… Подробиці”.
Фото з Харкова з підписом про обстріл Луцька 6 червня. Скрин: фейсбук-сторінка “Новини України та світу”. Наслідки обстрілу багатоповерхівки в Харкові у вересні 2024 року. Скрин: vikna.tv
Загалом медійники висвітлили інформацію про атаку на Луцьк з Росії оперативно, точно та без маніпуляцій. Журналісти посилалися на офіційні джерела інформації і, якщо дізнавалися щось нове, одразу ж доповнювали свої матеріали. Медійники серйозно підходили до перевірки інформації у своє професійне свято, коли доводилося писати про кількість потерпілих та загиблих.
Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області
