Проігнорувати запит журналіста – кримінал. На Закарпатті не завжди про це знають

Будь-який громадянин країни може звернутися до органу влади, державного чи муніципального підприємства з інформаційним запитом. І, якщо відповіді немає, це підстава скаржитись уповноваженій із прав людини, яка може скласти адмінпротокол. Але якщо звертається журналіст до розпорядника інформації, а той ігнорує запит або надає інфо не по суті, то виникають ознаки кримінального правопорушення. У контексті ймовірних перешкоджань журналістській роботі саме випадки ігнорування посадовцями журналістських запитів останнім часом фіксуються на Закарпатті.

Чи не надмірною є кримінальна відповідальність за ігнорування журналістського інформаційного запиту – тема окремої дискусії, втім нинішні реалії такі: незаконна відмова в доступі журналіста до інформації трактується як перешкоджання журналістській діяльності, відповідальність за що передбачена статтею 171 Кримінального кодексу України.

На Закарпатті для особливої уваги можна виділити три кримінальні провадження, які станом на 1 квітня розслідували поліцейські. Йдеться про ненадання інформації комунальним підприємством Виноградівської міськради “Центр інвестицій та розвитку” Олені Мудрі на її запит; відмову в наданні інформації Олені Мудрі щодо виділення ділянок у місті Виноградів з боку міськради; відмову Служби автомобільних доріг у Закарпатській області журналісту Станіславу Данку в наданні інформації на його запит. Останнє провадження, до речі, торік було закрито без повідомлення про це журналіста, втім після резонансу події восени 2020 справу відновили.

Слід зазначити, що у двох кейсах йдеться про випадки, від виникнення яких минуло вже понад шість місяців. Результатів розслідувань, на жаль, заявники не мають, відповідно, ми ще не можемо достеменно судити про позитиви чи негативи роботи правоохоронців – поліцейських та прокурорів.

Про ці справи серед іншого йшлося під час зустрічі автора як регіонального представника Інституту масової інформації з представником сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУНП України в Закарпатській області. Сподіватимемося, що увага до цих справ як з боку громадськості, так і з боку спеціалізованої поліцейської структури не залишиться без результату і досудові розслідування таки закінчаться логічними наслідками – обвинувальними актами та переданням справ до суду.

Варто нагадати, що в структурі МВС приблизно рік тому створено Департамент захисту інтересів суспільства і держави (ДЗІСіД), серед завдань якого поміж іншого сфера злочинів проти журналістів. Можливо, наявність цього підрозділу сприятиме ефективному розслідуванню справ щодо злочинів проти медійників. Адже якщо на місцях представники поліції не завжди знають про всі нюанси кримінального правопорушення щодо прав журналістів, то не погано, коли є вища структура, яка контролюватиме це питання. Саме тому медійникам, окрім написання заяви про порушення їхніх прав до місцевих відділів поліції, варто про свою ситуації повідомити ДЗІСіД на електронну скриньку, яку створено спеціально для журналістів, – [email protected].

Визнання в судовому порядку провини тих, хто ігнорує відповіді на інформаційні запити, – це запорука того, що в найближчому майбутньому таких неправомірних дій щодо медійників буде менше. А журналісти більше свого часу витрачатимуть на збір і оброблення інформації, а не написання скарг, надання пояснень поліції, участь у судових засіданнях.

Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.